Тренінги

Мета: ознайомлення педагогів із поняттям стресу, його ознаками, дослідити стресові фактори в житті людини та знайти шляхи зменшення  їх негативного впливу. Показати важливість почуття здорового егоїзму, розвивати навички самоаналізу.

Тривалість: 1 година 30 хвилин.

Ресурсне забезпечення: плакат “Правила роботи в групі”, магнітофон, диск із жвавою музикою, роздатковий матеріал, папір, ручки.

Хід 

Вступне слово  

Повідомлення теми і мети заняття.

Професія педагога – одна із найбільш „нервових” і належить до категорії „групи ризику”. Кожному з нас на цьому нелегкому шляху потрібна допомога.

Сьогодні на нашому занятті ми зробимо спробу визначити ступінь задоволеності своєю професією, собою взагалі, виявити фактори, які впливають на розвиток наших емоційних станів, а також рівень рефлексії.

 

Вправа «Знайомство» 

Мета: розвиток саморефлексії,  підвищення довіри учасників один до одного, сприяння згуртованості групи.

Інструкція. Продовжіть по колу речення «Я люблю свою роботу за …»

Рефлексія вправи.

Які відчуття у вас викликала ця вправа?

Ознайомлення з правилами роботи у групі 

Мета: встановлення принципів роботи в групі; створення відчуття захисту; усвідомлення особливостей спілкування у групі, сприяння організації ефективного простору для особистісного розвитку педагогів. Для вільного обговорення та прийняття тренером пропонуються правила роботи в групі:

1. Спілкування на основі довіри. Важливо, щоб учасники максимально довіряли один одному. Створення атмосфери довіри можна почати з пропозиції прийняти єдину форму звернення один до одного на „ти”. Це психологічно ставить усіх в рівні позиції, в тому числі і ведучого, незалежно від віку, соціального статусу, життєвого досвіду і т. д.

2. Спілкування за принципом „тут і тепер”. Важливо говорити про свої актуальні відчуття і думки. Розвинена рефлексія допомагає людині бути самокритичною, краще пізнати себе і власні особистісні особливості, а також розуміти стани інших членів тренінгової групи. Тому під час занять всі говорять лише про те, що турбує їх саме зараз, і обговорюють те, що відбувається з ним у групі.

3. „Я-висловлювання”. Для більш відвертого спілкування під час занять варто відмовитися від безособового мовлення, яке допомагає приховану власну позицію і, тим самим, уникнути її усвідомлення. Тому ми замінюємо висловлювання типу: „Більшість людей вважає, що....” – на таке: „Я вважаю, що...” тощо. Це передбачає відмову від безадресних суджень про інших.

4. Щирість спілкування. Усі члени групи повинні спробувати відкинути всі ролі, бути самим собою. Якщо немає бажання висловлюватись щиро і відверто, краще промовчати.

5. Конфіденційність. Все, що відбувається під час занять, ні в якому разі не розголошується.

6. Активність, відповідальність кожного за результати роботи в групі. Потрібно пам’ятати, що ефективність роботи тренінгової групи залежить від внеску кожного її члена та необхідності працювати не тільки для себе, на вирішення власних проблем, а й на інших, так як допомога іншому є спосіб пізнати себе.

7. Правило „СТОП”. Той член групи, який не бажає відповідати на будь-яке запитання, брати участь у будь-якій грі, процедурі з причин небажання бути щирим, або з причин неготовності до відвертості, має право сказати „Стоп!” і таким чином виключити себе з участі в процедурі. Проте це правило бажано використовувати по можливості рідко, так як воно обмежує людину у самопізнанні себе.

8. Повага до того хто говорить. Коли висловлюється хтось із учасників, ми його уважно слухаємо, даючи можливість сказати те, що він бажає. Не критикуємо і визнаємо право на висловлювання своєї власної думки. Право передбачає неможливість переривати того, хто говорить.

Вправа «Асоціації» 

Учасники  сидять у колі. Передають один  одному іграшку, називаючи якомога більше асоціацій до слова «здоров'я»:

• успіх;

• спокій;

• спілкування:

• впевненість:

• стабільність;

• спілкування з природою;

• життєрадісність;

• гармонія;

• хороше самопочуття тощо.

Інформаційне повідомлення психолога 

«Найголовніше в житті здоров’я!»  –  так, напевно, відповість чи не кожна людина, якщо її запитати що для неї головне в житті. Особливо в питаннях збереження здоров’я мають бути обізнані педагоги, для того, щоб вчити цьому підростаюче покоління . Компетентне ставлення до власного здоров’я включає в себе наступні складові:

–         соматичне здоров’я;

–         клінічне здоров’я;

–         фізичне здоров'я

–         психічне здоров’я;

–         рівень валеологічних знань.

Здоров’я  – це стан повного фізичного, душевного й соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад. Сучасне уявлення про здоров’я називають холістичним (від англ. «whole» – цілісний). Воно враховує не лише фізичне благополуччя людини, а й інші виміри: її емоційний стан, інтелектуальний розвиток, рівень соціальності та духовності.

Здебільшого до погіршення здоров’я призводять стреси. Стрес – нормальна реакція організму на загрозу, зміни внутрішнього стану, порушення внутрішньої рівноваги. Найбільш небезпечним для життєдіяльності організму є хронічний стрес, який характеризується постійним порушенням внутрішньої рівноваги. Симптоми хронічного стресу: порушення пам’яті і концентрації уваги, безсоння, депресія, відчуття провини. Наслідки – головна біль, псоріаз, випадіння волосся, підвищений тиск, серцеві хвороби,

Стресостійкість обумовлена кількома причинами:

В сучасному світі сформувалась загрозлива тенденція до посилення ролі стресових чинників середовища як фактора, що порушує здоров’я. До 90% усіх захворювань людини в тій чи іншій мірі пов’язані зі стресом.

В скарбниці людства накопичено багато профілактичних технік, оволодіння якими стало можливим завдяки стресменеджменту.

Перше положення детермінує необхідність боротьби зі стресом, друге – обумовлює можливість його ефективної профілактики.

Треба звернути увагу на те, що не завжди і не всі стреси бувають негативними. В деякій мірі вони навіть корисні, бо відіграють мобілізуючу роль і допомагають людині пристосуватися до змінних умов. Нормативні стреси не травмують психіку, а спонукають людину до осмислення ситуації, особистісного зросту. Вони мають пізнавальну цінність. Слово стрес (від англ. – "натиск") – це сукупність захисних фізіологічних реакцій організму, які виникають у відповідь на вплив різноманітних несприятливих чинників (стресорів).

Види стресу:

1. Еустрес – це стрес, спричинений позитивними стресорами (непередбачувана перемога у змаганні, олімпіаді). Він активізує та мобілізує внутрішні резерви людини, додає інтересу до життя, змушує діяти більш інтенсивно.

2. Дистрес – спричинений негативними стресорами (запізнення на важливий захід, програш у змаганні тощо). Це руйнівний процес, який дезорганізує поведінку людини, активізую глибинні адаптаційні резерви організму. Такий тривалий стрес може перерости в невроз або психоз.

Можливі реакції організму на стрес:

дезадаптація – людина намагається пристосуватися до стресової ситуації, але їй це не вдається;

пасивність – виникнення стану безпорадності, безнадії, депресії;

активний захист від стресу – зміна діяльності з метою досягнення душевної рівноваги (спорт, музика, фізична праця);

активна релаксація (розслаблення) – підвищує природну адаптацію організму до стресової ситуації.

Вправа "Продовж речення"

Мета: збирання додаткової діагностичної інформації й матеріалу для корекційно-формуючої роботи.

Педагогам пропонується продовжити речення першими-ліпшими фразами, що спадають на думку. На аркуші паперу педагогі записують тільки продовження наступних фраз: «Більше за все я боюся... Мене засмучує... Я нервую, коли…»

Узагальнюються причини стресу:

• Причини, пов’язані з міжособистісними відносинами.

Конфлікт є основною типовою причиною стресу.

• Причини, пов’язані з навколишнім середовищем:

1. Наш мозок страждає від відсутності світла та яскравих речей. Восени та взимку в організмі виробляється більше гормону сну – мелатоніну. Саме він відповідає за поганий настрій і бажання спати. Депресії, ожиріння, ревматичні болі – ось далеко не повний перелік симптомів, спричинених “Сезонним Емоційним Розладом”, викликаним недостатністю природного освітлення. Крім того в похмурі дні організм людини недоотримує достатню кількість вітаміну Д, котрий синтезується за допомогою сонячного світла. Його недостача заважає синтезу гормону лептину, котрий сигналізує мозкові про те, що нам вже досить вживати їжу - а це веде до переїдання. Тому потрібно виходити вдень на свіже повітря хоча б на час та носити яскраві речі.

2. Нестача простору. Ця причина властива мешканцям великих міст, а також людям, які працюють в тісних приміщеннях.

3. Шум. Постійний низькочастотний шум, викликаний офісним устаткуванням чи вуличним транспортом.

• Причини, пов’язані зі шкідливими звичками.

Найбільш характерна необхідність саме для педагогів - підвищена потреба в каві, як в психостимуляторові. Краще замінити каву на тепле молоко з медом – воно підвищує в організмі рівень антистресових гормонів

• Причини, пов’язані з екстремальними умовами.

1. Новизна, незвичайність, раптовість впливу.

2. Складність завдання, дефіцит часу, монотонність.

3. Акцентування тестового характеру дії людини в експертній ситуації: завдання, яке виконує людина, стає виміром інтелектуальних та інших здібностей.

Причини, пов’язані з професійною діяльністю дуже різноманітні, отже, виділяється такий вид стресу, як професійний стрес. Установлено, що в різних професійних групах інтенсивність стресу може бути різною.

Педагоги отримують роздатковий матеріал у вигляді таблиці

Притча «Вирішення проблем»

Професор взяв у руки склянку з водою, витягнув її вперед і запитав своїх учнів: Як ви думаєте, скільки важить ця склянка? В аудиторії жваво зашепотіли.

- Приблизно 200 грамів! Ні, грамів 300, мабуть! А може і всі 500,– лунали відповіді.

- Я справді не знаю точно, доки не зважу її. Але зараз це не потрібно. Моє питання ось яке: що трапиться, якщо я буду так тримати склянку протягом декількох хвилин?

- Нічого!

- Справді, нічого страшного не трапиться, – відповів професор. А що буде, якщо я триматиму цю склянку на витягнутій руці, наприклад, дві години?

- Ваша рука почне боліти.

- А якщо цілий день?

- Ваша рука оніміє, у вас буде сильне м’язове напруження. Можливо, навіть доведеться їхати в лікарню, – сказав один зі студентів.

- Як, по-вашому, вага склянки зміниться від того, що я її цілий день буду тримати?

- Ні! – розгублено відповіли студенти.

- А що потрібно робити, щоб все це виправити?

- Просто поставте склянку на стіл, – весело сказав один студент.

- Звісно! – радісно відповів професор. – Так ми і робимо з усіма життєвими труднощами. Подумайте про яку-небудь проблему кілька хвилин, і вона виявиться поруч із вами. Подумайте про неї кілька годин, і вона почне вас засмоктувати, як трясовина. Якщо будете думати цілий день, вона вас паралізує. Можна думати про проблему, але, як правило, це ні до чого не призводить. Її вага не зменшиться. Впоратися з проблемою дозволяє тільки дія. Вирішуй її або відклади в бік. Немає сенсу носити на душі важкі камені.

Гра «Камінчик у черевику» 

У моїй руці маленький камінчик. Уявіть собі, що такий камінчик потрапив у ваш черевик. Що ви відчуватимете? Можливо, спочатку цей камінчик не буде вам сильно заважати, і ви навіть забудете його витягнути, коли прийдете додому і роззуєтеся. Але якщо камінчик так і залишиться в черевику, то через деякий час нозі стане боляче, і цей маленький камінчик уже здаватиметься великим. Тоді ви роззуєтеся і витрусите його звідти. Проте на нозі вже може бути ранка, і маленька проблема стане великою — тепер уже доведеться лікувати ранку.

Коли ми скривджені, сердимося або схвильовані, то спочатку це може здаватися маленьким камінчиком у туфлі. Якщо ми вчасно витягнемо його звідти, нога залишиться цілою і неушкодженою.

Якщо ж ні — можуть виникнути проблеми, і чималі. Тому завжди корисно говорити про свої проблеми одразу, як тільки ви це відчули. Якщо ви скажете нам: «У мене камінчик у черевику», то ми знатимемо, що вам щось заважає, і будемо готові вас вислухати.

Запропонувати учасникам на невеликих аркушах паперу сформулювати одну свою проблему й покласти аркуш у скриньку. Кожен із учасників тренінгу пізніше витягує один із аркушів і пропонує свій варіант вирішення проблеми. Так знаходять вирішення усі запропоновані ситуації, можливо, спільними зусиллями.

Поради повинні бути дієвими та конкретними. Як кажуть, якщо хочеш почути відповідь, промов її вголос. А людина сама вибере потрібну її відповідь

Висновок. Вивчаємо правило 1: «Щоб маленька образа не перетворилася на велику, про свої неприємні відчуття треба говорити одразу».

7. Гра "Прискорені рухи"

Мета: зняття втоми й напруги, підтримка позитивного емоційного фону.

У кінематографі є прийом — прискорене прокручування плівки. Спробуйте продемонструвати цей прийом, не користуючись відео- чи кінокамерою. Тобто поставте пантоміму, у якій усі рухи у 2-3 рази швидші, ніж зазвичай. А для прискореної демонстрації візьміть звичайні домашні справи й покажіть, як людина:

 прасує білизну;

 робить млинці;

 витирає пил;

 миє посуд;

 зашиває штани, що порвалися, тощо.

 Інформаційне повідомлення “Почни думати позитивно” -  

«Це неможливо»,- сказала Причина.

«Це безвідповідально»,- зауважив Досвід.

«Це марно»,- відрізала Гордість.

«Спробуй …»- прошепотіла Мрія.

Напевно, на сьогоднішній день ніхто не буде заперечувати силу позитивного мислення. Про силу думок свідчать досліди  Масару Емото, котрий сфотографував кристали води. Якщо рідина знаходилась в приміщенні, де сварились та злились, то її кристали були деформованими, а якщо вода  знаходилась в кімнаті, де проговорювалися слова любові, то утворювався кристал, схожий на прекрасну сніжинку. Ми складаємося з води приблизно на 80%. Виходить, своїми думками ми змінюємо себе!

Релаксаційна вправа «Подорож»

Мета: емоційний відпочинок, усвідомлення своїх проблем і їх подолання, отримання позитивних емоцій.

Інструкція: учасникам пропонується зайняти зручне положення, заплющити очі, розслабитися.

Ведучий під спокійний музичний супровід говорить:«Уявіть, що ви входите у весняний яблуневий сад, повільно йдете алеєю, вдихаючи з насолодою аромат ніжних блідо- рожевих квітів.В узькою стежкою ви підходите до хвіртки, відчиняєте її іпотрапляєте на чудову зелену галявину. М’яка трава похитується, приємно дзижчать комахи, вітерець легко дмухає вам у обличчя, ваше волосся розлітається… перед вами з’являється озеро… вода прозора та срібляста. Ви повільно йдете берегом уздовж грайливого струмочка, підходите до водоспаду. Ви входите в нього, і сяючі струмені очищують вас, наповнюючи силою й енергією.

За водоспадом грот. Тихий, затишний, у ньому ви залишаєтесь один на один із собою (пауза). А тепер настав час повертатися. Подумки пройдіть увесь свій шлях у зворотному напрямку, вийдіть із яблуневого саду та тільки тоді розплющіть очі»

Вправа «Уяви та домалюй» 

Психолог: Наш мозок здатний продукувати думки, які мають величезний потенціал. Це енергія, яка може впливати на наше здоров'я. Що інтенсивніша думка, то більша енергія. Існують оптимістичні думки, які несуть надію, а також думки, насичені ненавистю, злобливі, думки великої руйнівної сили. Переповнюючи нашу свідомість, останні сприяють нагнітанню емоційного дискомфорту.

Як ми можемо припинити цей процес? Як зупинити негативний внутрішній діалог? Для цього я пропоную вам засвоїти техніку зупинки поганих думок. Під час правильного виконання цієї техніки ви змістите увагу з потоку негативних думок, порушуючи їх вплив і нормалізуючи свій стан.

Пропоную таке:

1. Перемістіть свою увагу назовні, тобто спрямуйте її на зовнішні об'єкти, звуки, відчуття.

2. Переміщуючи увагу, перелічіть усе, що сприймаєте: я бачу.., я чую.., я відчуваю...

3. Просто відпустіть свою увагу в режим вільного польоту, споглядайте навколишній світ у всьому його розмаїтті… Зверніть увагу, те що ви нічого не можете вдіяти — це лише ваш спогад. Саме ваш і саме спогад, а не спостереження.

Щоб переконатися в цьому дозвольте собі побешкетувати :

Психолог: уявіть людину, яку вам неприємно згадувати.

Тепер подумки домалюйте їй котячі вуса й вуха віслюка.

- Як вона вам тепер? Що ви відчуваєте ?

- А  ще   можна  приміряти   короткі   штанці,   як  у  Карлсона.   Можна  з пропелером. Натисніть на ґудзик - кнопку—і людина злетить на дах.

Ваша психіка — чудовий прилад, її зараз люблять порівнювати з комп'ютером, адже він може не тільки викликати негативні емоції, а й усувати їх.

Виберіть спогад з неприємним об'єктом.

Що може зробити ваш «комп'ютер»:

— змінити розміри цього об'єкта;

— змінити його форму;

— перефарбувати в будь-які кольори й нанести візерунок;

— нерухомий образ можна змусити рухатись (раз — і керівник, який вам дошкуляє, починає вальсувати);

— створити звукові ефекти (змусити їх шепотіти, свистіти).

Інакше кажучи, ваші спогади про подію, яка вас травмує, — це лише картина у вашій свідомості. І ви можете змінити в цій картині все, що захочете і як вам захочеться. Внаслідок цього зміниться й ваш психологічний стан.

Вправа  «Ліцензія на щастя»

Психолог розповідає притчу: «Усе у твоїх руках»

Мудрець передавав своєму учню всі таємниці буття. Це тривало багато років. Одного разу учень вирішив перевірити мудреця, наскільки той мудрий.

Тоді учень підійшов до вчителя зі стиснутими долонями, в яких був живий метелик, і запитав: «У мене в руках живе чи мертве?». Учень вирішив, що якщо мудрець скаже, що живе, він стисне долоні, й метелик помре. Якщо скаже, що мертве, - він розкриє долоні, й метелик полетить.

Відповідь мудреця була такою: «Усе у твоїх руках».

Отже, лише від Вас залежить, чи буде Ваша взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною, чи навпаки.

Потім психолог  звертається до учасників із пропозицією написати на  виданих їм аркушах паперу те, що вони мають право робити, щоб почувати себе  щасливими, що при цьому можуть відчувати, про що думати, як поводитися. Спочатку психолог пропонує написати ім’я учасника, дату, а потім виконувати роботу.

Після завершення роботи психолог просить учасників перевернути аркуші, на яких Вони писали. Там (заздалегіть) уже зроблений напис: «Ліцензія на щастя»

Таким чином, кожен учасник одержує власну ліцензію на щастя.

Підсумок. Заключне слово психолога.

Як часто людина, заточив себе у власній клітці-квартирі, втрачає здатність радіти життю! А відсутність задоволень і радості веде до дипресії.

Чому люди так рідко радіють? Тому що втратили здатність вірити і надіятися. Тому що переповнені знаннями? Тому що глобальне потеплішення   клімату добавило кількість похмурих днів?

Знайдіть радість в собі – і вона поверне вам сонячну погоду. Посміхніться – і до Вас повернеться безтурботна юність. Вдихніть на повні груди – і Вас наповне любов та надія. Відкрийте серце Ангелу Радості і той радості, що огорта Вас з усіх сторін.

     - Сучасний вихователь - це грамотний фахівець, що розбирається в різноманітті програм і методичних розробок, ерудована людина. Це і гарний психолог, здатний вникнути в складну систему взаємин дітей і їх батьків. Це і чуйний, завжди готовий до співпраці і взаємодопомоги колега, який вміє працювати в колективі однодумців. Постійна самоосвіта, пошук нових шляхів і методів роботи з дітьми та при цьому використання кращого педагогічного досвіду - усе це відрізняє сучасного вихователя, робить професію цікавою, соціально затребуваною.

     Аналізуючи результати анкетування батьків дітей різних вікових груп, можна відзначити: багато хто не сприймають освітньо-виховний процес в цілому. Батьків хвилює зміст занять, а інші види діяльності дітей вони вважають несуттєвими, забуваючи про необхідність розвитку особистості дитини, її психологічний комфорт, емоційному благополуччі в стінах дитячого саду.

     Вважаючи важливими для вихователя такі якості, як вимогливість, уміння організувати дітей, грамотно провести заняття, багато батьків не усвідомлюють, що педагог - це людина, яка не просто вчить дітей певним навичкам і дає їм заняття, він любить дітей, співпереживає їх радощіам і неприємностям. Тому при проведенні зборів, індивідуальних бесід і консультацій вихователі всіх вікових груп повинні розповідати батькам не лише про успіхи дітей на заняттях, але і про те, як і у що вони грають, як спілкуються з однолітками, які риси характеру, особистісні якості їм у цьому допомагають або заважають.

   Мета: Удосконалювати навички педагогів професійно і коректно відповідати на запитання батьків. Розвивати комунікативність, навички діалогічного спілкування.

    Вихователі по черзі виступають в ролі "консультанта". "Батьки (інші учасники гри) звертаються за роз'ясненнями, вибираючи картки з питаннями.

     1. Сергій розбив чашку. Діти поскаржилися вихователю. (Реакція педагога).

   2. Дитина, виконуючи доручення вихователя підклеїти книгу, пролив клей. Діти закричали і застрибали: "А ми розповімо" і побігли скаржитися. Ніхто не допоміг розладнаному дитині. (Ваше рішення).

     3. Дитина в пориві злості вдарив товариша. Ображений заплакав і у відповідь вдарив кривдника. Обидва побігли скаржитися. (Ваші дії).

   Мета. Розвивати реакцію, логічне мислення, уміння знаходити аргументи на підтвердження висловлювань, що характеризують професію педагога.

   Хід. Вихователі по черзі висловлюються про свою роботу, приводячи доводи про її значущості (позитивна оцінка) і професійних труднощах (негативна оцінка).

     Один  за  одним  учасники  вимовляють по  одному  слову, поки  інструкція  не  буде  завершена. Тема  інструкції  стосується  області  міжособистісних  відносин і  містить  гумористичний  відтінок:

     Переконаність у тому, що дитину необхідно любити усім серцем, що спілкування з дітьми повинно вселяти в них радість і оптимізм.

     Ми з вами можемо багато чому навчити дітей, але завжди повинні пам'ятати, що ніяка методика не замінить чуйного серця вихователя.

     Мета:  ознайомлення з техніками спілкування, розвиток комунікативних навичок, уміння конструктивно виражати свої думки й  почуття, розв’язувати конфлікти та  допомагати  іншим, підвищення  компетентності вихователя  в спілкуванні, формування  рефлексії,  емпатії,  педагогічної толерантності.

     Психолог:  Які  ваші улюблені квіти? (Учасники розповідають про свої улюблені квіти) Я  бачу, що  настрій гарний. Сподіваюсь, що він буде гарним у процесі всього тренінгу.

     Всім учасникам психолог роздає пелюстки квітки й пропонує продовжити речення « Мені б хотілось на цьому тренінгу..» Потім  кожен  з  них презентує свій перелік сподівань.

     Психолог  пропонує  всім  учасникам  поповнити  банк  ідей, які  допоможуть зробити спілкування з батьками більш продуктивним  і  приємним.

    До дошкільного закладу приходить різний контингент батьків з дітьми. Із кожною сім’єю вихователь повинен встановити позитивний  контакт спільної співпраці, показати батькам, що бачить у них партнерів та однодумців.

     Шановні колеги, кому, на Вашу думку, належить провідна роль у діалозі між вихователем та батьками? ( Обговорення відповідей)

    Вихователь не тільки повинен орієнтуватися в проблемах виховання, новітніх технологіях та останніх дослідженнях науки, а й  володіти комунікативними навичками та техніками спілкування.

    Партнерський діалог вихователя з батьками можливий при використанні невербальних (жести, міміка, постава, зоровий  контакт) та  вербальних технік спілкування.

     Невербальне  спілкування – це  частина комунікації. Лише 7% складає в розмові слово, 93% -- міміка та жести.

     Вправа « Добрий  день!»

     Мета: розвиток уміння володіти інтонаціями голосу та використовувати їх під час діалогу.

     Учасникам роздаються папірці  на яких написані інтонаційні відтінки голосу: страх, шепіт, дисциплінованість, дуже  голосно, здивування, голос маленької дівчинки, голос людини, яка замерзла, покори, радості, нехтування, іронії, хвилеподібно.

     Правила  побудови  ефективного  спілкування

       Використовувати  прийом  приєднання, тобто  знайти  спільне «Я»: «Я  такий  самий…». Якомога  рідше  вживати  займенник «Ви».( Ви  зробіть  це…). Частіше  говорити «Ми»: «Ми всі зацікавлені…».

     3.Педагогічний  практикум «вирішення  педагогічних  ситуацій»

     Представники  кожної  групи  отримують  приклад  конфліктної  ситуації. Кожна  група  обговорює  ситуації, пропонує  шляхи  вирішення.

    Ситуації:

     - Батьки приводять недоліковану дитину до дитячого садка без медичної довідки і вимагають, щоб  її  прийняли, оскільки їм немає  куди її подіти,

   Спілкування - це частина нашого життя. Ми спілкуємося постійно, навіть коли мовчимо. Тому нехай Ваше спілкування буде ще ефективнішим.