Предметно-розвиваюче середовище

Створити в дошкільному закладі розвивальний життєвий простір означає забезпечити сукупність умов, атмосферу, як найсприятливішу для прогресивного розвитку свідомості та поведінки дошкільника. Розвивальними слід вважати умови, які підживлюють природні сили дитини, сприяють реалізації нею своїх потенційних можливостей, збагачують знанням основ філософії життята практичними навичками, вдосконалюють їх, забезпечують усвідомленість, культурність, міцність; позитивно впливають на становлення особистісного досвіду, формують реалістичні образи світу та власного "Я", елементарну систему морально-духовних цінностей, корисні гармонійному розвитку, базуються на знанні вікових та індивідуальних можливостей вихованців.

Оскільки життєвий простір — категорія інтегрована, яка охоплює всі сфери та аспекти життєдіяльності дошкільника, завдання педагога — створити оптимальні для його особистісного зростання умови.

Головна роль у становленні особистості дитини дошкільного віку належить оточуючим його дорослим. Тому, наскільки вони зможуть оточити малюка увагою й любов'ю, створити необхідні умови для його розвитку, залежить подальше життя дошкільника.

У цей період маленька людина активно пізнає навколишній світ, засвоює способи дій у побуті, грі, на заняттях; результатом накопиченого досвіду стають сюжетно-відображаючі ігри, а найважливіше досягнення цього віку - оволодіння активною мовою.

Правильно організоване предметно-розвиваюче середовище допомагає дорослому забезпечити гармонійний розвиток дитини, створити емоційно позитивну атмосферу в групі, організовувати й проводити ігри-заняття і у такий спосіб привчати дітей до самостійних ігор з поступово ускладнюючим змістом.

В дошкільному навчальному закладі створено сучасне предметно-ігрове, розвиваюче середовище, яке створює сприятливі умови для розвитку, виховання та навчання дитини в процесі її самостійної діяльності:

дитина освоює властивості і ознаки предметів (колір, форма, фактура), опановує просторовими відносинами;
дізнається про людину, тваринний і рослинний світ, пори року і т.д.;
опановує світ звуків, залучається до музичної культури;
розвивається фізично: знає особливості побудови власного організму, його рухові можливості;
експериментує з кольором, формою, створює продукти власної творчості;
набуває корисних соціальних навичок тощо.

Створене розвиваюче середовище забезпечує дитині різні види активності (розумову, ігрову, фізичну та ін.), стає підставою для самостійної діяльності, умовою для своєрідної форми самоосвіти маленької дитини. При цьому розвиваються допитливість і творча уява, розумові і художні здібності, комунікативні навички, відбувається розвиток особистості.

В кожній групі є загальне ігрове середовище, до складу якого входять ігрові зони:

набори корпусних дитячих меблів відповідно до росту дітей;

шафи для іграшок - сенсорних, моторних, технічних, образних;

куточки для будівельно-конструктивних ігор, в яких зібрано різноманітний конструктивний матеріал;

куточки самостійної художньої творчості, які інтегрують усі види художньо-естетичної діяльності;

куточки для ігор-драматизацій та творчої театральної діяльності дітей;

столики для настільно-друкованих ігор;

атрибути для сюжетно-рольових ігор;

тематичні куточки, що підказують зміст гри.

Куточок природи як елемент природничого розвивального середовища

Створюючи у дошкільному навчальному закладі належне розвивальне середовище, спрямоване, зокрема, й на формування природничої компетентності дітей, педагоги приділяють серйозну увагу оформленню як території дошкільного закладу, так і його приміщень. Ознайомлення дітей із природою у дошкільному закладі потребує постійного безпосереднього спілкування з нею, тому важливими є куточки природи.