Пісочна терапія
Ще на початку 19 століття, Герберт Уеллс помітив, що його сини, граючи з мініатюрними фігурками, намагаються знайти рішення своїх проблем. Трохи пізніше, через 20 років, дитячий психолог Маргарет Ловенфельд запропонувала дітям під час сеансу використати скриньку з піском, воду і невеликі іграшки. Цей метод був названий "технікою побудови світу", він допомагає дітям без слів виразити свої почуття, емоції, переживання - тобто те, що для них висловити буває складно. Ця психологічна методика називається Sand play (Сендплей), гра з піском, а також юнгіанська пісочна терапія.
Згідно Юнгу, людська психіка має власну глибоку мудрість і потенціал до зцілення і трансформації, власною системою самозбереження, деяким психічним імунітетом. Проте, щоб цей імунітет з'явився, потрібні певні умови. Одна з таких умов - це створення надійного і безпечного простору, в якому дитина може виражати і досліджувати свій світ, перетворюючи свій досвід і свої переживання, що часто незрозумілі або тривожать, в зримі і відчутні образи. Сендплей - це унікальний спосіб спілкування зі світом і з самим собою. Сендплей дає можливість доторкнутися до глибинного, справжнього. Він знімає внутрішню напругу, підвищує упевненість в собі і відкриває нові шляхи розвитку. Гра з піском допомагає дитині виразити те, що він сам доки не усвідомлює, те, чого він сам доки не розуміє, а досвідчений дитячий психолог може інтерпретувати це і розповісти батькам про почуття дитини.
У наш час батьки через надмірну зайнятість, на жаль, дозволяють дітям забагато часу проводити перед телевізором та комп’ютером , що негативно позначається на психічному та фізичному здоров’ї малюків. Це спонукає психологів та педагогів шукати нові форми роботи. Такою інновацією стала технологія сендплей – гра з піском. Пісок – найулюбленішій матеріал для ігор і занять дітей. Перші іграшки, які батьки купують своїй дитині – це відерце, совок та формочки. Перші контакти малюків один із одним відбуваються в пісочниці. Практика показує, що пісок є чудовим засобом для розвитку та саморозвитку дітей, а гра з ним позитивно впливає на їхній емоційний стан. Пісок «заземлює» негативну психічну енергію. Ігри піднімають настрій у дітей, викликають емоції радості , спонукають до діяльності. Діти стають більш впевненими й здатними долати життєві труднощі, навчаються розуміти себе й інших. У них формуються навички позитивної комунікації, розвивається тактильна чутливість і дрібна моторика рук. Організація ігор з піском потребує створення спеціального просторового середовища. Для роботи з піском у дитячому закладі необхідно:
Перше заняття можливо почати з бесіди про відчуття: «Мені приємно. Я відчуваю прохолоду піску. Коли я рухаю руками, то мої пальчики й долоні відчувають кожну піщинку». Розташувавши дітей біля пісочниці, запропонувати їм руками доторкнутися до піску: «Що ви відчуваєте, торкаючись піску?» Ця вправа стабілізує емоційний стан психіки дитини. Потім обирається напрям роботи в рамках пісочної терапії. Під час проведення ігор психолог пропонує дітям:
Далі завдання ускладнюється. Досвід показує, що діти більше люблять ігри-казки. Головне, щоб вони були захоплюючими і близькими дітям. Основним принципом роботи є те, що вони безпосередньо, повно проживають процес, є справжніми героями тієї чи іншої казки. Ігри сприяють розвитку ініціативності, незалежності в спілкуванні, розвитку комунікативних навичок та емоційної сфери. У дітей формуються вміння справедливо розв’язувати конфліктні ситуації, налагоджувати товариські стосунки. Граючись із піском, діти краще розуміють свої бажання, реально бачать вихід зі складної ситуації, творчо змінюють негативну ситуацію чи стан. Гра-казка допомагає формувати в дітей навички культури спілкування: вміння без крику і сварок миритися між собою; поступатися й чекати, коли треба, ділитися тим, що потрібно самому і спокійно розмовляти, не порушуючи гри недоречними втручаннями.
Інструкція психолога може бути вільною : « Ви – чарівники. Ви можете створити в пісочниці все, що захочете. Побудуйте власну країну. Кожен із вас може вибрати фігурки і дібрати до них будівлі, каміння, рослини, тварин, які житимуть у вашій країні». Після закінчення створення композиції, кожен розповідає про свою країну, про її мешканців . Для психолога важливо простежити за тим, як діти проявляють себе у грі та контакті одне з одним. В пісочних іграх діти отримують досвід самостійного вирішення конфліктів, спільного подолання труднощів, об’єднаються, вчаться слухати й чути іншого. У них формується емпатія – здатність розуміти і співпереживати ближньому, почуття делікатності, ввічливості, скромності. Немає нічого доступніше і простіше, ніж ігри з піском, і в той же час ці ігри можуть дати дитині дуже багато. Податливість піску дає кожному можливість відчути себе творцем, програти, «прожити», вирішити індивідуальні проблеми та навчити взаємодії з однолітками . Пісок складається з найдрібніших піщинок , які символізують індивідуальність людини , а піскова маса – життя у Всесвіті .
У дошкільному віці в дітей закладаються основи особистої культури, орієнтування в реаліях предметного світу, явищах власного життя і діяльності, розуміння самого себе, навколишніх явищ суспільного життя. Становлення особистості дитини відбувається успішно за умови активності малюка, коли він уключений у процес власного “будівництва”. Це і є важливою умовою успішності інклюзивної освіти – забезпечення самостійної пізнавальної активності дитини: “включення” дітей з обмеженими можливостями в колектив однолітків та дорослих на правах рівних партнерів. Щоб підтримати дитину з обмеженими можливостями здоров’я та укріпити її самооцінку, необхідно зосередитися на позитивних сторонах і перевагах дитини, допомогти їй повірити в себе та свої здібності, створювати навколо неї доброзичливу атмосферу, нейтралізувати невдачі. Світ дитячих емоцій і відчуттів дуже крихкий, а соціальна ситуація розвитку на сучасному етапі не завжди сприяє збереженню психічного благополуччя. Тому під час психологічного супроводу в рамках дошкільного навчального закладу необхідно використовувати технології, спрямовані на збереження здоров’я та іноваційні елементи. З метою корекції поведінкових та емоційних розладів у дітей з обмеженими можливостями здоров’я використовують арт – терапію, музикотерапію, ігротерапію, казкотерапію, пісочну терапію тощо. Одним із методів, за допомогою якого можна навчити дітей взаємодіяти з однолітками, є метод пісочної терапії. Він дає змогу задовольнити базові потреби дитини і зняти напруження, отримати певний досвід взаємодії з іншими, у чомусь несхожими дітьми, та прийняти одне одного. Це є однією з найважливіших складових толерантного суспільства. Пісочна терапія допомагає визначити види взаємин у групі й корегувати їх. Пісок – природний матеріал, дуже пластичний інструмент творчості. Він дозволяє працювати з собою кожному, навіть тому, хто не володіє особливим художнім даром, хто боїться оцінювання і відмовляється малювати. Пісок успішно вбирає в себе негативну енергію, складається з найдрібніших піщінок, робота з яким активізує чутливі точки на кінчиках пальців і нервові закінчення на долонях, що позитивним чином впливає на роботу всіх внутрішніх систем людського організму. Робота з піском навчає людину терплячості. Створюючи композиції з піску, придумувати різні історії, в найбільш органічній для дитини формі можно передати їй знання та життєвий досвід, основи законів навколишнього світу. Отже, пропонуємо дитині побудувати власне соціальне середовище – свій світ. Програти, “прожити”, вирішити проблеми (індивідуально) і навчити взаємодії з однолітками та прийняття одне одного (в групі). Один з основних механізмів позитивного впливу пісочної терапії заснований на тому, що дитина отримує досвід створення маленького світу, і це є символічним вираженням її здатності та права будувати своє життя, свій світ власними руками. У грі з піском усе можливо. Програваючи проблемні ситуації за допомогою маленьких фігурок, створюючи картину з піску, дитина звільняється від напруження і підсвідомо знаходить для себе ті відповіді, які складно отримати від дорослих. А в дорослих з’являється унікальна можливість побачити внутрішній світ дитини. Унікальність пісочної терапії дає змогу робити видимим те, що не має словесних форм для свого відображення. Дитина не просто пропонує вихід із ситуації, а й реально проживає її за допомогою мініатюрних фігурок. Ще одним важливим ресурсом пісочної терапії є можливість творчої зміни сюжету подій, взаємин. Ця ідея лежить в основі казкотерапевтичного підходу в пісочній терапії. Створюючи пісочні композиції, казкові сюжети, дитина має змогу творчо змінити дискомфортну ситуацію, набуває безцінного досвіду символічного вирішення безлічі життєвих проблем. Усе це сприяє нормалізації внутрішнього світу особистості, зняттю тривоги, звільненню від внутрішніх конфліктів та різних страхів. Досвід претворення негативного стану в позитивний дитина починає використовувати в повсякденному житті. Важливо простежити за тим, як діти проявляють себе у грі та контакті одне з одним. В пісочних іграх у дітей “включається” механізм природної регуляції ігрової взаємодії. Діти отримують досвід самостійного вирішення конфліктів, спільного подолання труднощів, об’єднуються, вчаться слухати й чути іншого. Так формується емпатія – здатність розуміти ближнього і співпереживати йому. Розвиток толерантного ставлення до людей з обмеженими можливостями здоров’я – це одне з пріоритетних завдань психолога в умовах інклюзивної освіти.
|
|
