Чому ...?

Особливо привабливі для дітей усілякі злачні місця на зразок звалищ непотрібних речей і смітників.

 

Чому — ви не замислювалися? Уважний батько в першу чергу зверне увагу на зовнішній вигляд дитини: розпатлане волосся, вимазана в мазут сорочка, порвані штани, подряпані руки. Що ж там відбувається? І чому туди так тягне дітей?

 

По-перше, там можна знайти безліч цікавого для дівчачих секретів (намистинки, стрічки, старі брошки, які дівчатка люблять ховати, зариваючи в землю під скельце і прикрашаючи сухими пелюстками рослин) і хлоп'ячих тайничків (всякі леза, старі ножі, які прийнято ховати в щілинах). До того ж хлопчики звичайно полюють на секрети дівчаток, тому до змагання кожна сторона готується ретельно.

 

По-друге, на звалищах, можна, робити те, що заборонене вдома. Там можна розкидати речі, бити порожні пляшки, стрибати на прогнилому дивані, ламати абсолютно все. Така розрядка навіть корисна — дитина може виразити свій гнів без відчуття провини за те, що вона щось зіпсувала. Тут ніхто її не лаятиме. Тут можна все.

 

Тобто, з одного боку, звалище — це злачне місце, а, з іншого — місце, де можна вилити свої емоції. Адже ліпше нехай сердитий малюк поб'є старе крісло, ніж відлупцює молодшого брата.

 

Деколи світ дітей здається набагато цікавішим за світ дорослих. У дітей особливе сприйняття, особливі радощі, особливі інтереси. Важливо пам'ятати, що діти все розуміють по-своєму. І не потрібно судити їх вчинки дуже строго.

 

Смоктання пальця (частіше великого) заповнює нереалізований інстинкт смоктання, зменшує почуття самотності, заспокоює, заколихує, зм’якшує відчуття нерозділеності почуттів, брак ніжності, полегшує на деякий час фізичний біль.

     

Уже під час вагітності маля вміє смоктати пальчик, так воно реагує на неспокійний стан мами, її тривогу. Водночас, це важливий показник того, що плід розвивається, вдосконалюються його рухи.

     

Дитина вже у віці 3 місяців уміє донести свою ручку до рота, що не так і легко зробити, для цього необхідна хороша скоординованість рухів! Це важливий показник.

     

Якщо малюк, якому менше року, тягне пальчик, а іноді й весь кулачок, у рот, то це значить, що:

  • він голодний;
  • у нього незадоволений інстинкт смоктання (якщо дитина на штучному вигодовуванні – великі дірочки в сосці з сумішшю, якщо на грудному вигодовуванні – мало або недостатньо часто сосе груди);
  • малюк чимось стурбований, йому нудно (мама поза полем його зору, довго ніхто не бере на руки).

     

Багато дітлахів забувають про свій пальчик уже після року, але буває, що маля постійно (часто) смокче палець чи соску до 3 років.

     

Причинами цього можуть бути:

  • занепокоєння, невпевненість у любові батьків;
  • брак ласки;
  • сильний переляк.

     

Багато дітей засовують палець у рот, коли стомлюються або на чомусь зосереджені. Смоктання пальця в цьому віці часто поєднується з прогладжуваннями (по голові, животі), з перебиранням або висмикуванням волосся, вій.

     

Дитина може смоктати й інші предмети (соску, куточок ковдри, лапу улюбленого ведмежати тощо).

 

Якщо дитина після 3 років продовжує смоктати палець, або таке явище в цей час лише з’являється, то це вже вважається шкідливою звичкою й часто переходить в обгризання нігтів, нав’язливі рухи. Такій дитині необхідна допомога!

     

Передумови смоктання пальця

1. Особливості темпераменту. Найчастіше палець смокчуть діти з рисами флегматика.

2. Незадоволений інстинкт смоктання у ранньому дитинстві.

3. Несприятливі психологічні фактори: часте занепокоєння; неприйняття матір’ю дитини (усвідомлене або неусвідомлене); вимоги батьків, що не відповідають віку дитини.

4. Сімейні проблеми: конфлікти батьків; алкоголізм; розлучення; дитина залишається сама на себе; поява брата/сестри.

5. Особливості психіки дитини:

     * ММН (мінімальна мозкова недостатність) або ММД (мінімальна мозкова дисфункція);

     * родові травми, як наслідок – швидка втомлюваність, дратівливість, порушення сну;

     * висока емоційна чутливість.

6. Слабке здоров’я (часті застуди, ОРЗ, дизентерія, глисти тощо).

 

Що робити батькам? Чим можна допомогти дитині?

У боротьбі зі смоктанням пальця, як і з іншими шкідливими звичками, батьки часто допускають непоправні помилки. Вони намагаються викорінити хворобливу звичку, карають, намагаються пояснити, що це погано, соромлять. Але такі методи лише закріплюють цю звичку.

 

Рекомендації для батьків

  1. Не змагайтеся зі звичкою, а з’ясуйте причини її виникнення й усуньте їх.
  2. Установіть довірчі стосунки з дитиною. Дуже важливо вчасно помітити тривогу, переляк і допомогти маляті заспокоїтися (приголубити, поговорити, відволікти чим-небудь). Якщо дитині менше року, допомагає погойдування на руках або в ліжку, розумне користування соскою, заколихування. Навіть старші малюки люблять слухати колискові пісні у виконанні мами або тата.
  3. Установіть чіткі рамки дозволеного. Заборон не повинно бути занадто багато, але вони мають бути незмінними (ніколи не можна залазити на підвіконня, брати посуд із плити, відчиняти шафу з ліками тощо).
  4. Життя дитини повинне бути різноманітне, насичене враженнями, різними іграми, але не перевантажене. Активна діяльність має змінюватися спокійнішими заняттями.
  5. Не бійтеся зайвий раз похвалити малюка, відволікти його від сумних думок.
  6. Заохочуйте спілкування з іншими дітьми.
  7. Якщо дитина гризе нігті, зменшіть інтелектуальні навантаження, адже ця звичка свідчить про розумову й емоційну перевантаженість, про високий рівень тривожності.
  8. Контролюйте перегляд дитиною телевізора (потрібно менше дивитися, а краще до 7 років зовсім виключити бойовики, новини й жорстокі мультфільми), ігри на комп’ютері (мінімум «стрілялок», більше розвивальних).
  9. Не читайте страшні казки, розповіді.

  • Дитина вередує, якщо батьки не вміють говорити з малюком його мовою – мовою гри.
  • Дитина вередує, якщо батьки впливають на дитину такими засобами виховання, які не відповідають віку дитини.
  • Якщо стиль спілкування дорослого і дитини відрізняється непослідовністю, то капризів не уникнути.
  • Як тільки дитина починає вередувати, залишайтеся поруч, дайте їй зрозуміти, що Ви її розумієте. Обійміть малюка, запевніть у своїй любові і намагайтеся відволікти від капризу, що так розбурхав його. Однак нічим не винагороджуйте дитину.
  • Якщо Вам не вдалося зробити це, дайте дитині спокій, не звертайте на неї уваги. Дайте відвести душу, але не беріть в цьому участі.
  • Не намагайтеся в цей час що-небудь доводити своїй дитині – це даремно. Сварка не має змісту, биття ще більше її розбурхають.
  • Будьте з дитиною наполегливі. Якщо Ви сказали «ні», залишайтеся і далі з такою ж думкою.
  • Не здавайтеся, навіть якщо напад у дитини відбувається в громадському місці. Найчастіше допомагає тільки одне – взяти її за руку й повести.
  • Коли малюк заспокоїться, поговоріть із ним ласкаво. Розкажіть йому, як Вас засмутило, що він так себе поводив. Висловіть упевненість, що надалі він буде поводитися краще. Запевніть дитину, що Ви однаково її любите і переконані, що вона ніколи більше не буде поводитися погано, навіть якщо щось буде не так, як їй хочеться. Подібна розмова з малюком необхідна, щоб у нього не виникло почуття провини, як це нерідко трапляється після бурхливих сплесків гніву.

Чому дитина обманює?

Дитина обманює. Обманює свідомо, систематично, натхненно. Ви розумієте це, але не надаєте належного значення. І даремно. Зараз ще є час розібратися в ситуації, але завтра може бути пізно, і ситуація, на яку ви можете вплинути сьогодні, завтра може стати вам непідконтрольною.
     
Нерідко у дитячої брехні є чітка мета, вона відповідає психологічним потребам дитини. Інтерпретуючи світ, діти вчаться розуміти його закономірності та нюанси. Змінюючи реальність, вони несвідомо захищають себе від конфліктів і тривожних ситуацій. Однак батьків має насторожити, якщо брехня стала звичкою.
     
Неправда дошкільнят – скоріше фантазії, ніж навмисний обман. Вони вже здатні уявити те, чого насправді не було, але ще не усвідомлюють, що, кажучи неправду, порушують моральні норми. У дітей дошкільного віку відбувається становлення образного мислення і воно потребує тренування.

     Читати далі...



Чому діти фантазують?

 

Діти, здатні до гри уяви, мають вищий коефіцієнт інтелекту і легше переносять труднощі і, крім того, у них кращі адаптаційні можливості в процесі навчання. Процес фантазування і те, як дитина мислить і діє у своєму фантастичному світі, відібражає її мислення і поведінку в реальному житті. Ми можемо заглянути у внутрішній світ дитини через її фантазії: що приховано в неї, чого вона уникає і що можна чекати від неї в майбутньому.
     
Для того, щоб у дітей розвивалися здібності фантазувати, необхідно пам’ятати одне з найважливіших правил — не давати дітям надто багато іграшок. Друге — не давайте своєму малюкові ті іграшки, якими можна грати чисто механічно. З одного боку, стріляти з гармати або кулемета дуже цікаво, з іншої — це чисто механічна гра, яка може захоплювати емоції і зовсім не давати ніякої поживи розуму. Прагніть не купувати одноцільові іграшки.

     Читати далі...



Чому діти люблять рекламу?

 

Чи шкідлива реклама? Фахівці вважають, що шкідлива настільки ж, наскільки, в принципі, шкідливо все непомірне.
     
Звичка їсти перед телевізором (та ще без розбору все, що рекламують) призводить до гастриту. Звичка сидіти близько до екрана шкодить зору. Цілодобовий перегляд телепередач замість ігор на свіжому повітрі однозначно шкідливий зростаючому організму. Так чому ж діти так ласі на рекламні ролики і вважають за краще їх будь-яким іншим розвагам?
     
Тому що вона гучна
По звуку реклама дуже виділяється на тлі тієї програми, яку перебиває. А всі незвичні слухові подразники дуже приваблюють маленьких дітей.
     
Тому що вона проста і коротка

Чому діти люблять мультфільми?

 

Мультфільми є важливою частиною світу сучасної дитини практично будь-якого віку. Мультіндустрія зараз надзвичайно розвинена і пропонує найширший вибір самих різноманітних творів для маленьких глядачів: починаючи від російських «Лунтика» і «Смiшарикiв», диснеївських «Вінні Пуха», «Історії іграшок», і закінчуючи японським аніме. При цьому, перегляд мульфільмів може як принести величезну користь розвитку дитини, так і завдати йому шкоди. Як розібратися в тонкощах дитячого сприйняття мультфільмiв, щоб уникнути типових батьківських помилок і навчитися витягувати з перегляду максимум користі? 
     
Чому діти люблять мультфільми? Чим же світ мультиплікації так привабливий для дитини? Фахівці виділяють кілька характерних особливостей. 

     Читати далі...



Чому діти бояться лікарів?

 

Діти до 2-3 років вже добре усвідомлюють, що їм подобається, а що ні, намагаючись уникати неприємних ситуацій. Саме у цей момент формується істинне відношення до докторів.
     
Насторожувати дитину може багато що: 

Холодні руки доктора і металеві інструменти, тривале очікування в задушливому коридорі, велика кількість сторонніх людей. Плач і крик інших дітей, неодмінні супутники черги перед медкабинетом, так само не кращим чином впливають на упевненість і гарний настрій дитини. Звичайно, найбільше неприємні дітям хворобливі процедури (забір крові) або процедури, що тимчасово обмежують свободу дитини (ЕКГ, УЗД) викликають у дітей страх лікарів.

     
У тому, що дитина боїться лікарів, винні також і батьківські розповіді, що огляд - це не страшно. Фрази типу "чик - і все" або "як комарик укусить" не лише не вселяють упевненості, але навпроти, занурюють дитину в томливе очікування чогось хворобливого.

     Читати далі...



Чому діти ламають іграшки?

 

Багато дорослих сприймають зламану іграшку як особисту образу: "Не думає про батьків, не береже речі, на зло все псує". Але перш ніж виносити вердикт "Іграшки забрати, нових не купувати" і оплакувати свою педагогічну неспроможність, варто розібратися, чому діти ламають іграшки.
     
"Що там усередині"? Рідкісна дитина зростає, жодного разу не поставивши це питання. Так що іграшки і інші речі розламуються і розбираються, щоб відкрити секрет свого пристрою власникові. І недаремно. Це той вид руйнування, який в майбутньому обов'язково приведе до творення, конструювання власних механізмів і необхідної бази знань у юного винахідника.
     
А доки прислухайтеся до питань дитини, намагайтеся відповідати на них. І при необхідності акуратно демонструйте вміст іграшки: розпоріть шматочок шва, щоб показати, чим набито плюшеве звірятко або, озброївшись викруткою, дістаньте мотор з літака.

     Читати далі...


Чому діти ображаються?

 

Кожен з нас час від часу на когось ображається, але навіть дорослому не можна залишатися в такому стані надовго, оскільки скривджена людина по-справжньому страждає. А для дитини все куди серйозніше - часті образи можуть розвинути комплекси і страхи у малюка. Завдання батьків - навчити своїх дітей розумінню і пробаченню, щоб образливість не ускладнила їх життя в майбутньому.

 

У віці від двох до п'яти років образу може викликати будь-яка заборона з боку батьків і інших дорослих. Мама не дозволяє сідати в калюжу, не дає з'їсти усю коробку цукерок, забороняє чіпати розжарену плиту... Тут прийде на допомогу зведення заборон до мінімуму. Вирішіть, що для вас дійсно важливе, встановіть для себе і дитини чіткі правила поведінки, поясните їх малюкові і строго наслідуйте їх.
     
Передусім ці правила повинні торкатися безпеки і здоров'я дитини. Роз'ясніть малюкові, чому ви не дозволяєте йому щось, і запропонуйте альтернативу.

     Читати далі...



 

 

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи