Аналіз роботи

На початок року вихователі та технічний персонал закріплені за віковими групами наказом по дошкільному навчальному закладу.

У дошкільному навчальному закладі складено перспективний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників та атестації. Атестація педагогічних працівників проводилась відповідно до закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 32), Типового положення про атестацію педагогічних працівників України від 06.10.2010 р.

У 2018 році атестовано 3 педагогів, що складає 14%. Вчителю-дефектологу Глотовій Л.І. було присвоєно першу кваліфікаційну категорію, вихователю Шведак В.А. присвоєно звання «вихователь-методист», вихователю Смолянець підтверджено раніше присвоєний 11 тарифний розряд.

У процесі атестації проводилося всебічне комплексне оцінювання педагогічної діяльності вихователя. Простежувалося постійне підвищення її професійної компетентності, ріст педмайстерності, розвиток творчої ініціативи, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.  Атестаційна комісія працювала згідно перспективного плану роботи, своєчасно велися протоколи засідань атестаційної комісії.

У 2017-2018 навчальному році відповідно до перспективного плану, на курсах підвищення кваліфікації при ДОІППО підвищили свою фахову майстерність вихователі Шведак В.А., Смолянець І.Л., Арах В.О., Хабібулліна Р.Р., вихователь-методист Івашина А.В., Лобода О.І., Стешенко Н.В., що складає 33%.

Протягом року в дошкільному навчальному закладі з метою підвищення інноваційного потенціалу педагогів та якості освітнього процесу організовувалися різноманітні форми підвищення професійного рівня для всіх категорій працівників6 проводилися психолого-педагогічні тренінги, ділові ігри, диспути, вікторини, семінари-практикуми, майстер-класи та інші форми методичної роботи.

Педагоги дошкільного закладу систематично працювали над вдосконаленням фахової майстерності (21%), регулярно відвідували районні, міські та обласні методичні об’єднання, конференції, семінари, школу передового педагогічного досвіду.

З метою підвищення теоретичного рівня та фахової підготовки педагогів дошкільного навчального закладу були придбані новинки методичної літератури, проведена підписка на періодичні видання: «Практичний психолог ДНЗ», «Дошкільне виховання», «Медична сестра дошкільного закладу», «Вихователь-методист дошкільного закладу»,  «Музичний керівник», «Дитина з особливими потребами», «Джміль», «Палітра педагога».

Базовий компонент дошкільної освіти передбачає, що педагог має бути високопрофесійною, духовно розвинутою, творчою, ініціативною особистістю, яка постійно удосконалюється, підвищує свою професійну майстерність, зростає духовно. Самоосвіта – являється однією із важливіших форм самовдосконалення педагогічного працівника.

Педагоги дошкільного закладу використовують такі форми самоосвіти: робота із книгами; періодичними професійними виданнями; беруть участь у роботі вебінарів, науково – практичних семінарах, колективних переглядах, методичних об’єднаннях різних видів; вивчають і творчо застосовують досягнення перспективного педагогічного досвіду; впроваджують інноваційні розробки. Для відстеження результативності самоосвіти педагогів адміністрацією ДНЗ протягом року проводився моніторинг, завданням якого було виявити, чи існує позитивна динаміка розвитку професіоналізму педагога, чи існують передумови для удосконалення роботи педагогічного колективу. Під час досліджень було з’ясовано, що самовдосконалення педагогічних працівників сприяло підвищенню їх професійної компетентності, підвищенню якості володіння різноманітними методами роботи.

Основною проблемою є недостатній рівень самоосвіти окремих педагогів.

З метою подолання вищезазначеної проблеми у 2018-2019 навчальному році методичній раді дошкільного закладу оптимізувати роботу щодо підвищення кваліфікації та самоосвіти педагогів.

Предметом особливої уваги й турботи керівництва дошкільного навчального закладу є становлення молодих спеціалістів. У 2017 – 2018 навчальному році в ДНЗ працювало два молодих спеціаліста: Ярова Л.В., Якименко Ю.М. Робота з молодими спеціалістами велась відповідно до плану роботи. За молодими спеціалістами були закріплені досвідчені педагоги-наставники (Івашина А.В., Хабібулліна Р.Р.). В дошкільному закладі постійно працює «Школа молодого спеціаліста», для визначення напрямків роботи школи щороку проводиться діагностика професійної майстерності та компетентності молодих спеціалістів з питань дошкільної освіти. Результати діагностики показали що наряду з наставниками у педагогів початківців підвищився професіоналізм, творчість, ініціатива, якість освітнього процесу.

Ефективність методичної роботи

В умовах соціальних реформ одним із найважливіших завдань у системі роботи протягом року в дошкільному закладі було підвищення ефективності та якості методичної роботи. Педагогічний колектив закладу постійно працював над створенням єдиного методичного простору з інноваційної діяльності педагогів. Методична робота була направлена на навчання педагогів сучасним прийомам роботи з дітьми, впровадженню передового педагогічного досвіду, підвищення якості роботи з сім’ями вихованців, поповненню педагогічного процесу. Завідувачем, вихователем – методистом, фахівцями надано консультації, проведено педгодини, творчі хвилинки, факультативи, педнаради з питань планування навчально – виховної роботи, оздоровлення, роботи з дітьми з особливими потребами, проведення роботи з батьками, професійного, правового виховання, по підготовці дітей до шкільного навчання. Ефективними засобами навчання педагогічних кадрів являються тренінги, колективні перегляди, семінари, які побудовані на інтерактивних формах навчання і сприяють розвитку творчості, ініціативи та підвищує якість освітнього процесу.

Організація освітньої діяльності в дошкільному навчальному закладі у 2016-2017 навчальному році здійснювалась відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Указу Президента України від 13.10.2015 р. № 580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2010 роки», Базового компонента  дошкільної освіти, Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641), Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2003 р. № 305), Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 р. №234), Гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності (затверджено наказом  Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 р. № 446), інструктивно-методичних рекомендацій  Міністерства освіти і науки України від 13.06.2018 р. № 1/9-386 «Про особливості організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018/2019 навчальному році», інших нормативно-правових актів.

Упродовж 2017-2018 навчального року навчально-виховний процес дошкільного закладу був спрямований на вирішення таких завдань:

1. Забезпечення сприятливих умов для здобуття дошкільної освіти дітей з особливими потребами шляхом використання інноваційних освітніх технологій.

2. Продовжити сумісну роботу дошкільного навчального закладу і сім’ї щодо формування духовних цінностей особистості засобами патріотичного виховання.

3. Формувати психолого-соціальні навички дітей дошкільного віку в контексті обласної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства».

Зміст і форми методичної роботи по даним напрямам в дошкільному закладі будувались на діагностичних засадах, диференціації освітнього рівня, досвіду, професійних запитів кожного педагога та були передбачені в річному плані роботи.

Протягом 2017-2018 навчального року в освітньо-виховний процес впроваджувалися інноваційні педагогічні технології, методики, програми:

- розвиток логічного мислення за допомогою геометричних фігур З.Дьенеша;

- розвиток музично-творчих здібностей у процесі навчання дітей грі на дитячих музичних інструментах з використанням елементів системи К. Орфа;

- соціально-фінансова освіта дітей дошкільного віку за програмою «Афлатот»;

- соціальний та психологічний розвиток дитини «Лялька – як персона»;

- технологія ігр з піском Т. Зінкевич-Євстигнєєвої;

- методи арт-терапії з дітьми з особливими потребами;

- програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності й дошкільного віку «Про себе треба знати, про себе треба дбати».

Впроваджуючи інноваційні технології в програму роботи з дітьми педагоги проводили тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані заняття в залежності від основних ліній розвитку Базового компонента, що забезпечує високу продуктивність діяльності дітей. Педагогам дана форма роботи дала можливість теоретично та практично оволодівати самоаналізом, збагатити свій власний досвід. Педагогічний колектив закладу має власні авторські напрацювання, творчі знахідки, що позитивно впливають на ефективність освітнього процесу.

Стимулюванням творчої та інноваційної активності педагогів стали огляди-конкурси:

-        «Осіння фантазія»;

-        «Прикраса для новорічної ялинки»;

-        «Найкраща годівничка» – формування партнерських відносин із сім’ями вихованців;

-        «Кращий батьківський куточок» – стимулювання творчого потенціалу педагогів;

-        «Краща папка-пересувка з ОБЖД» – удосконалення професійної майстерності вихователів;

-        «Кращий куточок сюжетно-рольових ігор» – збагачення ігрової діяльності з дітьми дошкільного віку;

-        «Наші таланти» – розвиток творчих здібностей, особистісного потенціалу вихованців.

Слід зазначити проявлену творчівсть та організаційну діяльність вихователів: Федоренко Ю.А., Павлюкової О.П., Чумакевич І.І., Козлової О.Б., Хабібулліної Р.Р., Арах В.О., практичного психолога Піскунової Т.М., які стали переможцями даних оглядів-конкурсів.

Умови сьогодення ставлять перед особистістю багато завдань та вимог. Особливо вимогливим є навколишнє соціальне середовище, адже для успішної життєдіяльності потребується різнобічна сумісність із навколишнім. Тому для психологів та педагогів одним із завдань є пошук нових підходів до розв’язання проблеми введення дитини у соціальне середовище, тобто до світу людей.

Упродовж 2017-2018 навчального року дошкільний навчальний заклад працював над формуванням психолого-соціальних навичок дітей дошкільного віку в контексті обласної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства». Для реалізації проблеми в дошкільному закладі була організована робота творчої групи; в методичному кабінеті підібрано теоретичний матеріал щодо наукового обгрунтування стратегії соціалізації дітей. Творчою групою розроблено рекомендації вихователям по роботі над проблемою, круглий стіл «Вести дорогою добра: соціально значущі моральні цінності дошкільників», семінар-практикум «Сходинки доброти», педагогічний калейдоскоп «Дитячий колектив – основа формування соціальної компетенції дошкільників з особливими потребами», тренінг «Гра стратегія: формуємо соціальний досвід дошкільнят», педагогічна рада «Формування психолого-соціальних навичок дітей дошкільного віку в контексті обласної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства», відкриті покази занять «Добре серці», «Посмішка творить дива», «Настрій».

Робота з педагогами велася за всіма напрямками: діагностична робота включала анкетування педагогів  «Ваш творчій  потенціал» (А.Н.Лук), «Про що я розміркую? Що я відчуваю?» щодо визначення рівня прийняття  людей з особливими потребами. Аналізуючи результати діагностиці була проведена групова консультаційна та просвітницька робота по питанням інклюзивної освіти.

У  жовтні 2017 навчального року було проведено дослідження рівня життєстійкості у педагогів. Мета дослідження: оцінити здатність і готовність активно та гнучко діяти в ситуації стресу, оптимально переживати невизначеність і тривогу.

Проблема: виявити рівень життєстійкості у педагогів.

Психодіагностичний інструментарій: тест життєстійкості (С.Мадді, адаптація Д.О. Леонтьєва, О.І.Рассказової.).

Характеристика вибірки –

Кількість 16 людей .

Вік  від 27 до 66 років. Середній вік 46,5 років.

16 жінок – 100%.

У жовтні 2017року проведено тестування життєстійкості педагогів. На думку С.Мадді життєстійкість включає в себе три порівняно автономних компонента: залученість, контроль, прийняття ризику.

Результати обстеження:

Шкала – залученість.

Високий рівень – 4 людини - 25%;

Середній рівень –10 людей - 62,5% ;

Низький рівень –2 людини – 12,5%.

Шкала - контроль .

Високий рівень – 2 людини – 12,5%;

Середній рівень – 11 людей – 68,75%;

Низький рівень – 3людини – 18,75%.

Шкала – прийняття ризику.

Високий рівень – 6 людей – 37,5 %;

Середній рівень – 7 людей – 43,75%;

Низький рівень – 3 людини – 18,75%.

Рівень життєстійкості.

Високий рівень – 4 людини – 25%;

Середній рівень – 9 людей – 56,25%;

Низький рівень -  3 людини – 18,75%.

Результати діагностичного

дослідження рівня життєстійкості педагогів

Життєстійкість впливає на оцінку ситуації, стимулює прийняття правильних рішень, що, в свою чергу, позначається на поведінці, на здатності долати труднощі. Вона являє собою один із ключових параметрів індивідуальної здатності до зрілих і складних форм саморегуляції, одну із опорних перемінних особистісного потенціалу.

Для розвитку життєстійкості, протягом року, було проведено індивідуальні та групові консультації, тренінгі для педагогів, які сприяють подоланню стресових ситуацій у професійної діяльності та в житті. 

Корекційно-розвивальна робота включала інтерактивні заняття «Співпраця з батьками вихованців», «Педагогічне самопочуття вихователя».

В листопаді 2017 року було проведено дослідження соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку з метою визначення особливостей соціалізації старших дошкільників. Протягом дослідження застосовувалися наступні  методики:

1) Методика «Що таке добре і що таке погано»;

2) Методика «Виявлення проявів чуйності у дітей в родині»;

3) Шкальна оцінка сформованості соціальних форм поведінки дитини (за результатами спостереження) (А.М. Щетініна, Л.В. Кірс);

4) Методика «Незакінчені розповіді» Т.П. Гавриловоїї.

Було визначено три критерії оцінки соціальної компетентності: емоційно - цінностний критерій, соціально-когнітивний критерій, комунікативний критерій. Окремі складові кожного з означених компонентів виступали показниками соціальної компетентності.

В дослідженні приймали участь 52 дитини. Діти з високим рівнем усвідомлюють норми та правила поведінки в соціумі, вміють ефективно співпрацювати, мають достатній арсенал мовленнєвих засобів та активно застосовують їх у спілкуванні з оточуючими. Таких дітей 21 – 40%.

Діти, які виявили середній рівень соціальної компетентності, також добре обізнані з нормами соціуму, досить ефективно налагоджують стосунки з однолітками, в більшості випадків вміють знаходити спільну мову в різних проблемних ситуаціях, але застосовують лише стандартні способи соціальних дій, не можуть гнучко реагувати на ситуацію. Таких дітей 28 – 54%.

Низький рівень соціальної компетентності ми визначили у 3 дітей – 6%, вони не володіють правилами соціальної поведінки, не можуть безконфліктно будувати стосунки в колективі однолітків, не вміють донести до інших свої думки, діють на підставі сили чи реагують на ситуацію лише емоційно. З дітьми з низьким рівнем соціальної компетенції була проведена індивідуальна корекційна робота.

Дослідження соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку

Листопад 2017 року

З метою розвитку соціального благополуччя дитини через формування внутрішньої стійкості, автономності з дітьми старшого дошкільного віку практичним психологом проводилися заняття по розвитку соціально-емоційної сфери дітей. Використовували методичні прийоми: психогімнастичні етюди, ігри з правилами, творчі ігри, бесіди, моделювання й аналіз заданих ситуацій, вільне й тематичне малювання, релаксаційні вправи.

В травні 2018 року було  проведено повторне дослідження соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку.  В дослідженні прийняло участь 52 дитини старшого  дошкільного  віку .Під час дослідження були отримані наступні результати: високий рівень  29 дітей  - 56%, середній рівень 23 дитини -44%

Дослідження соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку

Травень 2018 року

Наприкінці року у дітей було сформоване почуття співробітництва, самоповаги, упевненість у власних силах і в собі, адекватна самооцінка, здатність поставити себе на місце іншої дитини допомагають краще розуміти можливого партнера по спілкуванню.

В дошкільному закладі мова навчання українська, адміністрація та педагогічний колектив приділяють велику увагу вивченню рідної мови. Навчально-виховний процес, освітні заходи проводяться державною мовою. В 2017-2018 навчальному році дотримувались нормативні вимоги до укладання та ведення ділової документації, що є виконанням мовного законодавства України.

Одним із пріоритетних завдань над яким працюють педагоги – виховати, виплекати людину нового типу – гідного громадянина України, патріота, який у майбутньому отстоював би інтереси свого народу, своєї Батьківщини. Робота з патріотичного виховання в дошкільному закладі проводиться  багатогранно та пізнавально. З дошкільниками ми використовували такі форми роботи:

- спостереження, читання художніх творів, слухання музики, розглядання картин, інтерактивні презентації по ознайомленню з пам’ятками культури, архитектури свого міста і столиці;

- відзначення державних та народних свят, пам’ятних дат;

- проведення тижня національно-патріотичного виховання «Ми – діти козацького роду»;

- виставки дитячої творчості  «Наші захисники», «Ми – діти України», «Моя Україна!»;

- виготовлення оберігу для захисника Вітчизни;

- використання інтелект – карт «Моє рідне Дніпро», «Моя родина», «Природні багатства України», «свята мого народу», «Символи України»;

- пізнавальні бесіди «Я – громадянин-патріот», «Наша Вітчизна – Україна», «Дбайте про нас, враховуйте наші потреби»;

- дні дружби «Ми в світі дружно будемо жити»;

- години спілкування «Я – українець».

Методична служба дошкільного закладу систематично спрямовує зусилля на підвищення фахової майстерності педагогів, зокрема з питань патріотичного виховання дошкільників. У межах методичного супроводу педагогів з цих питань проведено низку заходів, зокрема:

- педнараду «Формування духовних цінностей особистості дитини засобами патріотичного виховання в дошкільному закладі та сім’ї»;

- оформили фотоальбоми «Мій рідний край – мій Дніпро», українських міст;

- відкриті покази «Маленькі патріоти», «Чумацькими шляхами», «День народження сім’ї», «Повага до людей – любов до України»;

- тиждень національно-патріотичного виховання «Ми діти козацького роду»;

- оформимли народознавчий куточок «Україна – єдина країна»;

- тематичну виставку «Україна в нас єдина – бережи її дитино»;

- узагальнили досвід роботи з організації просвітницької роботи з педагогічними кадрами з національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку «Україна в нас єдина – бережи її дитино»;

- взяли участь у міському етапі обласного конкурсу «Мій рідний край – моя маленька Батьківщина» номінація «Криниця духовності» - зайняли ІІІ місце; зайняли І місце в номінації «Українська народна іграшка» у міському конкурсі та ІІ місце у обласному конкурсі.

Особлива увага приділялася сумісні роботі з батьками по вихованню у дітей та в сім’ї почуття патріотизму. З цією метою проведено сумісні нетрадиційні заходи з батьками:

- родинне свято «Моя родина – України краплина»;

- консультації «Патріотизм плекаємо в родині», «Сім’я – перша ланка морального зростання»;

- анкетування «Патріотичне виховання в родині»;

- круглий стіл «Національно-патріотичне виховання у ситуації соціального неспокою: змінюємо підходи»;

- оформили папки-пересувки «Рідна Україна», «Моя Україна», «Символи України».

Батьки вихованців взяли активну участь у обласному конкурсі «Мій рідний край – моя маленька Батьківщина» в номінації «Українська народна іграшка». Родина вихованця Славка Артема ІІ місце у цьому конкурсі.

Підвищився рівень проведення тематичних свят, розваг за участю творчих колективів «Школи мистецтв № 4», «Сонячний», «Пролісок» та завдяки співпраці зі школярами ССЗШ № 141.

Впровадження інклюзії – наразі одна з найактуальніших проблем у системі дошкільної освіти. Стратегія розвитку інклюзії в дошкільному закладі – це комплекс заходів здійснення позитивних змін самого дитячого садка відповідно інклюзивних цінностей.

Одним із завдань дошкільного закладу у 2017-2018 навчальному році було забезпечення сприятливих умов для здобуття дошкільної освіти дітей з особливими потребами шляхом використання інноваційних освітніх технологій. Тож ми, як опорний дошкільний заклад з питань інклюзивного навчання продовжили свою роботу в цьому напрямку. З метою реалізації індексу інклюзії було створено творчу групу, яка протягом року забезпечувала належну просвітницьку, управлінську, методичну роботу, надавала соціально-педагогічну допомогу батькам та педагогам дошкільних навчальних закладів у яких виховуються діти з особливими освітніми потребами.

Завідувач Шведак В.А. у вересні провела «Офіційний вісник», під час якого відбулось ознайомлення з нормативно-правовими документами з організації інклюзивної освіти. Діловодом Панасенко О.В. було оновлено банк даних закладу про дітей з особливими потребами та дітей інвалідів. Практичний психолог Піскунова Т.М. протягом року надавала психологічну допомогу батькам дітей з особливими потребами, проводила тренінги, бесіди, консультації, анкетування, опитування, телефонний зв’язок – для формування позитивного ставлення до себе та інших, накопичення досвіду гуманних взаємин.

Творчою групою закладу було проведено педнараду щодо запровадження інклюзивної форми навчання для дітей з особливими освітніми потребами, де вихователі познайомились з інноваційними методиками, технологіями для використання під час освітнього процесу з дітьми з особливими потребами.

Вихователь Арах В.О. провела з педагогами інформаційний дайджест «Сучасні підходи до організації роботи з дітьми з особливими потребами», вихователь-методист Івашина А.В. педагогічний калейдоскоп «Дитячий колектив – основа формування соціальної компетентності дошкільників з особливими потребами».

Творчою групою дошкільного закладу з проблеми було узагальнено досвід роботи з організації просвітницької роботи серед батьків дітей з особливими освітніми потребами «Ми – одна родина». Взяли участь у всеукраїнському фестивалі-огляді досвіду з організації просвіти батьків вихованців дошкільних навчальних закладів «Джерело батьківських знань».

У березні був проведений міський семінар-практикум для вихователів спеціалізованих груп дошкільних навчальних закладів «Використання інноваційних освітніх технологій в роботі з дітьми з особливими потребами», де завідувачем Шведак В.А. було підкреслено актуальність використання інноваційних технологій. Вихователь-методист Івашина А.В. представила педагогам модульну систему інклюзивної освіти за якою здійснюється навчально-виховна робота з дітьми з особливими потребами. Розповіла про артотерапевтичні методики, які фахівці використовують з дітьми ДЦП, залежно від характеру порушень у дітей, компенсаторних можливостей організму, характеру та глибини патологічного стану. Практичний психолог Піскунова Т.М. провела цікаві тренінги та вправи з педагогами (техніка Мандала, пісочна терапія, робота з нетрадиційними матеріалами).  Вихователь-методист Івашина А.В. детально розповіла про значення артотерапії в корекційному навчанні дітей з особливими потребами. Слухачам семінару-практикуму була представлена мультимедійна презентація роботи з дітьми з особливими потребами «Особливі діти – особливі умови» (використання інноваційних освітніх технологій в роботі з дітьми з особливими потребами).

В вересні 2017-2018 навчального року проведена диференціальна діагностика дітей з особливими потребами. З метою вироблення індивідуальної програми розвитку для кожної дитини з особливими потребами в жовтні проведене засідання психолого-медико-педагогічного консиліуму ДНЗ за участю батьків. Протягом року з дітьми з особливими освітніми потребами проведена індивідуальна корекційно-розвивальна робота з метою розвитку потенційних можливостей  дитини.

В розвивальній груповій роботі з дітьми з порушеннями психічного розвитку дляпсихокорекції  проявів  тривожності, агресивності, імпульсивності використовували програму «Корекційно–розвивальна робота при емоційних розладах у дітей дошкільного віку» автори – Ткачук Є., Ромашка О. Заняття були спрямовані на розвиток уміння взаємодіяти з іншими, розуміння власних емоцій і тренування розрізнення емоцій інших людей, виховання емпатії та впевненості у собі. Для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату були проведені заняття з використанням технології сендплей (гра з піском) «Розгадай таємницю Пісочної країни» автор - Шиманович  Ю. Такі ігри спрямовані на розвиток особистості цілком. Ці заняття стабілізують емоційний стан дитини, піднімають настрій, спонукають до діяльності. Діти стали більш впевненими у собі й здатними долати життєві труднощі. У дітей розвивається тактильно - кінестетична чутливість та дрібна моторика. З дітьми з особливими потребами з метою розвитку психічних процесів протягом  року була  проведена  індивідуальна  робота  за  програмою  «Корекція  психічних  процесів» автор – Гетманська В.

Було проведено анкетування вихователів: «Про що я розміркую? Що я відчуваю?». 85% педагогів мають високу ступінь прийняття людей з особливими потребами, 15% - середню  ступінь.

З  метою вивчення  ставлення батьків  до  інклюзивної  освіти було  проведено анкетування «Очікування батьків». 75%  батьків  ставляться  позитивно  до  інклюзиного   навчання.

Протягом року велика увага приділялась батькам дітей з особливими потребами, формуванню у них таких базисних якостей, як почуття впевненості, захищеності, уміння радіти. Для батьків дітей з особливими потребами були проведені тренінгові заняття, на яких формувалась оптимістична позиція щодо можливостей соціальної реабілітації їхніх дітей. Заняття сприяли підвищенню батьківської компетентності в розумінні виховання дітей з особливими потребами.

Результаті діагностики допомогли виявити індивідуальні психолого-педагогічні особливості дитини та розробити для кожної дитини індивідуальну програму розвитку.

Наприкінці навчального року завідувач Шведак В.А., вихователь-методист Івашина А.В. провели засідання творчої групи «Поділись надбаннями», де педагоги підвели підсумки роботи за 2017-2018 навчальний рік.

Відзначили позитивні зміни у залученні дітей до інклюзивного навчання: діти стали почувати себе потрібними, більш самостійними; змінилось ставлення до оточуючих (були замкнутими, а зараз вільно спілкуються; з’явилися нові друзі). Педагоги продемонстрували свою майстерність і творчість.

Для поглибленого знайомства з родинами дітей з особливими потребами, їх інтересами, потребами, захопленнями творчою групою закладу впроваджувались інноваційні форми, методи організації роботи з батьками: круглий стіл «Ми – одна родина», поради батькам «Ви не одні», педагогічний тренінг «Розумію, відчуваю, спостерігаю, підтримую», воркшоп «Щаслива родина – щаслива дитина», педагогічне перехрестя «Виховання всебічно розвиненої особистості», практичне заняття «Конструктивне розв’язання конфліктів – умова збереження здоров’я дітей та їх сімей», педагогічне кафе «Усі різні – усі рівні».

У 2018-2019 навчальному році необхідно продовжити роботу щодо запровадження інклюзивної форми навчання:

- використовувати різні види артотерапевтичних методик в корекційній роботі з дітьми з особливими потребами та оздоровчо-профілактичні заходи для покращення логопедичного та психомоторного статусу дитини;

- застосовувати особистісно-орієнтовані методи навчання з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей;

- забезпечити психолого-педагогічний супровід навчання батьків дітей з особливими потребами;

- проводити роз’яснювально-просвітницьку роботу з батьківською громадськістю щодо толерантного ставлення до дітей з особливими потребами.

Проведення семінарів, ділових ігор, тренінгів, майстер-класів з актуальних питань розвитку сучасного українського дошкілля сприяло розвитку творчої думки кожного педагога. Проаналізувавши організацію роботи щодо виконання річних завдань, визначаємо, що педагоги закладу працюють систематично та досягли певних результатів.

В цілому рівень та результативність методичної роботи в ДНЗ за 2017-2018 навчальний рік можна відзначити як достатній.

З метою підвищення якості дошкільної освіти, забезпечення її сталого інноваційного розвитку, педагогічний колектив дошкільного навчального закладу має спрямувати свою діяльність у 2018-2019 навчальному році на

- створення належних умов для отримання дітьми дошкільної освіти;

- забезпечення дієвості особистісно-орієнтованої освітньої системи;

- реалізації принципів демократизації, гуманізації та індивідуалізації;

- інтегрованості педагогічного процесу в ДНЗ згідно з Інструктивно-методичними рекомендаціями Міністерства освіти і науки України від 13.06.2018 р. № 1/9-386 «Про особливості організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018/2019 навчальному році».

Це сприятиме своєчасному становленню і всебічному розвитку життєвої компетентної особистості дитини, формуванню її фізичної і психологічної готовності до нової соціальної ролі.

Якість освітнього процесу

З метою реалізації Закону України «Про дошкільну освіту», положень Національної доктрини розвитку освіти, Базового компонента дошкільної освіти в Україні, освітньої програми «Українське дошкілля», програмно-методичного супроводу змісту дошкільної освіти дітей з особливими освітніми потребами у 2017-2018 навчальному році проводилась освітньо - виховна та корекційно - відновлювальна робота, спрямована на забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

У 2017-2018 навчальному році планувалися роботи дошкільного навчального закладу відповідно принципам актуальності, науковості, перспективності, системності, послідовності.

Аналіз виконання вимог програми свідчить про те, що більшість дітей ставиться до запропонованих завдань з цікавістю, прагнучі поліпшити свої досягнення, переробити, виправити помилки. Діти належним чином реалізовують свій потенціал, проявляють себе як особистості, прагнучі реалізуватись у різних сферах життєдіяльності. В житті дошкільників практично рівномірно збалансовані різні форми активності (фізична, соціально-моральна, емоційно-ціннісна, пізнавальна, мовленнєва, художня, креативна).

Робота педагогів за освітньою програмою «Українське дошкілля» сприяла зростанню їхнього особистісного та професіонального рівнів, створенню позитивного психологічного клімату для самореалізації.

Впродовж навчального року показали належний рівень персональної відповідальності за результати навчально-виховної роботи педагоги Козлова О.Б., Хабібулліна Р.Р., Арах В.О., Гогіна Г.О., Павлюкова О.П., Танцюра Г.А., Лобода О.І., Федоренко Ю.А., свідченням належного рівня самоосвіти, методичної грамотності цих педагогів є якісні результати навчально-виховної та освітньої роботи з дітьми.

При виборі форм та методів навчання перевага надавалася розвиваючим методикам, що сприяли формуванню пізнавальної, соціальної сфери дітей. В роботі з дітьми використовувались як традиційні, так і нетрадиційні підходи; цікаво проходили заняття у формі змагань, подорожей, конкурсів. Під час таких занять діти розкуті, емоційні, сприймають, вирішують різноманітні пізнавальні та проблемні завдання, висловлюють свої судження.

Діагностування рівня знань дітей у 2017-2018 навчальному році проводилось відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми «Українське дошкілля».

Визначення рівня досягнень дітей відповідно до освітніх ліній

Базового компонента дошкільної освіти та освітньої програми «Українське дошкілля»

Ранній вік

Група № 1

Вересень 2017  рік

Травень 2018 рік

Група № 9

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Аналіз діагностування дітей раннього віку засвідчує, що їх загальний показник покращився. Простежується позитивна динаміка за всіма лініями розвитку, що свідчить про ефективність навчально-виховної роботи з дітьми протягом року. Зробивши аналіз рівня компетентності дітей раннього віку, можна зробити висновок, що робота вихователів (Олійник Л.В., Григор’євої М.В., Смолянець І.Л.) проводилась на достатньому рівні.

Молодший дошкільний вік

Група № 6

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Група № 7

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Група № 10

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Аналіз розвитку рівнів компетентності дітей молодшого дошкільного віку показав, що робота вихователів з усіх сфер життєдіяльності була на достатньому рівні. Але необхідно особливу увагу звернути на розвиток інтелектуальної компетентності, поповнити предметно-ігрове середовище.

Середній дошкільний вік

Група № 4

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Група № 5

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Зробивши аналіз рівня компетентності дітей середнього дошкільного віку, можна зробити висновок, що робота вихователів (Федоренко Ю.А., Чумакевич І.І.) була на достатньому рівні. Але необхідно працювати над формуванням навичок організованої суспільної поведінки, оскільки провідним видом діяльності дітей є гра, удосконалювати методи керівництва ігровою діяльністю.

Старший дошкільний вік

Група № 2

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Група № 3

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Проаналізувавши рівень засвоєння програмових завдань дітьми старшого дошкільного віку, слід урізноманітнити методи формування компетентності старших дошкільників до навчання в школі: тренувати дрібну моторику рук, увагу. Вдосконалити роботу з фізичного виховання, розвитку соціальної компетентності.

Група № 8 для дітей з порушеннями психологічного розвитку

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Група № 11 для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

У подальшій роботі всім педагогам ДНЗ приділяти особливу увагу щодо створення розвивального простору та його впливу на розвиток дітей. Продовжити роботу щодо формування здорового способу життя, збереження і зміцнення здоров’я дітей; патріотичного виховання дітей; надавати допомогу дітям з проблемами в емоційно-вольовому розвитку; сприяти розкриттю творчих здібностей кожної дитини, виявляти обдарованих дітей; використовувати різноманітні форми роботи з метою психологічної компетентності педагогів і психолого-педагогічної освіченості батьків.

Одним із визначальних факторів виховання дошкільників є предметно-розвивальне середовище. Правильно організоване, воно допомагає забезпечити гармонійний розвиток дитини, створити емоційно позитивну атмосферу в групі, організовувати й проводити ігри-заняття. Педагоги дошкільного закладу подбали про те, аби розвивальне середовище в групових приміщеннях сприяло розвитку в дітей креативності та інтересу до навколишнього світу, мали змогу втілювати свої творчі задуми в практичній діяльності. Структура розвивального середовища є динамічною, її утворюють центри: пізнавально-інтелектуальний, фізкультурно-оздоровчий, ігровий, художньо-естетичний, мовленнєвий, самоорганізації. Кожен з центрів розвивального середовища об’єднує куточки, які мають певне функціональне призначення. Це сприяє набуттю дітьми життєво важливих знань, умінь та навичок, розвитку їхніх базових якостей. Потрібно відмітити центри діяльності дитини в групах № 3 (вихователь Лобода О.І.), № 6 (вихователь Гогіна Г.О.), № 8 (вихователі Хабібулліна Р.Р., Арах В.О.), № 10 (вихователь Павлюкова О.П.).

Велику увагу протягом навчального року колектив дошкільного закладу приділяв формуванню здоров’язберігаючої компетентності дітей. Адміністрацією закладу систематично здійснювався контроль за організацією рухового режиму; надавалася оцінка організації, змісту, методики проведення різних форм роботи з фізичного виховання, нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних умов у дошкільному закладі, контроль за реакціями на загартування у дітей, розвитком рухів і фізичних якостей дошкільників.

Дитину оточували кваліфіковані педагоги, практичний психолог, лікар, які здійснювали постійний моніторинг стану здоров’я дітей захворюваності, організації раціонального харчування, підтримували інтерес дитини до власного здоров’я.

На сучасному стані розвитку дошкільної освіти важливим напрямом у вихованні дітей є фізкультурно-оздоровлювальний. Тому уся робота з фізичного розвитку в нашому дошкільному закладі спрямована на збереження та зміцнення здоров’я дошкільника, формування навичок життєво важливих рухів (ходьба, бігу, стрибків, метання, лазіння та ін.), розвиток фізичних якостей (сила, спритність, витривалість, швидкість).

Протягом року систематично проводились фізкультурні заняття, ранкова гімнастика, спортивні турніри.

Особливе місце у системі фізичного виховання займають спортивні свята та розваги. Вони дуже подобаються дошкільнятам насамперед тому, що об’єднують їх спільними переживаннями, дарують відчуття перемог.

Так протягом навчального року було проведено такі свята та розваги:

- родинне свято до Дня захисника України «Моя родина – України краплина»;

- «Ми вогню не боїмося, з ним боротися вчимося»;

- «Веселі перегони»;

- «Ми – маленькі козачата»;

- «Школа безпеки»;

- «Веселі старти» з елементами футболу та інші.

З метою зниження захворюваності дітей велике значення приділялося загартуванню дітей в умовах дошкільного закладу та сім’ї. Проведено консультаційний пункт для батьків: «Значення загартування у профілактиці ГРВІ», «Фізкультурно-оздоровча робота вдома», «Правила безпечної поведінки вдома».

Тренінг для батьків «Здоров’я – найцінніший дар», майстер-клас «Ефективні методи оздоровлення дошкільників» (самомасаж, точковий масаж, дихальна гімнастика).

На спортивному майданчику оновлена «Доріжка здоров’я».

До міського семінару-практикуму для вихователів спеціалізованих груп дошкільних навчальних закладів «Використання інноваційних освітніх технологій в роботі з дітьми з особливими потребами» приготовлена доповідь «Оздоровчо-профілактичний модуль» (вправа «Веселі м’ячики).

З метою удосконалення професійної творчості з вихователями проведено: майстер-клас «У доровому тілі – здоровий дух» (90% педагогів добре знають форми і методи  загартування, спрямовані на укріплення здоров’я дитини, 10% - молоді спеціалісти, які потребують консультативної допомоги).

Також для педагогів проведена творча майстерня «Фізичні вправи з нетрадиційним обладнанням», консультація «Фізкультурно-оздоровча робота на свіжому повітрі».

На початку та наприкінці навчального року проводився аналіз динаміки змін у розвитку рухів та фізичних якостей дітей

Показники діагностики покращились завдяки збільшенню результатів фізичної підготовленості дітей.

У кожній віковій групі за результатами обстеження дітей та антропометричними вимірюваннями складений листок здоров’я вихованців, згідно з яким проводиться маркування меблів, здійснюється індивідуальний підхід під час фізкультурно-оздоровчої роботи.

У кожній віковій групі за результатами обстеження дітей спеціалістами та антропометричними вимірюваннями складений листок здоров’я вихованців, згідно з яким проводиться маркування меблів, здійснюється індивідуальний підхід під час фізкультурно-оздоровчої роботи.

Лікарем закладу проводиться аналіз стану здоров’я та захворюваності вихованців, яка розподіляє їх по групам здоров’я.

Паспорт здоров’я по ДНЗ № 189

(за групами здоров’я)

Всього 298 дітей, із них:

І група здоров’я – 198 дітей – 66,5 %

ІІ група здоров’я – 91 дитина – 30,5 %

ІІІ група здоров’я – 9 дітей – 3,0 %

Моніторинг відстеження стану здоров’я кожної дитини показав, що спостерігається збільшення лор - захворювань. Останнім роком збільшилась інфекційна захворюваність за рахунок збільшення вірусно-крапельних інфекцій. Однак, стосовно хронічних захворювань, спостерігається значне поліпшення стану дітей в динаміці. Проблемою залишається захворюваність після вихідних днів та свят. Її рівень досить значний.

Діти ІІ групи здоров’я

1 група – хвороби серця;

2 група – захворювання кістково-м’язової системи;

3 група – зір;

4 група – ЦНС;

5 група – захворювання ЛОР органів і дихальної системи;

6 група – дерматологічні захворювання;

7 група – захворювання ендокринної системи;

8 група – захворювання сечостатевої системи;

9 група – захворювання шлунково-кишкового тракту;

10 група – дефекти вимови.

Порівняльний моніторинг захворюваності

(гострої простудної) за групами

1 група, 9 група – групи раннього віку;

2 група, 3 група – старший дошкільний вік (6 р. ж.);

4 група, 5 група – середній дошкільний вік (5 р. ж.);

6 група, 7 група, 10 група – молодший дошкільний вік (4 р. ж.);

8 група – група для дітей з порушенням психологічного розвитку (5-6 р. ж.);

11 група – діти з порушенням опорно-рухового апарату.

Велике значення в дитячому садку приділяється організації дитячого харчування. Воно збалансоване і побудоване на основі 14-денного меню за сезонами, з урахуванням потреб дитячого організму. В оздоровчий період організовується другий сніданок у вигляді свіжих фруктів або фруктових соків. Одним з важливих аспектів в роботі – є організація дієтичного харчування в закладі. Воно надає змогу дітям з гастроентерологічними захворюваннями уникнути рецидивів та зберегти гарне самопочуття.

В наступному навчальному році необхідно приділити особливу увагу:

-        роботі по профілактиці гострих респіраторних захворювань;

-        контролю за фізичним вихованням дітей;

-        посиленню санітарно-просвітницької роботи з працівниками ДНЗ та батьками;

-        організацією дієтичного харчування в закладі.

Вихователі групи для дітей з порушеннями психологічного розвитку Арах В.О. і Хабібулліна Р.Р. поряд з розвивальними, виховними та навчальними завданнями вирішували і корекційно-відновлювальні завдання у ІІ половину дня: усували недоліки у сенсорній, емоційно-вольовій, інтелектуальній сферах, що зумовлені особливостями мовленнєвого дефекту. Вихователі звертали увагу не тільки на корекцію наявних відхилень у розумовому, фізичному розвитку, а й на розвиток і вдосконалення діяльності збережених аналізаторів, згідно схеми обстеження дітей-логопатів. Щоденно проводили спостереження за мовленнєвою діяльністю дітей, забезпечували їх мовленнєву активність, контролювали правильну вимову поставлених звуків, відпрацьовували граматичні форми. Для цього в групі для дітей з ППР створено мовленнєві куточки, де зібрано дидактичний та методичний матеріал по роботі з дітьми, а саме: предметні та сюжетні картинки, іграшки, предмети для розвитку дрібної моторики рук, дидактичні ігри, посібники, навчальні картки, лото, мозаїка тощо. Ведеться книга взаємозв’язку між вчителем-логопедом та вихователями групи для дітей з ППР, де зазначаються дидактичні, дихальні вправи та вправи для розвитку дрібної моторики, пропозиції та рекомендацій вчителя-логопеда щодо їх використання, конкретні висновки роботи вихователя щодо виконання завдань з кожною дитиною.

Педагоги планували та проводили з дітьми навчальну діяльність з розвитку мовлення; реалізовували завдання з розвитку фонематичного слуху, виховання звукової культури мовлення, формування граматичної будови мовлення, збагачення активного словника, частково використовували граматичні ігри та вправи, скоромовки, чистомовки, загадки - добавлянки, пальчикові ігри. Всі вихователі систематично планували і проводили індивідуальну роботу з дітьми з розвитку мовлення у формі дидактичних ігор, вправ, завдань.

В групі для дітей з ППР корекційно - відновлювальна робота проводилася спільно з музичним керівником. Один раз на тиждень музичний керівник проводила заняття з логоритміки, відповідно до логопедичної корекції, враховуючи вік та діагнози дітей. На заняттях використовувалися різні засоби логоритміки: ходьба та крокування в різних напрямках, вправи, що регулюють м’язовий тонус, вправи та ігри для розвитку загальної, тонкої моторики, ритмічні вправи, співи, рухливі ігри, артикуляційно-голосова гімнастика. Цікавими є для дітей музично-дидактичні ігри, що сприяють розвитку фонематичного слуху та уваги, вправи на розрізнення музичних звуків по висоті, на автоматизацію, сприймання звуків, які діти вивчають та закріплюють під час навчальної діяльності. Систематично проводилися ритмічні розминки, гра на дитячих музичних інструментах.

У 2017 – 2018 навчальному році вчитель-дефектолог Глотова Л.І. з вихованцями спеціалізованих груп проводила заняття за програмою «Віконечко» для дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку та узгоджувала свою роботу із заняттями вихователів, які навчали дітей за програмою «Українське дошкілля».

Також вчителем-дефектологом були розроблені індивідуальні корекційні плани на кожну дитину, в яких були враховані індивідуальні здібності дітей (фізичні, пізнавальні, емоційно-вольові). Вся корекційно-розвивальна робота проводилась з опорою на різні види діяльності – предметно-практичну, елементарно-трудову, однак основна увага приділялась розвитку ігрової діяльності як провідної в дошкільному віці. До корекційно-розвивальної роботи активно залучались батьки. Всі заняття проводились в під групових, парних та індивідуальних формах.

Вчитель-дефектолог навчала дітей аналізувати, порівнювати, узагальнювати, спостерігати, запам’ятовувати, осмислювати матеріал, висловлюватись і ставити запитання; виховувала самостійність, самовладання, здібність контролювати власну діяльність. Багато часу приділялось розвитку моторики дітей (загальної та дрібної). Діти почали навчатись виконувати графічні вправи.

Наприкінці навчального року була проведена діагностика дітей, яка дала можливість оцінити знання, вміння, навички дітей. За даними діагностики всі діти мають середній рівень розвитку залежно від віку та фізичних можливостей.

У минулому 2017-2018 навчальному році практичним психологом Піскуновою Т.М. була проведена діагностична, розвивально – корекційна, консультаційна та просвітницька робота з дітьми, батьками та педагогами.

У листопаді місяці велася діагностична робота по дослідженню соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку з  метою вивчення сфери міжособистісних відносин дитини .Після аналізу результатів з педагогами проводилися групові консультування по проблемам формуванням соціального досвіду дошкільників. З вихователями проведено  тренінгове  заняття «Соціалізація – основа успішного розвитку особистості».»., метою було забезпечити достатній рівень теоретичної підготовки вихователів із проблем соціалізації особистості, мотиваційне поле для змін педагогічної установки кожного вихователя, визначення рівня сформованості в дошкільників навичок соціальної компетентності. Були проведені  групові та індивідуальні консультації з вихователями із проблем соціалізації особистості :«Зберегти соціальне здоров’я дошкільнят»,«Соціалізація   дошкільника, як чинник розвитку компетентності майбутньої      особистості»,«Соціалізація особистості дитини з особливими потребами, як неодмінна умова реалізації в соціумі»,

З дітьми молодшого та середнього дошкільного віку  з  метоюрозвитку  соціальної  компетентності використовували групові форми роботи, а саме програму «Розвиток  соціально-емоційної  сфери  дошкільників.». В роботі застосовувались: психогімнастика, ігри і вправи, спрямовані на  формування соціальної компетентності , рухливі ігри та вправи, вправи емоційного розвантаження, ізотерапія. Ці заняття подобаються дітям і мають позитивний результат: у дітей зникає напруга та тривожність, підвищується самооцінка.

Протягом вересня – жовтня з новоприбулими дітьми проводилася групова та індивідуальна розвивальна робота з метою полегшення перебігу адаптаційного періоду та швидшого входження дитини до дитячого колективу.

Дослідження адаптації дітей раннього віку до умов ДНЗ

Мета психологічного дослідження: визначення емоційного стану, поведінкових реакцій і індивідуальних особливостей дитини для створення системи психолого-педагогічної підтримки її в нових соціальних умовах.

Задачі дослідження:

1. Дослідження рівня підготовленості дитини до умов ДНЗ та її індивідуальних особливостей розвитку.

2. Вивчення причин низького рівня адаптації дітей.

3. Забезпечення диференційного та різнорівневого підходу до новоприбулих дітей.

4. Визначення комплексу реабілітаційних заходів для полегшення протікання процесу адаптації.

Строки проведення: вересень – листопад 2017р.

Методи отримання інформації: спостереження за дітьми в режимні моменти, вивчення листів адаптації дітей, бесіди з вихователями.

Усього обстежено :47 дітей.

Аналіз  результатів.

Протягом  вересня – листопада з новоприбулими дітьми  проводилася  групова та індивідуальна  розвивальна  робота з метою полегшення перебігу  адаптаційного періоду  та швидшого входження дитини до дитячого колективу .

Робота проводилася з дітьми груп раннього віку № 1 та № 9.

Вихователями 1 групи: Олійник Л.В.Григор’єва М.В.

Вихователями 9 групи : Смолянець І.Л.,Хабібуліної Р.Р.

Загальна кількість респондентів склала 47 осіб: із них - 24 дівчинки і 23 хлопчика .

Під час роботи з дітьми зверталася увага на емоційний стан, сон, розвиток комунікативних, ігрових навичок та навичок самообслуговування.

Аналізуючи спостереження в період адаптаційного процесу та підсумовуючи проведену роботу, можна зробити певні висновки: процес адаптації проходить значно легше в тих дітей , яки мають добре сформовані певні навички предметно – ігрової діяльності, навички самообслуговування , комунікативні навички середнього рівня, а також отримують від батьків позитивне настановлення на відвідування дитячого садка.

Причинами важкої адаптації до умов дошкільного закладу можуть бути:

1. Несформованість позитивного настановлення на відвідування дошкільного закладу (буває, що діти взагалі нічого не знають про життя в дитячому садку, про те, що там на них чекає).

2. Несформованість навичок самообслуговування.

3. Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до відвідування дитячого садка мало спілкувалися з однолітками.

Діти, в яких не сформовані відповідно до віку комунікативні, ігрові навички, навички самообслуговування, які мають проблеми з частими захворюваннями, адаптуються значно важче і болісніше. Після перерви у відвідуванні дитячого садка у малюка починається повторна негативна реакція на нові умови, що вимагає значного напруження всіх сил організму. Ці діти відчувають емоційний дискомфорт  та тривогу.

Отже,на кінець адаптаційного періоду та проведеної роботи можемо сказати :

У 6 дітей - 13% дітей легка ступень адаптації;

у 37 дітей - 79 % середня ступень;

у 4 дітей - 8 % важка ступень.

Адаптація дітей раннього віку до умов ДНЗ

З батьками дітей, які мають важку ступень адаптації проведені індивідуальні консультації. Проведені групові консультації з вихователями груп раннього віку .

У жовтні була проведена діагностика психічного розвитку дошкільників за методикою непрямої експрес-діагностики рівня психічного розвитку дошкільників М'ясоїда П.А з метоювизначення актуального рівня психічного розвитку, виявлення дітей групи «ризику». В дослідженні взяли участь 189 дітей. Ми отримали наступні результати:

високий рівень психічного розвитку мають 28 дітей – 15%;

середній рівень психічного розвитку мають 148  дитина – 78%;

низький рівень психічного розвитку мають  13 дітей – 7%

Протягом року з дітьми з низьким рівнем психічного розвитку була проведена корекційно - розвивальна робота, з батьками та педагогами проведені консультації по розвитку пізнавальної та емоційної сфер дітей. Повторна діагностика була проведена в травні місяці. Результати діагностики:

високий рівень психічного розвитку мають 32 дитини – 17%;

середній рівень психічного розвитку мають 152 дитини – 80%;

низький рівень психічного розвитку мають 5 дітей – 3%

Рівень психічного розвитку дошкільників

Щодо питання ранньої профорієнтації в старших групах була проведена диференційно-діагностична робота з виявлення нахилів та інтересів дітей за опитувальником Є.О. Клімова. Загальна кількість респондентів склала 40 особи: із них 12 хлопчиків та 28 дівчаток.

Були отримані наступні результати:

тип професій «людина - природа» обрали 6 дітей – 15%;

«людина – техніка» обрали 6 дітей – 15%;

«людина – людина» обрали 12 дітей - 30%;

«людина – художній образ» обрали 10дітей – 25%.

2 дитини поєднали два типу професій «людина – техніка» та «людина – людина» - 4%. «Людина – людина» та «людина – художній  образ» поєднали 3 дитини – 7.5%. Три типу професій поєднали  3 дитини – 7.5%.

Нахили та інтереси дітей за опитувальником Є.О. Климова

Протягом грудня 2017 року проводилась робота по виявленню обдарованих дітей. Батьки та вихователі дітей старшого дошкільного віку заповняли анкету «Карта обдарованості». Загальна кількість респондентів склала 58 осіб. На підставі анкетних даних велося подальше обстеження обдарованих дітей.

Вивчаючи ставлення дітей до тих чи інших видів діяльності, було виявлено:

В сфері художньо – образотворчої обдарованості 5 дітей –9% .

В сфері музичної обдарованості 7 дітей –12%.

В сфері літературної обдарованості 6 дітей – 10%.

В сфері артистичної  обдарованості 10 дітей –17%.

В сфері технічної обдарованості 8 дітей – 14%.

В сфері лідерської  обдарованості 6 дітей – 10%.

В сфері спортивної обдарованості 7 дітей - 12%.

В сфері  інтелектуальної обдарованості 5 дітей –9%.

В листопаді – грудні було визначено рівень тривожності, агресивності та імпульсивності по опитувальнику Лаврентієвої і Титаренко. В дослідженні взяли участь 156 дітей середнього та старшого дошкільного віку. Опитувальник запропоновано батькам, вихователям та психологу. По середнім показникам маємо такий результат:

Тривожність

- високий рівень 12 дітей - 8%;

- середній рівень 69 дітей – 44%;

- низький рівень 75 дітей –48%.

Агресивність

- високий рівень 9 дітей -  6%;

- середній рівень 58 дітей – 37%;

- низький рівень 89 дітей -57%.

Імпульсивність

- високий рівень 2 дитини – 1%;

- середній рівень 82 дитини – 53%;

- низький рівень 72 дітей – 46%.

З дітьми з високим рівням тривожності, агресивності та імпульсивності проведені наступні заходи :

-        індивідуальна та підгрупова корекційно – розвивальна  робота з дітьми;

-        консультаційна робота з батьками та вихователями по проблемам тривожності, агресивності та імпульсивності дітей.

У травні місяці була проведена повторна діагностика рівня тривожності, агресивності та імпульсивності. В дослідженні взяли участь 135 дітей середнього та старшого дошкільного віку. По середнім показникам маємо такий результат:

Тривожність

- високий рівень 8 дітей -6%;

- середній рівень 59 дітей – 44%;

- низький рівень 68 дітей – 50%.

Агресивність

- високий рівень 7 дітей -  5%;

- середній рівень 63 дітей – 46%;

- низький рівень 65дітей - 49%.

Імпульсивність

- високий рівень 2 дитини – 1%;

- середній рівень 77 дітей – 58%;

- низький рівень 56 дитина – 41%.

Рівень тривожності, агресивності та імпульсивності по опитувальнику

Лаврентієвої і Титаренко

Листопад

Травень

В жовтні проведена перевірка готовності дітей до навчання у школі. Було проведено діагностичне обстеження визначення ступня шкільної зрілості за методиками: «Тестова бесіда», «Графічний диктант», «10 слів», «Вилучення четвертого зайвого за картинками», «Малювання людини», «Копіювання письмових букв» та мотиваційна готовність за методикою Широкової Г.О. «Відношення дитини до школи». В дослідженні взяло участь 50дітей. 32% дітей, кількістю 16 осіб, показали рівень шкільної зрілості вищий за середній. 58% дітей, кількістю 29особа, показали середній рівень. 10% дітей, кількістю 5осіб показали рівень шкільної зрілості нижче норми. Батькам та вихователям були надані рекомендації  щодо готовності дітей до навчання в школі. З дітьми проводились групова та індивідуальна корекційна – розвивальна робота по підготовці до шкільного навчання. В квітні було проведено повторне діагностичне обстеження. Були отримані наступні результати: із 52 дітей 16 дітей –31 % мають рівень шкільної зрілості вищий за середній. 32 дитини– 61% мають  середній рівень, 4 дитини - 8% показали  рівень нижче норми.

Рівень шкільної зрілості

 Дослідження рівня мотивації дітей старшого дошкільного віку 

Строки  проведення: січень-лютий 2018.

Мета дослідження: оцінка рівня мотивації до шкільного навчання у дітей старшого дошкільного віку; виявлення особливостей внутрішньої позиції школяра.

Проблема: низький рівень мотиваційної готовності до навчання в школі.

Психодіагностичний інструментарій: «Виявлення особливостей внутрішньої позиції школяра. Бесіда про школу» (за Т. Нєжновою).

Характеристика вибірки –

Кількість дітей          52

Вік від 5 до 7 років. Середній вік  6 років.

25 дівчат - 48%, 27 хлопців -  52%.

Результати обстеження:

Висновки: за результатами дослідження 33 % мають достатній рівень сформованості внутрішньої позіції школяра, для них характерна шкільно-навчальна орієнтація та позитивне ставлення до школи.

Початкова стадія формування внутрішньої позиції школяра виявлено у 54% дітей, у цих дітей позитивне ставлення до школи, але інтерес до зовнішньої атрибутики шкільного життя.

Низький рівень мають 13 % дітей. Діти не виявляють інтересу до школи, у них домінує переважно ігровий мотив, внутрішня позиція школяра не сформована.

На протязі навчального року до практичного психолога звертались батьки та вихователі  за консультаціями. Найбільш поширеними виявилися питання:

З боку батьків:

Адаптація дитини до умов ДНЗ

Профілактика дезадаптації новоприбулих дітей

Особливості психологічного розвитку дитини

Криза трьох років

Розвиток пам’яті дитини

Розвиток пізнавальної сфери дитини

Дитяча агресія 

Підвищена тривожність

Дитячі страхі

Готовність до шкільного навчання

Затримка психологічного розвитку

З боку педагогів:

Пошук індивідуального підходу до дитини в період адаптації.

Спілкування з батьками дітей.

Розвиток пізнавальної сфери дитини

Розвиток емоційно вольової сфери

Психологічна готовність до навчання

Особливості роботи з дітьми з особливими потребами

Особливості роботи з дітьми «групи ризику»

Профілактика емоційного вигорання педагога

З дітьми молодших груп проводилась робота по збереженню та зміцненню психологічного здоров’я дітей дошкільного віку. Для батьків надавались рекомендації: «Як допомогти дитини впоратися зі страхами», «Допомога дорослих у розвитку дитини», «Покарання - достоїнства і недоліки» була проведена пізнавальна інформаційна година: «Неврози та способи їх запобігання у дітей молодшого віку».

З дітьми старшого дошкільного віку проводилась робота по підготовці до шкільного навчання. Протягом року велась діагностична, консультаційна, просвітницька та корекційно – розвивальна робота з дітьми, батьками та вихователями. Для батьків майбутніх першокласників були проведені загальні батьківські збори «Скоро в школу». З батьками було проведено анкетування «Готова ваша дитина до навчання в школі?». Практичний психолог виступив перед батьками на тему: «Як підготувати дитину до навчання у школі».

Протягом року проводилась робота з дітьми «групи ризику». Під час діагностичної роботи були виявлені діти з високим рівнем тривожності, агресивності та імпульсивності. З ними проводилась індивідуальна та підгрупова корекційно – розвивальна  робота. Батькам та вихователям надавались індивідуальні та групові консультації по проблемам дітей.

У 2017-2018 навчальному році ПМПк ДНЗ № 189 здійснював психолого-педагогічну корекційно-розвивальну, інформаційно-аналітичну, просвітницьку діяльність.

Відповідно до плану роботи систематично проводились засідання з психолого-педагогічного вивчення дітей з метою оцінки динаміки розвитку і виховання дітей спеціальних груп, можливості умов і форм їх навчання, а також необхідного психолого-педагогічного супроводу. Планові засідання проводилися для виявлення і уточнення проблем дитини, для вироблення загального висновку; визначення необхідних умов навчання в закладі і планування стратегії супроводу командою спеціалістів, оцінки динаміки корекційного процесу, корекції раніше складеної програми; вирішення питання про зміну освітнього процесу і змісту корекційно-розвивальної  роботи, визначення труднощів їхньої навчально-пізнавальної діяльності та надання психолого-педагогічних рекомендацій щодо змісту, форм, методів навчання і здійснення корекційно-розвивальної  роботи відповідно до потенційних можливостей дитини.

Позапланові засідання проводилися за запитом спеціалістів, які здійснюють корекційно-розвивальне навчання з дітьми з метою виявлення причин проблем, які виникають і знаходження способів їх розв’язання.

Робота психолого-медико-педагогічного консиліуму сприяла своєчасному виявленню і комплексному обстеженню дітей що мають відхилення в розвитку, труднощі у вихованні, навчанні і адаптації, з метою організації їх розвитку і навчання відповідно до їх індивідуальних можливостей.

Протягом року проводилося обстеження дітей з особливими потребами з метою виявлення їх готовності до навчання і визначення змісту форм і методів корекційно-відновлювальної роботи відповідно до особливостей їх фізичного і психологічного розвитку. Вмовлялись резервні можливості кожної дитини, розроблялись рекомендації для вихователів та батьків для забезпечення обґрунтованого диференційного підходу в процесі корекційного навчання і виховання.

За відсутності позитивної динаміки в вихованні, навчанні і корекції протягом року приймалось рішення про повторне проходження обласної і районної ПМПК дітьми з особливими потребами.

Засідання ПМПк сприяли взаємодії між  фахівцями, що беруть участь в діяльності консиліуму та  наданню  своєчасної спеціалізованої допомоги дітям з  особливими освітніми потребами  шляхом здійснення комплексності в діагностико-консультативній, і корекційно-розвивальній роботі.

Музичне виховання є органічною складовою розвитку творчої особистості дитини. За минулий навчальний рік вихованці ДНЗ під керівництвом музичного керівника Хрящової Т.В. приймали активну участь у святах, розвагах, театралізованих виставах. Вся робота музичного керівника була направлена на розвиток творчої всебічно розвиненої особистості. Так Тетяна Володимирівна на протязі року в роботі з вихованцями використовувала елементи методики К. Орфа з навчання гри на музичних дитячих інструментах, що має на меті розвиток у дітей музичних здібностей, чуття ритму, виховання стійкого інтересу до музичної діяльності; уміння імпровізувати, творити, працювати в колективі. Музичним керівником та практичним психологом проводилась робота по виявленню обдарованих дітей в сфері музичної (15 дітей) та артистичної обдарованості (10 дітей).

Хрящова Т.В. вела плідну роботу з батьками з музичного виховання. Батьки були активними учасниками свят, розваг, театралізованих дійств.

Хрящова Т.В. в своїй роботі використовує авторські пісні, які дуже подобаються дітям. Педагог приймає активну участь у конкурсах району, міста, України.

Протягом навчального року музичний керівник оновлював методичні посібники, музичні дидактичні ігри, фонетику; поповнив кабінет методичною літературою з музичного виховання.

Хрящова Т.В.відвідувала методичні об’єднання для музичних керівників.

Музичним керівником Хрящовою Т.В. було проведено моніторинг рівня музичного розвитку та музичних здібностей дошкільників на початку і наприкінці навчального року.

Ранній вік

Молодший дошкільний вік

Середній дошкільний вік

Старший дошкільний вік

Група № 2

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Група № 3

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Група № 8 для дітей з порушеннями психологічного розвитку

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Група № 11 для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату

Вересень 2017 рік

Травень 2018 рік

Було виявлено, що наприкінці року засвоєння програмового матеріалу з музичного виховання в середньому підвищився: слухання на 10%, співи на 6%, музично-ритмічні рухи на 9%.

Діти з порушеннями опорно-рухового апарату на початку року були замкнутими, не достатньо активними, але наприкінці року навчилися краще співати, реагувати на веселу та сумну музику, виконувати прості дії під час неї.

У 2018-2019 навчальному році музичному керівнику продовжити забезпечувати ефективну організацію музичного виховання, з цією метою:

-        поповнити музично-розвиваюче середовище;

-        організувати вокально-хоровий гурток;

-        розвивати музично-ритмічні рухи відповідно до вікових особливостей дітей;

-        поповнити музичну залу дитячими музичними інструментами.

На виконання річного плану роботи дошкільного навчального закладу на 2017-2018 навчальний рік, з метою забезпечення поступового переходу від попереднього вікового періоду до нового, зближення умов виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів, у системі проводилася робота з питання наступності ДНЗ та ССЗШ № 141:

• укладено угоду про співпрацю між ДНЗ та ССЗШ № 141;
• складено та затверджено план спільних заходів наступності у роботі ДНЗ і школи;
• оформлені моделі: забезпечення наступності між ДНЗ та ССЗШ; робота з батьками майбутніх першокласників.

Протягом року вихователі груп старшого дошкільного віку проводили цикл занять «Я іду до школи»; систематично проводились бесіди, читання художньої літератури про школу; знайомили з правилами поведінки школярів; створили умови для розгортання творчої гри «Школа», «Бібліотека», «Зберемо портфель», «Зайве – потрібне»; запрошували на групові збори батьків випускних груп вчителів початкових класів щодо підготовки дітей до школи. Оформили в батьківських куточках матеріали – поради щодо підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі «У родині майбутній школяр».

Практичним психологом Піскуновою Т.М. надавалась консультативна допомога батькам майбутніх першокласників «Як підготувати дитину до школи», «Психологічна готовність до навчання у школі», формування внутрішньої позиції «Я – школяр» у шестирічок. Проведено анкетування батьків «Готовність дитини до навчання у школі на думку батьків». Організовувалися спільні свята та розваги.

Адміністрацією та методичною службою ДНЗ була продовжена робота із впровадження в педагогічний процес положень Закону України «Про загальну середню освіту» та «Про дошкільну освіту»:

• ознайомлення вихователів із планом спільної роботи ДНЗ та ССЗШ (вересень 2017р.);
• організована робота груп щодо підготовки дітей до школи;
• організована конференція для батьків майбутніх першокласників за участю вчителів початкових класів «ДНЗ та ССЗШ № 141 – партнерська взаємодія» (жовтень);
• організована екскурсія до архіву та шкільної бібліотеки; спортивної зали школи (жовтень).

У 2018-2019 навчальному році пріоритетними завданнями щодо забезпечення наступності і перспективності між дошкільним закладом і школою є:

• проведення серед батьків роз’яснювальної роботи щодо питань підготовки дітей до школи.

Робота з батьками

Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту, одним з основних завдань, що стоїть перед дошкільним закладом, є «взаємодія з родиною для забезпечення повноцінного розвитку дитини».

Одним із головних пріоритетів у практиці роботи дошкільного навчального закладу на сучасному етапі є співпраця з родиною.

У дошкільному навчальному закладі використовуються різні форми взаємодії дошкільного навчального закладу та родини.

Колективні форми взаємодії з батьками: батьківські збори, батьківський всеобуч (на якому проводяться зустрічі з цікавими людьми), дні відкритих дверей, спільні родинні свята, ярмарки, конференції, звіти завідувача про роботу в дошкільному навчальному закладі.

Групові форми взаємодії: батьківські збори в групах, семінари – тренінги для батьків, анкетування батьків, презентація кращого сімейного досвіду, участь у оглядах-конкурсах.

Індивідуальні форми взаємодії: консультації спеціалістів дошкільного навчального закладу, майстер-клас, папки-пересувки, інформаційні бюлетені.

Використовуються наочно-інформаційні методи такі як: батьківські куточки в групах, інформаційні стенди та теки для батьків, запрошення, оголошення, вітання, скринька пропозицій. Педагоги творчо, нестандартно підійшли до питання обладнання батьківських куточків. Кожний інформативний куток має своє власне «обличчя», викликає зацікавлення у батьків. Естетичний вигляд кожного такого кутка задовольняє запитам оформлення приміщення. Інформативний матеріал змінюється систематично, тут висвітлюються актуальні питання розвитку, навчання і виховання дітей, батьки знайомляться з психолого-педагогічними характеристиками того чи іншого вікового періоду.

Батьки беруть участь в оглядах-конкурсах, конкурсах поробок з природного матеріалу, конкурсах малюнків. 

Робота з батьками велася згідно розробленій в попередні роки структурі:

·         Індивідуальне консультування;

·         Спільне збагачення методичного та матеріально – технічного забезпечення;

·         Забезпечення та спільний контроль за якістю навчання, виховання, харчування, охорони здоров’я тощо;

·         Розгляд пропозицій та претензій батьків;

·         Планування спільних заходів щодо покращення умов утримання дітей в ДНЗ та іміджу закладу;

·         Підготовка планових консультацій з різних питань навчання та виховання дітей;

·         Рекомендації для батьків вихованців.

Проведені за цією структурою заходи позитивно сприймаються батьківською громадськістю, дають змогу формувати з батьків активних партнерів, однодумців у вихованні дітей. Особливо слід відмітити педагогів, які проявили активність в спільній роботі з батьками: практичного психолога Піскунову Т.М., вихователів групи для дітей з ППР Арах В.О., Хабібулліну Р.Р., вихователів Федоренко Ю.А., Павлюкову О.П., Чумакевич І.І., Танцюру Г.А., Лободу О.І., Гогіну Г.О.

Протягом року велася робота з сім’ями, що опинились у складних життєвих обставинах. З дітьми проводилась індивідуальна діагностична та корекційна робота з метою подолання тривожності. Батькам були надані рекомендації щодо адаптації дітей до вимушеного переселення, проводилися індивідуальні та групові консультації щодо профілактики посттравматичних стресових розладів у дітей у конфліктних та постконфліктних ситуаціях, дані поради батькам дитини, яка переживає посттравматичний стрес. Це допомогло ефективному налагодженню контакту з родинами, реалізації індивідуального підходу в роботі з батьками.

З метою посилення організації взаємодії дошкільного навчального закладу з батьками вихованців ми спланували наступні заходи:

• урізноманітнити форми роботи з батьками вихованців;
• залучати до освітнього процесу на засадах партнерської взаємодії членів родин з педагогічними працівниками закладу;
• проводити Інтернет - консультації спеціалістів дошкільного навчального закладу з батьками;
• надавати належну медико - педагогічну просвіту батькам, у тому числі, постраждалих внаслідок військових дій.

З метою всебічного розвитку дітей, розкриття їх творчих здібностей та обдарованості в 2017-2018 навчальному році в дошкільному закладі працювали гуртки за інтересами:

• «Пограємо в шахи» (Танцюра Г.А. – вихователь) для дітей старшого дошкільного віку за програмою та методичними рекомендаціями з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи «Мудрі шахи» (автори – В.В. Семизорова, О.І. Духновська, Л.Ю. Пащенко);
• «Весела англійська» (Вихрестюк О.В. – керівник гуртка з англійської мови) для дітей старшого дошкільного віку за програмою «Англійська мова для дітей дошкільного віку (автори – І.А. Кулікова, Т.М. Шкваріна).

Керівниками гуртків були складені перспективні плани роботи гуртків на навчальний рік, які були затверджені на засіданні педагогічної ради.

Заходи, спрямовані на формування позитивного іміджу дошкільного закладу

З метою формування позитивного іміджу дошкільного закладу в 2017 – 2018 навчальному році педагогічний колектив КЗО «ДНЗ (ясла – садок) № 189 комбінованого типу» ДМР організував та провів певні заходи:

1. З питання роботи з дітьми з особливими потребами:

1.1. Проведення міського семінару-практикуму для вихователів спеціалізованих груп дошкільних навчальних закладів «Використання інноваційних освітніх технологій в роботі з дітьми з особливими потребами»;

1.2. Співпраця практичного психолога з батьками дітей з порушенням ОРА (тренінги,

консультації, анкетування);

2. І місце у першому етапі обласного конкурсу «Мій рідний край – моя маленька Батьківщина» номінація «Українська народна іграшка»;

3. ІІІ місце у першому етапі обласного конкурсу «Мій рідний край – моя маленька Батьківщина» номінація «Криниця духовності»;

4. ІІ місце у обласному конкурсі «Мій рідний край – моя маленька Батьківщина» в номінації «Українська народна іграшка;

5. Участь практичного психолога Піскунової Т.М. в обласній  науково-практичній конференції «Досягнення  та  перспективи  розвитку  психологічної  служби  системи  освіти  Дніпропетровщини»;

6. Участь практичного психолога Піскунової Т.М. в конференції з  обміну досвідом «Психологічний  супровід  розвитку  особистості дошкільника»;

7. Участь практичного психолога Піскунової Т.М. в обласній  науково-практичній  конференції на  тему «Психолого – педагогічний  супровід  процесу соціалізації  особистості  в  умовах  формування  громадянського  суспільства»;

8. Проведення сумісних свят, розваг за участю батьків, вихователів, представників ДАІ.

9. Збагачення МТБ закладу, створення безпечних, комфортних, сучасних умов для здійснення  навчально – виховного процесу.

10. Систематичне проведення консультацій, батьківських зборів, батьківського всеобучу.

В цілому управлінська діяльність ДНЗ була направлена на загальне керівництво усіма підрозділами закладу. Стиль керівництва базований на гуманному ставленні до всіх учасників навчально-виховного процесу, та дієвий контроль, сприяли успішній діяльності колективу в рішенні завдань дошкільного закладу.

Проте в організації освітньо – виховного процесу в 2018-2019 навчальному році залишаються актуальними питання:

• забезпечення системи роботи з безпеки життєдіяльності, охорони життя і збереження здоров’я дітей раннього та дошкільного віку та формування безпечного середовища;
• формування системи економічних знань з соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку;
• актуальними залишаються питання забезпечення сприятливих умов для здобуття дошкільної освіти дітям з особливими потребами шляхом максимального охоплення цих дітей дошкільною освітою та надання їм якісних освітніх послуг, а також надання фахової психолого-медико-педагогічої допомоги їх родинам;
• залишаються проблемними питання організації тісної взаємодії сім’ї та ДНЗ в компетентнісному становленні особистості дитини, удосконалення роботи з сім’єю щодо підвищення психолого-педагогічної культури батьків, формування позитивного емоційного ставлення та поваги до вихователів і дітей шляхом урізноманітнення форм спільної роботи з батьками;
• створення умов для психолого-педагогічної адаптації дитини до шкільного освітнього середовища;
• забезпечення належного психологічного і соціального супроводу дітей та батьків, у тому числі, постраждалих внаслідок військових дій.

Виходячи з аналізу освітньої і методичної роботи за 2017-2018 навчальний рік, враховуючи досягнення і перспективи розвитку, діагностичне анкетування педагогів, нормативно-правові акти Міністерства освіти і науки України, інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України від 13.06.2018 № 1/9-386 «Про особливості організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018-2019 навчальному році» та з метою усунення недоліків і забезпечення більш високої якості дошкільної освіти, ефективного педагогічного впливу на розвиток особистості дитини, педагогічний колектив разом з батьками та громадськістю дошкільного навчального закладу має спрямувати свою діяльність на:

-        роботу над IV етапом обласної науково-методичної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства;

-        забезпечення сприятливих умов для здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими потребами;

-        збереження фізичного, психічного і соціального розвитку дітей;

-        формування системи економічних знань з соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку;

-        здійснення корекційно-відновлювальної роботи;

-        психолого-педагогічна просвіта батьків вихованців.