Підручники для школи

Сторінка батьків

 

              1. Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.

              2. Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.

              3. Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.

              4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.

              5. Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов'язано з її творчим  процесом.

                  Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.

              6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.

              7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

              8. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.

              9. Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.

            10. Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.

            11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.

            12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.

            13. Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.

            14. Привчайте дитину мислити самостійно.

            15. 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.

            16. Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.

            17. Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.

            18. Уважно ставтеся до її потреб.

            19. Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.

            20. Не дорікайте дитині за помилки.

            21. Хваліть за будь-які успіхи.

            22. Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

            23. Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині більше дізнаватися.

            24. Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом - це стимулює її уяву.

            25. Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.

            26. Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.

            27. Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.

            28. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і нести відповідальність за них.

            29. Допомагайте стати особистістю.

            30. Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.

            31. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.

            32. Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втраючи при тому поваги до них.

            33. Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.

            34. Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті. Дайте дитині таку можливість.

            35. Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

 

 

Менше  сварити - більше  хвалити!
Менше  карати - більше  любити!
Менше  вимог - більше  послідовності!
Менше  скарг - більше  життєлюбства!
Менше  погроз -більше  радості!

  • Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.
  • Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).
  • Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити.
  • Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати.
Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день.
 
Увага! Дуже важливо! Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…

 

     1.  Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві малюк найкраще сприймає нове, накопичує знання.

    2.  Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

     3.  Навчить дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: *щира любов до батьків, *приязне ставлення до оточуючих, *зовнішня привабливість (одяг, манери), *можливість спостерігати соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), *висока самооцінка, *достатній запас слів, вміння підтримати розмову.

     4.  Пильнуйте, щоб дитина не стала «телиманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.

     5.Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що – погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

     6.  Потрібно навчити дитину шанувати сім’ю. Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї, виховують краще за будь-які лекції.

     7.Подбайте за гарне оточення. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким граються ваші діти, з ким дружать, поцікавтеся репутацією сімей цих дітей.

     8.  Будьте вимогливим. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вміння робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

     9.  Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

     10.Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай вони все перепробують. Нехай вчаться на власних помилках, робити щось краще за інших. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.

     1.  Якщо дитина не хоче щось робити, то не примушуйте її. Залишить завдання, повернетеся до нього тоді, коли в дитини появіться відповідний настрій, визріє інтерес.

     2.  Завжди треба пристосовуватися до потреб та інтересів дитини.

     3.  Частіше хваліть та підбадьорюйте, навіть, якщо не виходить.

     4.  Не робіть висновки за кожним разом. Дитина може довго не проявляти помітних ознак прогресу, а потім стрімко просунутися вперед.

     5.  Не порівнюйте постійно дитину. Діти всі різні, як би це було не так, світ став би не цікавим.

     6.  Не виявляйте негативізму, якщо в дитини якесь уміння виробляється не тоді, коли ви на це чекаєте. Деякі діти повільно опановують знаннями і словами.

     7.  Не прагніть переключити дитину на іншу діяльність, навіть, якшо вважаєте, що вона виконує її надто довго, дитина сама знає, коли їй треба зупинитися.

     8.  Вашим супутником має бути допитливість дітей, а мірою – ставлення дитини до дорослого.

     1.  Не чекайте, що ваша дитина буде такою як ви. Або такою, як ви хочете.  Допоможіть їй стати не такою, як ви, а собою.

     2.  Не думайте, що дитина ваша. Вона – Божа.

     3.  Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї робите. Ви дали дитині життя – як саме вона може віддячити вам? Вона дасть життя іншому, той - третьому: це незворотній закон вдячності.

     4.  Не ображайте дитину, щоб в старості не істи гіркого хліба. Бо, що посієш, те й пожнеш.

     5.  Не ставтесь до дитячих проблем зверхньо? Ноша життя дана кожному згідно з його силами, і будьте певні, що дитині її ноша не легше, ніж вам ваша. А може й важча, бо у дитини ще нема звички.

     6.  Не принижуйте дитину! Пам’ятайте: вона – особистість!

     7.  Не мучте себе, якщо не можете щось зробити для своєї дитини.

     8.  Для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все.

     9.  Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть чужій дитині те, що не хотіли, щоб інші зробили вашій.

     10.Любіть свою дитину будь-якою: бездарною, безталанною. Спілкуючись з нею, радійте тому, що дитина – це свято, яке поки що з вами.

     11.Сприймайте свою дитину як рівну собі людину. Частіше давайте їй розуміти, що ви на неї покладаєтесь і впевнені, що вона виконає ваші доручення.

     12.Залучайте малюка до спільної з вами діяльності, набравшись терпіння і розуміючи, що малюк не все зробить до ладу.

     13.З повагою ставтесь до дитини і її справ.

     14.Виховуйте у дитини розуміння того, що її настрій, як і ваш, впливає на емоційний стан решти родини.

Знайте, знайти«ключик» до кожної дитини – найважливіша річ у вихованні!

  

     1.  Якщо дитина оточена критицизмом – вона вчиться звинувачувати.

     2.  Якщо дитина бачить ворожість – вона вчиться битися.

     3.  Якщо над дитиною насміхаються – вона буде нерішучою.

     4.  Якщо дитину постійно присоромлюють – вона вчиться відчувати себе винною.

     5.  Якщо дитина оточена терпеливістю – вона вчиться бути терпеливою.

     6.  Якщо дитину підтримують – вона вчиться впевненості.

     7.  Якщо дитину хвалять – вона вчиться цінувати інших.

     8.  Якщо з дитиною поводяться справедливо – вона вчиться справедливості.

     9.  Якщо дитина відчуває себе в безпеці – вона вчиться довіряти.

     10.Якщо дитину схвалюють – вона вчиться поважати себе.

     11.Якщо дитину приймають і поводяться з нею дружелюбно – вона вчиться знаходити любов в цілому світі.

     1. Шановні батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчить мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.
     2. У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.
     3. Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м’яча.
     4. Мої почуття ще не дозрілі – прошу будьте чутливими до моїх потреб. Не нарікайте на мене цілий день.
     5. Щоб розвиватись, мені потрібне Ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.
     6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб на помилках можна було вчитися. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
    7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй спроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням.
    8. Я вчуся у Вас усього: слів, інтонації, голосу, манери рухатись. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до Вас через мене. Так справедливо влаштувала природа зв’язок між поколіннями. Того навчить мене, будь ласка, кращого.

 

Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомогати один одному в цьому безмежному світі.

 

     9. Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше  брали мене  на  руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася на милиці, які заважають мені робити самостійні кроки.

 

Любі мої, я вас дуже, дуже люблю!!! Покажіть мені, що ви любите мене теж.

 

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи