Сторінка логопеда

 

Логопедія - наука про порушення розвитку мовлення, його подолання і запобігання йому засобами спеціального корекційного навчання і виховання. 

 

У перекладі з грецької воно означає "виховання мовлення" і є одним із розділів корекційної педагогіки. Предметом логопедії є вивчення закономірностей навчання і вихованяя осіб з порушеннями мовлення і пов'язаними з ними відхиленнями в психічному розвитку. Психологічною основою методик корекції порушення мовлення у дітей є теорія мовлення і мовленнєвої діяльності, що реалізується в її основних видах: слухання, говоріння, читання, письмо. Ці види мовленнєвої діяльності є основними для взаємодії людей у процесі вербального спілкування. 

 

Мовлення посідає центральне місце в процесі психічного розвитку дитини і внутрішньо пов'язане з розвитком мислення й усвідомленням загалом. 

 

У процесі мовленнєвого дослідження у дитини, що нормально розвивається, формується мовленнєва    ( лінгвістична ) здатність.

 

У разі відхилення мовленнєвого розвитку від норми монологічне мовлення порушується більшою мірою, ніж діалогічне. Нерозвинення усного мовлення зазвичай призводить до порушення писемного мовлення різної складності. 

 

У психічному розвитку дитини мовлення має велике значення, виконуючи комунікативну, збагачувальну і регулювальну функції. 
Відхилення в розвитку мовлення позначаються на формуванні всього психічного життя дитини. Вони ускладнюють спілкування з оточенням, нерідко перешкоджають правильному формуванню пізнавальних процесів, впливають на емоційно-вольову сферу. 

 

Принцип аналізу мовленнєвих порушень застосовують для своєчасного виявлення ускладнень у формуванні тих або інших сторін мовлення. 

 

Раннє розпізнавання можливих відхилень як в усному, так і в подальшому писемному мовленні дає змогу запобігти їм за допомогою педагогічних (логопедичних) прийомів.

 

Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда
  • Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).
  • Складнання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною
  • Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.
  • Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.
  • Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.
  • Співпраця із практичним психологом, вихователем щодо корегування педагогічного, корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.
  • Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.
  • Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.
  • Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

 

Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда
  • виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;
  • готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;
  • визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;
  • працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;
  • відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;
  • ставить звук (різними прийомами та методами);
  • закріплює поставлений звук у складах;
  • автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;
  • проводить диференціацію звуків;
  • відпрацьовує граматичні форми.

 

Форми роботи 
  • Фронтальні логопедичні заняття.
  • Підгрупові логопедичні заняття.
  • Індивідуальні логопедичні заняття.

 

Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснювати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

 

Форми взаємодії з батьками
  • Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.
  • Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
  • Оформлення тематичних папок "Поради логопеда" в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.
  • Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.
  • "Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.

 

Організаційно-методична робота:
  • обстеження усного мовлення вихованців ДНЗ ;
  • комплектування підгруп для логопедичних занять згідно мовних порушень;
  • оформлення необхідної документації логопедичного кабінету;
  • співпраця логопеда з вихователями груп;

 

Основні завдання логопедичної служби :
  • усунення різних порушень усного і писемного мовлення;
  • запобігання різним відхиленням мовленнєвого розвитку вихованців;
  • пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків;
  • розробка методичних рекомендацій, консультації для педагогів та батьків, щодо попередження та подолання вад мовлення у дітей;
  • самоосвіта;
  • оснащеність логопедичного кабінету;

 

      Логопед обстежує стан мовлення, а вихователь - рівень сформованості знань, умінь і навичок дітей.
«Музика – уява – фантазія – казка – творчість – ось доріжка, йдучи якою дитина розвиває свої духовні сили».
Василь Сухомлинський 

 

  

 

  

 

  

 

До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!

 

      Пам 'ятайте!
  1. Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.
  2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.
  3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.
  4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.
  5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.
  6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.
  7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

 

Поради батькам.
  1. Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.
  2. Спонукайте його до звуконаслідування, промовляння перших правильних слів.
  3. Якомога  більше залучайте дітей до ігор, розповідайте казки, розучуйте пісні, загадки, скоромовки, вірші.
  4. НІ В ЯКОМУ РАЗІ не повторюйте неправильну вимову дитини! Пам'ятайте, що малюкові потрібно чути лише правильну мову!
  5. Не позбавляйте дитину спілкування з однолітками та старшими дітьми.
  6. Не закидайте дитину великою кількістю іграшок. Привчайте бережливо ставитись до іграшок, книжок, картинок.
  7. Заохочуйте словесну творчість дітей! Спонукайте їх до складання лічилок, чистомовок, загадок, віршів.
  8. Уважно ставтесь до запитань вашої дитини! Ваша відповідь повинна бути чіткою, доступною, зрозумілою малюкові  СПОНУКАЙТЕ ДИТИНУ ДО ЗАПИТАНЬ!
  9. Кожне незрозуміле слово поясніть дитині. Привчайте дітей до вживання слів відповідно літературної норми!
  10. Не забувайте доречно вживати прислів'я, приказки, загадки!
  11. СВОЄЧАСНО ВИПРАВЛЯЙТЕ МОВУ ДИТИНИ! Вчасно звертайтесь до логопеда!
  12. Не втручайтесь в дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку.

 

Шановні батьки!

 

     Якщо вас турбує мовлення вашої дитини, будьте готові до наступних питань, які ви можете почути від логопеда:
 1. Як відбувалась вагітність і пологи, чи не супроводжувались вони ускладненнями.
 2. Як відбувався фізичний розвиток дитини у перший рік життя.

 

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи