Використання здоров’язберігаючих технологій в організації освітньо-виховного процесу в ДНЗ за програмою “Впевнений старт”:
- недопускання статичності при проведенні занять;
- ранкова гімнастика;
- фізкультхвилинки, фізкультпаузи в ході проведення занять;
- заняття з фізичного розвитку за розпорядком;
- гурткова робота;
- забезпечення умов для самостійної рухової активності на протязі перебування дитини в ДНЗ;
- впровадження інноваційних технологій;
- корекція постави та плоскостопості;
- ритмічна гімнастика;
- дихальна гімнастика;
- масаж;
- ароматерапія;
- релаксація;
- музикотерапія;
- сміхотерапія;
- пальчикова гімнастика;
- кольротерапія;
- фізкультурні свята;
- фізкультурні розваги;
- корекційно-відновлювальна робота;
- консультаційна індивідуальна робота з батьками;
- психологічний супровід роботи з фізичного виховання;
- інформаційний матеріал для батьків у приймальних кімнатах;
- рухливі ігри, загартувальні процедури;
- виховання потреби в здоровому способі життя;
- проведення осінніх і весняних турнірів;
- гендерна ідентифікація та диференціація;
- створення безпечних умов для фізичного розвитку;
- виховання у дітей свідомого сприйняття правил безпечної поведінки;
- медико-педагогічний контроль;
- оформлення розвивального середовища в групах, спортивній залі, на подвір’ї;
- сезонні забавлянки.
Медико-педагогічний контроль за фізичним розвитком дітей.
Уся навчально-виховна робота з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку здійснюється з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного та психічного розвитку і підготовленості дітей, родинних побажань і пропозицій.
Фізичне виховання в ДНЗ проводиться шляхом проведення з обов’язкових занять відповідно до розкладу та режиму, виконання загартувальних процедур, фізкультурно-оздоровчих заходів. Сумарний обсяг рухової активності, що здійснюється дітьми у процесі щоденної життєдіяльності, базується на їх індивідуальних можливостях та задовольняє їх біологічну потребу в рухах.
Вся ця робота ведеться з кожною дитиною (навіть з особливими потребами) відповідно до Інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ від 27.08.2004р. № 1/9-438, методичного листа МОН України «Організація та зміст навчально-виховного процесу в ДНЗ», від 06.06.2005р. №1/9-306, Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних закладах України, затвердженим наказом МОН України від 02.08.2005р. №458, відповідних заходів програми «Я у Світі» та «Впевнений старт».
Щороку діти розподіляються на медичні групи для фізкультурних занять і загартування. Це проводиться медичною сестрою та інструктором з фізичного виховання на основі медичних оглядів.
Здійснюється педагогічна оцінка організації рухового режиму, змісту, методики проведення в режимі дня різних форм роботи з фізичного виховання. Проводиться диференційований аналіз по вікових категоріях, їх доцільність і достатність поєднання, систематичність, тривалість розподілу часу між структурними частинами, зміст, послідовність дібраних засобів, їхнє дозування:
- норми загартування;
- раціональність вибору способів організації дітей та використання інвентарю;
- відповідність вибору теми і змісту заходів окресленим завданням та обраній формі проведення, ступінь реалізації поставлених завдань.
Медико-педагогічний контроль здійснюється відповідно діючих вимог. Графічно фізіологічна крива будується на основі занять з фізкультури. Результати контролю фіксуються в протоколі.
В процесі оптимізації рухової активності, діагностика фізичного розвитку проводиться двічі на рік: у вересні та травні. Динаміка розвитку дітей аналізується інструктором з фізкультури за участю методиста та медичної сестри.
В ДНЗ проводиться моніторинг фізичного розвитку вихованців:
- оцінка впливу різних фізкультурно-організаційних заходів на дитячий організм та ступеня фізичних і психічних навантажень на дитину – візуальна оцінка зовнішніх ознак втоми, підрахунок частоти дихання та пульсу;
- контроль за реакціями дітей на загартування, особливо ослаблених та з особливими потребами;
- узагальнення даних про стан здоров’я та змісту показників захворюваності.
Ведеться контроль за санітарно-гігієнічними умовами:
- утримання місць для занять – групових кімнат, фізкультурних осередків у групах, фізкультурного і музичного залів, фізкультурного та ігрового майданчиків;
- стану фізкультурного обладнання та інвентарю в приміщеннях і на майданчиках;
- стану одягу та взуття дітей для прогулянок, різних форм роботи з фізичного виховання.
Батьки прагнуть, щоб дитина менше бігала вдома, а на прогулянці гралася у спокійні ігри, позбавляючи її багатьох радісних хвилин дитинства. Часто батьки не розуміють, що це не сприяє розвитку гармонії рухів, спритності, витривалості, доброму вишколу. У дитини набувається звичка до малорухливого способу життя. Оберігаючи малюка від фізичного навантаження, ми, дорослі, часто вважаємо, що дитя втомлюється з тих самих причин, що і ми. Забуваємо однак про одну характерну і суттєву особливість дитячого організму – швидку втомлюваність не від рухів (хоч і їхнє надмірне дозування теж шкідливе), а від неможливості рухатись, або від одноманітної діяльності.
Дати дитині простір для рухів – означає забезпечити їй заряд бадьорості і доброго настрою. Рух і дитина – одне ціле. Потрібно радіти, коли вона рухлива і непосидюча, тому що саме у русі вона розвивається. Живе і рухливе дитя – це нормально, мляве і малорухливе – ознака тривожна.
Недопустимо з боку батьків чинити психічне насильство над дітьми. Наприклад: ”Ось коли ти навчишся стрибати на одній нозі, тоді будеш молодець”. Або: “А Андрійко вже давно вміє їздити на велосипеді”. У перекладі на дитячу мову це означає: “Зараз я тебе не люблю. Ось коли ти навчишся робити це, тоді я тебе любитиму”. Ми заганяємо дитину в “кут”, у якому вона оточена жахливою сумішшюлюбові, насильства, страху, приниження. Один шлях – гальмування. Дитина завмирає в кутку, рятуючись хворобами, алергіями, переїданням. Другий шлях – безладна, неадекватна діяльність. Від контрольованих рухів дитини летить на підлогу посуд, завжди щось ламається, б’ється. Вона наштовхується на дорослих, на предмети, кричить. Кожен захищається, як може.
Переконання маленької дитини формується через авторитети, через особистість батьків і замінити їх не можуть ані книжки, ані кінофільми. Дуже важливий комплекс усіх діючих сил авторитету: симпатія, повага до розуму, моралі, сили і трохи страху. Упродовж усього розвитку дитини батьки повинні ставити посильні для неї завдання і вимоги, тому що завищені вимоги викликають негативні емоції, а занижені – розслабляють.
Рух – це природна потреба дитини, форма існування.
