Чи займатися спортом?
Практично всi батьки вважають своїм обов'язком відправити дитину в спортивну секцію. В результаті, в деяких випадках, отримують сильно травмований і виснажений непомірними навантаженнями дитячий організм. Зараз, коли спорт вже не так пропагується, саме час розібратися - варто чи не варто змушувати дітей займатися спортом?
Фізкультура і спорт - це близькі, але не абсолютно ідентичні поняття. Фізична культура - це дуже важливо і потрібно. Нею спочатку займаються, щоб бути здоровим. У наш вік технічного прогресу фізична активність людей, особливо в мiстах, зведена до мінімуму. Адже ще Гіппократ писав: «Гімнастика, фізичні вправи, ходьба повинні міцно ввійти в повсякденний побут кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров'я, повноцінне і радісне життя». Рух має займати не менше 2 годин на день, і це дуже важливо, оскільки при фізичнiй активності посилюється кровотік, відкриваються судини різних органів і систем. У всіх судин - від великих до найменших - очищаються стінки і просвіти, виділяються біологічно активні речовини, що поліпшують стан крові. Рівномірно працюючі м'язи, що виробляють речовини, які живлять клітини серця і мозку. Активізується нервова та ендокринна системи. Словом, організм ніби проходить курс відновлення за рахунок активації обмінних процесів. Як стверджував у XIX столітті французький лікар Арман Труссо, рух може за своєю дією замінити будь-які ліки, але всі лікувальні засоби світу не зможуть замінити рух.
А що таке спорт? За великим рахунком, в спорт можна перетворити все, що завгодно, оскільки спорт - це гонка за досягненнями. І якщо фізична культура спрямована на виправлення фізичних недоліків, то завданням спорту є розвиток фізичних достоїнств. Однак, на відміну від фізкультури, спорт, навіть під керівництвом самого чудового і професійного тренера, все одно виснажує організм. Крім того, як відомо, мозок - це також м'яз, який необхідно тренувати, а ось розвивати одночасно мозок і тіло мало у кого виходить, особливо коли мова йде про дітей. Ось і виходить, що дитячий професійний спорт не дозволяє дитині гармонійно розвиватися. Спорт, навіть дитячий, це - жорстка конкуренція, природний відбір, в ході якого відсіваються найбільш слабкі діти. А ось сильні і фізично здорові, будучи об'єктом підвищеної уваги спортивних тренерів, залишаються, і з них «вичавлюються» ці самі досягнення. Чи потрібно це саме вашій дитині?
Перш ніж приймати рішення, і батьки, і сама дитина повинні чітко розуміти, чим може загрожувати професійний спорт. Для початку необхідно проконсультуватися у педіатра, окуліста, невропатолога і ортопеда. Потім постаратися мінімізувати шкоду, що наноситься спортом високих досягнень, ретельно стежити за харчуванням і режимом дня. Крім того, слід враховувати, що одні види спорту більш травматичні і небезпечні для здоров'я дитини, ніж інші.
Усі види спорту можна розділити за ступенем контакту: чим вiн більший, тим вищий ризик отримання травми. Спорт з високим ступенем контакту - це, звичайно ж, різні бойові мистецтва: бокс, карате, тайквондо. Спорт із середнім ступенем контакту - це лижі і ковзани. А найменш небезпечні види спорту з низьким ступенем контакту - плавання і художня гімнастика. Зрозуміло, що у дитини координація рухів гірша, ніж у дорослої людини, та й реакція більш уповільнена, тому діти набагато більшою мірою схильні до травм. А причини травм можуть бути самі різні. Це можуть бути як переломи, синці, розриви зв'язок, так і сумні результати надмірних навантажень - перевтома, перегрівання, зневоднення і навіть погіршення зору. Звичайно, стежити за інтенсивністю фізичних навантажень для малюка - це обов'язок тренера, але, на жаль, професійного тренера найчастіше цікавить результат, а зовсім не здоров'я вашої дитини. Тому батьки, що все-таки зважилися віддати свою дитину в спорт високих досягнень, повинні дивитися в обидва ока.
Крім того, професійний спорт вимагає від амбіцiйних батьків дуже серйозних фінансових вкладень. Для юного спортсмена доведеться набувати різного роду спортивні приналежності й захисні предмети, без яких не обійтися, а для деяких видів спорту, наприклад, хокею або верхової їзди, спортивний інвентар коштує дуже дорого. Ну, і останнє: дорогі батьки, враховуйте бажання самої дитини. Навіть якщо татові бачиться в синочку майбутній чемпіон світу з боксу, а малюк при цьому більше тяжіє до бальних танців, хорошого боксера з нього не вийде.
Для початку необхідно, зрозуміло, проконсультуватися з ортопедом, невропатологом, педіатром і окулістом, оскільки при сучаснiй екологічнiй ситуації абсолютно здорових дітей в наших містах практично не народжується, а деякі види спорту, навіть у полегшеному варіанті, можуть бути небезпечні для здоров'я саме вашої дитини. З дозволених лікарями секцій ви і виберете найбільш підходящу, враховуючи, зрозуміло, особливості і бажання дитини.
Наприклад, бойові мистецтва сприяють розвитку точності рухів та гнучкості. Ними, як правило, цікавляться хлопчики, яким важливо навчитися постояти за себе. Тут також дуже важливо правильно підібрати тренера, який зуміє донести до дитини філософію бойового мистецтва і не перетворить спорт в банальне махання руками.
Дівчаток може зацікавити художня чи спортивна гімнастика, яка розвиває не тільки гнучкість, але і точність рухів і творчість. Сюди ж можна віднести хореографію та танці.
Для дітей будь-якої статi обов'язково плавання, яке розвиває всі групи м'язів, а також зміцнює дихальний апарат, хребет і серцево-судинну систему. Зрозуміло, якщо лікарі дозволили дитині займатися цим видом спорту.
Командні ж види спорту - футбол, хокей, волейбол - не тільки зміцнять дитину фізично, а й дозволять їй розвити багато комунікативних навичок, які обов'язково знадобляться в майбутньому.
А ось важку атлетику та бодібілдинг потрібно повністю виключити хоча б років до 14-16-ти, оскільки до досягнення цього віку від таких видів спорту буде куди більше шкоди, ніж користі. Адже під час росту на ще не до кінця сформовані дитячі кістки і суглоби і без того доводиться величезне навантаження, тому силові види спорту загрожують серйозними і непоправними деформаціями.
Як правило, в кожному районі можна знайти недорогі або навіть безкоштовні непрофесійні секції, де ваша дитина зможе з користю для свого здоров'я і з задоволенням позайматися фізкультурою. Однак, якщо ви не змогли знайти нічого підходящого, не впадайте у відчай. Зрештою, можна всією родиною щодня бігати вранці і робити зарядку, опис вправ для якої знайдуться як в Інтернеті, так і в спеціальній літературі. Головне - щоб фізичні навантаження були регулярними і приносили задоволення вам і дитині.
Заняття в спортивнiй секцiї показані дітям, особливо мiським, які, зазвичай, не отримують достатньо фізичного навантаження кожен день. Часто в садок (школу) і назад малюка возять на машині, в осінньо-зимовий період водять на прогулянку раз на день, а в приміщенні толком не побігаєш. Між тим, у дітей море енергії, і вони просто зобов'язані її витрачати.
Плюси відвідування спортивних секцій. Вважається, що років з чотирьох дитина вже цілком готова займатися в спортивній секції. Тренування розвивають спритність і координацію рухів, допомагають виробити силу волі, наполегливість, впевненість у собі, вміння постояти за себе, долати перешкоди. Футбол, волейбол, хокей, баскетбол та іншi iгри в команді сприяють соціальній адаптації дитини. Якщо дитина відкрита для контактів, товариська, вона отримає на заняттях задоволення не тільки від фізичної активності, але і від зустрічi з друзями. Якщо ж маляті потрібно розвивати навички спілкування, заняття в подібній секції стануть очевидною підмогою.
Важливо, що тренування в залежності від сезону можуть проходити як в залах, так і на свіжому повітрі. Ігри з м'ячем практично не вимагають складної екіпіровки, а набуті навички в майбутньому можуть стати в нагоді дитині, адже волейбол, баскетбол і футбол популярні й улюблені скрізь. В командні види приймають дітей приблизно з 6-7 років. Чому не раніше? В більш юному віці дитяча психіка егоцентрична і малюкам буває складно сфокусувати увагу на командах тренера, адресованих всім, вони не вміють поки взаємодіяти так, як того вимагає гра в колективі.
Види спорту. Якщо говорити про традиційні переваги, то самим корисним, доступним видом спорту, що пiдходить майже всім незалежно від статі і віку, є плавання. В наших містах цілком доступні заняття плаванням в закритих басейнах для дітей починаючи з 2 місяців! В ході занять дається навантаження на всі групи м'язів, вноситься елемент загартовування, розвивається координація рухів. Бажано лише, щоб дорога додому після занять у воді не була довгою і стомлюючою.
Дівчаткам можна запропонувати заняття аеробікою, вони теж дуже корисні, до того ж розвивають не лише м'язи, а й почуття ритму. Нерідко у фітнес-центрі, де тренується мама, ведуться заняття і для дітей, тоді можна займатися разом!
Зараз дуже популярний великий теніс. І не дивно, адже теніс розвиває спритність, концентрацію уваги, дає рівномірне навантаження на всі м'язи, вчить вигравати і, що важливо, програвати. Є можливість займатися круглий рік, влітку на відкритих кортах, а взимку - в залах. Починати заняття з м'ячем можна досить рано, до того ж цей спорт підходить і хлопчикам, і дівчаткам. Однак цей модний вид спорту вимагає значних вкладень.
Традиційно чоловічими заняттями вважаються бойові мистецтва (дзю-до, карате і т.д.), вони сприяють розвитку точності рухів, гнучкості, гармонійному розвитку дитини. До того ж для хлопчика важливо вміти за себе постояти. Від особистості наставника тут залежить багато чого, якщо не все. В основі кожного з бойових мистецтв лежить своя філософія, і завдання вчителя донести її до дитини. В іншому випадку можна перекрутити саму суть занять, яка полягає в тому, щоб навчитися керувати енергіями свого тіла, а не грубо вихлюпувати агресію. Хлопчики приймаються з 5-6 років.
І хлопчикам, і дівчаткам, як правило, дуже подобається займатися фігурним катанням. Цей вид спорту зміцнює м'язовий корсет, покращує поставу, а починати можна з 4 років. Для хлопчиків це дитяче захоплення згодом може перерости в заняття ковзанярським спортом або хокеєм.
Легка атлетика підвищує витривалість, розвиває всі групи м'язів і чудово підходить дітям будь-якої статі. Влітку заняття проводяться на свіжому повітрі. До того ж, вона не так травматична, як, наприклад, спортивна гімнастика, займатися якою віддають дітей з 5 років, формуючи в них гарну поставу і гнучкість. Дошкільнятам не показані стрибки у воду й акробатика, як потенційно травмонебезпечні види спорту. Цілком неприпустимі важка атлетика, бодібілдинг і подібні силові види спорту - вони можуть призвести до деформації кісткового скелета. Ці види спорту доступні з 14-16 років.
Звичайно ж, спортивні заняття приємні і корисні, але хотілося б нагадати, що вони не повинні забирати багато часу і бути дуже втомливими для дитини. Нехай дорога до спортзалу не займає більше часу, ніж саме тренування. 1-2 заняття на тиждень для дошкільника, максимум 2-3 тренування для школяра - цілком достатньо, адже в дітей є й інші важливі справи. Спорт не повинен поглинати весь особистий час дитини. Крім того, відвідування секції вимагає і від батьків деякого самозречення, адже вони теж мають потребу у відпочинку. Щоб обидві сторони не відчували себе жертвами, треба вибрати зручний і необтяжливий ритм занять. Краще всього зробити заняття фізкультурою спільними і регулярними сімейними заходами. Наприклад, ранковий біг або футбол по вихідним, заняття в басейні або обливання. Особистий приклад батьків - найкращий стимул для розвитку в дитини інтересу до фізкультури і спорту. |
|
Спорт високих досягнень. Ні, можна, звичайно, поставити собі завдання зробити з дитини другого Євгенія Плющенко - це справа наших батьківських амбіцій і лише іноді - бажання самої дитини. Може, ваше чадо марить лаврами якогось відомого гімнаста або плавця, чи мають люблячі батьки моральне право ставити йому палки в колеса? Однак коли дитину 3-4 років віддають в спортивні секції, де вона змушена переносити зовсім не дитячі навантаження, навряд чи тут можна говорити про усвідомлене бажання малюка і взагалі яку б то не було користь для дитини. 
Фізична культура. Так, професійний спорт - це важко і травматично для дитини. Але чи означає це, що спорт взагалі не потрібен? Ні в якому разі! Зараз, коли комп'ютер і телевізор прикували дітей до диванів, крісел і стільців, а на фізичну культуру в середній школі відводиться не більше 2 годин на тиждень, дуже важливо, щоб у дитини не розвинулася гіподинамія - хвороба цивілізації. Вона виникає при обмеженні рухової активності, і дуже небезпечна, в першу чергу, для серцево-судинної системи, як дитячої, так і дорослої. Знижується тонус судин і м'язів, зменшується кровопостачання тканин, слабшає сила серцевих скорочень. Відмінною профілактикою проти цієї напасті є фізична культура або любительський спорт. Напевно, є щасливі батьки, чиї діти самостійно займаються фізкультурою, але більшості з нас варто все-таки подумати про спортивні секції, де з дитини, звичайно, олімпійського чемпіона не виховають, але допоможуть розвинутися фізично, а також не дозволять їй безконтрольно тинятися по вулицях у вільний від навчання час. 
