Рідна мова

РІДНА МОВА
 
Мово рідна!
Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, —
Гей, яка ж прекрасна Ти!
 
Перше слово — крик любови,
Сміх і радість немовляти —
Неповторне слово «Мати» —
Про життя найперше слово...
 
Друге слово — гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлій, —
Звук «Вітчизни» неповторний
І простий, і предковічний...
 
Ну, а третє слово — «Мила» —
Буря крови, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна...
 
Перейшов усі світи я —
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є.
 
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мово — пісня колискова.
Мова — матері уста.
 
Іван Багряний

 

 

Консультація для батьків
 
Як привити дитині любов до рідної мови

Дитяча душа надзвичайно чутлива до тонкощів краси й емоційного забарвлення рідного слова, адже дитинство — це не підготовка до життя, а «справжнє, яскраве, самобутнє, неповторне життя». Саме від того, що ввійде в період дитинства в розум і серце дитини з навколишнього світу, залежить якою людиною вона стане завтра.

 

У перші місяці життя немовляти над колискою схиляється мати і тихо наспівує ніжні мелодії колисанки, кожне слово якої переливається у дитину, стає її надбанням. Таке емоційне спілкування матері з новонародженою дитиною через рідне слово, втілене у колисковій мелодії, є прикладом єднання поколінь, постійного діалектичного взаємозв’язку минулого й прийдешнього.

 

Рідна мова є найважливішим, найбагатшим і найміцнішим зв’язком між нинішнім і майбутнім поколіннями народу. Звідси випливає принцип народності, який відбито в Образі рідного слова. Мова — найкраща характеристика народу, тому твори українського фольклору є одним із важливих засобів збагачення словника дітей.

 

Уже з  3-річного віку з дітьми можна вивчати малі жанри фольклору: колисанки, забавлянки, потішки, приспівки.

 

Вони увібрали в себе багатющу скарбницю звичаїв, традицій, успадкованих від попередніх поколінь. Вони легкі для наслідування, вводять у світ дорослого життя, прилучають до споконвічних національних цінностей. І саме з уст матері та батька вони звучать весело, легко і невимушено.

 

Такі зразки народної творчості доречні, коли діти просинаються та вдягаються, їдять, умиваються, лягають спати та встають, коли діти граються, займаються, розважаються і т.д.

 

Наприклад:

Ой, люлі – люлі,

Прилетіли гулі.

Стали гуленьки співати,

Діток спати укладати.

 

Люлю – люлю, спи, синулю,

Спи, маленький, міцно.

Лягай спати вчасно,

Будеш жити щасно.

 

В маминої доні оченята сонні,

Рученьки, мов з вати.

Доня хоче спати.

Прийшла ніч тихесенька,

Спи, моя малесенька.

 

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діток – одноліток,

Потягушки – потягушки,

На кісточки – простушки.

 

Кую – кую чобіток,

Подай, бабо, молоток.

Не подаси молоток,

Не підкую чобіток.

 

Доброта, чуйність, ніжність, турбота і любов, працелюбність, шана і повага до батьків… Ці моральні якості червоною ниткою проходять через усі колисанки, забавлянки, потішки. Лагідний мамин спів засіває в дитячу душу любов до природи, до рідного краю, мелодійної мови. У словах матері – ласка і любов, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу  українського слова.

 

Образ рідного слова приходить до дитини у змісті українських народних казок. Скільки в них для дитини незвичайного, дивовижного, прекрасного. Реальне й вигадане напрочуд гармонійно поєднуються в казці, зачаровуючи малюка на все життя красою та образністю народного слова, сповненого мудрості, добра й оптимізму.

 

Початкове ідейне виховання дитини відбувається також у казці. Казка — невичерпне джерело патріотичного виховання вже тому, що вона створена народом. В. Сухомлинський наголошував, що створені народом казкові образи живуть тисячоліття і доносять до серця й розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка — це духовні багатства народної культури, пізнаючи які дитина пізнає серцем рідний народ.

 

Мова народу, в якій відбивається його духовне життя, є для дитини найкращим зразком рідної природи, батьківщини. Це шлях до пізнання своїх національних коренів та пізнання самого себе, це відповідь на споконвічне запитання: «Хто ти є?» — і вона може бути єдиною: «Я дитина українського народу. Я українець».
 
Природа мозку дитини вимагає, щоб її розум виховувався з джерела думки, серед наочних образів природи, щоб думка переключалася із заочного образу на словесне опрацювання інформації в цьому образі. Ізоляція дитини від природи, обмеження розвитку мовлення тільки слуховим сприйманням спричинює перевтому організму дитини, відставання у навчанні.
 
Спостереження й екскурсії у природу створюють можливість послухати, подивитися, відчути світ, що оточує дитину. Своєрідна «подорож у природу» — це зустріч сходу і заходу сонця, «подорож у хмари», слухання хору пташок, цвіркунів, шелесту листя, спостереження нічного неба тощо. Доцільно використовувати також екскурсії до лісу, річки, пасіки, за місто, за село, «подорожі у світ праці», під час яких діти переживають почуття гордощів за людину, за своїх батьків. Таке пізнання світу впливає не лише на розум, а й на почуття, викликає глибокі емоційні переживання, спонукає до фантазування, «…Білі пухнасті хмарки були для них світом дивних відкриттів, .,. у них діти бачили звірів, казкових велетнів: дитяча фантазія швидкокрилим птахом линула в захмарені далі, за сині моря й ліси, в далекі невідомі країни». Світ природи збуджує допитливу дитячу думку, породжує їхню мовленнєву активність. Що таке зірочки? Чому вони засвітилися? Звідки вони прийшли? Чому їх не видно вдень? Де ночують хмари? — нескінченні запитання дітей.
 

Потрібно ширше використовувати ігри під час прогулянки на зразок «Про що говорить парк, ліс?», «Що чути в небі?», «Про що нам розповість небо?», «Послухай пісню птахів», «Що чути у квітнику, у траві?», «Подорож хмар», «Подорож сонця», «Про що розповідає мороз?», «Снігова країна» , «Подорож до зірок» та ін. 

          

Поради батькам

  • Придбайте дитячі книжки з віршами, забавлянками, пісеньками, казками українською мовою;
  • Читайте дитині вірші, оповідання, казки українською мово, стимулюйте її повторювати окремі слова, речення;
  • Грайте в українські народні ігри;
  • Придбайте дитині ляльку в українському народному одязі, народні українські іграшки;
  • Залучайте дитину до перегляду телевізійних (комп'ютерних) передач українською мовою (ляльковий театр, мультфільми, інсценівки за змістом українських народних казок тощо);
  • Розмовляйте з дитиною українською мовою;
  • Загадуйте дитині загадки українською мовою;
  • Розучуйте з дитиною прислів'я і приказки українського народу;
  • Залучайте дітей до українських звичаїв і традицій;
  • Придбайте дитині вишиванку, вінок та інші прикраси українського вбрання.

 

 

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи