Конспект заняття Комплексне заняття з ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з народною символікою «Різноманіття України очима дітей» Програмовий зміст: продовжувати знайомити дітей з національною українською культурою, традиціями та обрядами українського народу. Розширити знання дітей про калину, як символ рідної землі, батьківського дому, дівочої краси, вірності і вроди. Формувати у дітей уміння спілкуватися літературною мовою. Закріпити знання дітей про петриківський розпис та уміння малювати технікою штампу. Виховувати любов до рідної землі, української культури, обрядів, традицій. Попередня робота: вивчення віршів, загадок, пісень про калину, розучування хороводних ігор, проведення заняття з малювання „Дощечка для кухаря”. Матеріал: вінок з калини, український рушник, дощечки, пензлики, фарби, серветки, склянки з водою, штампи з моркви, підставки для пензлів. Хід заняття Вихователь: Діти, подивіться, будь ласка, що знаходиться на мольберті. (Український рушник). Розгляньте його уважно, з чого складається візерунок. Чим вишитий рушник? Якими кольорами? (Чорний, червоний). Що означає чорний колір? (Земля годувальниця). А червоний? (Цвіт калини). Саме про калину, яку завжди любили і шанували в Україні, ми сьогодні поговоримо. Згадайте, коли цвіте калина? Якого кольору цвіт калини? В яку пору року дозрівають ягоди калини? Які вони? А де любе рости калина? (В лузі, біля води, біля криниці, у вологій місцині). Ви пробували ягоди на смак, розкажіть про них. (Ягоди калини дуже корисні, їх вживають люди і птахи). Я вам розповім, як калину використовували в давнину. Колись цвітом калини дівчата прикрашали коси, а ягодами калини прикрашали хати, взимку клали між вікнами, щоб червоні грона нагадували про щедре літо. А ще був звичай в Україні: класти у купіль дитини різні рослини, примовляючи побажання (купіль – це корито з водою, де купають немовля). У купіль хлопчика клали любисток, щоб любили, гілочку дуба, щоб був міцний, а також барвінок, щоб довго жив. У купіль дівчинки клали ромашки, щоб була рум’яна, любисток, щоб була люб’язна, калину, щоб була гарна та вродлива. А тепер скажіть, що роблять з калини у сучасному житті? (Печуть пиріжки, прикрашають весільні караван, лікуються калиновим чаєм). А як калина допомагає птахам? (Відповіді дітей) Які в неї лікувальні властивості? (Відповіді дітей) В народі калина – це образ вродливої, ніжної дівчини –українки. Це символ дівочої краси, кохання, вірності. Згадайте, які ви знаєте вірші, загадки про калину.
* * * Нема цвіту більшого, Як цвіт на калині. Нема в світі ріднішого, Як мати дитині. * * * Вбралася в біле плаття, Як калина в білий цвіт. Вихователь: Поети оспівували калину в своїх віршах, в народі складено багато легенд про калину. * * * Посадіть калину коло тину, Щоб злагода була! Буде щедрою родина, Буде честь їй і хвала. * * * Посадіть калину коло хати, Щоб на всеньке, на життя! Стане кожен ранок святом, Дітям буде вороття. * * * Посадіть калину в чистім полі, Хай вона освятить час. Рід наш дуже любить волю. Хай же воля любить нас! * * * А щоб цвіт її не стерся, Не зів’янув в спориші, Посадіть її коло серця, Щоб цвіла вона в душі! Вихователь: Діти, розкажіть загадки про калину. - Не дівчина, а червоні стрічки має. - На якому дереві червоні хустки висять? - Навесні білим цвітом – восени червоним плодом. - За хатою в садочку, у зеленому віночку - Та в червоних намистах стала пава молода. - І збігаються всі діти, щоб на неї поглядіти. - За намисто кожен смик, та й укине на язик. Вихователь: Добре, цікаві загадки. Український народ дуже любив і любить свята, які завжди супроводжувалися веселими іграми, розвагами, хороводами. Наприклад, на свято Івана Купала влітку дівчата плели з квітів вінки і вплітали в них листя калини, а хлопці розводили багаття і починалися розваги: водили хороводи, стрибали через багаття.
Я вас запрошую у хоровод. „Ой є в лісі калина” А тепер настав час закінчити ваші роботи з малювання. (Діти розмальовують дощечки петриківським розписом і використовують штампи. По закінченню діти роздивляються свої роботи, милуються ними). Пісня „Зацвіла в долині”.
Конспект уроку-розваги для дітей старшого дошкільного віку «Свято Різдва» Мета: Закріпити уявлення дітей про традиції українського народу. Формувати інтерес до український народних пісень, ігор. Розвивати артистичні здібності; створювати веселий, святковий настрій. Вправляти в правильній вимові українських слів. Виховувати любов до національних цінностей. Обладнання: Інтер’єр української хати, накритий стіл хлібом, кутею, печивом, цукерками. Атрибути одягу кози, Різдвяна Зірка. Хід: Пісня Нова радість настала, Просим тебе, Царю, Яка не бувала, Небесний Володарю, Над вертепом зірка ясна Даруй літа щасливії Світлом засіяла. Цьому господарю. Де Христос родився, Даруй господарю, З Діви воплотився, Даруй господині, Як людина пеленами Даруй літа щасливії Убого повився. Нашій України. Приходять колядники з зіркою (5 дітей з сумками).
1 дитина: Бігла Маруся по льоду, Загубила коляду. Ти, Оленько, не гуляй, Ти коляду пошукай! 2 дитина: Коляд, коляд, коляда, А дід з печі вигляда, А баба з пічурки – Гуляють у жмурки. Тітка Одарка: Бач, які, візьміть цукерки, Дам вам п’ятачок – затанцюйте гопачок! Танок „Гопачок”. Ідуть музики, ведуть Козу, іде Василь. Хата прибрана (ікони, рушники, свічка, накритий стіл – хліб, печиво, кутя, цукерки). В хаті тітка Олена і її діти (2 хлопчики і дві дівчинки в українських костюмах). Тітка Одарка: Ой, впоралася, та приготувалася, пора б вже й хрещеникам прийти. Діти: Добрий вечір, щедрий вечір, хрещені мамо й тато, вітаємо вас з Різдвом! (Діти дають вузлик з гостинцями). Тітка Одарка : Добрий вечір, мої діти, заходьте до хати, буду вас частувати. Діти: Розкажіть нам, будь ласка, про Різдво. Тітка: Чи чули ви, мої любі, про маленьких колядників? Невже не чули? То ж послухайте. Колись давно на Україні їх було дуже багато. Коли наставали різдвяні свята, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом найяснішу зірку і викувавши у чарівній кузні чарівні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка світила їм, щоб колядники не заблукали з путі, бо несли вони людям радісну вістку.
Пісня тітки Одарки: По всьому світу стала новина, Діва Марія сина родила. Сіном притрусила, в ясла положила Господнього сина. Діва Марія Бога просила: „Пришли свої дари, Цар Небесний, Принеси дари Діві Марії З свічі воскової та з ризи шовкової”.
Заходьте до хати. Діти: Добрий вечір вам, господарям. Василь: Ми не самі йдем, Ми Козу ведем. Від хати до хати сіру волохату, З довгими ногами, з крутими рогами. Співають: Де коза ходить, там жито родить, Де коза рогом, там сіно стогом, Де коза туп – туп – там жита сім куп, Де коза хвостом, там жито кустом. Василь: Підійди ближче, Уклонися нижче Щедрій господарці. Тітка Одарка: Чим тебе почастувати? Коза: Дайте мірку жита, Щоб була я сита, Дайте мірку вівса, А зверху ковбаса, Коли того мало, Та ще й кусок сала. Всі діти: Щоб наша Коза весела стала Та й потанцювала. Танок Кози, музики грають. Тітка Одарка: Дякую тобі, Коза! Візьми подарунки. (частує всіх). Тітка Одарка: А зараз, дітки, давайте з вами пограємо. Спасибі, колядники, що ви прийшли мене втішили, бо все, що ви мені співали, ваші слова чарівні хай збудуться.
Тітка Одарка: Ось і я в дзвіночки дзвоню, І до всіх примовляю. Щастя, здоров’я вам всім бажаю. Ще й віком довгим, Прибутком добрим. З святим Божеством, Божим Різдвом! Пісня „Радуйся”. Тітка Одарка частує всіх дітей, дякує.
Заняття з розвитку мовлення в старшій групі на тему: «Різновид посуду, як предмет національного побуту» Програмовий зміст: продовжувати знайомити дітей з побутом українського народу. Поглибити знання дітей про українську оселю, ознайомити з народними традиціями її прикрашання, з національним посудом. Уточнити знання про матеріали, з яких виготовляється посуд, про його використання в побуті. Залучати до гри з предметами посуду. Розвивати мовлення, збагачувати активний словник дітей на основі знань і уявлень про навколишнє, вчити розуміти зміст слів і застосовувати правильно, відповідно до змісту. Розвивати увагу, пам’ять, мислення, спостережливість. Виховувати інтерес і повагу до народних традицій. Методичні прийоми: ігрові, очні, мовленнєві прийоми. Матеріал: горщик, макітра, рогач, коцюба, качалка, мисник. Хід заняття:
Організація дітей до заняття. Діти входять до Світлиці, вітаються. 1 – Добрий день вам, добрі люди! 2 – Хай завжди вам радість буде, 3 – Будьте здорові, щасливі, багаті, 4 – Хай лунає сміх у вашій хаті. – Нехай у вашій хаті будуть люди багаті! – Діти, куди ми з вами прийшли? ( До хати. До світлиці). – Так, до української світлиці.
– Подивіться, скільки тут різних речей.
– Що ви бачите? Які речі ви знаєте? (Піч). – Так, це піч, вона велика і дає багато тепла. – Як ви гадаєте для чого потрібна піч? (Взимку на ній можна погрітися. А ще у печі варять дуже смачний борщ, і картоплю, і кашу, і печуть хліб). – В давні часи піч розмальовували, щоб вона була красива. А що на нашій печі намальовано? (Квіти і півники). – Що ще ви бачите в світлиці? (Посуд). – Так, посуд. Подивіться на посуд, в якому варять борщ і кашу. Хто знає як він називається? (Це горщик). – А це, діти, макітра.(2-3 дит.) Як ви гадаєте з чого вона виготовлена? (З глини). – Так, із глини. Якої форми макітра? (круглої форми). Макітра круглої форми, глибока.
Як ви гадаєте, що тримають у макітрі? (У ній тримають вареники, пиріжки, й вони довго залишаються м’якими і смачними). – Також у макітрі можна товкти часник із салом, щоб заправляти борщ. – Подивіться на форму горщика і макітри (пауза). – Які вони? (Знизу вони вузькі, а доверху розширені). – Як ви гадаєте навіщо? (Це для того, щоб зручно було брати). – Так, для того, щоб брати рогачем (2-3 дит.) і ставити у піч чи виймати з неї. – І ще тут є коцюба (2-3дит.) (показати). – Вона для того, щоб розгортати вугілля, поправляти дрова. Рогач і коцюба завжди стоять у куточку біля печі. – Що стоїть біля печі ? (Рогач (показують). Коцюба (показують).
- А який ви ще знаєте посуд? (Глечик, миски, дерев’яні ложки, качалка). – Діти, а що роблять качалкою? (Качають тісто). – Наталка – Полтавко, бери-но качалку, Вранці покачай, вареників дай. – То чим, діти, тісто для вареників качають? Правильно, качалкою. Ось яка вона.
– Дерев’яна. Без неї і зараз не може обійтися жодна господиня. – Діти, а зараз давайте пограємо в гру на уважність. – Я вам буду починати розповідати віршика, потішку. Ви ж, хто знає будете продовжувати, а після розповіді покажете той предмет, про який розповідалося. – Киця Мура, де ти була? – У бабусі. – Що робила. Миски била. Диби – диби Ішла баба по гриби, А дід по опеньки В неділю раненько….. Нарвали опеньки, Зварили опеньки, Поклали опеньки В макітру гарненько. Іди, іди, дощику, Зварим тобі борщику…. У новому горщику. – А де стоїть весь посуд? (На поличці). – Так. Ця поличка називається мисник. Як називається поличка? (Мисник). – А хто з вас пам’ятає з чого робили посуд? (Посуд робили з глини, або з дерева). – Так. А зараз давайте ще раз подивимося на посуд і пригадаємо як він називається. Роздивитись посуд і ще раз повторити назви. – Молодці, тепер трохи відпочинемо й пограємо в гру “Я маленький хлопчик, я маленька дівонька” Виходять діти в українському вбранні: хлопчик з дудочкою і дівчинка з сопілкою. По черзі промовляють слова:DNZ_2_Veselka_20 Хлопчик: Я маленький хлопчик, Виліз на стовпчик. На дудочці граю, Пісеньку співаю, ду-ду-ду! (показати) Дівчинка: Маленька дівонька, Наче в полі квітонька, На сопільці граю, (показати) Пісеньку співаю Всіх вас розважаю, ля-ля-ля! (покружитися) Решта дітей, пританцьовуючи, виконують відповідні рухи. – А зараз ми з вами пограємо в гру, яка називається «Куди покласти?» Вихователь викладає одну за одною картинки із зображенням продуктів харчування та страв, а діти, яких він викликає віднаходять з-поміж інших картинок зображення посуду, куди це можна покласти. – Молодці! – Отже, діти, де ми сьогодні з вами побували? (у Світлиці). – А про що говорили? ( національний посуд) – Що ми з вами згадували? (згадали пісні, потішки, вірші). – Все це надбання нашого українського народу, яке ми повинні шанувати. Діти прощаються і виходять із Світлиці.
Дидактична гра «Впізнай і покажи символи України» Мета. Закріпити знання дітей про державні та народні символи України. Вчити їх впізнавати і називати. Виховувати шанобливе ставлення до них. Обладнання. Державні символи — герб, прапор; народні символи українського народу — вишиваний рушник, хліб, писанки, вінок, ілюстрації верби, калини, указка. Хід гри (Дітей розсаджують півколом). Вихователь. Сьогодні наша розмова про Україну, яка має багату історію, має свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, материнська пісня, святий хліб, вишиваний рушник, червона калина, зажурена верба, дивовижна писанка, вірний своєму краю лелека, дівочий вінок. Ваше завдання: За змістом вірша чи загадки впізнати, назвати і показати символи нашого українського народу (всі символи висять на дошці).
Говорила мати: «Не забудься, сину, Як будуєш хату, посади калину. Білий цвіт калини — радість України, А вогняні грона — наша кров червона. Зоряна калина — і краса, і врода Нашої країни — нашого народу». Перше дихання немовляти На сніжно-білім полотні Блакитним шовком вишиває мати, Мов першу стежку у житті. Сплетемо вінок український сьогодні Із мальв, чорнобривців, калини, З барвінку та жита, із м’яти, нагідок, З жоржин, чебрецю та вербини.  Знак країни головний – Це тризубець золотий. Він – як сонце в небі синім, В ньому слава, в ньому сила.  Прапор, як святиню, любі діти, Треба шанувати й боронити. Прапор — символ нашої держави, Він для всіх ознака сили й слави. 
Лине пісня незабутня, Горда, величава. В ній надія на майбутнє, України слава. До нових здобутків кличе Пісня Україну, А зовуть її велично Всі Державним… (гімном).  Щирим словом, хлібом та сіллю Ми братів-гостей стрічаємо, Хлібом новосілля й весілля, І свято дружби згоди квітчаємо.  Ой, вербичка-вербиченька При дорозі схилилася, При дорозі схилилася, Про щось зажурилася.  Розмалюю писанку, розмалюю, Крапочки зелені намалюю, Крапочки зелененькі, а тоді жовтенькі, Будуть писанки гарненькі.
Гра з народознавства для старших дошкільнят «Україна славиться майстрами» Ознайомлення з декоративно-вжитковими народними ремеслами — важливе завдання соціально-морального, пізнавального, художньо-естетичного та мовленнєвого розвитку дошкільнят, визначене Базовою програмою у сфері життєдіяльності “Культура”. Його реалізації сприяє цікава і нескладна у виготовленні дидактична гра. Цю гру можна використовувати і на заняттях, і в самостійній діяльності дітей. Ми подаємо лише кілька варіантів, залишаючи простір для вашої фантазії. Мета. Закріплювати знання дітей про народні ремесла, про майстрів-умільців: гончара, різьбяра, коваля, вишивальницю, ткалю, майстра лозоплетіння; про особливості та знаряддя їхньої праці. Збагачувати словниковий запас назвами ремесел та професійних знарядь. Розвивати допитливість, увагу, пам’ять. Матеріал: великі тематичні картки із зображеннями народних умільців за роботою; по 5 малих карток до кожної великої із зображеннями виробів майстрів. Хід гри Гра проводиться з підгрупою дітей (залежно від кількості великих карток). Вихователь читає дітям вірш: Україна славиться Різними майстрами — Справжніми умільцями будь-якої справи: Килими брвисті На верстаті ткати, На гончарнім крузі З глини чаклувати,
Сорочки та скатертини Гарно вишивати,  Кошики та стільчики Із лози сплітати,
Вироби із дерева Вправно вирізати, Диво із заліза В кузні виробляти. Ремесла ці ми знаємо, У гру цікаву граємо!  Вихователь пропонує обрати з великих карток ті, на яких зображені ремесла, про які йшлося у вірші, і розкласти утому ж порядку. На столі перед дітьми лежать перемішані набори малих карток. З них кожен з учасників гри має обрати потрібні й розмістити їх навколо великих, ніби пелюстки квітки. Перемагає той, хто першим правильно виконав завдання. Варіант 1: виконуючи завдання, дитина має сказати, як називають майстра і його ремесло, які ще вироби не намальовані і які особливості їхнього виготовлення (З чого? Де? За допомогою чого?). Варіант 2: гра проводиться лише великими картками. Діти розподіляються на дві підгрупи — одна імітує певні професійні рухи, а друга підгрупа впізнає їх віднаходить відповідну картку. Гра продовжується доти, доки є картки. Варіант 3: проводиться за правилами гри «Лото”. Примітка. Кількість великих малих карток можна збільшувачі. До виготовлення маленьких карток доцільно залучити дітей у процесі образотворчої діяльності, художньої праці.
|
|
