Профілактика

Осінь і зима – це пора простудних захворювань, і найбільш схильні до них діти.Простудні захворювання вимагають серйозного підходу в лікуванні і в профілактиці.Грип наприклад, небезпечний не своєю течією, а наслідками, які виникають із-за неправильного лікування або через його відсутність.

Кишкові інфекції – група інфекцій, що викликає захворювання травного тракту з основними клінічними проявами, такими як підвищення температури тіла, пронос, блювання. До кишкових інфекцій відносяться такі небезпечні захворювання як черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ботулізм, гастроентероколіти. Всі ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. Кишкові інфекції поширені повсюдно навіть у розвинутих країнах, характеризуються високим рівнем захворюваності. Це одні з найчастіших інфекційних хвороб у дітей. 

Для кишкових інфекцій характерна літньо – осіння сезонність, саме в цей період відбувається ріст захворюваності. Це пов’язано з активізацією шляхів передачі інфекції, зі сприятливими умовами для зберігання і розмноження збудників у зовнішньому середовищі, зі змінами в організмі людини, які відбуваються у літньо-осінній період, а саме зниження його реактивності під впливом сонячного випромінювання, відпочинок в природніх умовах, зниженням кислотності шлункового соку.  Збудники кишкових інфекцій передаються за допомогою фекально - орального механізму, харчовим, водним, контактно-побутовим шляхами. Факторами передачі є м’ясо, яйця, вода, кухонний інвентар, руки, мухи. Джерелом інфекції може бути хвора людина з клінічними проявами інфекції або здоровий „носій”. 

Наявність збудників, їх розмноження в продуктах харчування не впливає на їх смакові якості. Інфіковані продукти на смак і вигляд не відрізняються від безпечних та якісних. Час від зараження до перших клінічних проявів захворювання триває від декількох годин до двох-трьох діб. 

Ураховуючи те, що з настанням літнього періоду зростає небезпека щодо захворюваності серед дорослих та дітей на кишкові інфекції  для попередження захворювання можна порадити: 

При груповому відпочинку, скупченнях людей хворого  з шлунково-кишковими розладами необхідно ізолювати від інших людей до прибуття лікаря.

Плоска стопа не тільки погіршує поставу людини. Через втрати нею функції амортизатора навантаження на скелет, вона сприяє схильності до серйозних кістковим захворювань – артритів, остеохондрозу.

Буває, що, починаючи вчитися в школі, учень раптово скаржиться на дискомфорт в стопах. І це природно, адже у нього зростає навантаження на хребет через те, що тепер доводиться носити досить важку шкільну сумку. У більшості випадків ці дискомфортні скарги (і породжують їх хворобливі відчуття) пов’язані з дитячою плоскостопістю.

У першу чергу необхідно визначити, чи є плоскостопість у малюка, або ж її немає. Нехай дитина разується і намочить ступні ніг. Потім попросіть її встати на голу підлогу (в цьому випадку добре, якщо підлога дощата). Уважно подивіться на відбитки ніжок малюка. Чітко повинні віддрукуватися пальці, плюсна, до якої прикріплюються пальці, вузенькою смужкою повинен бути видрукуваний зовнішній край ступні і п’ята. Внутрішній край середини ступні не повинен бути видрукуваний – на його місці має опинитися виїмка у формі півкола. Якщо ж на підлозі видно слід всій ступні повністю, і зовнішній і внутрішній край середини ступні пропечатані повністю, це означає, що у малюка плоскостопість – або, просто кажучи, плоска стопа.

Незначний, здавалося б, дефект може, розвиваючись надалі, мати неприємні наслідки. Стопа, не здатна зберігати опорно-руховий апарат людини в потрібному положенні, переміщує центр ваги на менш пристосовані для цього зони хребта і м’язи. В результаті чого може деформуватися постава, з’являються больові відчуття в спині, ногах і попереку.

Що ж робити, якщо у малюка плоскостопість? Перш за все – не дозволяти йому будинку бігати в шкарпетках або в’язаних «бабусиних» тапочках, де відсутня нормальна жорстка підошва. Взуття для дому повинно бути підібрано з особливою ретельністю. Не рекомендуються шльопанці – вони не надають потрібного формуючого впливу на ніжку малюка. Необхідні тапочки з м’яким верхом, пружною підошвою і невеликим каблучком – сантиметр-два у висоту, але не більше, а ще краще – якісні та зручні босоніжки. При виборі повсякденного взуття зверніть увагу на супінатор – середню частину підошви. Він повинен бути яскраво виражений, досить міцний, але не грубий, щоб виправити дефект ступні дитини і в той же час не деформувати ніжку.

Крім взуття можна порадити різні вправи, які виправляють вплив на стопи. Ймовірно, у багатьох будинках є пороги між дверима в кімнатах. Нехай малюк, дотримуючись руками за косяк дверей, встане серединою ступень на поріг і перекочується через нього з п’яти на носок і назад. Вправу виконати спочатку два-три рази, щоб не пошкодити стопи. У міру звикання дитини до вправи кількість подібних перекатів слід збільшити до десяти – п’ятнадцяти разів.

У багатьох сучасних квартирах нового планування пороги відсутні. В такому випадку в магазині можна придбати гумовий килимок для ніг з характерним виступом в середині. Килимок весь складається з гумових шишечок, і його тиск зробить благотворний вплив на стопи малюка при вищеназваних вправах.

Хороший ефект дає щоденна вправа, яка називається «камені в сковорідці» для її виконання дійсно знадобляться кілограм – півтора великих гладких каменів і широка пласка сковорідка з низькими бортиками. Краще, якщо камінчики для цієї вправи ви привезете з півдня – морська галька діаметром від 1 до 5 см буде постійно нагадувати дитині про тепле пляжі. Але підійдуть і добре обточені камінчики з берегів наших річок. В крайньому випадку можна скористатися звичайним сухим горохом. І сковороду краще взяти звичайну – старовинну, чавунну, а не новомодну аристократку «тефаль».

Висипаємо камінчики на сковорідку, а далі – справа техніки. Сковорідку влаштовуємо біля умивальника. Попросіть дитину, вранці займаючись чищенням зубів, стояти не на підлозі біля ванни, а на камінцях в сковороді. Тільки треба не просто стояти, а переступати з ноги на ногу, робити підошвами перекати від п’ят до пальців. Підошви стоп, розминаючись, отримують автоматичний тиск на різні ділянки. І часу це зайвого не займає, і ефект виходить потрібний. Закінчили займатися – сковороду засунули під ванну, і вона нікому не заважає. Час від часу камінці треба промивати в теплій солоній воді, а сковорідку обполіскувати.

З тими ж камінцями можна виконати наступну вправу. Покладіть перед малюком декілька кілець діаметром від сорока сантиметрів і кілька великих каменів. Нехай малюк босоніж сяде на підлогу або розкладений диван. Дайте йому завдання: треба пальцями босих ніг піднімати з підлоги камінчики і розкладати їх по кільцях. Вправа дає приголомшливий ефект для розробки ступень.

Ще одне тренування можна робити буквально на ходу. Крокуючи по кімнаті, слід виконувати чотири кроки звичайних, чотири – на носках, чотири – на п’ятах і чотири – на зовнішніх сторонах ступень. Вправа дозволяє розробляти гнучкість ступень, не витрачаючи на це спеціального часу.

Для боротьби з плоскостопістю можна використовувати не тільки наведені фізичні вправи, а й інтенсивний масаж стопи, що сприяє підвищенню в ній кровотоку. Завдяки цьому м’язи збільшують свій об’єм і стають досить сильними, щоб «стягнути» ланки скелета стопи до центру. При цьому утворюється потрібний дугоподібний звід, розпрямляється при напорі і амортизуючий навантаження. А це дуже важливо саме в шкільний період, так як наступні 10 років навантаження на дитину будуть неухильно зростати і зростати.

Викривлення хребта в дитинстві і наступні за ним захворювання в підлітковому віці істотно впливають на здібності до навчання, подальшу працездатність, cтраждає краса фігури, з’являються і прогресують супутні захворювання різних органів і систем, нерідко призводячи до інвалідизації.

Яка ж постава вважається правильною, нормальною? Голова прямо, грудна клітка розгорнута, плечі на одному рівні, живіт втягнутий, колінні і тазостегнові суглоби розігнуті. У випадку, якщо відбувається “перекіс” у будь-якому з відділів хребта в якій-небудь площині, в першу чергу починають страждати дихальні і травні функції, ускладнюється мозковий і периферичний кровообіг, порушується робота серця, в тяжких випадках може діагностуватися нефроптоз (опущення нирки ).

Постава людини формується протягом всього періоду зростання, тобто від народження до 18-20 років. Правильні вигини хребта повинні бути утворені до 6-7 років дитини, до моменту її вступу в 1 клас. Щоб до шкільного віку сформувалася правильна постава, дитині потрібно забезпечити:

Комплекс ранкової гімнастики з акцентом на вправи для формування правильної постави варто проводити з дітьми вже з 4-х років. У цьому ж віці прищеплюють звичку правильно сидіти за партою, столом, особливо під час занять, перегляду телевізора, комп’ютерних ігор.

Отже, стіл повинен мати висоту на 2-3 см вище ліктя вільно опущеної руки дитини. Висота стільця повинна  дорівнювати висоті гомілки, тобто ноги дитини, яка сидить повинні діставати до підлоги і бути зігнуті в колінах під прямим кутом. Спина повинна щільно доторкатися до спинки стільця, яка імітує природний поперековий вигин. Між грудьми дитини і краєм стола має бути відстань 1,5 – 2 см, голова злегка нахилена вперед. У такому положенні маляті буде комфортно займатися, мозок буде максимально сприймати нову інформацію, зберігається хороший зір, але пам’ятайте, що тривале сидіння в одній позі так само шкідливе, як і неправильна посадка. Регулярні розминки, зміна положення і роду занять сприяють відмінному засвоєнню матеріалу і збереження фізичного здоров’я.