Консультує
Неврози - дуже велика проблема, з якою рано чи пізно так чи інакше стикається кожен. Постійне спілкування із сторонніми людьми, складнощі взаємовідносин в сім'ї, в дитячому саду, школі, з друзями народжує безліч конфліктних ситуацій, що впливають на нервову систему. Особливо схильні до неврозів діти.
Причиною неврозів окрім конфліктів вдома і в колективі можуть стати також інфекційні захворювання, травми, які значно виснажують нервову систему. Діти знаходяться в групі ризику, оскільки їх нервова система ще тільки формується, складається складний механізм адаптації дитини до зовнішнього середовища, у тому числі до людей, що оточують її. Це період формування мовних і поведінкових навичок, коли дитина, як губка, вбирає те, що її оточує. Нервова система в дитячі роки ще дуже нестійка і ранима, тому розвиток цих навичок може прийняти раптом невірний напрям.
Саме тому необхідно берегти психіку дитини від різного роду травмуючих ситуацій - не захищати його від навколишнього світу повністю, але тримати зростаючу людину в полі зору і ненав'язливо направляти її поведінку. Дитина - це дуже пластичний матеріал, він легко піддається впливу дорослих, будь то хороший або поганий приклад. І марно намагатися вселити дитині щось, що йде в розріз з вашою власною поведінкою, особовим прикладом.
Внутрішній конфлікт між вимогами, що пред'являються дитині, і особистим прикладом батьків і вихователів, нерідко призводить до появи різного роду неврозів. Особливо це стосується дітей із слабким типом нервової системи або з її природженими відхиленнями.
Нервові хвороби дітей - дуже великий розділ науки, що об'єднує в собі загальну невропатологію і педіатрію.
У круг проблем дитячої невропатології входять також аномалії розвитку нервой системи, спадкові захворювання, травми головного і спинного мозку, інфекційні ураження нервової системи, епілепсія. А найчастіше доводиться мати справу з неврозами, тобто функціональними растройствами нервової системи. До їх числа відносяться тики, заїкання, нічне нетримання сечі.
Неврози відносяться до відносно легких патологій нервової системи у дітей. Вони виліковні, але слід пам'ятати, що при появі симптомів неврозу у дитини необхідно звернутися до фахівця.
Нерідке захворювання, що відноситься до дитячих неврозів, проте у ряді випадків може мати у своїй основі деякі природжені особливості будови організму.
Нічне нетримання сечі буває у усіх дітей в ранньому віці, але у більшості воно проходить до трирічного віку. Проте у деяких цей момент настає пізніше. Ні в якому разі не слід намагатися впливати на дитину покараннями. Фахівці відмічають, що практично завжди в подібній ситуації порушення закріплюються, а то і посилюються.
До фізіологічних причин нічного нетримання може бути віднесена, наприклад, така природжена особливість будови хребта, при якій дужки одного або декількох хребців в поперековій зоні залишаються несрощенными, як би розімкненими. Організм компенсує цей дефект посиленим розвитком зв'язок, які стають товще і можуть здавлювати чутливі нерви, порушуючи проходження імпульсів. У наслідок цього наповнення сечового міхура і проходження сечі відчуваються слабкіше, дитина просто не уловлює моменту звільнення сечового міхура. Як батьки можуть зрозуміти, покарання не допоможуть впоратися з наслідками природженої аномалії будови.
Діагностувати цю особливість будови хребта допоможуть фахівці - потрібний буде рентгенівський знімок. Лікування навіть у такому разі майже завжди допомагає дитині впоратися з проблемою. Призначені будуть спеціальні ліки, що покращують проходження імпульсів по нерву і його чутливість. Допомагають і спеціальні фізіотерапевтичні процедури. Усе це треба буде виконувати одночасно з комплексом заходів, необхідних при будь-яких формах нічного нетримання сечі. У багатьох випадках цих загальних заходів буває досить, щоб здолати недугу.
При появі симптомів нічного нетримання сечі у дитини старше за три роки передусім обов'язково прокосультируйтесь з педіатром і дитячим невропатологом. У дітей з невротичними рисами особливо важко і довго виробляються умовні рефлекси, які забезпечують регуляцію сечовипускання. Саме дитячий лікар і фахівець-невропатолог зможуть встановити істинні причини нічного нетримання сечі і знайти способи найбільш ефективного лікування.
Передусім - терпіння і такт. Такій дитині потрібно багато уваги, необхідно щадити її психіку, яка, безумовно, страждає. Поясніть, що нічого страшного тут немає і все скоро пройде.
Особливу роль грає фізичне виховання - гімнастика, ігри на свіжому повітрі, прогулянки. Не менш важливе і суворе дотримання гігієнічних норм. Ліжко дитини має бути напівжорстким, і ні в якому разі - не занадто м'яким. Кімнату обов'язково добре провітрюйте перед укладенням спати. Має значення і режим харчування дитини. У другій половині дня малюк повинен вживати менше рідини, особливо в останні дві години перед сном. За вечерею можна дати щось солоне, але зовсім небагато. Це сприятиме утриманню рідини в тканинах організму. Через дві години після того, як дитина засне, його варто розбудити і посадити на горщик. Але другий раз не будіть ні в якому разі.
Умовний рефлекс, що допомагає людині регулювати сечовипускання, виробляється досить довго і важко. Дуже багато часу йде на навчання дитини. Терпіння і увага, а головне - нескінченна любов до малюка допоможуть вам здолати цей скрутний час, навіть якщо він дещо затягнувся.
Гарні зуби — запорука здоров’я. Цю стару істину хочеться повторити, тому що стан зубів впливає на здоров’я, настрій, поведінку дитини і дорослої людини. Приємно бачити, як перетворює людину зі звичайною зовнішністю сліпучий ряд красивих зубів. І, навпаки, неприємне враження залишає людина з некрасивими зубами. Хвороб зубів небагато, але вони вимагають великої уваги батьків, які повинні вчасно показувати дитину зубному лікареві.
Найпоширенішою хворобою зубів є карієс — руйнування зуба з утворенням у ньому порожнини. При цьому виникає біль від прийому холодної чи гарячої, кислої чи солоної їжі. Якщо такий зуб не запломбувати на початку захворювання, то руйнування зуба продовжується і з’являється нестерпний біль, тому що всередині зуба розвивається складний запальний процес з ураженням зубного нерва. Дійшовши до кореня, запалення переходить на кістку щелепи, викликаючи запалення окістя або утворення гнійника біля верхівки зубного кореня, відкіля гній потрапляє під ясна. Так утворюється флюс з наступним проникненням гною через свищ у ротову порожнину .
Не завжди гній, який утворився в зубі, проходить такий шлях. При несприятливому протіканні запалення переходить на слизову оболонку придаткових пазух носа, на мигдалини, органи слуху і зору, викликаючи гайморит, тонзиліт, отит та інші хвороби. Крім того, током крові мікроби з хворого зуба переносяться в будь-яку частину тіла, і можуть розвитися гнійний менінгіт, абсцес мозку, запалення підшлункової за лози і навіть сепсис (зараження крові).
Причини карієсу досить численні і різноманітні. Поширеність його залежить від природно-кліматичних умов, вмісту міне ральних солей у повітрі, ґрунті і воді, від характеру харчу вання і, звичайно ж, від догляду за зубами. Карієс особливо широко розповсюджений там, де питна вода і їжа містять мало фтору.
Якщо в дитини розвиток щелепи відстає настільки, що постійні зуби не знаходять місця, щоб розташуватися пра вильно зімкнутим рядом один біля одного, то виходить такий сильний зсув, що деякі корінні зуби розташовуються зовсім осторонь від зімкнутого ряду інших зубів, а різці покрива ють один одного на зразок черепиці. Внаслідок цього утво рюється багато затишних містечок, куди залишки їжі заби ваються так щільно, що їх не можна видалити ніякою щіткою. При такому розташуванні зуби передчасно руйнуються, піддаючись процесу гниття. Першими уражаються корінні молочні зуби. Через біль при жуванні хворими зубами дити на перестає користуватися ними і ковтає погано пережовану їжу. У свою чергу карієс молочних зубів викликає руйнуван ня постійних зубів.
Дітям потрібно давати тверду їжу, щоб для її розжову вання потрібна була значна робота зубів і щелеп по обидва боки. Не намагайтеся годувати дітей, які мають молочні зуби, протертою їжею. Нехай гризуть яблука, груші, моркву. Це дуже корисно. Енергійне жування підсилює не тільки відділен ня слини, але й приток крові до щелеп. При цьому щелепи розвиваються нормально, і постійні зуби розташовуються рівними рядами.
Вагітна повинна знаходитися під постійним наглядом зуб ного лікаря (стоматолога) і виконувати всі його поради. Це допоможе поліпшити природні властивості зубів дитини.
Чищення зубів повинне виконуватися так: спочатку треба ретельно прополоскати рот водою кімнатної температури, потім на змочену водою зубну щітку взяти небагато дитячого зубного порошку або дитячої пасти і чистити при зімкнених зубах передні і бічні поверхні зубів, при цьому щітка повинна рухатися знизу вгору і назад. Після цього малюк повинен відкрити рот і чистити жувальну і внутрішню поверхню зубів. Закінчують чищення зубів ретельним полосканням водою доти, поки (кілька разів) не залишиться часток порошку або пасти. При чищенні зубів не слід жаліти ясна, якщо навіть вони трохи кровоточать.
Зрозуміло, всі ортодонтичні методи лікування не виклю чають більш ретельного догляду за ротовою порожниною. Важ ливо усунути хвороби, які викликають ускладнене дихання через ніс, і не допускати поганих звичок.
 Як виховати прагнення до здоров'я. Причин багато. Іноді хвороби, дійсно, можуть бути спадкові, інфекційні, травми. Але зараз мова не про них, а про найпоширеніші. Симптоми відомі: нежить, температура, погіршення здоров'я, одним словом - застуда.
Ось одна теза: коли дитина хворіє, зовнішнє відношення до неї повинне ставати гірше, більш суворе. Чому так? Давайте розберемося.
Як відбувається зазвичай? Дитина захворіла, тут же прибігають, як правило, бабуся, мама, голос у них міняється, стає ласкавішим і дбайливішим. Пропонуються цукерки, розваги, читання казок, показ мультфільмів і тому подібне. Дитині дозволяється капризувати, поводитися погано. Відповіддю на таку поведінку служить ще більша турбота, увага, розваги, гра, найсмачніша їжа.
Що це означає для дитини? Хворіти - вигідно! Це розуміння формується на рівні тіла і свідомості. Скажіть, яка мотивація видужувати? Якщо стільки хорошого і радісного можна отримати за допомогою хвороби - треба хворіти як можна частіше. Підвищена увага і турбота стають потужною вторинною вигодою від хвороби. Більше того, можна уникнути багатьох неприємних обов'язків, які є у дитини через певний вік. Наприклад, приємно розкидати іграшки і не прибирати за собою, якщо вік вже шкільний, то в школу можна не ходити, уроки не робити, а дивитися, наприклад, телевізор, грати в комп'ютерні ігри. Хто ж від такої радості відмовиться? А усі ці блага досягаються за допомогою хвороби.
Можна сформулювати ще і по-іншому. Хвороба - це інструмент для управління батьками і отримання від них більшої уваги і турботи. Якщо дорослі погоджуються грати в таку гру, то вони самі привчають дитину хворіти. Логіка проста. Поки діти здорові, мама і папа займаються своїми справами, а здорова дитина і сама пограє, вона не вимагає стільки уваги, скільки хвора. Який вихід? Діти розумні інтуїтивно, вони розуміють, що змусити батьків крутитися навколо себе можна дуже просто, потрібно тільки - захворіти!
Що робити?
Увагу і турботу більшою мірою дитина повинна отримувати, коли здорова! Як тільки починається хвороба, відношення дорослих повинно кардинально мінятися. Воно має бути більш суворе, менш емоційне, тільки у справі. А яка найголовніша справа, коли дитина хворіє? Правильно - лікувати. Так дорослі і повинні повідомити своє чадо.
– Ти зараз нездоровий, тому потрібно лікуватися. Лікар прописав краплі в ніс, гірчичники, банки, парити ноги гарячою водою і інші неприємні процедури. Так, ще лікар заборонив дивитися телевізор, просто хворим усім це забороняється. Обов'язково потрібно лежати, грати теж не можна. Важливий момент: ти ж пропустиш школу, необхідно обов'язково дізнатися, що було на уроках, домашнє завдання. І - як стане кращий - обов'язково усе зробити і вивчити, щоб не відстати в навчанні. Нічого солодкого, наприклад цукерок, теж не можна, тільки чай, лимон і мед.
І з серйозним виразом обличчя лікувати, піклуватися, виконувати процедури, стежити за дотриманням усіх рекомендацій, наказаних доктором.
У такій ситуації дитина починає розуміти - потрапив, хворіти невигідно! Краще в школу, дитячий сад, до ігор, однолітків від цих процедур! Як тільки починається одужання, емоційне відношення батьків повинне мінятися. Більше радісної турботи, підтримки, уваги. Молодець! Ми радіємо, що ти здоровий!
На жаль, багато батьків не хочуть і ніколи не заохочуватимуть своїм відношенням і поведінкою прагнення дитини до здоров'я, а не до хвороби. Просто вони так звикли.
Є родини, де діти не хворіють. Батьки з самого раннього дитинства правильним реагуванням на хвороби пояснили дитині, як вигідно бути здоровим. Звичайно, до цього потрібно ще додати заняття спортом, енергетику і позитивне відношення до життя. ДИТЯЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ
Для хвороб, що отримали назву дитячі захворювання, характерно те, що хворіють на них, як правило, у дитинстві. До гострих дитячих інфекцій відносять: кір, краснуху (червону висипку), скарлатину, дифтерію, коклюш, епідемічний паротит (свинку), вітряну віспу та поліомієліт.
Більшість із цих хвороб дуже швидко поширюється і при цьому заражують велику кількість дітей. У людей, що перехворіли на них, залишається досить стійкий імунітет.
Вакцинація допомогла знизити захворюваність на більшість із них. Однак вакцини не завжди дають стійкий імунітет. До того ж, унаслідок різних причин не всі діти мають профілактичні щеплення.
Попередження інфекцій є провідним принципом охорони здоров’я дітей.Якщо дитина захворіла, її поведінка змінюється: вона плаче, відмовляється від їжі, стає млявою, не грається, негайно зверніться до лікаря!
НЕ ЗАЙМАЙТЕСЬ САМОЛІКУВАННЯМ! ПРИ ПЕРШИХ СИМПТОМАХ ХВОРОБИ – ЗВЕРТАЙТЕСЬ ДО ЛІКАРЯ
|
|
