На початку цього періоду діти показують усе більш помітне розуміння мови дорослих. Значно більше слів дитина розуміє, ніж вимовляє сама. 

Все частіше малюк тренується у вимові слів, багаторазово повторюючи їх наодинці, або за іншими людьми. Дитина уважно прислухається до звернених до нього слів, намагається відповідати, іноді на своїй, тільки йому зрозумілій мові. До двох років малюк опановує велику кількість слів, хоча багато з них вимовляє неправильно. 

Він також може об'єднувати слова між собою, або навпаки, вимовляти частину слова. 

З'являються і перші словосполучення, але явні ознаки розвитку мови слід чекати не раніше, ніж до двох років. 

Цікавий той факт, що дітям доставляє величезне задоволення вимовляти слова, багато разів повторювати одно і теж. Розвиток мовного апарату приносить дитині не меншу радість, ніж рухова активність.

Значний прогрес в розвитку мови дитини і його розумінні мови інших. 

Якщо малюк добре розвивається в усіх областях, але до двох з половиною років помітного просування в розвитку мови не спостерігається, необхідно звернути особливу увагу на мовний розвиток дитини. У його мові мають бути присутніми слова і прості речення. 

Іноді малюк намагається сказати більше, ніж він доки може, і тому починає запинатися. Якщо не перетворювати це на проблему, такі труднощі незабаром проходять. З боку старших потрібні такт і терпіння. 

Позитивно впливають в цей період читання дитині книжок, спів пісеньок, різні ігри і спілкування з дорослими, усе це значно збагачує словниковий запас дитини.

На початок четвертого року життя словниковий запас дитини складає не менше двохсот слів. Досить упевнено дитина може вести просту бесіду, усвідомлюючи, що оточення розуміє його. 

Мова дитини набуває виразності, вона може говорити тихіше і голосніше, виражаючи тим самим свої емоції. Дитина починає розуміти складніші нюанси дорослої мови, їй доступні прості порівняння і узагальнення. 

Діти можуть рахувати до десяти, хоча іноді рахунок заучується як вірш, без розуміння сенсу; можуть розрізняти основні кольори. До чотирьох років бажано уміти передавати зміст прослуханої казки, заучувати і розповідати напам'ять нескладні вірші.

Дитина говорить в основному правильно, добре розповідає та описує дії, події, задає багато питань, може сприймати юмор та навіть іноді шуткує сама. 

Як і раніше, дитина може розмовляти сама з собою під час гри, але все частіше ця розмова стає внутришньою, свої ідеї та роздуми малюк не завжди виказує вголос.

Розглянувши ряд основних моментів в речевому розвитку маленьких дітей, розглянемо важливі пункти, на які слід звернути особливу увагу.

Отже, виразна вимова слів спостерігається у деяких дітей вже до року, проте більшість починає говорити на другому році життя. 

До двох з половиною років викликають занепокоєння малюки, які не говорять і не намагаються цього робити. 

До трьох років дитина має великий словниковий запас, веде бесіду, освоює абстрактні поняття, такі як колір і рахунок, але в його мові ще досить багато помилок.

В чотири роки зустрічаеться ще неправильна вимова, але мова стає зв'язаною та використовується по самим різним приводам: бесіда, питання, переказ, читання напам'ять, опис подій и т. інш. 

К п'яти рокам развивається розуміння таких категорій, як розмір, час, колір, лічба. 

Задача дорослих в цьому віці допомогти дитині далі развивати мовні навички, а при виявленні відхилень в розвитку мови звернутися за допомогою до фахівця.

Дидактичні картки чудово допомагають дітям вивчати звуки, які вони не можуть правильно вимовити. Найкраще перетворити цю вправу на гру й нагороджувати дитину, коли вона правильно вимовляє звуки, проілюстровані на картці. Це не тільки робить вправу більш привабливою, але й мотивує дитину намагатися досягати найкращих результатів.

Дітям із проблемами артикуляції важко вимовляти слова та звуки через невміння правильно рухати ротом для вимови правильного звуку. Вправа перед дзеркалом – це одна з найбільш корисних мовних вправ для дітей дошкільного віку, яка здатна допомогти вирішити дану проблему. Ви можете навчити вашу дитину правильного положення і руху губ, язика й рота, що необхідно для виголошення певного звуку, демонструючи їх перед дзеркалом. Таким чином дитина зможе зрозуміти, які рухи їй необхідно виконати, щоб вимовляти звуки та слова.

Стриб-скок – це весела та проста мовна вправа, яка полягає в повторенні слова, проблемного для дитини у плані вимови, не менше шести разів. У вправі використовуються шість паперових основ, що називаються лататтям, які розкладають на підлозі по всій кімнаті. На них має бути написане слово, вимову якого повинна тренувати дитина. Малюку необхідно вимовляти слово щоразу, коли він стрибає на латаття. Коли ж він застрибне на шосте латаття, ви можете нагородити його улюбленими ласощами.

Мовні навички дітей розвиваються швидше, якщо батьки та члени родини постійно спілкуються з ними. Коли люди з близького оточення часто розмовляють з дитиною, а також в її присутності, у неї з'являється можливість слухати нові слова та спілкуватися.

Систематичні бесіди з дитиною – це найкращий спосіб допомогти їй розвинути мовленнєві навички. Інший спосіб досягнення цієї мети полягає в тому, щоб вимовляти назви предметів, на які вказує малюк, заохочуючи його промовляти слова, щоби зрозуміти їхню вимову й запам'ятати. Фахівці вважають, що треба виконувати бажання дітей, тільки якщо вони висловлюють їх словами й намагаються пояснити, чого вони хочуть, за допомогою жестів. Це буде мотивувати дитину шукати шляхи вирішення своїх мовних проблем, щоб отримати те, що їй потрібно.

У порівнянні з іншими мовними вправами для дітей дошкільного віку багаторазове повторення слів може здатись батькам роботою, що дуже втомлює, особливо якщо малюк за своєю природою допитливий. Проте це заняття може бути дуже корисним при навчанні розмовної мови. Повторюючи дитині слова, краще вимовляти їх повільно й виразно, щоб вона могла чітко розчути їх і запам'ятати всі фонеми у словах. Щоби полегшити малюку процес запам'ятовування, можна розбивати слова на частини. Спостерігаючи за вашими рухами рота, дитина зможе запам'ятовувати вимову слова, але для цього їй треба бути дуже уважною.

Один з найкращих способів розвитку мовних навичок у дітей – це читання. Однак варто подбати про вибір такої книги, яка сподобається дитині. Відведіть її в бібліотеку й дозвольте самій вирішити, які книги їй цікаві, а потім купіть їх у книгарні. Книги з ілюстраціями подобаються дітям найбільше й дозволяють розмовляти з дитиною під час читання. Намагайтеся простими словами пояснювати малюку, про що говорять ілюстрації, просіть його повторювати слова слідом за вами або ставити запитання, що стосуються малюнків, намагатись відповідати на них разом з вами. Це зробить читання більш продуктивним і цікавим заняттям.

Починаючи з п’яти років діти переходять в старший дошкільний вік. Це період найбільш гармонійного стану дитини: багато функцій вже сформовані, і в той же час ще не настала криза семи років, коли починає перебудовуватися організм. Це найкраща пора дитинства.

П’ятирічні діти добре орієнтуються в знайомій обстановці дитячого садку. Вони впевнені в собі, навчилися спілкуватися з ровесниками, включатися в спільні ігри. У цьому віці всі діти працьовиті: охоче чергують, накривають на стіл, поливають квіти, підмітають доріжки. А які вони стали балакучі! І про мультфільм розкажуть, і про поїздку з мамою на дачу, і про гостей, які приходили до них на свято.

Характеристику мовного розвитку дітей від п’яти до шести років варто почати з опису стану звукової сторони мови, тому що до даного віку звуковимова прийшла в норму.

Звукові сторони мови

Головний засіб людського спілкування – мова. З приходом дитини в школу його мова починає активно розвиватися. У першому класі практично всі уроки побудовані на основі використання розмовних навичок. Діти вчаться читати, оволодівають досвідом розповіді, заучують напам'ять віршовані рядки і правила.

Важливим компонентом для успішного придбання цих умінь відіграє розмовна практика дитини. Зверніть увагу: як, в якому темпі, з якою швидкістю говорить ваша дитина, вимовляє вона вірно все звуки в тих словах, які говорить.

У домашніх умовах нерозбірливе проголошення дитиною тексту не викликає у дорослих тривоги, врешті-решт близькі люди пристосовуються до розуміння дитячої скоромовки, сприймаючи її навіть з певною долею гумору. Але з приходом в розвиваючий дитячий центр, а потім і в школу такий недолік може виявитися приводом до низки неприємностей. Судіть самі.

Усне мовлення людини існує в двох формах: діалогічній і монологічній. Діалог — це розмова двох або більше осіб. Діалогічній мові характерні короткі неповні речення, репліки, розумінню допомагають, часом, міміка, жести, інтонація.

Змалку дитині слід спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками і переживаннями з близькими. У сім'ї цю потребу можна задовольнити через індивідуальні розмови і бесіди з малюком.