Незважаючи на те що ти ще маленький, ти все одно людина, яка має права. Свої права ти можеш знайти у спеціальному документі, який називається Конвенція про права дитини. У цьому документі записані твої права, якими ти можеш користуватися до 18-ти років, тому що після цього ти стаєш дорослим. Конвенція є доволі складним документом, тому ми коротко розповімо тобі про твої права:
ти маєш право на життя. Ніхто не може позбавити тебе цього найціннішого дару!
ти маєш право на піклування і турботу. Це означає, що твої батьки повинні піклуватись про тебе, дбати про твої інтереси;
ти маєш право на достатнє харчування та дах над головою. Про це також піклуються твої батьки, а якщо їх у тебе немає, то держава;
ти маєш право на розваги. Дорослі повинні будувати для тебе дитячі майданчики та місця проведення дозвілля. Це стосується і театру, в якому повинні також ставитись вистави для дітей;
ти маєш право на освіту. Хочеш ти того чи ні, але ти повинен ходити до школи. Якщо ти хочеш стати відомою людиною, то ти обов’язково повинен навчатися!
ти маєш право на медичну допомогу. Якщо ти поранився, то ти можеш звернутися до лікаря, який тобі допоможе!
ти маєш право на приватне життя. Ніхто не може перевіряти твої речі, читати твої листи. Ніхто не може казати тобі погані слова, принижувати тебе;
ти маєш право висловлювати свою точку зору, але вона не повинна ображати інших людей.
Пам’ятай, що ти людина, ніхто не може тебе ображати, бити, жорстоко і несправедливо поводитись з тобою, примушувати працювати на дорослих.
Якщо ти став жертвою подібного поводження, ти можеш звернутись за допомогою до міліції.
КОЛИ ПОРУШУЮТЬ ПРАВА ДИТИНИ
Коли нема безпеки для її життя і здоров’я.
Коли її потреби ігноруються.
Коли не задовольняються її основні потреби.
Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
Коли порушується недоторканість дитини.
Коли завдається шкода здоров’ю дитини.
Коли дитину ізолюють.
Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.
Коли вона не може вільно висловлювати свої думки і почуття.
Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
Коли навіюють страх за допомогою жестів, поглядів, погроз фізичного покарання.
Коли дитину залякують, використовуючи при цьому суспільні установи (міліцію, церкву, спецшколу, колонію, лікарню).
Коли порушують її статеву недоторканість.
Коли контролюють її доступ до спілкування з ровесниками, дорослими, родичами, одним із батьків, якщо на це нема рішення суду.