Поради батькам
Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших силах зробити їх хорошими через правильне виховання. Плутарх Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління. Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття. Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей. Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та навчальний заклад. Якщо: - Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
- Дитину висміюють, вона стає замкнутою;
- Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;
- Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
- Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;
- Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
- Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;
- Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;
- Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
- Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.
Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність. Коли порушуються права дитини? - Коли немає безпеки для її життя та здоров”я.
- Коли її потреби ігноруються.
- Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
- Коли порушується недоторканість дитини.
- Коли дитину ізолюють.
- Коли дитину залякують.
- Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім”ї рішення.
- Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.
- Коли її особисті речі не є недоторканими.
- Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
Як реагує дитина на порушення її прав? - Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б”ється, замикається в собі і т.д.)
- Її турбує особиста безпека і любов до неї.
- Вона часто буває в поганому настрої.
- Може втекти з дому.
- Може приймати наркотики або алкоголь.
- Може робити спроби суіциду (замаху на своє життя).
Де я можу дізнатись про права своїх дітей? - Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року.
- Конвенція про права дитини прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 року.
- Настільна книга для молоді „Твої права”. Міжнародна ліга прав дітей та молоді. Київ 1999 р.
- Комітет сприяння захисту прав дитини м. Київ.
- Всеукраїнський комітет захисту прав людини м. Київ.
Як допомогти своїй дитині? - Пам’ятати, що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно поважати.
- Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона має телефони 101,102,103,104, імена та телефони близьких родичів, сусідів.
- Навчити її казати „Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
- Негайно припинити фізичну та словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
- Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
- Пам”ятати про те, що вона має вікові особливості.
- Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
- Залучати дитину для створення сімейних правил.
Пам’ятка для батьків - Ніколи не займайтесь „виховною роботою” у поганому настрої.
- Чітко визначте, що ви хочете від дитини ( і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.
- Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.
- Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні і недоцільні кроки до мети.
- Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.
- Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.
- Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки – не одне й те саме.
- Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.
- Виховання – це наступність дій.
- Вихователь повинен бути твердим, але добрим.
Ви повинні знати - З ким приятелює ваша дитина.
- Де проводить вільний час.
Не дозволяйте дітям та підліткам - Йти з дому на довгий час.
- Ночувати у малознайомих для вас осіб.
- Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих, родичів на тривалий час вашої відпустки.
- Знаходитися пізно ввечері і вночі на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.
- Носити чужий одяг.
- Зберігати чужі речі.
Кілька коротких правил - Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення.
- Не можна ніколи (навіть у пориві гніву) говорити дитині, що вона гірша за інших.
- Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які її запитання .
- Намагайтесь щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною.
- Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.
- Не соромтесь підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком.
- Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини .
- Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно.
- Оцінюйте тільки вчинки, а не її саму.
- Не домагайтеся успіху силою. Примус – найгірший варіант морального виховання. Примус у сім’ї порушує особистість дитини.
- Визнайте право дитини на помилку.
- Думайте про дитячий «банк» щасливих спогадів.
- Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі.
- .І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати.
|
|
