Соціалізація дошкільника

Соціалізація - це засвоєння людиною моральних норм і цінностей, моралі, правил поведінки в соціумі (суспільстві). Головна умова цього процесу - спілкування. Соціалізація дитини дошкільного віку є тривалим і багатоплановим процесом, який дуже важливий для її гармонійного входження в суспільство.

Чинники і особливості

Адаптуючись до зовнішнього світу, дитина поступово вчиться поводитися, відповідно до правил соціуму, приміряє певну роль, намагається знайти баланс між вимогами оточення і власними потребами. На успішність її соціалізації впливають чинники, які бувають зовнішніми і внутрішніми.

До зовнішніх чинників відноситься сім'я, дитячий колектив в дошкільному закладі, у дворі, кружки за інтересами, центри раннього розвитку, а також релігія і культура соціальної групи. Зовнішні чинники встановлюють форму і зміст соціалізації дошкільника, визначають напрям її подальшого розвитку.

Внутрішні чинники є індивідуальними особливостями малюка, що безпосередньо впливають на формування у нього картини суспільства,. Вони більшою мірою визначають стиль переживання стосунків між особами.

Проблема соціалізації дитини дошкільного віку відноситься до засадничих в педагогіці і віковій психології. Адже саме вона визначає можливість особи успішно функціонувати в суспільстві.

Особливості соціалізації дитини дошкільного віку безпосередньо залежать від її віку, який визначає тип провідної діяльності, шляхи і засоби освоєння соціальних норм. Головним в розвитку особистості є:

На першому році життя - спілкування усередині сім'ї. Дитина сприймає і засвоює базову інформацію про зовнішній світ через призму сімейних стосунків. Також на їх основі у малюка формуються норми поведінки в суспільстві.
У віці 1-3 років - спілкування в колективі дітей. Батьки повинні розуміти, що на цьому етапі важливо забезпечити дитині повноцінне спілкування з однолітками. Це може бути дитячий садок, групи раннього розвитку, спілкування на дитячих майданчиках. У подібних колективах діти вчаться спілкуванню зі своїми однолітками, уперше дізнаються про такі поняття, як дружба, співпереживання.

У віці 3-6 років - розвиток власної мови. У цей віковий період мова дитини стає її головним інструментом пізнання навколишнього світу. Вона вчиться будувати діалоги, ставити питання, аналізувати отримані знання.

Соціалізація дошкільника, як правило, проходить за допомогою гри. Тому педагоги розробляють комплексні програми, які в ігровій формі пропонують дитині нову для неї інформацію.

Умови

Фахівці виділяють деякі умови соціалізації дитини дошкільного віку, без дотримання яких неможлива успішна її адаптація до суспільства. Такими є:

Самостійність. Отримуючи нові знання, дитина повинна уміти їх осмислити, проаналізувати, опанувати їх. Самостійність необхідно заохочувати за допомогою особистої зацікавленості малюка або ж шляхом ігрової мотивації.
Самоорганізація. Цим терміном означають уміння малюка без постійного зовнішнього контролю, допомоги і стимуляції з боку дорослих організувати і проводити свою діяльність. Як правило, самоорганізація дитини проявляється вже в старшому дошкільному віці, маленькі дітки ще не готові до такого процесу. У старших дошкільнят формується уміння сприймати завдання, планувати свою діяльність, самостійно її контролювати і оцінювати.
Колективна взаємодія. Для повноцінного розвитку особистості не досить лише спілкування дитини з дорослими. Їй потрібний контакт з дітьми різного віку. Причому, важливо, щоб в колективі були як діти старше, так і молодше, і, звичайно ж, однолітки. Спілкування з дітьми різного віку забезпечує дитині широку соціальну практику, що дозволить їй в майбутньому без зусиль адаптуватися у будь-якому соціальному середовищі.

Для становлення особи дошкільника, його успішній соціалізації важливе значення має ігрова діяльність. Її необхідно поєднувати з прийомами і методами, які модулюють ігрову ситуацію і орієнтовані на адаптацію малюка в суспільстві.

У дошкільних установах педагоги створюють спеціальні програми супроводу соціалізації в ігровій діяльності. У них використовуються такі методи і прийоми як тренінги, що розвивають вправи і ігри, психогімнастика, бесіди, малювання. З їх допомогою у дітей розвивають певні соціальні якості, наприклад, співпрацю, рефлексію (схильність до аналізу своїх переживань), емпатію (досягнення емоційного стану або внутрішнього світу іншої людини).

Проблеми

Деякі батьки стикаються з проблемами соціалізації дитини дошкільного віку. Найчастіше такі порушення пов'язані з наполегливим небажанням дошкільника ходити в садок, страхом спілкування з іншими дітьми. Малюк може ігнорувати прохання і побажання батьків і вихователів в дитячому саду. Такі порушення соціалізації зазвичай легко піддаються корекції в дошкільному віці. Головне - своєчасно звернутися по допомогу до фахівця, який підкаже способи і методи корекції.

Соціалізація дитини дошкільного віку - відповідальний і часто важкий процес. Проте батьки повинні розуміти, що її значення величезне для майбутньої адаптації людини в суспільстві. Тому дуже важливо створити усі умови для цього процесу, уважно відстежувати поведінку дитини, направляти її діяльність і навчання. При будь-якій підозрі на порушення соціалізації слід показати малюка фахівцеві.

HotLog

блестяшки для аськи