ШАГ літній табір

Музичне виховання дошкільнят за системою К.Орфа

    

 

Серед методик музичного розвитку дітей раннього віку система німецького композитора Карла Орфа займає важливе місце.
 
Суть методики "Музика для дітей" полягає в розкритті музичних талантів у дітей через імпровізацію в музиці і русі.
 
Основна ідея Карла Орфа - самостійний пошук дітьми музикантів усередині себе через навчання грі на простих музичних інструментах, таких як цимбали, маракаси, дзвіночки, трикутники, ксилофон, металлофон і інші.

 

Композитор ввів термін "елементарне музицирування". Який зміст вкладався ним у це поняття? Насамперед, слово "елементарний" означає: первісний, початковий, найпростіший, головний. Елементарна музика - це зовсім не примітивна музика, вона опирається на ті народні музичні й мовні джерела, які дали їй початок. "Елементарна музика - це не музика сама по собі: вона пов'язана з рухом, танцем і словом; її потрібно самому створювати, в неї слід самому включатися не як слухачу, а як її учаснику", - писав К. Орф .

 

Елементарна музика у найпростішій формі може передавати значущий зміст і ні в якому разі не є примітивним, другорядним мистецтвом. Справді, хіба можна назвати примітивними такі, скажімо, українські народні пісні, як "'Щедрик" або "Дударик" з їх елементарними мелодіями?

 

Елементарна музика, елементарний інструментарій, елементарні словесні тексти стали для К. Орфа головними засобами виховання дітей. Він писав: "Елементарна музика, слово і рух, ігри і все, що пробуджує і розвиває духовні сили, створюють основу для розвитку особистості, основу, без якої ми прийдемо до душевного спустошення. ... Йдеться не лише про власне музичне виховання, а й формування людської особистості: у навчальній роботі це виходить далеко за межі так званих уроків музики і співу. Фантазію і здатність до переживання слід розвивати у ранньому віці. Усе, що дитина переживає, усе, що у ній пробуджене і виховане, виявиться протягом усього її життя" 
 

Педагог вважав, що для дійового музичного виховання надзвичайно важливо, щоб дитина з ранніх років могла припасти до живих джерел мистецтва, навчалася зі слова, ритму, руху творити музику. Тому він відмовився від використання на першому етапі композиторської музики і обрав шлях активізації музичної діяльності дітей через їх власне музикування, спонукаючи цим до імпровізації й створення власної музики.

 

К. Орф вважав, що особистість не можна виховати на випадковому і довільному матеріалі. На його думку, найкращим матеріалом для виховання дітей є дитячі лічилки, дражнилки, приказки, скоромовки, заклички, колискові пісні, колядки, веснянки тощо. Народна словесна творчість завжди діє на дітей безпосередньо і безвідмовно, тому педагог був переконаний, що стародавня обрядова поезія і казка не можуть бути виключені зі світу дитинства. Важливо те, що світ простих форм поезії не потребує "композитора", щоб покласти його на музику. Він сам насичений внутрішнім звучанням, і діти мимоволі стають творцями такої найпростішої музики. Обрядові тексти викликають посилену роботу уяви, активізують музичне мислення учнів.

 

Податливий матеріал для заняття спонукає дітей фантазувати, вигадувати і імпровізувати. Таким чином, на музичному зайнятті досягається мета розвитку творчого начала дитини.
 
Методика "Музика для дітей" Карла Орфа представляє великий інтерес завдяки безперечним перевагам:
 
  • для організації музичного зайняття не потрібна спеціальна музична освіта педагога;
  • система легко поєднується з іншими методиками раннього розвитку дітей за рахунок своєї універсальності і економічності, окрім цього висока адаптивність до різноманітних національних умов дозволяє використати кращі зразки народної культури;
  • методика Карла Орфа враховує індивідуальні особливості дитини і дозволяє ефективно взаємодіяти дітям з різними навичками, здібностями і потребами;
  • методика закладає величезний потенціал для розвитку дітей раннього віку і подальшої творчої діяльності.
 
На музичних заняттях з методики Карла Орфа створюється атмосфера ігрового спілкування, де кожна дитина нарівні з дорослим може проявити свою індивідуальність.

 

Єдина структура зайняття допомагає дітям добре орієнтуватися в новому матеріалі, творити, створювати образи і радіти успіхам. Малюки вчаться спілкуватися з однолітками, у них підвищується психічна активність, розвивається емоційна сфера.
 
Елементи системи музичного виховання спрямовані на розвиток творчих здібностей і навичок дитини, вони гармонійно вплітаються в структуру зайняття.
 
Мовні вправи. Розвивають у дитини почуття ритму, сприяють формуванню правильної артикуляції, показують різноманітність динамічних відтінків і темпів. Ця форма роботи підходить для загального музичного розвитку.
 
Поетичне музичення. Цей елемент допомагає дітям відчути гармонійне звучання поезії і музики. Діти легко і із задоволенням заучують вірші, згодом читають їх виразно, усвідомлюючи зв'язок музики і слова.

 

Музично-рухові вправи. Активні вправи готують дітей до спонтанних рухових виразів, учать зображувати настрої і звуки за допомогою елементарних рухів - хлопань, клацань, притупувань.
 
У дітей виробляється швидкість реакцій, уміння чекати і знаходити момент вступу. Виконуючи музично-рухові вправи, дитина виконує і творить одночасно, вона починає сприймати музику через рух.
 
Ігри з інструментами. Цей вид діяльності удосконалює раніше набуті дитиною навички володіння темпом, динамікою, ритмом. Діти вчаться взаємодіяти між собою і легко розвивають почуття ансамблю.
 
Творчий процес гри на музичних інструментах поступово учить дітей розрізняти темброве звучання інструментів. Ударні і шумові музичні інструменти можна виготовити самостійно.

 

Елементарний музичний театр. Цей елемент є інтеграційною ігровою формою діяльності, що припускає одночасну дію музики, руху, танцю, мови і художнього образу в образотворчій грі.
 
Як особливі прийоми організації діяльності, що театралізується, використовуються игротренинги, які окрім розвиваючих завдань допомагають розв'язати проблему корисного і захоплюючого дозвілля.
 
Популярність методики музичного виховання Карла Орфа росте. 

 

Значення системи музичного виховання Карла Орфа
 
Музично-виховна система К. Орфа закладає хороші передумови для участі дітей у різноманітній музичній діяльності, оскільки ґрунтується не лише на інструментальному, а й ритмопластичному, танцювальному, співацькому музикуванні. Вона акумулює передові гуманістичні ідеї гармонійного розвитку особистості, пробудження її творчого потенціалу. Орієнтація на природні сили особистості, на елементарне музикування, на фольклор як першооснову музичної культури визначають прогресивність і плодотворність педагогічних пошуків К. Орфа.
 
Ніяка наука, ніяка практика музикування не знайшла сьогодні заміни первинної стихії людської природної музичності, на якій виросла музична культура народів світу. Людина, що знов народжується, генетично несе в собі початки тієї самої музичної свідомості, на якій у далекому минулому виросла могутня стихія музичного фольклору. 

 

К. Орф прагнув засобами музики вилинути на духовний світ дитини, сприяти гармонійному розвитку особистості, вихованню емоційної чутливості та музичних здібностей, засвоєнню музики як специфічної мови людського спілкування. К. Орф був переконаний, що виховання музичності неможливе поза музичним сприйманням, що навчанню гри та співу по нотах має передувати досвід живого спілкування з музикою.
 
Відродження інтересу до української духовної культури, народної пісні, пошуки нових шляхів музичного виховання спонукають до ґрунтовного вивчення методичної системи К. Орфа, можливостей використання його підходів, методів і прийомів у загальноосвітніх навчальних закладах України. Дістали практичне поширення й окремі методичні знахідки Орфа: суміщення відносної й абсолютної сольмізацій, розвиток творчої фантазії й навичок імпровізації за моделлю, використання дитячої словесної творчості як матеріалу для елементарного музикування, простих музичних інструментів тощо.

 

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи