Адаптацiя до школи

Літо швидко минуло, і от настав вересень. З вікна лунає всім знайома пісня «...буквы разные писать тонким перышком в тетрадь учат в школе, учат в школе...», її перекрикує «сестренка Наташка теперь первоклашка», а вулицею стрункими рядами йдуть мами й тата, тримаючи за руки маленьких першокласників.
   
У щасливих батьків першокласників вир почуттів і емоцій: радість, гордість, хвилювання, переживання, страх... «Як там буде, у школі? Як навчатиметься моя дитина? Чи все зможе вивчати? Чи не кривдитимуть її? Чи вона нікого не битиме? За яку парту посадять? Який урок стане улюбленим? Цікаво, чи коли-небудь вона навчиться красиво писати? А читати швидко?»
 
 І от куплено величезний букет квітів, у портфелі акуратно лежать нові зошити й підручники, олівці заточені, бантики зав'язані. Усе! У перший клас.
   
І саме тоді ти розумієш, що букет, портфель і бантики — все це тільки зовнішня сторона. А є ще те, що всередині. Адже для дитини настає зовсім нове життя, дo якого їй доведеться пристосовуватися. Фахівці вважають, що перші місяці в школі — найскладніший час у житті багатьох учнів. Як зробити так, щоб дитина почувалася комфортно в нових умовах, як допомогти адаптуватися?
   
Перші 2-3 тижні особливо важкі для дитини. І наслідком цього є головні болі, порушення сну, зниження апетиту тощо. Отже, дорогі друзі, варто бути особливо уважними до дитини в період адаптації.
   
Якщо ви знаєте, що ваш малюк складно пристосовується до нових умов, то обов'язково візьміть відпустку на пару тижнів. Тоді й адаптація минатиме значно легше: ви зможете раніше забирати дитину після уроків, не залишаючи її у групі продовженого дня і матимете час поговорити з нею про те, що сьогодні було в школі. Спочатку вам доведеться робити з першокласником уроки, а це дуже важливо, адже навчити дитину самоорганізації просто необхідно.
   
Якщо вам не потрібно поспішати на роботу, то ви зможете спочатку щодня спілкуватися із учителькою. Чому це важливо? По-перше, тому що вчителька, відчуваючи зацікавленість батьків, краще ставитиметься до дитини (факт перевірений). Та й розв'язати більшість проблем тоді вдасться по гарячих слідах, тобто швидко.
  
Найперший день

 

      - Матусю, а сьогодні перше вересня?
      - Так, Настюшо!
      - Ура, а ти мене до школи вестимеш?
      - Ну, звісно!
      - А зі мною навчатимешся?
      - Ні. У школі діти самі навчаються, без мам і тат.
      - Ні... Я так не бажаю...
     
Перший день буде зовсім коротким. Після урочистої лінійки малюків вишикує парами їхня перша вчителька, і вони вирушать до класу. Іноді першого дня відбувається екскурсія школою, щоб першачкам стало зрозуміло: ось їдальня, ось туалет, ось розташовується твій клас, а це — тс-с-с-с, кабінет директора.
   
Перший урок — це знайомство: зі школою, із учителем — отаке захоплююче введення до Країни Знань. Усім дітям найчастіше це подобається, і вони не встигають засумувати за батьками. Заберіть дитину рано навіть якщо у вашій школі є група продовженого дня, нехай у свій перший шкільний день малюк повернеться додому відразу після тих двох-трьох уроків, якими для нього відкривається шкільне життя. Нових вражень і позитивних емоцій йому вистачить надовго. Про що потрібно запитати дитину в її перший шкільний день?
     
Як звати твою вчительку?
     
Як звати твого сусіда (сусідку) по парті?
     
Що нового ти дізнався сьогодні в школі?
     
Що тобі було незрозуміло? (Якщо зможете, то поясніть дитині самі, а якщо ні — не забудьте повідомити про це вчительку.)
     
З ким зі своїх однокласників ти вже познайомився?  Які уроки у вас були? Чи було тобі цікаво?
     
Попросіть дитину переказати стисло те, про що їй розповідали на уроці.
 
Можливі проблеми першого дня
Нам, дорослим, вони можуть видатися зовсім несерйозними, а от для дітей подібний «дріб'язок» можуть бути справжніми труднощами.
  • Дитина злякалася нової обстановки;
  • дитина не подружилася ні з ким у класі;
  • малюк не знайшов туалет.
   
З усіма цими питаннями наступного дня ви обов'язково звернеться до вчительки й попросіть виправити ситуацію: туалет показати, школою поводити, з дітьми подружити (для цього навіть існують спеціальні ігри-дружилки).
     
А от якщо:
  • дитина розплакалася в школі;
  • дитина запевняє, що завтра до школи не піде, й просить відвести її назад до дитячого садка;
  • дитина говорить, що їй не сподобалося на уроках, і бажає, щоб завтра були тільки перерви.
   
Тоді потрібно втрутитися батькам. Розповідайте малюкові про школу, згадайте історії зі свого дитинства, які доведуть дитині, як у школі може бути весело й цікаво. Поговоріть і про те, що уроки — це чудово, на них можна дізнатися багато нового, навчитися всього того, що стане в пригоді в житті. Але якщо ситуація повторюватиметься щодня, обов'язково зверніться до вчителя й психолога.
  
День другий
     
- Щось мені в школі не подобається...     
- А чому не подобається?     
- А там немає на стінках картинок, як у садку. І на обід зелену цибулю не дали. І ще такої вантажівки немає, як у нас у групі. Давай завтра повернемося назад до садка.
     
Отже, малюк починає потихеньку освоюватися в новому середовищі. Він уже запам'ятав імена декількох однокласників, учительки. Його розповіді «про життя в школі» стають зв'язнішими і поширенішими. Уже з'явилися перші зошити, щоденник. Для батьків це дуже зручно. Розглядайте зошити і читайте щоденник, адже це допоможе вам докладніше розпитати дитину.
  
Перший тиждень
     
- Матусю, а ти теж до школи ходила, як була маленькою?
- Звісно, ходила.     
- Ти мала портфель?    
- Так, червоний такий.   
- А ти теж, як я, цукерки на уроці їла?  
- Було одного разу.  
- А вчителька сказала, що моя мама так ніколи б не зробила. І двійку мені поставила.
     
Увесь перший тиждень вересня — це і є найперший етап адаптації. Дитина звикає до нових людей, нових правил, до обстановки. Вона поступово запам'ятовує, де розташована її парта, як дістатися класу або спортивної зали, знайти вихід на вулицю. Вона будує взаємини з однокласниками, намагаючись знайти своє місце в дитячому колективі. Малюк придивляється до вчителів і однокласників.
  
Минув місяць
     
- Привіт! Як справи?
- Вибач, кваплюся, поспішаю!
- Що трапилося?
- Так донька до першого класу пішла. Уроки потрібно робити. Завтра математика й ще потрібно намалювати собаку.
     
Не тільки дитина звикає до школи, але й батьки. Ви вже познайомилися із учителькою, напевно побували на батьківських зборах, навчилися виконувати домашні завдання й зрозуміли, що таке перший клас і школа взагалі для батьків. І звісно, у всіх батьків виникає чимало запитань. Наприклад, от таких: 
  
Скільки часу триває адаптація до школи в першокласників?
У кожної дитини по-різному. Як правило, до кінця вересня — початку жовтня малята вже звикають до нового режиму, «приймають» учительку як авторитетного дорослого, знають усіх однокласників на ім'я, виконують поки нескладні домашні завдання.
     
Однак, не у всіх дітей адаптація відбувається так швидко й непомітно. Є діти, які звикають досить повільно й освоюються на новому місці тільки у грудні, а то й у лютому. Саме такі малюки потребують допомоги й підтримки родини.
  
А що робити, якщо вже лютий, а моя дитина так і не звикла до школи? Вона вередує, зранку відмовляється туди йти і запевняє, що не любить учителя.
   
У такому випадку ви терміново потребуєте консультації психолога. Можливо, справа зовсім не в тому, що дитина погано адаптується до школи. Швидше за все, у такій ситуації потрібно подивитися уважно на взаємини дитини з учителем. Так трапляється, що після м'якої та доброї звичної виховательки дитина нізащо не виявляє бажання «подружитися» з суворішим і вимогливішим учителем. Саме тут на допомогу й повинен прийти психолог.
  
Чи може так трапитися, що дитина до школи так і не звикне?
Звісно, рано чи пізно до школи звикають усі діти. Але у першокласників так трапляється: час спливає, а до школи йти все більше не хочеться, дитина плаче й вередує, відмовляється готувати уроки. Причини можуть різнитися: занадто ранній похід до школи, перевтома через непомірні навантаження, учитель, який не може поки знайти підхід до вашої дитини. Зрідка батьки приймають рішення забрати дитину й піти до школи через рік. Але це, повторюю, швидше виняток, ніж правило.
 
ПРОБЛЕМИ АДАПТАЦІЇ ШЕСТИРІЧОК ДО ШКОЛИ
 
Вступ до школи - переломний момент у житті дитини. Це «кризовий період» і ця «криза» виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами. У житті  дитини змінюється все: обов'язки, оточення, режим.
     
Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному – від 2 тижнів до 2-3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров'я).
 
ПОРАДИ БАТЬКАМ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ШКІЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ.
  • формуйте позитивне ставлення до школи;
  • виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини;
  • формуйте адекватну самооцінку;
  • не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою;
  • привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині;
  • частіше хваліть, а не докоряйте;
  • пам'ятайте, що кожна людина має право на помилку;
  • частіше згадуйте себе у дошкільному віці;
  • любіть дитину безумовною любов'ю, приймайте її такою, яка вона є.

 

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи