Формування основ здорового способу життя.

На сьогодні в Україні смертність пере­вищує народжуваність, скорочується тривалість життя, йде загроза ви­нищення нації. Від нестабільності суспільства страждають діти, організм яких тільки формується. Рівень і тривалість життя людини визначається її поведінкою, а тому потрібно вчити кожну дити­ну дбати про своє здоров'я з раннього віку. І тому зараз введено в дитсадках, школах, вищих навчальних закладах курс валеології - науки про здоров'я та здоровий спосіб життя.

Турбота про збереження та зміцнення власного здоров'я ще не ста­ла в нашій державі життєвою необхідністю для дітей та молоді. Щоб людина відчула відповідальність за своє здоров'я, у неї пот­рібно з дитинства формувати таку систему, де її здоров'я ставиться на перше місце.   

Є три види здоров'я і людини, і дитини: фізичне, психічне і соці­альне.

Фізичне - це стан організму, коли показники всіх систем і орга­нів перебувають у межах фізіологічної норми, тобто є гармонія всіх органів і систем з природним станом організму.

Психічне - це діяльність мозку, основа поведінки, це інтелек­туальне та емоційне здоров'я (вміння керувати своїми емоціями).

Соціальне здоров'я - визначається здатністю контактувати один з одним та дорослими у суспільстві (соціальна адаптація людини і дитини).

М. Амосов рахує, що найбільш вагомим для здорового розвитку дити­ни є фізичне навантаження, загартування, харчування і психологічний комфорт. А тому про фізичне, психічне, соціальне і духовне здоров'я потрібно дбати і батькам, і вихователям з дошкільного віку.

А ще здоров'я  дитини залежить і від здоров'я  обох батьків, до вагітності і під час неї. Для здоров'я дитини повинні бути умови - фундамент, і на перше місце потрібно ставити ритм життя дитини. Організація життя дитини, забезпечення його всім необхідним в часі, виконання батьками вимог виховання - все це формує у дитини рефлекси, дисципліну, керує працею і відпочинком, так форму­ється у дитини працездатність.

Якщо життя дитини неупорядковане або напружене, то внутрішні процеси організму дитини працюють неузгоджено. Перевантаження робочого дня приводить до втоми, до стресу, ослаблення  захисних сил організму, внаслідок чого  дитина хворіє. Щоб малюк ріс, розвивався, йому потрібні сонце, зем­ля, повітря, вода - тому загартування є дуже впливовою умовою на зміцнення здоров'я.

Вагоме місце в житті дитини посідає харчування. Воно забезпечує енергією весь організм, крім того їжа - це основа для по­будови мозку - головного керівника всіх органів, психічних процесів: емоцій, почуттів, мислення тощо. Найкраще використовувати у їжу дарунки землі: картоплю, моркву, буряк, капусту, огірки, горіхи, яблука тощо. Таке харчування сприяє виведенню шкідливих елементів з організ­му та поповнює вітамінами, збагачує дітей, їх захисні сили організму та прискорює ріст.

Не менш важливим є оволодіння дітьми культурно-гігієнічними навичками та попередження шкідливих звичок (смоктання пальців, гризіння нігтів, витиран­ня носа рукою, колупання в носі, плювання на землю тощо). Якщо дитина миє руки, ноги, волосся, вмивається, користується хустинкою, серветкою, то це допомагає їй уникнути інфекцій. Чиста шкіра сприяє зміцненню здоров'я: вона дихає, виділяє із організму речовини окислення, захищає внутрішні органи, регулює тепловий обмін. Чистота, охайність приміщення, свіже повітря в ньому створюють теж умови для здоров'я, а свіже повітря наповнює організм дитини силою природи, допомагає легеням, очам сприймати сонячну енергію, яка потім забезпечує бадьорий настрій у дитини.

Дуже корисна для росту та розвитку малюка рухо­ва активність. Це є природна біологічна потреба, рівень якої визначає подальший функціональний розвиток організму дитини.

М'язова діяльність стимулює фізичний, інтелектуальний розвиток, підвищує адаптаційні можливості до сприймання природи, створює умови до формування, збереження і зміцнення здоров'я. До психічного здоров'я відносимо активне мислення дитини, яке формується за допомогою уявлень, відчуттів під впливом оцінок дорослих.

Головним показником психічного стану здоров'я дитини є уважність, доброзичливість» радість, активність, гарна пам"ять.

Щоб навчитися мислити, дитина повинна бути уважною, добре запам'ятовувати, висловлювати свої думки, враження, сприймати звуки, мову людей, працю їх рук, вміти аналізувати - це характерно для врівно­важеної дитини, яка живе без страху і тривоги, що породжує  позитивний настрій дитини, який приносить радість і приплив нових сил, а негативний - роздратованість, агресивність і тривожність - а це приводить до втрати сил і здоров'я.

Сильний, здоровий організм здатний контролювати емоції, усвідом­лювати бажання, він запобігає захворюванням. А негативне мислення приводить до невдач і відставань у психічному розвитку: такій дитині характерні неврівноваженість, неуважність, слабка і нестійка пам'ять, підвищена тривожність i висока агресивність. Від такого стану організм розвивається повільно, все це позначається на роботі шлунку, роботі м'язів, судин, які живлять серце i шлунок, зни­жується імунітет.

Щоб не виникало ніяких непорозумінь, необхідно вчити дітей правил етичної поведінки в різних місцях та ситуаціях, дотримуватись їх, коли вони залишаються самі. Ці знання допоможуть дитині бути чуй­ними, довірливими, люблячими, щирими, правдивими, милосердними, добрими - отже,  духовно здоровою. Батьки мають підтримувати і закріп­лювати знання дітей, отримані в ДНЗ, в домашніх умовах, адже здорова дитина - це щастя сім'ї.