Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 189 Дніпровської міської ради "Золотий ключик", Новокодацький район, місто Дніпро

   





HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи

Нормативно-правова база щодо інтеграції дітей з особливими потребами

 

 

Основні міжнародні документи в галузі інклюзивної освіти
В основі інклюзії лежить право людини на освіту, проголошене у Всесвітній декларації прав людини у 1948 році, де зазначається:
«Кожен має право на освіту…освіта має бути спрямована на розвиток людської особистості та посилення поваги до прав людини та основних свобод…».
     
Однаково важливими є положення «Конвенції про права дитини» (ООН, 1989), такі як право дитини не зазнавати дискримінації, зазначене у статті 2 та статті 23. Зокрема, у статті 23 йдеться, що дитина з особливими освітніми потребами повинна мати:
« доступ до освіти, виховання, медичного обслуговування, реабілітаційних послуг, професійної підготовки, максимально можливої соціальної інтеграції та індивідуального розвитку, включаючи його чи її культурний та духовний розвиток».
     
Стаття 29 «Цілі освіти» зазначає, що освіта дитини має бути спрямована на розвиток особи,  талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі, освіта повинна сприяти розвитку потенціалу дитини в усіх сферах. 
     
Логічним наслідком цих документів є  те, що всі діти мають право на освіту, яка не дискримінує їх у жодних сферах, таких як етнічні, релігійні, статеві, мовні відмінності, економічне становище, особливі потреби.
     
Підхід до освіти на основі прав ґрунтується на трьох принципах:
  • Доступна та обов’язкова освіти
  • Рівність, інклюзія та відсутність дискримінації
  • Право на якісну освіту
Рух назустріч інклюзії включає в себе ряд змін на рівні цілого суспільства та малої громади, які супроводжуються розробкою правових норм на міжнародному рівні. Вперше інклюзія була підтримана Всесвітньою декларацією прав людини  у 1948 р. і знаходить відображення у всіх міжнародних документах у сфері освіти.
     
Всесвітня Декларація прав людини, 1948
     
Гарантує право на безкоштовну і обов’язкову освіту для всіх дітей. 
     
Декларація прав дитини, 1959 р.
Принцип 5. Дитина, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинна забезпечуватися спеціальним режимом, освітою і піклуванням, необхідним зважаючи на її особливий стан.
     
Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватися в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру й загального братерства, а також у повному усвідомленні, що її енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.
     
Конвенція ООН «Про права дитини», 1989 р. ратифікована Україною у 1991 р.
Стаття 23
Держави-учасниці  визнають,  що  неповносправна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести  повноцінне  й достойне життя  в  умовах,  які забезпечують її гідність,  сприяють почуттю впевненості  в  собі  й  полегшують  її  активну  участь  у  житті суспільства.
     
Всесвітня декларація «Освіта для всіх», 1990 р.
Освіта для всіх означає гарантію всім дітям їхнього права на доступ до якісної базової освіти.
     
Стандартні правила ООН щодо зрівняння  можливостей інвалідів», 1993 р.
У цих Правилах міститься заклик до всіх держав зробити освіту осіб із фізичними та розумовими вадами невід’ємною частиною системи освіти.
     
Саламанська Декларація, 1994 р.
Містить заклик до урядів всіх країн затвердити на законодавчому рівні принцип інклюзивної освіти та приймати до загальноосвітніх шкіл усіх дітей, якщо не має виняткових випадків, які унеможливлюють це.
     
Програма дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами, 1994 р.
     
Мета програми полягає в тому, щоб слугувати основою для вироблення політики й спрямовувати діяльність урядів, міжнародних організацій, національних установ з надання допомоги у реалізації положень Саламанської декларації. Кожна особа з проблемами розвитку  має право виявити власні побажання щодо своєї освіти в тій мірі, в якій це може бути точно встановлено. Батьки користуються невід’ємним правом на те, щоб з ними консультувалися стосовно форм освіти, які б найкращим чином відповідали потребам, обставинам життя чи сподіванням їхніх дітей.
     
Дакарська  Декларація, 2000 р.
Цілі освіти тисячоліття – переконання, що всі діти матимуть доступ до обов’язкової освіти до 2015р., -  ставить в центр уваги осіб з певними обмеженнями та дівчат.
     
Конвенція ООН щодо осіб з особливими потребами (ще розробляється) 2005 р.
     
Відстоює права людей з особливими потребами на освіту без будь-якої дискримінації.

 

Міжнародні організації, що формують політику в галузі інклюзивної освіти
Важливим рушієм поширення інклюзії є міжнародні організації, які проводять дослідження, розробляють рекомендації для урядів різних країн, сприяють розвиткові інклюзивної політики. Такими організаціями, насамперед, є:
     
Організація Об`єднаних Націй (ООН)
Ряд керівних документів ООН спрямовано на розгортання та підтримку інклюзивної освіти. 
     
Основні заклики ООН :
  • зауважують, що для того, аби втілювати інклюзивну освіту, держави мають застосовувати гнучкі навчальні програми, які можна адаптувати до різних потреб дітей;
  • зосереджують увагу на тому, що необхідно впроваджувати безперервне навчання вчителів та надавати їм всебічну підтримку;
  • відзначають, що місцеві громади мають формувати ресурси для забезпечення такої освіти.
     
ЮНЕСКО
Зусиллями ЮНЕСКО було організовано кілька Всесвітніх конференцій з питань освіти для людей з особливими освітніми потребами.
     
Серед найвизначніших – конференція в місті Саламанка (Іспанія), у якій взяли участь 92 уряди та 25 міжнародних організацій (1994 р.).
Саламанська декларація містить Заклик до урядів усіх країн затвердити на законодавчому рівні інклюзивну модель освіти та приймати до загальноосвітніх шкіл усіх дітей, якщо немає виняткових випадків, які унеможливлюють це. Таким чином, було запропоновано, щоб інклюзія стала загальною формою освіти, а спецшколи або спецкласи існували для виняткових ситуацій. Положення Декларації спонукають уряди до розвитку інклюзивної освіти, а саме: до докладання більших зусиль для розвитку дошкільних стратегій та професійної освіти, забезпечення організації та реалізації програм підготовки педагогів і підвищення їхньої кваліфікації з огляду на принципи інклюзивної освіти. Остання конференція відбулася в Дакарі у 2000 р. 
     
Організація Економічної Співпраці та Розвитку (OECD) тісно співпрацює з ЮНЕСКО і EUROSTAT і є найбільшим статистичним центром Європейського Союзу. Одним з її операційних підрозділів є Центр освітніх досліджень та інновацій, який ініціює дослідження та втілення проектів, що мають на меті впровадження реформ. Низка досліджень, які проводила ОЕСD у різних країнах, забезпечила такі основні висновки:
     а) концепція соціальної справедливості, яка ґрунтується на правах людини, зазначає всюди, де це можливо: діти з особливими потребами мають навчатися у загальноосвітніх, а не в окремих навчальних закладах;
     б) різноманітні національні підходи до залучення дітей з особливими потребами до загальноосвітніх закладів забезпечують цінний досвід для ширших дебатів про освітню різноманітність й справедливість.

 

     Нормативні документи з питання інклюзивної освіти

 

Міжнародно-правові акти у галузі прав людини

 

  • www.education-inclusive.com/uk/index.php - канадсько-український проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні»
  • http://www.canada-ukraine.org/— Електронний Канадсько-український журнал спеціальної педагогіки, розміщений на сайті Канадсько-української дослідної групи (CURT)
  • http://www.isp-2006.narod.ru/ — Сайт інституту спеціальної педагогіки АПН України
  • http://www.ikpp.npu.edu.ua/ — Сайт інституту корекційної педагогіки та психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова
  • http://www.naiu.org.ua/ - Національна Асамблея інвалідів України, Всеукраїнське громадське соціально-політичне об’єднання
  • Матеріали сайту Всеукраїнського фонду «Крок за кроком»  

 

  

 

Законодавство України у сфері загальної освіти на відповідність до міжнародних документів у галузі прав людини
Наша держава є сторонньою практично всіх багатосторонніх конвенцій ООН у галузі прав людини. І, як і кожна країна світу, що взяла на себе зобов'язання виконувати міжнародні конвенції, в тому числі про права людини, повинна керуватися принципами і нормами цих угод у своєму внутрішньому законодавстві. Більше того - створити умови для здійснення і захисту прав кожної людини. Важливим кроком на цьому шляху стало закріплення в Конституції України високих стандартів прав людини, сформульованих в Загальній декларації прав людини.

 

Закони України:

  1. "Про  освіту"
  2. «Про дошкільну освіту» (від 11.07.2001 № 2628-III)
  3. "Про загальну середню освіту"
  4. "Про реабілітацію інвалідів в Україні"
  5. "Конвенція  про права  інвалідів (укр/рос)"
  6. "Про основи соціальної захищеності інвалідів в  Україні"
  7. “Про охорону дитинства” (прийнятий 26 квітня 2001 року N 2402-III )
  8. «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу» (від 06.07.2010 №2442-17)
  9. «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів» (від 22.12.2011 № 4213-VI)
  10. «Про реабілітацію» (від 6 жовтня 2005 року № 2961-IV)

 

Укази Президента України

 

Акти Кабінету Міністрів України Накази Міністерств:

  1. від 1 серпня 2012 р. № 706 "Про затвердження Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року"
  2. від 18 липня 2012 р. № 635 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963" 
  3. від  20 липня 1996 р. N 767" Про реалізацію Конвенції  ООН  про  права  дитини, Всесвітньої декларації про забезпечення виживання, захисту і розвитку  дітей,  Національної  програми "Діти України" та  підготовку  щорічної  державної доповіді про становище дітей в Україні "
  4. від 3 грудня 2009 р. N 1482-р "Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року "
  5. від 26 серпня 2002 р. N 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"
  6. від 22 листопада 2004 р. N 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах"
  7. від 27 серпня 2010 р. N 780 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 р. N 585"
  8. від 29 липня 2009 р. N 784 "Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки "Безбар'єрна Україна"
  9. від 25 серпня 2004 р. N 619-р  " Про затвердження Концепції соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю "
  10. від 15 серпня 2011 р. N 872 "Про затвердження Порядку  організації інклюзивного навчання  у загальноосвітніх навчальних закладах "
  11. від 5 липня 2004 р. N 848 "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку "

 

Накази Міністерства:

  1.  Спільний наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 06.02.2015 № 104/52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2015 року за № 224/26669 
  2. від 17.09.2013 №1312 Про виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 р. № 607 (Перелік заходів щодо впровадження Державного стандарту початкової освіти для дітей з особливими освітніми потребами)
  3. від 08.08.2013 р. № 1/9-539 Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами
  4. від 23.07.2013 № 1034 Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року
  5. від 14.06.2013 № 768 Про затвердження плану заходів, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів
  6. від 15.05.2013 № 512 "Про створення робочої групи з питань дошкільної освіти  дітей з особливими потребами в Україні"
  7. від 21.02.2013 р. № 176 "Про затвердження плану заходів щодо запобігання правопорушенням серед дітей, попередження жорстокого поводження з ними"
  8. від 01.10.2012 р. №1063 "Про затвердження Плану заходів щодо виконання завдань і заходів Державної цільової програми на період до 2020 року"
  9. Спільний наказ Міністерств № 995/557 від 10.09.2012 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2012 р. за № 1629/21941
  10. від 23.06.2011 р. № 623/61 "Про внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації"
  11. від 10.06.2011 р. № 568 "Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженим фізичними можливостями"
  12. від 21.12.2009 р. № 1153 "Про заходи МОН  на виконання завдань, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від  3 грудня 2009 року № 1482-р  “Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року"
  13. від 11.09.2009 р. № 855"Про затвердження Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009- 2012 роки"
  14. від 11.09.2009 р. № 852"Про введення навчального предмету „Українська жестова мова” та внесення змін до Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку"
  15. від 01.06.2005 р. № 242/329"Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах"

 

 Листи Міністерства:

  1. від 12.10.2015 № 1/9-487 «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах»  
  2. від 26.07.2012 р. № 1/9-529 "Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання"
  3. ід 16.07.2009 р. № 1/9-482"Про недопущення безпідставного скорочення мережі логопедичних пунктів"
  4. від 15.09.2010 р. № 1/9-628"Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України"
  5. від 11.01.2011 р. № 1/9-11"Про перелік навчально-наочних посібників, електронних засобів навчального і загального призначення та ін., рекомендованих для використання у 2010/2011 навчальному році"
  6. від 23.06.2010 р. № 1/9-449"Про підготовку  фахівців з ортопедагогіки"