Ендоскопія Маленькі діти часто засовують у ніс різні предмети, можуть проковтнути шпильки, ґудзики, монетки. Далеко не завжди чужорідне тіло може вийти назовні самостійно. Самий вірний крок в такій ситуації - звернення до лікаря, який зможе визначити ступінь небезпеки і можливо, вашій дитині знадобиться ендоскопія. Таке дослідження внутрішніх органів сьогодні стало невід'ємною частиною педіатрії. Воно дає необхідну інформацію про стан внутрішніх органів, не представляючи небезпеки для дитини. В останні десятиліття в сучасній медицині широке поширення одержали методи діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів, які дозволяють обходитися без широких відкритих хірургічних втручань. Найбільш активно цей напрямок в медицині розвивається стосовно дослідження порожнистих органів, таких як органи шлунково-кишкового тракту (ШКТ), дихальних шляхів, сечової і статевої систем і ін. Ця група методів, що дозволяють візуально оцінити стан внутрішніх органів в режимі реального часу, а також при необхідності провести ряд додаткових діагностичних і лікувальних маніпуляцій, об`єднується єдиним поняттям «ендоскопія» (від латинського endos - всередині, scopia - оглядати). Ендоскопічні дослідження поділяють залежно від досліджуваних органів:
Не можна не згадати про широкий спектр методик так званої малоінвазивної (мало травматичної) хірургії, які дозволяють проводити операції без використання відкритих хірургічних втручань (лапароскопія, торакоскопія - операції на органах черевної та грудної порожнини з використанням ендоскопів і т.д.). Залежно від типу дослідження використовуються жорсткі, або гнучкі ендоскопи, які забезпечені оптичною та освітлювальною системами, мають інструментальний канал, системи подачі повітря і рідин. Гнучкі ендоскопи оснащені відеосистемою, плюсами якої є більш зручне положення для лікаря, можливість переглядати зображення на моніторі і, якщо необхідно, із збільшенням, за рахунок цього підвищується інформативність дослідження. Такі інструменти володіють високою роздільною здатністю і можливістю записувати зображення і виводити на друк. Можливе проведення ендоскопії у дітей будь-якого віку, включаючи новонароджених, навіть при найважчих станах. Цей метод застосовують навіть у період перебування дитини в утробі матері (показаннями до цих складних операцій є грубі вади розвитку, без корекції яких існує високий ризик загибелі плоду під час або після пологів). На сьогоднішній день найпоширенішою є ендоскопія органів шлунково-кишкового тракту, оскільки патологія органів травлення є однією з найпоширеніших проблем у дитячому віці. При цьому точна якісна діагностика багатьох захворювань травної системи неможлива без детального огляду слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, що може бути здійсненне тільки за допомогою різних ендоскопічних методик. Езофагогастродуоденоскопія і ректосігмоскопія є на сьогоднішній день дослідженнями досить рутинними, проте застосовуються не тільки в умовах стаціонару, а й у деяких поліклініках.
Езофагогастродуоденоскопія Основними показаннями до проведення даного методу ендоскопічного дослідження є:
Існує ряд протипоказань до проведення планової ЕГДС:
Протипоказань до проведення екстреної ЕГДС у дітей в стаціонарі практично не існує, за винятком крайнього ступеня тяжкості стану пацієнта. Езофагогастродуоденоскопія проводять натщесерце за допомогою гнучких ендоскопів невеликого діаметра, спеціально адаптованих для дітей. Дитина перед дослідженням не повинна приймати їжу і рідину протягом 5-6 годин. Велике значення має психологічна підготовка дитини перед дослідженням. Лікар, який призначив ЕГДС, а також батьки дитини повинні в доступній формі пояснити, що дослідження безболісне, хоча й може доставити деякі неприємні відчуття. Сама процедура займає в середньому 1-2 хвилини. Дитину укладають на процедурний стіл на лівий бік, пояснюють правила поведінки під час процедури (дитині радять спокійно і рівно дихати, не робити ковтальних рухів, щоб слина стікала на рушник, робиться акцент на безболісності процедури). Після психологічної підготовки діти досить легко погоджуються на ендоскопію і добре її переносять. Медична сестра дає дитині спеціальний загубник, що захищає ендоскоп від зубів дитини, і утримує його під час всього дослідження. Анестезія, як місцева, так і загальна, проводиться в окремих випадках за особливими показаннями - при вкрай неадекватної реакції дитини на процедуру. Після дослідження дитину можна відразу погодувати, дати води. У тому випадку, якщо проводилася місцева анестезія, прийом їжі має бути відкладений на 30-40 хвилин. Дослідження, як правило, переноситься дітьми добре, більшість з них згодні повторити процедуру, якщо це буде необхідно.
Еюноскопія Дослідження тонкої кишки проводиться при підозрі на "синдром порушеного кишкового всмоктування", що виявляється у дитини у вигляді частого кашкоподібного або рідкого стільця і поганою надбавкою у вазі. Діагноз допомагає поставити ендоскопія з взяттям зразка слизової тонкої кишки і наступним мікроскопічним його дослідженням. Нерідко ендоскопічні дослідження органів травлення призначають для виключення можливого джерела кровотечі дітям, які страждають анеміями (зниженням кількості гемоглобіну в крові), а також при скаргах на наявність домішки крові в блювотних або калових масах. Досить часто в дитячому віці виявляються розростання слизової оболонки в різних органах травлення (частіше в стравоході, шлунку, прямої кишки) - поліпи - доброякісні новоутворення, які можуть бути досить безпечно видалені за допомогою ендоскопічних методик.
Ректосігмоскопія Показаннями до дослідження є пошук можливого джерела кровотечі, прямої і сигмовидної кишки, підтвердження запального процесу, наявність стороннього тіла, взяття біопсії і т.д. Напередодні і в день дослідження ставляться очисні клізми, обсяг яких залежить від віку пацієнта і визначається лікарем, а кількість підбирається індивідуально, до досягнення ефекту «чистої води». Сам огляд, хоч і виконується жорстким металевим ендоскопом, абсолютно безболісний для дитини, за умови дотримання нею правил поведінки під час процедури - малюк повинен вести себе спокійно і прийняти позу, яку йому порадить лікар. Тут також важлива психологічна підготовка перед дослідженням, щоб під час нього дитина не боялася, а адекватно сприймала всі необхідні рекомендації.
Рінофарінгоскопія Процедура полягає в огляді носоглотки за допомогою риноскопії або дзеркал введених в порожнину носа і через порожнину рота в ротоглотку. Перевагами ендоскопічного дослідження носоглотки є інформативність, нешкідливість, можливість документування результатів дослідження (фото-і відео зйомка). Однак є й недоліки. Риноскоп - дороге обладнання, ним неможливо провести огляд дітей молодше 7 років і занадто емоційних дітей без відповідного анестезіологічного впливу, в той час як більш традиційні методи обстеження цих органів не вимагають знеболення. Рінофарінгоскопію проводять при підозрі на вади розвитку, при гіпертрофії глоткових мигдалин (аденоїдах) і т.п.
Бронхоскопія Проводиться в умовах стаціонару під загальним наркозом. Найбільш частими показаннями до її проведення є підозра на наявність стороннього тіла в дихальних шляхах, коли у дитини відзначаються тривалий кашель, часті бронхіти та пневмонії, що погано піддаються лікуванню. У більш важких випадках можуть відзначатися виражені розлади дихання. Під час проведення процедури здійснюється пошук джерела кровотечі, виявляються причини і рівень порушення прохідності, аномалії розвитку. За допомогою даної методики здійснюється не лише огляд, а й лікувальні маніпуляції: можна видалити стороннє тіло, очистити дихальні шляхи від інфекції і слизу, ввести лікарські препарати і т.д.
Колоноскопія Дослідження товстої кишки і кінцевих відділів клубової кишки дітям, на відміну від дорослих проводиться під загальним наркозом. Підготовкою до нього займається персонал відділення, в якому лежить дитина. Психологічна підготовка зводиться до того, що маляті пояснюють, що під час дослідження він буде спати і нічого не відчує. Показаннями до колоноскопії є:
Дослідження триває від 15 до 40 хвилин. Умовою успішності є хороша підготовка кишечнику за допомогою клізм або медикаментів, яку проводять медичні працівники.
Лапароскопія Втручання в черевну порожнину проводяться тільки в стаціонарі під загальним наркозом, де велика увага приділяється підготовці і післяопераційного періоду. Процедура полягає в тому, що через маленькі (5-10 мм) проколи в порожнину тіла (грудна, черевна) вводяться тонкі довгі мікрохірургічні інструменти, і під контролем мініатюрної телекамери виконуються маніпуляції, необхідні для лікування захворювання. Використовується як для діагностики (пошуку можливого джерела кровотечі, запалення, аномалій розвитку і т.д.) так і для лікування (наприклад, видалення жовчного міхура, кісти яєчника, апендикса або грижі). Перевага таких втручань перед порожнинними операціями в тому, що замість широкого розрізу виконуються декілька маленьких проколів. Травма тканин при цьому мінімальна. Внутрішні органи залишаються у своїх природних умовах, і їх контакт із зовнішнім середовищем мінімальний. Після операції на місці проколів залишаються рубчики довжиною близько 1 см. З часом вони практично зникають.
Новий метод Не так давно з'явився ще один спосіб заглянути всередину ШКТ за допомогою капсульних відеоендоскопів. Капсула з прозорого полімеру містить в собі мікровідеокамери, джерело світла, джерело живлення і пристрій, що передає відеосигнал. Розмір її можна порівняти із звичайною лікарської капсулою. Капсула проковтується і природним шляхом проходить через весь шлунково-кишковий тракт, що дозволяє виявити різні зміни слизової і перистальтики в реальному часі прямо на екрані монітора. Цей метод фізіологічний і комфортний для пацієнта, але має свої мінуси. Природно, кишечник повинен бути добре очищений для максимальної інформативності дослідження.
Питання безпеки Вся ендоскопічна апаратура в проміжках між дослідженнями, а також по закінченні кожного робочого дня проходить санітарну обробку сучасними стерилізуючими засобами за строго розробленими схемами, повністю виключає можливість передачі будь-якої інфекції від одного пацієнта до іншого.
Особливість проведення такого методу дослідження, як ендоскопія у дитини визначається анатомічними і фізіологічними особливостями органів дихання і травлення маленького пацієнта. Є істотні відмінності в організмі дорослого і дитини, створюють серйозні проблеми інструментальних втручань, перш за все це малі розміри досліджуваних органів. Важлива роль при проведенні процедури відводиться нервово-психічній сфері (емоційна нестійкість дітей, легка збудливість, негативне ставлення до всіляких медичних маніпуляцій). Все це, безумовно, створює додаткові труднощі при лікуванні маленьких дітей. Однак ендоскопічні втручання на сьогоднішній день практично не представляють небезпеки для малюків і дозволяють повною мірою діагностувати захворювання на ранніх стадіях. |
|
