Поради батькам «Якщо дитина буде відчувати, що її люблять, нею цікавляться і вона є частиною сім’ї, то її мозок розвиватиметься нормально,— говорить Пітер Ґорскі з Гарвардської медичної школи.— Наша роль як батьків — не у тому, аби поліпшувати діяльність мозку, а виростити розумово і фізично здорову людину, яка дбатиме про інших».
Наскільки приємно батькам бачити, що їхня дитина виросла і стала людиною, яка турбується про потреби інших та керується у своєму житті високими моральними нормами. Коли ви хочете, щоб і ваша дитина була такою, треба подавати їй добрий приклад, бути для неї другом, співрозмовником і вчителем. Усі діти до певної міри наділені здатністю поводитися морально, однак батьки повинні поступово прищеплювати їм моральні цінності.
Чого вчиться дитина в сім’ї?
Ви можете довго читати дитині лекції про правила поведінки, навчати бути її доброю, ввічливо спілкуватися з людьми, пробачати і любити. Але насправді більшість знань у цій сфері діти отримують, спостерігаючи за діями і вчинками своїх батьків. Тому закономірно, що ваші діти стають вашим дзеркальним відображенням. І саме батьківські вчинки, а не слова моделюють особистість дитини! Тож звертаємо вашу увагу на 10 основоположних понять, щоб розуміти які дитина вчиться в сім’ї. Щасливий шлюб. Модель сім’ї дитина переймає зі своєї родини. Що щасливіший ваш шлюб, то більше шансів на сімейне щастя в майбутньому у вашої дитини.
Повага. Непросто навчити дитину поважати. Вона сама має побачити й відчути таке ставлення. Найкращій спосіб продемонструвати дитині повагу в сім’ї – це виявляти її одне до одного.
Обов’язки. Дитина має знати, що кожен член сім’ї повинен виконувати певні обов’язки. Оскільки вона ще маленька і її обов’язки – це вчасно їсти і лягати спати, на власному прикладі покажіть дошкільнику, що таке справжні обов’язки і як їх слід виконувати. Саме від вас дитина дізнається, що є обов’язками жінки і чоловіка, матері й батька. Відтак у її свідомості починають вибудовуватися правильні моделі поведінки в сім’ї.
Рівноправ’я і компроміси. У дитячі роки дитина ледь розуміє значення цих понять, адже батьки завжди діють за принципом «усе найкраще – дітям». Оскільки в особі мами й тата дошкільник бачить маленьку соціальну групу та спостерігає за стосунками в ній, він буде копіювати їхні моделі поведінки і застосовувати їх у своєму середовищі – на дитячому майданчику, у дитячому садку.
Радість сімейного буття. Лише зі щасливими і люблячими батьками, дитина теж зможе стати щасливою і зрозуміти, що сім’я – це найбільша цінність людини.
Конфлікт. У жодному разі не можна влаштовувати скандали на очах у дитини. Демонструйте їй, як мирно й розумно уникати конфліктних ситуацій і розв’язувати їх.
Безумовна любов. Лише постійно перебуваючи в атмосфері щирої і безумовної любові, дитина зможе зрозуміти, що це таке. Не пізнавши своєчасно цього почуття, вона навряд чи зможе його відчути і проявити у дорослому житті.
Вибачення. Просіть вибачення одне в одного у присутності дитини, нехай вона бачить і чує це. Усі мають право на помилки. Нічого страшного, якщо хтось оступився, розлютився або забув щось зробити, гірше, якщо він не вибачився за це перед близькими людьми.
Почуття. Багатьом людям складно виражати свої почуття, вони соромляться і приховують їх. Але як можна соромитися самого себе і бути нещирим? Такі проблеми родом із дитинства. Тож не соромтесь говорити, наприклад, своєму чоловікові, як ви його кохаєте, цінуєте тощо.
Щедрість. Покажіть дитині, що з близькою людиною потрібно ділитися всім – від крихти хліба до почуттів та емоцій.
Журнал «Методична скарбничка вихователя», № 3, 2014 рік
Дитина і суспільні колізії Насамперед і педагогам, і батькам потрібна мудрість, яка передбачає, зокрема позитивне світосприйняття, розуміння законів природи і суспільства, виваженість у словах і вчинках, толерантність по відношенню до дітей і дорослих, уміння зрозуміти іншого, об’єктивність в оцінках, далекоглядність. Обов’язковою є любов до дитини, повага до її особистості та прийняття її такою, як вона є. Розуміння, що для неї екологічно, а що порушує її рівновагу і комфорт. Здатність поступатися власними інтересами, щоб не зашкодити здоров’ю дитини, як фізичному, так і психічному, моральному. За цих умов дорослі, з одного боку, оберігають психіку дитини від небезпечних перевантажень, з іншого – вчать її мудрості й любові, а отже формують імунітет до недобрих впливів.
Журнал «Дошкільне виховання», 2014, №2 Абетка для батьків "Навчаємо дитину правил безпеки"
Адресу будинку, в якому проживаєте, та номери телефону мами й тата вивчіть зі своєю дитиною з раннього віку. Будьте терплячі, навчайте дитину! Вона має бачити у Вас уважного та товариського вчителя. Вірогідність травматизму дитини в побуті знизиться, якщо не пошкодувати часу й показати їй, як правильно виконувати домашні справи. Гидкий, брудний одяг – за ним іноді дитина приховує забиття живота або навіть пошкодження внутрішніх органів. Інколи дитина, щоб уникнути покарання, приховують факт травми, що з нею трапилась. Тому, перш ніж покарати дитину за брудний одяг, дізнайтеся, що з нею трапилось. Дозований досвід – це виховний прийом, коли дитині дають змогу переконатися, що водою та праскою можна обпектися, голкою – вколотися тощо. Це дасть змогу дитині уникнути багатьох помилок. Елементарні правила безпеки дадуть змогу дитині уникнути складних ситуацій. Пам’ятайте, що заборони необхідно обґрунтовувати. Живі домашні істоти можуть нанести травму дитині. Тож навчайте дітей бережно та дбайливо доглядати за ними, уникати небезпечних дій. Захищайте своїх дітей, поки вони не подорослішають та не зможуть захищати себе самостійно. Іграшки та особисті речі дитина має тримати в порядку; привчайте дитину прибирати своє робоче місце – не лише для чистоти, а й для безпеки. Кислоту, лаки, розчинники та іншу побутову хімію не слід тримати в посуді від напоїв, їх потрібно зберігати подалі від дітей. Ліки, навіть вітаміни, можуть бути небезпечними для дітей. Тож дозуйте їх вживання дитиною, дотримуючись інструкцій та рекомендацій лікаря. Мультфільми та дитячі телепередачі є джерелом для поглиблення знань дітей щодо правил безпечної поведінки. Обговорюйте з дітьми ситуації, у які потрапляють телевізійні герої, і спонукайте робити висновки. Не захоплюйтеся наведенням дитині прикладів небезпечних ситуацій, що трапилися з її друзями чи іншими дітьми. Це може викликати у дитини страхи. Особливо важливо навчати дитину безпечної поведінки на власному прикладі. Діти копіюють Вашу поведінку – не забувайте про це. Програми з безпеки життєдіяльності для дорослих не рекомендовано дивитися дітям, тому що вони подекуди містять кримінальну статистику, що шкодить психіці дитини. Ріжучі та колючі предмети зберігайте в спеціально відведеному місці та навчайте дітей користуватися деякими з них у вашій присутності. Сірники та запальнички – не іграшки для дітей. Тож не лишайте їх у доступних для дітей місцях. Телефони екстрених служб дитина має знати напам’ять. Запишіть їх та розмістіть біля телефонного апарата. Упевніться, коли виходите з дому ненадовго, що ваша дитина зайнята цікавою грою і не буде шукати собі інше заняття, що може бути небезпечним. Факти, коли діти випадають з вікон та балконів, переконують, що вікна мають бути надійно зачинені, коли в кімнаті граються діти. Холодна вода – ваш надійний помічник у випадку, якщо дитина забилася, обпеклася або порізалася. Цінуйте у своїй дитині впевненість та самостійність. Часто надмірна опіка не дає дітям змоги орієнтуватись у правильності прийнятого рішення в певній ситуації. Широко використовувати електроприлади діти можуть з чотирирічного віку, однак лише з вашого дозволу та у вашій присутності. Щітка, мило та зубна паста мають бути «друзями» дитини з раннього дитинства. Юні дослідники – це чудово, але ліпше, якщо діти вивчатимуть механізми та проводитимуть досліди разом з дорослими або під їх наглядом. Ясно, чітко, зрозуміло пояснюйте дитині правила поведінки, а головне – дотримуйтесь їх самі. Журнал «Вихователь-методист дошкільного закладу», 2013
Поради батькам щодо екологічного виховання дітей в домашніх умовах «Любов до природи, втім, як і всяка людська любов, безсумнівно, закладається в нас з дитинства» І.Соколов-Микитов. «Любов до природи – це естетичне почуття, що формують погляди, смаки, писав Ч.Дарвін, – втрата цих смаків рівносильна втраті щастя і може шкідливо позначитися на розумових здібностях, а ще ймовірніше – на моральних якостях». Виховання правильного ставлення до природи, вміння дбайливо відноситися з живими істотами, має велике значення в дошкільний період життя дитини. Планомірна робота по екологічному вихованню повинна проводитися як в дошкільних освітніх установах, так і в сім’ї. За останні десятиліття світ ґрунтовно змінився. Сьогодні всі знають про існування екологічних проблем, що загрожують здоров’ю людей, про те, що велика частина населення Землі відірвана від природи, так як живе в містах серед асфальту і залізобетонних конструкцій. Та й природа все більше «пригнічується» розростаються міста, вирубуються ліси, заболочуються ставки та озера, забруднюються земля, вода в ріках і морях. Всі ми в обов’язковому порядку повинні частіше виїжджати на природу, спілкуватися з рослинами і тваринами, милуватися гарними краєвидами, слухати лісові шорохи, насолоджуватися тишою. А батькам, які виховують дітей, слід щоденно долучати їх до таїнств до краси природи, щоб уже в ранньому дитинстві в кожній людині зародилося почуття спільності з нею. Зелений світ кімнатних рослин зацікавить дитину, якщо дорослі члени сім’ї поступово привчатимуть її в спостереженнях за таємничим світом кімнатної флори. Рослини на перший погляд малюка неживі. Постарайтеся навчити дитину з ранніх років не тільки помічати, але і відчувати, переживати красу квітучих рослин. Вміння розглядати рослини, бачити їх своєрідність і красу, помічати різні ознаки та стани – це завдання не тільки естетичного, але і розумового, а також морального виховання. Долучаючись до світу кімнатних рослин, дитина осягає таємниці життя і дізнається нові форми її прояву, вчиться відрізняти здорову рослину від слабкої. Маленькі діти люблять діяти. Навколишній світ вони пізнають в основному практично, а свої дії поєднують з наглядом за їх результатами. Дитину приваблюють яскраві образи і зміна подій. Цими особливостями слід скористатися: запропонуйте малюкові зайнятися поливанням рослини. Хочеш подивитися, як я поливаю квіти? Підемо! У мене лійка з водою. Я налью воду в кожен горщик. Спочатку потрібно показати дитині цікаві дії з водою. Дорослий поливає, а дитина спостерігає за ним. Зверніть увагу на те, як вода зникає.
Ти бачив, як я поливаю рослини? – запитує дорослий. Наступного разу – хочеш допомогти мені? Дитина, звичайно, погоджується: вона завжди готова діяти. Дорослий допомагає їй тримати лійку і поливати, пояснюючи при цьому: Носик лійки потрібно опусти низько, до самої землі; налити води стільки, щоб змочила всю землю. Потім дорослий пропонує. Хочеш, я куплю тобі лійку? Ти зможеш поливати квіти сам. Яка же дитина не погодиться на цю покупку?! І ось в будинку з’являється красива маленька лійки з довгим носиком. Запропонуйте дитині відразу ж налити в лійку води – нехай вона постоїть, зігріється. Наступного разу поливайте квіти разом, з двох лійок.
А навіщо ми поливаємо рослини? Не поспішайте допомогти з відповіддю – нехай дитина подумає, подивиться на квіти, висловить свої пропозиції. Тільки після цього поясніть їй, що рослини живі, вони п’ють воду і ростуть, стають все красивішими. Підемо, подивимось, чи є ще квітки на наших рослинах? Спостереження за кімнатними рослинами необхідно поєднувати з практичною діяльністю дитини, наприклад з малюванням. Не обов’язково бути художником. Дорослий малює і одночасно пояснює, показує дитині свої способи зображення. Результат, яким би він не був, напевно задовольнить малюка. Одним з видів практичної діяльності дитини має бути його участь у безпосередньому догляді за рослинами. Важливо, щоб дитина займалася цим регулярно і опановувала різні трудові дії. У дошкільному віці праця – це насамперед засіб виховання таких важливих якостей, як відповідальність за виконання доручення і одержуваний результат, обов’язковість, цілеспрямованість. Дитина трудиться разом з дорослим. При цьому дорослий робить основну роботу, а дитина виконує лише нескладні дії: тримає лійку, ганчірку, приносить їх, наповнює водою маленьку лійку, сама поливає деякі рослини. Для дитини така довіра – нагорода. Обов’язково хваліть малюка. Домашні тварини, як і рослини, приносять велику радість всім членам сім’ї. Дорослі включають їх в свої повсякденні турботи, а діти активно спілкуються з ними. Світ тварин надзвичайно привабливий для дитини. На відміну від рослин, тварини володіють певною своєрідною поведінкою. З одного боку, вони дуже схожі на людей: можуть ходити, бігати, лазити, плавати; їдять і п’ють майже як люди, очі і вуха дозволяють їм бачити і чути, тобто сприймати навколишній світ і реагувати на нього. З іншого боку, вони володіють неповторною своєрідністю, яскравою специфікою, як у зовнішньому вигляді, так і в поведінці. Наприклад, багато тварин мають частини тіла, яких немає у людей, хвіст, роги, копита, дзьоб, пір’я, шерсть. Деякі тварини можуть літати, жити у воді або під землею, впадати в сплячку, тобто робити те, що не властиве людині. Тварини в будинку – це важливий фактор виховання дітей. Дорослі повинні пам’ятати про це. Спілкування з тваринами, якщо воно відбувається безконтрольно, може принести не тільки користь, але і шкоду розвитку особистості дитини. Ставлення дитини до тварини, її цілеспрямовані дії можуть виявитися неправильними в силу цілого ряду причин. Насамперед, дитина не знає, що можна робити і що не можна, що для тварини шкідливо, а що корисно. Тварини розрізняються між собою не тільки зовнішніми особливостями, але і способом життя, поведінкою, ступенем звикання до людини. Зрозуміло, що за рибками і птахами можна спостерігати, з кішками і собаками – грати. Акваріум з рибками, якщо він міститься за правилами акваріумістики, являє собою дуже цікаве і гарне видовище. Підготувати такий акваріум непросто, це повинен зробити дорослий. Дитина може брати в цьому участь: спостерігати за діями дорослого і допомагати йому в міру своїх можливостей. Звичайно, дорослий робить все краще і грунтовніше, допомога малюка не так вже велика. Але справа не в цьому! У дитини формується свідомість власної значущості – адже вона бере участь у справжніх дорослих справах! А заодно починає розуміти, що завести живу істоту не так вже й просто – необхідні знання, уміння, трудові зусилля. При постановці перед дитиною різних пізнавальних завдань дорослий повинен прагнути зробити її спостереження цікавими. Можна час від часу практикувати малювання риб і акваріума, придумування загадок про риб, спів пісень або читання вірша. В домашніх умовах нерідко є птахи. Найчастіше папуги. Вони швидко звикають до людей. Догляд за нею не складний, але більш відповідальний, ніж догляд за рибами. Птахи не переносять голод, брудний посуд, протяги. Вони дуже полохливі. До птахів слід ставитися обережно і дбайливо. Перший час дорослий повністю бере на себе догляд за пернатим мешканцем, а дитина спостерігає і запам’ятовує що і як треба робити, вчитися спокійно вести себе біля птахів. Поступово дитина починає допомагати дорослим у догляді за птахом: миє годівницю, поїлку, наливає чисту воду, кладе корм. Всі милуються нею, слухають спів. Дитину слід навчити бачити красу пташки у всіх її проявах. Вчіть дитину спостерігати, помічати, розуміти стан пташки: здорове та веселе, перелякане. Все це дитина зможе зрозуміти, якщо з самого початку ви будете ставити перед нею конкретні, невеликі за обсягом мети спостережень. Розглянь уважно нашу пташку: чим вкрите тіло, якого кольору пір’я? З’ясуй, чи все пір’я однакового кольору, де воно довге, а де коротке? Які пір’я у пташки на голові, грудях, крилах і хвості? Я зібрала пір’ячко, коли пташка линяла, вони всі різні. Розглянь їх, ще раз поспостерігай за пташкою, а потім скажи, чому вона може літати, і як пристосована до польоту. Сьогодні ввечері, коли в кімнаті темно, подивися, як пташка відпочиває, в якій позі вона спить, чи буде вона спати, якщо включити лампу.
Зміст спостережень допоможе дитині краще пізнати різні особливості птиці, її спосіб життя, звички. Ці знання ляжуть в основу розуміння того, як правильно вести себе з птахом, що можна, а що не можна робити з нею. Перебування, яких би то не було тварин у вашому будинку не можна порівняти з присутністю в ньому собаки або кішки, цих унікальних чотирилапих, які знаходяться в особливих відносинах з людиною. Їх з серйозними намірами заводять дорослі члени сім’ї. Достоїнствами собаки є її розум, відданість господареві, хороша здатність до навчання. Кішка приваблює своєю красою, витонченими пропорціями тіла і граціозними рухами. Завжди ретельно вмита, пухнаста, муркотить, вона є частиною домашнього затишку. Вони мають статус «братів наших менших», їх потрібно не тільки оберігати і оточувати турботою, але й шанобливо з ними поводитися. Якщо в будинку живе кішка і собака, дитина повинна правильно вести себе з ними. Найголовніше – навчити дитину правильному поводженню з тваринами: м’якості і неназойливості, вміння рахуватися з бажаннями чотириногого друга, відчувати його стан. Спробуйте переключити дитину на спостереження. Подивися здалеку, як собака їсть суп. Що вона спочатку з’їдає – бульйон, м’ясо, картоплю? Як вона їсть тверду їжу? Як гризе кістки? Як п’є?
Якщо спостереження ведуться за кішкою, зверніть увагу дитини на те, як, наситившись, вона ретельно доглядає за собою: лапками вмивається, вилизує язичком шерсть на всіх частинах свого тіла. Привчайте дитину рахуватися з відпочинком тварини. Спить чотириногий друг – не треба йому заважати, прокинеться, тоді можна з ним погратися. Вчіть дитину бути доброю та турботливою. Джерело Abetkaland.in.ua
В дошкільному навчальному закладі робота з дітьми старшого дошкільного віку здійснюється за програмою "Впевнений старт". Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює як педагогів так і батьків на особистісний розвиток дітей. Основний програмовий зміст упорядковано за розділами • «Фізичний розвиток» • «Пізнавальний розвиток», • «Мовленнєвий розвиток», • «Художньо-естетичний розвиток», • «Ігрова діяльність». ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК
Оздоровчі завдання:
Освітні завдання:
Виховні завдання:
Поради батькам:
Показники фізичного розвитку дитини:
ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам'яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.). Освітні завдання:
Поради батькам:
МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК Освітні завдання:
Поради батькам: Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу. Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному і природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Детальніше зупинятися на об'єктах і явищах, які привабили дитячу увагу найбільше. Попросити малюків описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне із уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав. У спілкуванні з дітьми слідкувати, чи вірно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці уміння. З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки. Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим питання, а й до самостійної їх постановки. Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими і дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону. Показники мовленнєвого розвитку:
ХУДОЖНЬО– ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК Художньо-естетичний розвиток дитини забезпечується в образотворчій, музичній та театралізованій діяльності. Освітні завдання, поради батькам:
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ Освітні завдання:
Поради батькам:
|
|