Поради батькам

«Якщо дитина буде відчувати, що її люблять, нею цікавляться і вона є частиною сім’ї, то її мозок розвиватиметься нормально,— говорить Пітер Ґорскі з Гарвардської медичної школи.— Наша роль як батьків — не у тому, аби поліпшувати діяльність мозку, а виростити розумово і фізично здорову людину, яка дбатиме про інших».
 

 

Наскільки приємно батькам бачити, що їхня дитина виросла і стала людиною, яка турбується про потреби інших та керується у своєму житті високими моральними нормами. Коли ви хочете, щоб і ваша дитина була такою, треба подавати їй добрий приклад, бути для неї другом, співрозмовником і вчителем. Усі діти до певної міри наділені здатністю поводитися морально, однак батьки повинні поступово прищеплювати їм моральні цінності.

 

Чого вчиться дитина в сім’ї?

 

Ви можете довго читати дитині лекції про правила поведінки, навчати бути її доброю, ввічливо спілкуватися з людьми, пробачати і любити. Але насправді більшість знань у цій сфері діти отримують, спостерігаючи за діями і вчинками своїх батьків. Тому закономірно, що ваші діти стають вашим дзеркальним відображенням. І саме батьківські вчинки, а не слова моделюють особистість дитини! Тож звертаємо вашу увагу на 10 основоположних понять, щоб розуміти які дитина вчиться в сім’ї.
 
Щасливий шлюб.
Модель сім’ї дитина переймає зі своєї родини. Що щасливіший ваш шлюб, то більше шансів на сімейне щастя в майбутньому у вашої дитини.

 

Повага.
Непросто навчити дитину поважати. Вона сама має побачити й відчути таке ставлення. Найкращій спосіб продемонструвати дитині повагу в сім’ї – це виявляти її одне до одного.

 

Обов’язки.
Дитина має знати, що кожен член сім’ї повинен виконувати певні обов’язки. Оскільки вона ще маленька і її обов’язки – це вчасно їсти і лягати спати, на власному прикладі покажіть дошкільнику, що таке справжні обов’язки і як їх слід виконувати. Саме від вас дитина дізнається, що є обов’язками жінки і чоловіка, матері й батька. Відтак у її свідомості починають вибудовуватися правильні моделі поведінки в сім’ї.

 

Рівноправ’я і компроміси.
У дитячі роки дитина ледь розуміє значення цих понять, адже батьки завжди діють за принципом «усе найкраще – дітям». Оскільки в особі мами й тата дошкільник бачить маленьку соціальну групу та спостерігає за стосунками в ній, він буде копіювати їхні моделі поведінки і застосовувати їх у своєму середовищі – на дитячому майданчику, у дитячому садку.

 

Радість сімейного буття.
Лише зі щасливими і люблячими батьками, дитина теж зможе стати щасливою і зрозуміти, що сім’я – це найбільша цінність людини.

 

Конфлікт.
У жодному разі не можна влаштовувати скандали на очах у дитини. Демонструйте їй, як мирно й розумно уникати конфліктних ситуацій і розв’язувати їх.

 

Безумовна любов.
Лише постійно перебуваючи в атмосфері щирої і безумовної любові, дитина зможе зрозуміти, що це таке. Не пізнавши своєчасно цього почуття, вона навряд чи зможе його відчути і проявити у дорослому житті.

 

Вибачення.
Просіть вибачення одне в одного у присутності дитини, нехай вона бачить і чує це. Усі мають право на помилки. Нічого страшного, якщо хтось оступився, розлютився або забув щось зробити, гірше, якщо він не вибачився за це перед близькими людьми.

 

Почуття.
Багатьом людям складно виражати свої почуття, вони соромляться і приховують їх. Але як можна соромитися самого себе і бути нещирим? Такі проблеми родом із дитинства. Тож не соромтесь говорити, наприклад, своєму чоловікові, як ви його кохаєте, цінуєте тощо.

 

Щедрість.
Покажіть дитині, що з близькою людиною потрібно ділитися всім – від крихти хліба до почуттів та емоцій.

 

Журнал «Методична скарбничка вихователя», № 3, 2014 рік
 

 

Дитина і суспільні колізії 
 
Насамперед і педагогам, і батькам потрібна мудрість, яка передбачає, зокрема позитивне світосприйняття, розуміння законів природи і суспільства, виваженість у словах і вчинках, толерантність по відношенню до дітей і дорослих, уміння зрозуміти іншого, об’єктивність в оцінках, далекоглядність.
 
Обов’язковою є любов до дитини, повага до її особистості та прийняття її такою, як вона є. Розуміння, що для неї екологічно, а що порушує її рівновагу і комфорт. Здатність поступатися власними інтересами, щоб не зашкодити здоров’ю дитини, як фізичному, так і психічному, моральному.
 
За цих умов дорослі, з одного боку, оберігають психіку дитини від небезпечних перевантажень, з іншого – вчать її мудрості й любові, а отже формують імунітет до недобрих впливів.
 
  • Педагоги і батьки виконують місію носіїв життєвого оптимізму, гарантів безпеки і благополуччя дитини. Формують позитивне світосприйняття, необхідне для її повноцінного розвитку.
  • Попри сумні і незбагненні події сьогодення та інші колізії дорослого життя створюють у родині та дитсадку спокійну світлу атмосферу, сповнену позитивних життєствердних настроїв.
  • Поводяться розважливо, гасять власні пристрасті. Враховують, що діти до 3-х років, хоча менше розуміють, дуже чутливі до психічного стану дорослих, перебувають у тісному емоційному зв’язку з матір’ю.
  • Малюють дитині світ не чорно-білим (поганий-добрий), а різнобарвним, розкриваючи філософію життя. Вчать розглядати кожне явище в природі та суспільстві з різних боків і точок зору.
  • Виховують повагу до інших людей, толерантність і терплячість до кожного, незалежно від того, чи подобається він, чи погоджується з тобою. Вчать засуджувати не людину, а недобрий вчинок, роблячи це без агресії. Самі в житті подають такий приклад.
  • Формують дружні взаємини між дітьми, згуртовують їх у спільних справах, не протиставляють одне одному, вчать радіти успіхові товариша.
  • Запобігають виникненню конфліктів, вчасно помічаючи їх назрівання.
  • Як би не кипіла душа болем, огидою, зневірою, не проявляють при дитині бурхливих емоцій, які (особливо негативні) руйнують її внутрішній світ. Не виправдовують насилля. Не ведуть дискусій, зокрема політичних, у присутності дошкільнят.
  • Педагоги дотримуються нейтралітету, не нав’язують своїх особистих політичних та інших поглядів, і в жодному разі не протиставляють їх поглядам батьків вихованців. Для дитини стресогенними є вже самі лише розбіжності в переконаннях близьких людей.
  • Обмежують та пом’якшують негативну інформацію, що доходить до дітей. Але й не уникають розмови. Пояснюють спокійно, врівноважено, без агресивних ноток і тяжкого смутку (якщо події трагічні).
  • Не залишають дитину наодинці з сильними враженнями, оскільки малята незрозуміле додумують і можуть нафантазувати страхіття, більш стресогенні за реальність. Заспокоюють і підбадьорюють малюка.
  • У періоди соціальних протистоянь (демонстрацій, виборів) педагог проявляє особливу пильність. Придивляється до дитячих ігор, що відтворюють враження малят, спрямовує їх у мирне річище. Якщо виникає гра політичної тематики, не забороняє, тому що діти мають потребу програвати те, що вразило, знімаючи стрес. Приділяє більше уваги індивідуальним бесідам, дає кожному виговоритись, вислуховує враження від побаченого (почутого), пояснює, що всі люди різні, і кожен може висловлювати свою думку. Це нормально. А от ображати одне одного, знущатися, бити, вбивати не можна ні дітям, ні дорослим. Демонструє об’єктивність, засуджуючи прояви агресивності будь-якої сторони, незалежно від власних політичних симпатій.
  • Дорослі враховують, що реакція дошкільнят на стресогенні ситуації може бути віддалена в часі. Дитина може страждати непомітно для нас, дорослих. Здається, що подія не справила на неї сильного враження, а стрес починає розвиватися. Найтяжчі дитячі стреси часто не проявляються зовні.
  • Якщо дитина прилучена до якоїсь духовної традиції, вірить у любов і справедливість Творця, то батьки вчать її обирати духовні цінності та плекати в собі лише добрі почуття. А негативні емоції, що виникають, знімати молитвою, і в усіх скрутних ситуаціях звертатися до вищої мудрості.
Журнал «Дошкільне виховання», 2014, №2
Абетка для батьків
"Навчаємо дитину правил безпеки"

 

Адресу будинку, в якому проживаєте, та номери телефону мами й тата вивчіть зі своєю дитиною з раннього віку.
 
Будьте терплячі, навчайте дитину! Вона має бачити у Вас уважного та товариського вчителя.
 
Вірогідність травматизму дитини в побуті знизиться, якщо не пошкодувати часу й показати їй, як правильно виконувати домашні справи.
 
Гидкий, брудний одяг – за ним іноді дитина приховує забиття живота або навіть пошкодження внутрішніх органів. Інколи дитина, щоб уникнути покарання, приховують факт травми, що з нею трапилась. Тому, перш ніж покарати дитину за брудний одяг, дізнайтеся, що з нею трапилось.
 
Дозований досвід – це виховний прийом, коли дитині дають змогу переконатися, що водою та праскою можна обпектися, голкою – вколотися тощо. Це дасть змогу дитині уникнути багатьох помилок.
 
Елементарні правила безпеки дадуть змогу дитині уникнути складних ситуацій. Пам’ятайте, що заборони необхідно обґрунтовувати.
 
Живі домашні істоти можуть нанести травму дитині. Тож навчайте дітей бережно та дбайливо доглядати за ними, уникати небезпечних дій.
 
Захищайте своїх дітей, поки вони не подорослішають та не зможуть захищати себе самостійно.
 
Іграшки та особисті речі дитина має тримати в порядку; привчайте дитину прибирати своє робоче місце – не лише для чистоти, а й для безпеки.
 
Кислоту, лаки, розчинники та іншу побутову хімію не слід тримати в посуді від напоїв, їх потрібно зберігати подалі від дітей.
 
Ліки, навіть вітаміни, можуть бути небезпечними для дітей. Тож дозуйте їх вживання дитиною, дотримуючись інструкцій та рекомендацій лікаря.
 
Мультфільми та дитячі телепередачі є джерелом для поглиблення знань дітей щодо правил безпечної поведінки. Обговорюйте з дітьми ситуації, у які потрапляють телевізійні герої, і спонукайте робити висновки.
 
Не захоплюйтеся наведенням дитині прикладів небезпечних ситуацій, що трапилися з її друзями чи іншими дітьми. Це може викликати у дитини страхи.
 
Особливо важливо навчати дитину безпечної поведінки на власному прикладі. Діти копіюють Вашу поведінку – не забувайте про це.
 
Програми з безпеки життєдіяльності для дорослих не рекомендовано дивитися дітям, тому що вони подекуди містять кримінальну статистику, що шкодить психіці дитини.
 
Ріжучі та колючі предмети зберігайте в спеціально відведеному місці та навчайте дітей користуватися деякими з них у вашій присутності.
 
Сірники та запальнички – не іграшки для дітей. Тож не лишайте їх у доступних для дітей місцях.
 
Телефони екстрених служб дитина має знати напам’ять. Запишіть їх та розмістіть біля телефонного апарата.
 
Упевніться, коли виходите з дому ненадовго, що ваша дитина зайнята цікавою грою і не буде шукати собі інше заняття, що може бути небезпечним.
 
Факти, коли діти випадають з вікон та балконів, переконують, що вікна мають бути надійно зачинені, коли в кімнаті граються діти.
 
Холодна вода – ваш надійний помічник у випадку, якщо дитина забилася, обпеклася або порізалася.
 
Цінуйте у своїй дитині впевненість та самостійність.
 
Часто надмірна опіка не дає дітям змоги орієнтуватись у правильності прийнятого рішення в певній ситуації.
 
Широко використовувати електроприлади діти можуть з чотирирічного віку, однак лише з вашого дозволу та у вашій присутності.
 
Щітка, мило та зубна паста мають бути «друзями» дитини з раннього дитинства.
 
Юні дослідники – це чудово, але ліпше, якщо діти вивчатимуть механізми та проводитимуть досліди разом з дорослими або під їх наглядом.
 
Ясно, чітко, зрозуміло пояснюйте дитині правила поведінки, а головне – дотримуйтесь їх самі.
 
Журнал «Вихователь-методист дошкільного закладу», 2013

 

 

Поради батькам щодо екологічного виховання дітей в домашніх умовах
 
«Любов до природи, втім,
як і всяка людська любов,
безсумнівно, закладається в нас
з дитинства»
І.Соколов-Микитов.
 
«Любов до природи – це естетичне почуття, що формують погляди, смаки, писав Ч.Дарвін, – втрата цих смаків рівносильна втраті щастя і може шкідливо позначитися на розумових здібностях, а ще ймовірніше – на моральних якостях».
 
Виховання правильного ставлення до природи, вміння дбайливо відноситися з живими істотами, має велике значення в дошкільний період життя дитини. Планомірна робота по екологічному вихованню повинна проводитися як в дошкільних освітніх установах, так і в сім’ї.
 
За останні десятиліття світ ґрунтовно змінився. Сьогодні всі знають про існування екологічних проблем, що загрожують здоров’ю людей, про те, що велика частина населення Землі відірвана від природи, так як живе в містах серед асфальту і залізобетонних конструкцій. Та й природа все більше «пригнічується» розростаються міста, вирубуються ліси, заболочуються ставки та озера, забруднюються земля, вода в ріках і морях.
 
Всі ми в обов’язковому порядку повинні частіше виїжджати на природу, спілкуватися з рослинами і тваринами, милуватися гарними краєвидами, слухати лісові шорохи, насолоджуватися тишою. А батькам, які виховують дітей, слід щоденно долучати їх до таїнств до краси природи, щоб уже в ранньому дитинстві в кожній людині зародилося почуття спільності з нею.
 
Зелений світ кімнатних рослин зацікавить дитину, якщо дорослі члени сім’ї поступово привчатимуть її в спостереженнях за таємничим світом кімнатної флори.
 
Рослини на перший погляд малюка неживі. Постарайтеся навчити дитину з ранніх років не тільки помічати, але і відчувати, переживати красу квітучих рослин. Вміння розглядати рослини, бачити їх своєрідність і красу, помічати різні ознаки та стани – це завдання не тільки естетичного, але і розумового, а також морального виховання. Долучаючись до світу кімнатних рослин, дитина осягає таємниці життя і дізнається нові форми її прояву, вчиться відрізняти здорову рослину від слабкої.
 
Маленькі діти люблять діяти. Навколишній світ вони пізнають в основному практично, а свої дії поєднують з наглядом за їх результатами. Дитину приваблюють яскраві образи і зміна подій. Цими особливостями слід скористатися: запропонуйте малюкові зайнятися поливанням рослини.
 
Хочеш подивитися, як я поливаю квіти? Підемо! У мене лійка з водою. Я налью воду в кожен горщик. Спочатку потрібно показати дитині цікаві дії з водою. Дорослий поливає, а дитина спостерігає за ним. Зверніть увагу на те, як вода зникає.

 

Ти бачив, як я поливаю рослини? – запитує дорослий. Наступного разу – хочеш допомогти мені? Дитина, звичайно, погоджується: вона завжди готова діяти. Дорослий допомагає їй тримати лійку і поливати, пояснюючи при цьому: Носик лійки потрібно опусти низько, до самої землі; налити води стільки, щоб змочила всю землю. Потім дорослий пропонує. Хочеш, я куплю тобі лійку? Ти зможеш поливати квіти сам. Яка же дитина не погодиться на цю покупку?! І ось в будинку з’являється красива маленька лійки з довгим носиком. Запропонуйте дитині відразу ж налити в лійку води – нехай вона постоїть, зігріється. Наступного разу поливайте квіти разом, з двох лійок.

 

А навіщо ми поливаємо рослини? Не поспішайте допомогти з відповіддю – нехай дитина подумає, подивиться на квіти, висловить свої пропозиції. Тільки після цього поясніть їй, що рослини живі, вони п’ють воду і ростуть, стають все красивішими.
 
Підемо, подивимось, чи є ще квітки на наших рослинах?
Спостереження за кімнатними рослинами необхідно поєднувати з практичною діяльністю дитини, наприклад з малюванням. Не обов’язково бути художником. Дорослий малює і одночасно пояснює, показує дитині свої способи зображення. Результат, яким би він не був, напевно задовольнить малюка.
 
Одним з видів практичної діяльності дитини має бути його участь у безпосередньому догляді за рослинами. Важливо, щоб дитина займалася цим регулярно і опановувала різні трудові дії.
 
У дошкільному віці праця – це насамперед засіб виховання таких важливих якостей, як відповідальність за виконання доручення і одержуваний результат, обов’язковість, цілеспрямованість. Дитина трудиться разом з дорослим. При цьому дорослий робить основну роботу, а дитина виконує лише нескладні дії: тримає лійку, ганчірку, приносить їх, наповнює водою маленьку лійку, сама поливає деякі рослини. Для дитини така довіра – нагорода. Обов’язково хваліть малюка.
 
Домашні тварини, як і рослини, приносять велику радість всім членам сім’ї. Дорослі включають їх в свої повсякденні турботи, а діти активно спілкуються з ними. Світ тварин надзвичайно привабливий для дитини. На відміну від рослин, тварини володіють певною своєрідною поведінкою.
 
З одного боку, вони дуже схожі на людей: можуть ходити, бігати, лазити, плавати; їдять і п’ють майже як люди, очі і вуха дозволяють їм бачити і чути, тобто сприймати навколишній світ і реагувати на нього. З іншого боку, вони володіють неповторною своєрідністю, яскравою специфікою, як у зовнішньому вигляді, так і в поведінці. Наприклад, багато тварин мають частини тіла, яких немає у людей, хвіст, роги, копита, дзьоб, пір’я, шерсть. Деякі тварини можуть літати, жити у воді або під землею, впадати в сплячку, тобто робити те, що не властиве людині.
 
Тварини в будинку – це важливий фактор виховання дітей. Дорослі повинні пам’ятати про це. Спілкування з тваринами, якщо воно відбувається безконтрольно, може принести не тільки користь, але і шкоду розвитку особистості дитини. Ставлення дитини до тварини, її цілеспрямовані дії можуть виявитися неправильними в силу цілого ряду причин. Насамперед, дитина не знає, що можна робити і що не можна, що для тварини шкідливо, а що корисно. Тварини розрізняються між собою не тільки зовнішніми особливостями, але і способом життя, поведінкою, ступенем звикання до людини. Зрозуміло, що за рибками і птахами можна спостерігати, з кішками і собаками – грати.
 
Акваріум з рибками, якщо він міститься за правилами акваріумістики, являє собою дуже цікаве і гарне видовище. Підготувати такий акваріум непросто, це повинен зробити дорослий.
 
Дитина може брати в цьому участь: спостерігати за діями дорослого і допомагати йому в міру своїх можливостей. Звичайно, дорослий робить все краще і грунтовніше, допомога малюка не так вже велика. Але справа не в цьому! У дитини формується свідомість власної значущості – адже вона бере участь у справжніх дорослих справах! А заодно починає розуміти, що завести живу істоту не так вже й просто – необхідні знання, уміння, трудові зусилля.
 
При постановці перед дитиною різних пізнавальних завдань дорослий повинен прагнути зробити її спостереження цікавими. Можна час від часу практикувати малювання риб і акваріума, придумування загадок про риб, спів пісень або читання вірша.
 
В домашніх умовах нерідко є птахи. Найчастіше папуги. Вони швидко звикають до людей. Догляд за нею не складний, але більш відповідальний, ніж догляд за рибами. Птахи не переносять голод, брудний посуд, протяги. Вони дуже полохливі. До птахів слід ставитися обережно і дбайливо. Перший час дорослий повністю бере на себе догляд за пернатим мешканцем, а дитина спостерігає і запам’ятовує що і як треба робити, вчитися спокійно вести себе біля птахів.
 
Поступово дитина починає допомагати дорослим у догляді за птахом: миє годівницю, поїлку, наливає чисту воду, кладе корм. Всі милуються нею, слухають спів. Дитину слід навчити бачити красу пташки у всіх її проявах. Вчіть дитину спостерігати, помічати, розуміти стан пташки: здорове та веселе, перелякане. Все це дитина зможе зрозуміти, якщо з самого початку ви будете ставити перед нею  конкретні, невеликі за обсягом мети спостережень.
 
Розглянь уважно нашу пташку: чим вкрите тіло, якого кольору пір’я? З’ясуй, чи все пір’я однакового кольору, де воно довге, а де коротке? Які пір’я у пташки на голові, грудях, крилах і хвості? Я зібрала пір’ячко, коли пташка линяла, вони всі різні. Розглянь їх, ще раз поспостерігай за пташкою, а потім скажи, чому вона може літати, і як пристосована до польоту. Сьогодні ввечері, коли в кімнаті темно, подивися, як пташка відпочиває, в якій позі вона спить, чи буде вона спати, якщо включити лампу.

 

Зміст спостережень допоможе дитині краще пізнати різні особливості птиці, її спосіб життя, звички. Ці знання ляжуть в основу розуміння того, як правильно вести себе з птахом, що можна, а що не можна робити з нею.
 
Перебування, яких би то не було тварин у вашому будинку не можна порівняти з присутністю в ньому собаки або кішки, цих унікальних чотирилапих, які знаходяться в особливих відносинах з людиною. Їх з серйозними намірами заводять дорослі члени сім’ї.
 
Достоїнствами собаки є її розум, відданість господареві, хороша здатність до навчання. Кішка приваблює своєю красою, витонченими пропорціями тіла і граціозними рухами. Завжди ретельно вмита, пухнаста, муркотить, вона є частиною домашнього затишку. Вони мають статус «братів наших менших», їх потрібно не тільки оберігати і оточувати турботою, але й шанобливо з ними поводитися. Якщо в будинку живе кішка і собака, дитина повинна правильно вести себе з ними. Найголовніше – навчити дитину правильному поводженню з тваринами: м’якості і неназойливості, вміння рахуватися з бажаннями чотириногого друга, відчувати його стан.
 
Спробуйте переключити дитину на спостереження.
 
Подивися здалеку, як собака їсть суп. Що вона спочатку з’їдає – бульйон, м’ясо, картоплю? Як вона їсть тверду їжу? Як гризе кістки? Як п’є?

 

Якщо спостереження ведуться за кішкою, зверніть увагу дитини на те, як, наситившись, вона ретельно доглядає за собою: лапками вмивається, вилизує язичком шерсть на всіх частинах свого тіла. Привчайте дитину рахуватися з відпочинком тварини. Спить чотириногий друг – не треба йому заважати, прокинеться, тоді можна з ним погратися. Вчіть дитину бути доброю та турботливою.
 
Джерело Abetkaland.in.ua

 

В дошкільному навчальному закладі робота з дітьми старшого дошкільного віку здійснюється за програмою "Впевнений старт".
     
Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» відображає запити практиків та, з урахуванням кращих на даний період теоретичних і методичних рекомендацій, пропонує орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з дітьми, націлює як педагогів так і батьків на особистісний розвиток дітей.
 
Основний програмовий зміст упорядковано за розділами
«Фізичний розвиток»
• «Пізнавальний розвиток»,
• «Мовленнєвий розвиток»,
• «Художньо-естетичний розвиток»,
• «Ігрова діяльність».
 
ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

 

Оздоровчі завдання:
  • охорона життя та зміцнення здоров'я дітей;
  • формувати правильну поставу і розвивати всі групи м'язів;
  • підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;
  • спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дитячому садку.

Освітні завдання:
  • формувати уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров'я;
  • опанування різновидів життєнеобхідних рухів – ходьби, бігу, стрибків, лазіння…;
  • збільшувати запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;
  • формування культурно-гігієнічних навичок;
  • розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ.

Виховні завдання:
  • розвивати у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності (навчальної, ігрової, трудової і тощо.);
  • підвищувати рівень довільності дій дітей;
  • розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання руху;
  • розвивати доброзичливі відносини з однолітками в процесі спільної рухової діяльності;
  • виховувати любов до спорту;
  • формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.
 
Поради батькам:
  • дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог, культурно-гігієнічних навичок;
  • щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;
  • залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м’ячем;
  • разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;
  • грайте в рухливі, спортивні ігри;
  • облаштуйте в квартирі спортивний куточок;
  • катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах; велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; з м’ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;
  • беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров’я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільних установах.
   
Показники фізичного розвитку дитини:
  • дотримується норм особистої гігієни;
  • розуміє необхідність загартовування, із задоволенням бере участь у загартувальних процедурах;
  • має потребу в активній руховій діяльності;
  • тримає рівновагу, стежить за положенням власного тіла під час виконання різноманітних вправ;
  • ходить вільними, тримаючись прямо, природно рухає руками;
  • бігає легко, ритмічно з різною швидкістю, поєднує біг з подоланням перешкод;
  • володіє різними видами ходьби та бігу;
  • впевнено стрибає з місця, відштовхуючись обома ногами й змахуючи руками, м'яко приземлюється;
  • лазить по гімнастичній стінці (драбині) перемінним способом, не пропускаючи щаблів; володіє лазінням по канату довільним способом; успішно пролізає в обруч прямо, лівим та правим боком; підлізає під дугу;
  • підкидає і ловить м'яч, відбиває його від підлоги, поєднує змах з енергійним кидком предмета;
  • катається на велосипеді, санчатах; ходить на лижах; знає спрощенні правила ігор спортивного характеру (бадмінтон, городки, футбол, хокей, баскетбол, боулінг);
  • знає та дотримується правил безпечного перебування вдома, на вулиці, в природних умовах тощо;
  • має уявлення про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях.

 

ПІЗНАВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
Пізнавальний розвиток забезпечується розвитком пізнавальних процесів (сприйняття, пам'яті, уваги, уяви, мислення) та розвитком розумових операцій (аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, класифікації та ін.).
 
Освітні завдання:
  • формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду;
  • розширювати досвід пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому;
  • сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності дитини;
  • сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини;
  • цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ, максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу;
  • розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку;
  • заохочувати пізнавальні питання дитини;
  • знайомити з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп'ютер); показувати їх роль в житті людей.
 
Поради батькам:
  • збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ. Залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку, заохочуйте до активного розв'язання завдань, листування тощо, за допомогою членів родини;
  • пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення здобувати і збагачуватись корисною інформацією завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату дитячого журналу;
  • створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток природних здібностей та нахилів дитини;
  • виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і шани до батьків та родичів, пам'яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, шани до старших, турботи про молодших;
  • залучайте дітей до активної участі у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам'яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми або спонукуючи їх до виготовлення подарунків, привітань, виступів та ін.
  • за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістяться «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо.
  • вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім'ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших – у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції; разом з дитиною подорожуйте, здійснюйте екскурсії, колекціонуйте, майструйте тощо;
  • формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків;
  • частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин;
  • залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні; разом з дітлахами доглядайте за рослинами, піклуйтесь про тварин;
  • виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей.
 
МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК
 
Освітні завдання:
  • Розвивати мовленнєве дихання, подовжувати тривалість мовленнєвого видиху, вчити промовляти короткі фрази на одному видиху.
  • Розвивати фонематичний слух. Вчити диференціювати на слух у словах всі звуки, у тому числі схожі за артикуляцією тверді і м'які, дзвінкі й глухі, сонорні приголосні, а також сприймати на слух римовані закінчення у віршованих текстах, самостійно добирати прості рими, співзвучні слова.
  • Уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови. Домагатися правильної вимови шиплячих, свистячих, сонорних звуків.
  • Вдосконалювати звуковимову відповідно до орфоепічних, літературних норм: звукосполучень йа, йу, йє, йі, дж, дз, дз`, шч , подовжених м’яких приголосних, твердих приголосних перед и та апострофом, проривного приголосного звука ґ, дзвінких приголосних у середині та в кінці слова, ненаголошених голосних звуків е та и тощо.
  • Привчати говорити чітко, у помірному темпі та регулювати темп мовлення, розвивати силу, висоту, тембр голосу для передачі різного інтонаційного забарвлення мовлення, залежно від ситуації спілкування, характеру персонажа чи партнера по спілкуванню.
  • Почати ознайомлення із буквами як знаками передачі звуків на письмі. 
 
Поради батькам:
Якомога більше спілкуватися з дітьми, розповідати їм і читати художню, пізнавальну літературу. Збагачувати досвід дітей позитивними враженнями під час прогулянок, екскурсій, цікавих спостережень у соціальному, культурному і природному довкіллі. При цьому враховувати пізнавальні інтереси й переваги своїх дітей. Детальніше зупинятися на об'єктах і явищах, які привабили дитячу увагу найбільше.
   
Попросити малюків описати власні ігри з друзями у дитсадку чи у дворі, знайти в них спільне із уподобаннями свого дитинства, разом з дітьми придумати нові варіанти старих ігор і забав.
   
У спілкуванні з дітьми слідкувати, чи вірно вони узгоджують між собою слова у словосполученнях і реченнях, вчасно і коректно виправляти помилки та включати дітей у створювані дорослим ситуації спілкування, де треба застосувати ці уміння. 
     
З метою відпрацювання чіткої звуковимови корисно розучувати з дітьми чистомовки і скоромовки. 
   
Започаткувати й надалі підтримувати сімейну традицію щоденних бесід про прожитий день з обговоренням вражень, поточних проблем, досягнень, плануванням спільних заходів для дорослих членів родини і дітей. Спонукати дітей не лише до відповідей на поставлені дорослим питання, а й до самостійної їх постановки.
   
Привчати дітей бути ввічливими у розмові, бесідах з дорослими і дітьми. Подавати приклад того, як треба вести діалог за столом, у гостях чи при гостях, по телефону. 
 
Показники мовленнєвого розвитку:
  • володіє правильною звуковимовою;
  • регулює дихання і темп у процесі мовлення;
  • володіє силою, висотою, тембром голосу;
  • розрізняє рідну й чужу мови; виявляє інтерес до них;
  • має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності;
  • розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення;
  • веде діалог невимушено, підтримує розмову на запропоновану тему;
  • вільно переказує знайомі літературні твори, зміст побаченого, розповідає напам’ять невеликі віршовані твори, складає і відгадує загадки;
  • має навички звукового аналізу простих слів;
  • цікавиться читанням, робить спроби читати;
  • правильно сидить за столом, тримає олівець і ручку;
  • орієнтується на сторінці книжки, альбому, зошита, в межах клітинки та ліній у зошитах з лінованою основою.
 
ХУДОЖНЬО– ЕСТЕТИЧНИЙ РОЗВИТОК
Художньо-естетичний розвиток дитини забезпечується в образотворчій, музичній та театралізованій діяльності.
 
Освітні завдання, поради батькам:
  • розвивати у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладати основи художнього смаку. Виховувати звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими;
  • знайомити дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. Розвивати здатність сприймати мистецькі твори, виявляти емоційне ставлення до зображеного;
  • розвивати здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції);
  • вчити використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали та нетрадиційні техніки як засоби створення виразного художнього образу;
  • вчити створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщуючи предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності;
  • сприяти самостійному оволодінню дітьми технічними навичками, умінню добирати художні засоби в залежності від характеру образу, що створюється, та для здійснення свого задуму;
  • спонукати дітей до експериментування з фарбами, різними художніми матеріалами;
  • спонукати до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді-малювання з елементами казки, ігри-забави, ігри-етюди, ігри-перевтілювання).
 
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
 
Освітні завдання:
  • створювати умови для вільної самостійної ігрової діяльності дітей;
  • використовувати різні види ігор, навчати розрізняти їх за змістом, характерними особливостями;
  • стимулювати і заохочувати прагнення дітей відображати своє ставлення до дійсності в грі;
  • створювати передумови розвитку сюжетно-рольової гри;
  • допомагати дітям опановувати способами рольової поведінки: встановлювати множинні зв’язки ролей, легко переходити від однієї ролі до іншої і т. п.;
  • граючи з дитиною, активізувати її уяву і стимулювати творчість шляхом включення в один сюжет реальних і вигаданих персонажів;
  • спонукати дітей до ігор-фантазій, в процесі яких вони можуть «діяти» лише у мовному плані, зі схваленням ставитися до включення в сюжет гри.
 
Поради батькам:
  • купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними у даному віці;
  • виготовляйте власноручно разом з дітьми ігри та іграшки, пропонуйте їх для ігор дітям, грайтеся разом з ними;
  • спонукайте самостійність дитини у виборі ігор та іграшок;
  • читайте та обговорюйте сюжети казок, характери героїв, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації;
  • влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, баченого або вигаданого сюжету.

 

 


1
2
3
4

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи