Поради батькам

Ви можете довго читати дитині лекції про правила поведінки, навчати бути її доброю, ввічливо спілкуватися з людьми, пробачати і любити. Але насправді більшість знань у цій сфері діти отримують, спостерігаючи за діями і вчинками своїх батьків. Тому закономірно, що ваші діти стають вашим дзеркальним відображенням. І саме батьківські вчинки, а не слова моделюють особистість дитини! Тож звертаємо вашу увагу на 10 основоположних понять, щоб розуміти які дитина вчиться в сім’ї.

• Педагоги і батьки виконують місію носіїв життєвого оптимізму, гарантів безпеки і благополуччя дитини. Формують позитивне світосприйняття, необхідне для її повноцінного розвитку.
• Попри сумні і незбагненні події сьогодення та інші колізії дорослого життя створюють у родині та дитсадку спокійну світлу атмосферу, сповнену позитивних життєствердних настроїв.
• Поводяться розважливо, гасять власні пристрасті. Враховують, що діти до 3-х років, хоча менше розуміють, дуже чутливі до психічного стану дорослих, перебувають у тісному емоційному зв’язку з матір’ю.
• Малюють дитині світ не чорно-білим (поганий-добрий), а різнобарвним, розкриваючи філософію життя. Вчать розглядати кожне явище в природі та суспільстві з різних боків і точок зору.
• Виховують повагу до інших людей, толерантність і терплячість до кожного, незалежно від того, чи подобається він, чи погоджується з тобою. Вчать засуджувати не людину, а недобрий вчинок, роблячи це без агресії. Самі в житті подають такий приклад.
• Формують дружні взаємини між дітьми, згуртовують їх у спільних справах, не протиставляють одне одному, вчать радіти успіхові товариша.
• Запобігають виникненню конфліктів, вчасно помічаючи їх назрівання.
• Як би не кипіла душа болем, огидою, зневірою, не проявляють при дитині бурхливих емоцій, які (особливо негативні) руйнують її внутрішній світ. Не виправдовують насилля. Не ведуть дискусій, зокрема політичних, у присутності дошкільнят.
• Педагоги дотримуються нейтралітету, не нав’язують своїх особистих політичних та інших поглядів, і в жодному разі не протиставляють їх поглядам батьків вихованців. Для дитини стресогенними є вже самі лише розбіжності в переконаннях близьких людей.
• Обмежують та пом’якшують негативну інформацію, що доходить до дітей. Але й не уникають розмови. Пояснюють спокійно, врівноважено, без агресивних ноток і тяжкого смутку (якщо події трагічні).
• Не залишають дитину наодинці з сильними враженнями, оскільки малята незрозуміле додумують і можуть нафантазувати страхіття, більш стресогенні за реальність. Заспокоюють і підбадьорюють малюка.
• У періоди соціальних протистоянь (демонстрацій, виборів) педагог проявляє особливу пильність. Придивляється до дитячих ігор, що відтворюють враження малят, спрямовує їх у мирне річище. Якщо виникає гра політичної тематики, не забороняє, тому що діти мають потребу програвати те, що вразило, знімаючи стрес. Приділяє більше уваги індивідуальним бесідам, дає кожному виговоритись, вислуховує враження від побаченого (почутого), пояснює, що всі люди різні, і кожен може висловлювати свою думку. Це нормально. А от ображати одне одного, знущатися, бити, вбивати не можна ні дітям, ні дорослим. Демонструє об’єктивність, засуджуючи прояви агресивності будь-якої сторони, незалежно від власних політичних симпатій.
• Дорослі враховують, що реакція дошкільнят на стресогенні ситуації може бути віддалена в часі. Дитина може страждати непомітно для нас, дорослих. Здається, що подія не справила на неї сильного враження, а стрес починає розвиватися. Найтяжчі дитячі стреси часто не проявляються зовні.
• Якщо дитина прилучена до якоїсь духовної традиції, вірить у любов і справедливість Творця, то батьки вчать її обирати духовні цінності та плекати в собі лише добрі почуття. А негативні емоції, що виникають, знімати молитвою, і в усіх скрутних ситуаціях звертатися до вищої мудрості.

• охорона життя та зміцнення здоров'я дітей;
• формувати правильну поставу і розвивати всі групи м'язів;
• підвищувати рівень стійкості організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища;
• спонукати дітей до самостійного використання добре знайомих видів і способів загартування вдома і в дитячому садку.

​

• формувати уявлення про своє тіло, про необхідність збереження свого здоров'я;
• опанування різновидів життєнеобхідних рухів – ходьби, бігу, стрибків, лазіння…;
• збільшувати запаси рухових навичок та вмінь за рахунок розучування спортивних вправ та ігор з елементами спорту;
• формування культурно-гігієнічних навичок;
• розширювати знання дітей про розмаїття фізичних і спортивних вправ.

​

• розвивати у дітей інтерес до різних видів рухової діяльності (навчальної, ігрової, трудової і тощо.);
• підвищувати рівень довільності дій дітей;
• розвивати у дітей наполегливість і витримку при досягненні мети, прагнення до якісного виконання руху;
• розвивати доброзичливі відносини з однолітками в процесі спільної рухової діяльності;
• виховувати любов до спорту;
• формувати позитивні моральні та вольові риси характеру.

• дотримуйтеся вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних вимог, культурно-гігієнічних навичок;
• щоденно разом із дітьми виконуйте ранкову гімнастику, здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;
• залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м’ячем;
• разом з дітьми здійснюйте пішохідні прогулянки, туристичні походи;
• грайте в рухливі, спортивні ігри;
• облаштуйте в квартирі спортивний куточок;
• катайтеся разом з дітьми на санчатах, ковзанах, лижах; велосипедах, роликах; грайте у бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей; з м’ячем; плигайте на скакалці; плавайте та грайте на воді;
• беріть участь разом з дітьми у проведенні свят, розваг, днів здоров'я, зборах, конференціях, лекціях з питань здоров’я, фізичного виховання дітей, організованих у дошкільних установах.

• дотримується норм особистої гігієни;
• розуміє необхідність загартовування, із задоволенням бере участь у загартувальних процедурах;
• має потребу в активній руховій діяльності;
• тримає рівновагу, стежить за положенням власного тіла під час виконання різноманітних вправ;
• ходить вільними, тримаючись прямо, природно рухає руками;
• бігає легко, ритмічно з різною швидкістю, поєднує біг з подоланням перешкод;
• володіє різними видами ходьби та бігу;
• впевнено стрибає з місця, відштовхуючись обома ногами й змахуючи руками, м'яко приземлюється;
• лазить по гімнастичній стінці (драбині) перемінним способом, не пропускаючи щаблів; володіє лазінням по канату довільним способом; успішно пролізає в обруч прямо, лівим та правим боком; підлізає під дугу;
• підкидає і ловить м'яч, відбиває його від підлоги, поєднує змах з енергійним кидком предмета;
• катається на велосипеді, санчатах; ходить на лижах; знає спрощенні правила ігор спортивного характеру (бадмінтон, городки, футбол, хокей, баскетбол, боулінг);
• знає та дотримується правил безпечного перебування вдома, на вулиці, в природних умовах тощо;
• має уявлення про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях.

• формувати позитивне ставлення до світу на основі емоційно-чуттєвого досвіду;
• розширювати досвід пізнання дитиною навколишнього світу та усвідомлення себе у ньому;
• сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності дитини;
• сприяти розвитку та вдосконаленню різних способів пізнання відповідно до вікових норм та індивідуальних темпів розвитку дитини;
• цілеспрямовано розвивати пізнавальні процеси за допомогою спеціальних дидактичних ігор та вправ, максимально використовувати розумові операції в процесі пізнання світу;
• розвивати пізнавальні здібності дитини, вміння аналізувати різні явища і події, зіставляти їх, узагальнювати, робити елементарні висновки, умовиводи, висувати припущення, обґрунтовувати власну думку;
• заохочувати пізнавальні питання дитини;
• знайомити з різними джерелами інформації (книги, журнали, телебачення, радіо, комп'ютер); показувати їх роль в житті людей.

• збагачуйте обізнаність дитини новою інформацією, що сприяє накопиченню уявлень про себе та світ. Залучайте до перегляду та прослуховування радіо- та телепередач пізнавального напрямку, заохочуйте до активного розв'язання завдань, листування тощо, за допомогою членів родини;
• пізнавайте, досліджуйте світ разом з малюком: обговорюйте, читайте, експериментуйте та ін. Заохочуйте прагнення здобувати і збагачуватись корисною інформацією завжди і всюди. Наприклад, оформіть передплату дитячого журналу;
• створюйте умови та підтримуйте пізнавальні інтереси дитини, забезпечуючи розвиток природних здібностей та нахилів дитини;
• виховуйте у дошкільника почуття родинності: любові і шани до батьків та родичів, пам'яті про покоління роду, вдячності до праці рідних, шани до старших, турботи про молодших;
• залучайте дітей до активної участі у підготовці та святкуванні днів народження, ювілеїв, днів пам'яті, календарно-обрядових свят; здійсненні подорожей; разом з дітьми або спонукуючи їх до виготовлення подарунків, привітань, виступів та ін.
• за можливістю, вдома облаштуйте родинний куточок, в якому помістяться «дерево роду», фотографії та відео сімейних подій, рукотворні вироби тощо.
• вчіть малюків усвідомлювати себе як частку сім'ї, дитячої спільноти у навчальному закладі, відповідальну особистість у світі природи, людину серед інших – у суспільстві на прикладі власної активної життєвої позиції; разом з дитиною подорожуйте, здійснюйте екскурсії, колекціонуйте, майструйте тощо;
• формуйте основи логічного мислення, вчить дитину висловлювати власну думку на основі розумових висновків;
• частіше бувайте з дітьми на природі (парк, ліс, річка), відвідуйте зоопарк, ботанічний сад, музеї, вистави дитячих театрів, дійства громадських свят, виставки квітів, тварин;
• залучайте дітей до догляду за рослинами (квітник, сад, город) та тваринами (птахами, рибками, земноводними та іншими домашніми улюбленцями); за бажанням, обладнайте акваріум, влаштуйте квітник, город на підвіконні; разом з дітлахами доглядайте за рослинами, піклуйтесь про тварин;
• виховуйте почуття вдячності до праці інших людей, бережливого ставлення до природи, речей.

• Розвивати мовленнєве дихання, подовжувати тривалість мовленнєвого видиху, вчити промовляти короткі фрази на одному видиху.
• Розвивати фонематичний слух. Вчити диференціювати на слух у словах всі звуки, у тому числі схожі за артикуляцією тверді і м'які, дзвінкі й глухі, сонорні приголосні, а також сприймати на слух римовані закінчення у віршованих текстах, самостійно добирати прості рими, співзвучні слова.
• Уточнювати і закріплювати вимову всіх звуків рідної мови. Домагатися правильної вимови шиплячих, свистячих, сонорних звуків.
• Вдосконалювати звуковимову відповідно до орфоепічних, літературних норм: звукосполучень йа, йу, йє, йі, дж, дз, дз`, шч , подовжених м’яких приголосних, твердих приголосних перед и та апострофом, проривного приголосного звука ґ, дзвінких приголосних у середині та в кінці слова, ненаголошених голосних звуків е та и тощо.
• Привчати говорити чітко, у помірному темпі та регулювати темп мовлення, розвивати силу, висоту, тембр голосу для передачі різного інтонаційного забарвлення мовлення, залежно від ситуації спілкування, характеру персонажа чи партнера по спілкуванню.
• Почати ознайомлення із буквами як знаками передачі звуків на письмі. 

• володіє правильною звуковимовою;
• регулює дихання і темп у процесі мовлення;
• володіє силою, висотою, тембром голосу;
• розрізняє рідну й чужу мови; виявляє інтерес до них;
• має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності;
• розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення;
• веде діалог невимушено, підтримує розмову на запропоновану тему;
• вільно переказує знайомі літературні твори, зміст побаченого, розповідає напам’ять невеликі віршовані твори, складає і відгадує загадки;
• має навички звукового аналізу простих слів;
• цікавиться читанням, робить спроби читати;
• правильно сидить за столом, тримає олівець і ручку;
• орієнтується на сторінці книжки, альбому, зошита, в межах клітинки та ліній у зошитах з лінованою основою.

• розвивати у дітей естетичне сприйняття, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, закладати основи художнього смаку. Виховувати звичку вносити елементи краси в побут, природу, стосунки з однолітками, дорослими;
• знайомити дітей з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва: живописом (пейзаж, портрет, натюрморт, казковий, побутовий, анімалістичний), графікою, скульптурою та декоративно-прикладним мистецтвом. Розвивати здатність сприймати мистецькі твори, виявляти емоційне ставлення до зображеного;
• розвивати здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції);
• вчити використовувати колір, форму, лінії, штрихи, пропорції, композицію, різні матеріали та нетрадиційні техніки як засоби створення виразного художнього образу;
• вчити створювати складні художні образи, багатофігурні сюжетні композиції, розміщуючи предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції різних видів образотворчої діяльності;
• сприяти самостійному оволодінню дітьми технічними навичками, умінню добирати художні засоби в залежності від характеру образу, що створюється, та для здійснення свого задуму;
• спонукати дітей до експериментування з фарбами, різними художніми матеріалами;
• спонукати до творчості, використовуючи ігрові методи та прийоми (ігрові ситуації, розповіді-малювання з елементами казки, ігри-забави, ігри-етюди, ігри-перевтілювання).

• створювати умови для вільної самостійної ігрової діяльності дітей;
• використовувати різні види ігор, навчати розрізняти їх за змістом, характерними особливостями;
• стимулювати і заохочувати прагнення дітей відображати своє ставлення до дійсності в грі;
• створювати передумови розвитку сюжетно-рольової гри;
• допомагати дітям опановувати способами рольової поведінки: встановлювати множинні зв’язки ролей, легко переходити від однієї ролі до іншої і т. п.;
• граючи з дитиною, активізувати її уяву і стимулювати творчість шляхом включення в один сюжет реальних і вигаданих персонажів;
• спонукати дітей до ігор-фантазій, в процесі яких вони можуть «діяти» лише у мовному плані, зі схваленням ставитися до включення в сюжет гри.

• купуйте ті ігри та іграшки, які є педагогічно цінними у даному віці;
• виготовляйте власноручно разом з дітьми ігри та іграшки, пропонуйте їх для ігор дітям, грайтеся разом з ними;
• спонукайте самостійність дитини у виборі ігор та іграшок;
• читайте та обговорюйте сюжети казок, характери героїв, навчайте дітей творчо відображати реальні життєві та казкові ситуації;
• влаштовуйте вдома театральні вистави за змістом прочитаного, баченого або вигаданого сюжету.