Аналіз роботиУмови сьогодення ставлять перед особистістю багато завдань та вимог. Особливо вимогливим є навколишнє соціальне середовище, адже для успішної життєдіяльності потребується різнобічна сумісність із навколишнім. Тому для психологів та педагогів одним із завдань є пошук нових підходів до розв’язання проблеми введення дитини у соціальне середовище, тобто до світу людей. Упродовж 2017-2018 навчального року дошкільний навчальний заклад працював над формуванням психолого-соціальних навичок дітей дошкільного віку в контексті обласної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства». Для реалізації проблеми в дошкільному закладі була організована робота творчої групи; в методичному кабінеті підібрано теоретичний матеріал щодо наукового обгрунтування стратегії соціалізації дітей. Творчою групою розроблено рекомендації вихователям по роботі над проблемою, круглий стіл «Вести дорогою добра: соціально значущі моральні цінності дошкільників», семінар-практикум «Сходинки доброти», педагогічний калейдоскоп «Дитячий колектив – основа формування соціальної компетенції дошкільників з особливими потребами», тренінг «Гра стратегія: формуємо соціальний досвід дошкільнят», педагогічна рада «Формування психолого-соціальних навичок дітей дошкільного віку в контексті обласної проблеми «Освітні стратегії соціалізації особистості громадянського суспільства», відкриті покази занять «Добре серці», «Посмішка творить дива», «Настрій». Робота з педагогами велася за всіма напрямками: діагностична робота включала анкетування педагогів «Ваш творчій потенціал» (А.Н.Лук), «Про що я розміркую? Що я відчуваю?» щодо визначення рівня прийняття людей з особливими потребами. Аналізуючи результати діагностиці була проведена групова консультаційна та просвітницька робота по питанням інклюзивної освіти. У жовтні 2017 навчального року було проведено дослідження рівня життєстійкості у педагогів. Мета дослідження: оцінити здатність і готовність активно та гнучко діяти в ситуації стресу, оптимально переживати невизначеність і тривогу. Проблема: виявити рівень життєстійкості у педагогів. Психодіагностичний інструментарій: тест життєстійкості (С.Мадді, адаптація Д.О. Леонтьєва, О.І.Рассказової.). Характеристика вибірки – Кількість 16 людей . Вік від 27 до 66 років. Середній вік 46,5 років. 16 жінок – 100%. У жовтні 2017року проведено тестування життєстійкості педагогів. На думку С.Мадді життєстійкість включає в себе три порівняно автономних компонента: залученість, контроль, прийняття ризику. Результати обстеження: Шкала – залученість. Високий рівень – 4 людини - 25%; Середній рівень –10 людей - 62,5% ; Низький рівень –2 людини – 12,5%. Шкала - контроль . Високий рівень – 2 людини – 12,5%; Середній рівень – 11 людей – 68,75%; Низький рівень – 3людини – 18,75%. Шкала – прийняття ризику. Високий рівень – 6 людей – 37,5 %; Середній рівень – 7 людей – 43,75%; Низький рівень – 3 людини – 18,75%. Рівень життєстійкості. Високий рівень – 4 людини – 25%; Середній рівень – 9 людей – 56,25%; Низький рівень - 3 людини – 18,75%.
Результати діагностичного дослідження рівня життєстійкості педагогів Життєстійкість впливає на оцінку ситуації, стимулює прийняття правильних рішень, що, в свою чергу, позначається на поведінці, на здатності долати труднощі. Вона являє собою один із ключових параметрів індивідуальної здатності до зрілих і складних форм саморегуляції, одну із опорних перемінних особистісного потенціалу. Для розвитку життєстійкості, протягом року, було проведено індивідуальні та групові консультації, тренінгі для педагогів, які сприяють подоланню стресових ситуацій у професійної діяльності та в житті. Корекційно-розвивальна робота включала інтерактивні заняття «Співпраця з батьками вихованців», «Педагогічне самопочуття вихователя». В листопаді 2017 року було проведено дослідження соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку з метою визначення особливостей соціалізації старших дошкільників. Протягом дослідження застосовувалися наступні методики: 1) Методика «Що таке добре і що таке погано»; 2) Методика «Виявлення проявів чуйності у дітей в родині»; 3) Шкальна оцінка сформованості соціальних форм поведінки дитини (за результатами спостереження) (А.М. Щетініна, Л.В. Кірс); 4) Методика «Незакінчені розповіді» Т.П. Гавриловоїї. Було визначено три критерії оцінки соціальної компетентності: емоційно - цінностний критерій, соціально-когнітивний критерій, комунікативний критерій. Окремі складові кожного з означених компонентів виступали показниками соціальної компетентності. В дослідженні приймали участь 52 дитини. Діти з високим рівнем усвідомлюють норми та правила поведінки в соціумі, вміють ефективно співпрацювати, мають достатній арсенал мовленнєвих засобів та активно застосовують їх у спілкуванні з оточуючими. Таких дітей 21 – 40%. Діти, які виявили середній рівень соціальної компетентності, також добре обізнані з нормами соціуму, досить ефективно налагоджують стосунки з однолітками, в більшості випадків вміють знаходити спільну мову в різних проблемних ситуаціях, але застосовують лише стандартні способи соціальних дій, не можуть гнучко реагувати на ситуацію. Таких дітей 28 – 54%. Низький рівень соціальної компетентності ми визначили у 3 дітей – 6%, вони не володіють правилами соціальної поведінки, не можуть безконфліктно будувати стосунки в колективі однолітків, не вміють донести до інших свої думки, діють на підставі сили чи реагують на ситуацію лише емоційно. З дітьми з низьким рівнем соціальної компетенції була проведена індивідуальна корекційна робота.
Дослідження соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку Листопад 2017 року З метою розвитку соціального благополуччя дитини через формування внутрішньої стійкості, автономності з дітьми старшого дошкільного віку практичним психологом проводилися заняття по розвитку соціально-емоційної сфери дітей. Використовували методичні прийоми: психогімнастичні етюди, ігри з правилами, творчі ігри, бесіди, моделювання й аналіз заданих ситуацій, вільне й тематичне малювання, релаксаційні вправи. В травні 2018 року було проведено повторне дослідження соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку. В дослідженні прийняло участь 52 дитини старшого дошкільного віку .Під час дослідження були отримані наступні результати: високий рівень 29 дітей - 56%, середній рівень 23 дитини -44%
Дослідження соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку Травень 2018 року Наприкінці року у дітей було сформоване почуття співробітництва, самоповаги, упевненість у власних силах і в собі, адекватна самооцінка, здатність поставити себе на місце іншої дитини допомагають краще розуміти можливого партнера по спілкуванню. В вересні 2017-2018 навчального року проведена диференціальна діагностика дітей з особливими потребами. З метою вироблення індивідуальної програми розвитку для кожної дитини з особливими потребами в жовтні проведене засідання психолого-медико-педагогічного консиліуму ДНЗ за участю батьків. Протягом року з дітьми з особливими освітніми потребами проведена індивідуальна корекційно-розвивальна робота з метою розвитку потенційних можливостей дитини. В розвивальній груповій роботі з дітьми з порушеннями психічного розвитку дляпсихокорекції проявів тривожності, агресивності, імпульсивності використовували програму «Корекційно–розвивальна робота при емоційних розладах у дітей дошкільного віку» автори – Ткачук Є., Ромашка О. Заняття були спрямовані на розвиток уміння взаємодіяти з іншими, розуміння власних емоцій і тренування розрізнення емоцій інших людей, виховання емпатії та впевненості у собі. Для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату були проведені заняття з використанням технології сендплей (гра з піском) «Розгадай таємницю Пісочної країни» автор - Шиманович Ю. Такі ігри спрямовані на розвиток особистості цілком. Ці заняття стабілізують емоційний стан дитини, піднімають настрій, спонукають до діяльності. Діти стали більш впевненими у собі й здатними долати життєві труднощі. У дітей розвивається тактильно - кінестетична чутливість та дрібна моторика. З дітьми з особливими потребами з метою розвитку психічних процесів протягом року була проведена індивідуальна робота за програмою «Корекція психічних процесів» автор – Гетманська В. Було проведено анкетування вихователів: «Про що я розміркую? Що я відчуваю?». 85% педагогів мають високу ступінь прийняття людей з особливими потребами, 15% - середню ступінь. З метою вивчення ставлення батьків до інклюзивної освіти було проведено анкетування «Очікування батьків». 75% батьків ставляться позитивно до інклюзиного навчання. Протягом року велика увага приділялась батькам дітей з особливими потребами, формуванню у них таких базисних якостей, як почуття впевненості, захищеності, уміння радіти. Для батьків дітей з особливими потребами були проведені тренінгові заняття, на яких формувалась оптимістична позиція щодо можливостей соціальної реабілітації їхніх дітей. Заняття сприяли підвищенню батьківської компетентності в розумінні виховання дітей з особливими потребами. Результаті діагностики допомогли виявити індивідуальні психолого-педагогічні особливості дитини та розробити для кожної дитини індивідуальну програму розвитку. У минулому 2017-2018 навчальному році практичним психологом Піскуновою Т.М. була проведена діагностична, розвивально – корекційна, консультаційна та просвітницька робота з дітьми, батьками та педагогами. У листопаді місяці велася діагностична робота по дослідженню соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку з метою вивчення сфери міжособистісних відносин дитини .Після аналізу результатів з педагогами проводилися групові консультування по проблемам формуванням соціального досвіду дошкільників. З вихователями проведено тренінгове заняття «Соціалізація – основа успішного розвитку особистості».»., метою було забезпечити достатній рівень теоретичної підготовки вихователів із проблем соціалізації особистості, мотиваційне поле для змін педагогічної установки кожного вихователя, визначення рівня сформованості в дошкільників навичок соціальної компетентності. Були проведені групові та індивідуальні консультації з вихователями із проблем соціалізації особистості :«Зберегти соціальне здоров’я дошкільнят»,«Соціалізація дошкільника, як чинник розвитку компетентності майбутньої особистості»,«Соціалізація особистості дитини з особливими потребами, як неодмінна умова реалізації в соціумі», З дітьми молодшого та середнього дошкільного віку з метоюрозвитку соціальної компетентності використовували групові форми роботи, а саме програму «Розвиток соціально-емоційної сфери дошкільників.». В роботі застосовувались: психогімнастика, ігри і вправи, спрямовані на формування соціальної компетентності , рухливі ігри та вправи, вправи емоційного розвантаження, ізотерапія. Ці заняття подобаються дітям і мають позитивний результат: у дітей зникає напруга та тривожність, підвищується самооцінка. Протягом вересня – жовтня з новоприбулими дітьми проводилася групова та індивідуальна розвивальна робота з метою полегшення перебігу адаптаційного періоду та швидшого входження дитини до дитячого колективу. Дослідження адаптації дітей раннього віку до умов ДНЗ Мета психологічного дослідження: визначення емоційного стану, поведінкових реакцій і індивідуальних особливостей дитини для створення системи психолого-педагогічної підтримки її в нових соціальних умовах. Задачі дослідження: 1. Дослідження рівня підготовленості дитини до умов ДНЗ та її індивідуальних особливостей розвитку. 2. Вивчення причин низького рівня адаптації дітей. 3. Забезпечення диференційного та різнорівневого підходу до новоприбулих дітей. 4. Визначення комплексу реабілітаційних заходів для полегшення протікання процесу адаптації. Строки проведення: вересень – листопад 2017р. Методи отримання інформації: спостереження за дітьми в режимні моменти, вивчення листів адаптації дітей, бесіди з вихователями. Усього обстежено :47 дітей. Аналіз результатів. Протягом вересня – листопада з новоприбулими дітьми проводилася групова та індивідуальна розвивальна робота з метою полегшення перебігу адаптаційного періоду та швидшого входження дитини до дитячого колективу . Робота проводилася з дітьми груп раннього віку № 1 та № 9. Вихователями 1 групи: Олійник Л.В.Григор’єва М.В. Вихователями 9 групи : Смолянець І.Л.,Хабібуліної Р.Р. Загальна кількість респондентів склала 47 осіб: із них - 24 дівчинки і 23 хлопчика . Під час роботи з дітьми зверталася увага на емоційний стан, сон, розвиток комунікативних, ігрових навичок та навичок самообслуговування. Аналізуючи спостереження в період адаптаційного процесу та підсумовуючи проведену роботу, можна зробити певні висновки: процес адаптації проходить значно легше в тих дітей , яки мають добре сформовані певні навички предметно – ігрової діяльності, навички самообслуговування , комунікативні навички середнього рівня, а також отримують від батьків позитивне настановлення на відвідування дитячого садка. Причинами важкої адаптації до умов дошкільного закладу можуть бути: 1. Несформованість позитивного настановлення на відвідування дошкільного закладу (буває, що діти взагалі нічого не знають про життя в дитячому садку, про те, що там на них чекає). 2. Несформованість навичок самообслуговування. 3. Значних труднощів у період адаптації зазнають діти, які до відвідування дитячого садка мало спілкувалися з однолітками. Діти, в яких не сформовані відповідно до віку комунікативні, ігрові навички, навички самообслуговування, які мають проблеми з частими захворюваннями, адаптуються значно важче і болісніше. Після перерви у відвідуванні дитячого садка у малюка починається повторна негативна реакція на нові умови, що вимагає значного напруження всіх сил організму. Ці діти відчувають емоційний дискомфорт та тривогу. Отже,на кінець адаптаційного періоду та проведеної роботи можемо сказати : У 6 дітей - 13% дітей легка ступень адаптації; у 37 дітей - 79 % середня ступень; у 4 дітей - 8 % важка ступень.
Адаптація дітей раннього віку до умов ДНЗ
З батьками дітей, які мають важку ступень адаптації проведені індивідуальні консультації. Проведені групові консультації з вихователями груп раннього віку . У жовтні була проведена діагностика психічного розвитку дошкільників за методикою непрямої експрес-діагностики рівня психічного розвитку дошкільників М'ясоїда П.А з метоювизначення актуального рівня психічного розвитку, виявлення дітей групи «ризику». В дослідженні взяли участь 189 дітей. Ми отримали наступні результати: високий рівень психічного розвитку мають 28 дітей – 15%; середній рівень психічного розвитку мають 148 дитина – 78%; низький рівень психічного розвитку мають 13 дітей – 7% Протягом року з дітьми з низьким рівнем психічного розвитку була проведена корекційно - розвивальна робота, з батьками та педагогами проведені консультації по розвитку пізнавальної та емоційної сфер дітей. Повторна діагностика була проведена в травні місяці. Результати діагностики: високий рівень психічного розвитку мають 32 дитини – 17%; середній рівень психічного розвитку мають 152 дитини – 80%; низький рівень психічного розвитку мають 5 дітей – 3%
Рівень психічного розвитку дошкільників Щодо питання ранньої профорієнтації в старших групах була проведена диференційно-діагностична робота з виявлення нахилів та інтересів дітей за опитувальником Є.О. Клімова. Загальна кількість респондентів склала 40 особи: із них 12 хлопчиків та 28 дівчаток. Були отримані наступні результати: тип професій «людина - природа» обрали 6 дітей – 15%; «людина – техніка» обрали 6 дітей – 15%; «людина – людина» обрали 12 дітей - 30%; «людина – художній образ» обрали 10дітей – 25%. 2 дитини поєднали два типу професій «людина – техніка» та «людина – людина» - 4%. «Людина – людина» та «людина – художній образ» поєднали 3 дитини – 7.5%. Три типу професій поєднали 3 дитини – 7.5%.
Нахили та інтереси дітей за опитувальником Є.О. Климова
Протягом грудня 2017 року проводилась робота по виявленню обдарованих дітей. Батьки та вихователі дітей старшого дошкільного віку заповняли анкету «Карта обдарованості». Загальна кількість респондентів склала 58 осіб. На підставі анкетних даних велося подальше обстеження обдарованих дітей. Вивчаючи ставлення дітей до тих чи інших видів діяльності, було виявлено: В сфері художньо – образотворчої обдарованості 5 дітей –9% . В сфері музичної обдарованості 7 дітей –12%. В сфері літературної обдарованості 6 дітей – 10%. В сфері артистичної обдарованості 10 дітей –17%. В сфері технічної обдарованості 8 дітей – 14%. В сфері лідерської обдарованості 6 дітей – 10%. В сфері спортивної обдарованості 7 дітей - 12%. В сфері інтелектуальної обдарованості 5 дітей –9%. В листопаді – грудні було визначено рівень тривожності, агресивності та імпульсивності по опитувальнику Лаврентієвої і Титаренко. В дослідженні взяли участь 156 дітей середнього та старшого дошкільного віку. Опитувальник запропоновано батькам, вихователям та психологу. По середнім показникам маємо такий результат: Тривожність - високий рівень 12 дітей - 8%; - середній рівень 69 дітей – 44%; - низький рівень 75 дітей –48%. Агресивність - високий рівень 9 дітей - 6%; - середній рівень 58 дітей – 37%; - низький рівень 89 дітей -57%. Імпульсивність - високий рівень 2 дитини – 1%; - середній рівень 82 дитини – 53%; - низький рівень 72 дітей – 46%. З дітьми з високим рівням тривожності, агресивності та імпульсивності проведені наступні заходи : - індивідуальна та підгрупова корекційно – розвивальна робота з дітьми; - консультаційна робота з батьками та вихователями по проблемам тривожності, агресивності та імпульсивності дітей. У травні місяці була проведена повторна діагностика рівня тривожності, агресивності та імпульсивності. В дослідженні взяли участь 135 дітей середнього та старшого дошкільного віку. По середнім показникам маємо такий результат: Тривожність - високий рівень 8 дітей -6%; - середній рівень 59 дітей – 44%; - низький рівень 68 дітей – 50%. Агресивність - високий рівень 7 дітей - 5%; - середній рівень 63 дітей – 46%; - низький рівень 65дітей - 49%. Імпульсивність - високий рівень 2 дитини – 1%; - середній рівень 77 дітей – 58%; - низький рівень 56 дитина – 41%.
Рівень тривожності, агресивності та імпульсивності по опитувальнику Лаврентієвої і Титаренко Листопад
Травень
В жовтні проведена перевірка готовності дітей до навчання у школі. Було проведено діагностичне обстеження визначення ступня шкільної зрілості за методиками: «Тестова бесіда», «Графічний диктант», «10 слів», «Вилучення четвертого зайвого за картинками», «Малювання людини», «Копіювання письмових букв» та мотиваційна готовність за методикою Широкової Г.О. «Відношення дитини до школи». В дослідженні взяло участь 50дітей. 32% дітей, кількістю 16 осіб, показали рівень шкільної зрілості вищий за середній. 58% дітей, кількістю 29особа, показали середній рівень. 10% дітей, кількістю 5осіб показали рівень шкільної зрілості нижче норми. Батькам та вихователям були надані рекомендації щодо готовності дітей до навчання в школі. З дітьми проводились групова та індивідуальна корекційна – розвивальна робота по підготовці до шкільного навчання. В квітні було проведено повторне діагностичне обстеження. Були отримані наступні результати: із 52 дітей 16 дітей –31 % мають рівень шкільної зрілості вищий за середній. 32 дитини– 61% мають середній рівень, 4 дитини - 8% показали рівень нижче норми.
Рівень шкільної зрілості
Дослідження рівня мотивації дітей старшого дошкільного віку Строки проведення: січень-лютий 2018. Мета дослідження: оцінка рівня мотивації до шкільного навчання у дітей старшого дошкільного віку; виявлення особливостей внутрішньої позиції школяра. Проблема: низький рівень мотиваційної готовності до навчання в школі. Психодіагностичний інструментарій: «Виявлення особливостей внутрішньої позиції школяра. Бесіда про школу» (за Т. Нєжновою). Характеристика вибірки – Кількість дітей 52 Вік від 5 до 7 років. Середній вік 6 років. 25 дівчат - 48%, 27 хлопців - 52%. Результати обстеження:
Висновки: за результатами дослідження 33 % мають достатній рівень сформованості внутрішньої позіції школяра, для них характерна шкільно-навчальна орієнтація та позитивне ставлення до школи. Початкова стадія формування внутрішньої позиції школяра виявлено у 54% дітей, у цих дітей позитивне ставлення до школи, але інтерес до зовнішньої атрибутики шкільного життя. Низький рівень мають 13 % дітей. Діти не виявляють інтересу до школи, у них домінує переважно ігровий мотив, внутрішня позиція школяра не сформована. На протязі навчального року до практичного психолога звертались батьки та вихователі за консультаціями. Найбільш поширеними виявилися питання: З боку батьків: Адаптація дитини до умов ДНЗ Профілактика дезадаптації новоприбулих дітей Особливості психологічного розвитку дитини Криза трьох років Розвиток пам’яті дитини Розвиток пізнавальної сфери дитини Дитяча агресія Підвищена тривожність Дитячі страхі Готовність до шкільного навчання Затримка психологічного розвитку З боку педагогів: Пошук індивідуального підходу до дитини в період адаптації. Спілкування з батьками дітей. Розвиток пізнавальної сфери дитини Розвиток емоційно вольової сфери Психологічна готовність до навчання Особливості роботи з дітьми з особливими потребами Особливості роботи з дітьми «групи ризику» Профілактика емоційного вигорання педагога З дітьми молодших груп проводилась робота по збереженню та зміцненню психологічного здоров’я дітей дошкільного віку. Для батьків надавались рекомендації: «Як допомогти дитини впоратися зі страхами», «Допомога дорослих у розвитку дитини», «Покарання - достоїнства і недоліки» була проведена пізнавальна інформаційна година: «Неврози та способи їх запобігання у дітей молодшого віку». З дітьми старшого дошкільного віку проводилась робота по підготовці до шкільного навчання. Протягом року велась діагностична, консультаційна, просвітницька та корекційно – розвивальна робота з дітьми, батьками та вихователями. Для батьків майбутніх першокласників були проведені загальні батьківські збори «Скоро в школу». З батьками було проведено анкетування «Готова ваша дитина до навчання в школі?». Практичний психолог виступив перед батьками на тему: «Як підготувати дитину до навчання у школі». Протягом року проводилась робота з дітьми «групи ризику». Під час діагностичної роботи були виявлені діти з високим рівнем тривожності, агресивності та імпульсивності. З ними проводилась індивідуальна та підгрупова корекційно – розвивальна робота. Батькам та вихователям надавались індивідуальні та групові консультації по проблемам дітей. |
|
||||||||||||||||||
