Як виховати в дитині самостійність19.05.2020
Поради батькам
Будь-які батьки буквально з народження дитини думають, уявляють, яким буде його чадо в майбутньому, як буде рости і змінюватися. Важливу роль тут відіграє виховання.
Як виховати в дитині самостійність - одне з головних питань тонкого психологічного процесу. Авторитарний стиль спілкування з дитиною може зіграти злий жарт в майбутньому: якщо маленьку особистість постійно обсмикувати, переконуючи у власній недолугості, безпорадності і дурості, то ця впевненість може вкоренитися на роки. І тоді вже дорослий син або дочка ризикують стати боязкими в складних життєвих ситуаціях, невпевненими в собі. Як виховати самостійність дитини - питання і відповідальність в однаковій мірі і батька, і матері.
Що перешкоджає розвитку самостійності Часто сформувати у підростаючої особистості почуття самодостатності заважають психологічні чинники, які склалися в сім'ї. Ось деякі з них:
Авторитаризм вдома. В умовах, коли наказ дорослих не обговорюється, вибору дитині не надають і не хочуть навіть мимоволі розглядати її бажання, схильності, творчі ідеї, будь-які паростки самостійності ризикують навіть не проклюнутися.
Гіперопіка. В даному випадку складність полягає в тому, що надмірно опікуванній дитині просто немає необхідності починати проявляти самостійність. За неї вже все вирішили: що поїсти, надіти, куди піти, якою іграшкою грати, з ким дружити. Підсумок такого виховання - інфантильність і нездатність раціонально мислити самостійно. Також в майбутньому у дитини може виникати почуття крайньої безпорадності, коли раптом турботлива мама або всезнаюча бабуся виявляються не поруч, адже навик прийняття самостійних рішень відсутня.
Хаотичність виховання. Деякі дорослі постійно «строят» дитину, даючи їй чіткі життєві вказівки і розпорядження, а, наприклад, тато - це свобода і воля. Він дозволяє все: і з гострим ножем грати, і стрибнути в воду з каменя, і випити цілу пляшку коли. З мамою таке не проходить. У такій ситуації у підростаючої особистості збиваються орієнтири: коли потрібно бути самостійним, проявити ініціативу і запропонувати свої варіанти розвитку ситуації. Надалі дитині, яка виховується в такому середовищі, може знадобитися професійна допомога психолога. Лінія виховання повинна бути більш-менш врівноваженою і єдиною. Але, на жаль, ситуація, при якій «мама - рутина-мультиварка-домашній робот-вихователька», а «тато - рідкісне свято», досить поширена в українських сім'ях.
Відчужене ставлення до дитини. Часто відстороненість обумовлена тим, що батьки зосереджують турботу про нащадка на матеріальному. Одягнути, взути, нагодувати, полікувати, забезпечити вітамінами і мінімальним дозвіллям, знайти комфортний садочок. Це все вкрай важливо, але не менш значущою є психологічна складова, емоційний розвиток дитини. При такому стилі виховання можливий розвиток невпевненості в собі і агресивної поведінки. Ставлення до дитини базується на безумовній любові. Це аксіома, але необхідно намагатися не перегнути, дати дитині весь базис, необхідний для подальшого самостійного життя, привчити розумно приймати рішення і нести за них відповідальність. Здавалося б - завдання за гранню реальності. Але психологи запевняють: все можливо, головне - зробити так, щоб дитина могла проявити характер і самостійність в різних ситуаціях.
Як навчити дитину бути самостійним - 10 рад психологів
Джерело: https://sunfamilyclub.net/blog/kak-vospitat-v-rebenke-samostoyatelnostSun Family Club © sunfamilyclub.net
|
|