Інформує
Бронхіт – це захворювання, при якому запалюється слизова оболонка бронхів. Завдяки бронхах повітря потрапляє в легені, а при інфекції циркуляція повітря порушується і призводить до виділення слизу.
Бронхіт виникає після вірусної інфекції або застуди. При правильному лікуванні та додержання всіх рекомендацій, він проходить вже через пару днів, а кашель може залишитися ще на 2 – 3 тижні, навіть можливо і більше.
Органи дихання у малюків ще не достатньо міцні, тому будь-яка інфекція верхніх дихальних шляхів здатна викликати запалення бронхів (бронхіт) у дитини. Будьте особливо уважні і в тому випадку, якщо у вашій родині хтось курить. Адже вдихання малюком тютюнового диму з повітря також сприяє появі бронхіту у дитини. Симптоми бронхіту у дитини Кашель з мокротою (вона може бути жовто-сіра, зеленувата, іноді кровяниста). Також може виділятися слиз, який не може свідчити про те, що це бактеріальна інфекція. А кашель – це така захисна функція організму, який прагне до очищення дихальних шляхів людини. Слиз також служить захистом і бар’єром, він перешкоджає пошкодженню бронхів, повітря, що вдихається людиною, зволожує, зігріває, видаляє чужорідні частинки, а також має властивість підвищувати імунітет бронхів. А в процесі інфекцій або інших збудників (пилку, пилюки, аерозолів) слизова пошкоджується, і як результат запалення. Посилюється кількість виділеного слизу, що утруднює дихання і призводить до порушення і труднощів в роботі легких.
Спостерігаються також болі в горлі, хрипи, температура невелика. Лікування бронхіту у дитини Як лікувати бронхіт у дитини, досить серйозне питання. Не завжди антибіотики раціонально використовувати при хворобі, тільки якщо є загроза переходу в пневмонію або бронхіоліту. Лікування підбирає лікар педіатр, і тільки він вирішує доцільність цієї терапії.
Лікування можна проводити і вдома, але в таких умовах необхідно:
Але, є декілька показань, при яких домашнє лікування варто припинити:
У цих випадках дитина підлягає неодмінній госпіталізації.
Часто вірусні захворювання дуже позначаються на психоневрологічному стані малюка. Він стає нервовим, дратівливим, примхливим, тому потрібно з розумінням до цього ставитися і запастися терпінням. У період лікування, краще знаходитися біля малюка читати цікаві книги, збирати пазли, розглядати картинки – все, щоб дитині було затишно, а весела і невимушена обстановка поліпшить стану малюка і сприяє одужанню.
Будьте здорові!
Дана інформація носить ознайомлювальний характер. Пам’ятайте, що самолікуванням займатися не можна! При виникненні перших ознак захворювання потрібно звернутися до лікаря!
Вітрянка (вітряна віспа) – високозаразне інфекційне захворювання переважно дитячого віку, що характеризується бульбашкової висипом.
Збудник – вірус із сімейства герпесвірусів, у зовнішньому середовищі нестійкий і гине через кілька хвилин.
Джерело вітрянки – хвора людина. Заразним вона стає за 2 доби до появи висипки і зберігає цю здатність до підсихання кірочок.
Передається вітрянка повітряно-крапельним шляхом. Зараження через третіх осіб і предмети, що були у вжитку в хворого, практично виключається через малу стійкість вірусу у зовнішньому середовищі. Сприйнятливість до вітрянці висока. Вітрянка переноситься в основному в дитячому віці.
Після вітрянки розвивається стійка несприйнятливість. Повторні захворювання вітрянкою бувають вкрай рідко.
Інкубаційний період триває від 10 до 23 днів.
Початок вітрянки гострий. З’являється слабкість, підвищується температура тіла до 38 С і на шкірі будь-якої ділянки тіла, у тому числі і волосистої частини голови, виявляється висипка. Спочатку це цятки, які незабаром починають підніматися над рівнем шкіри, рожевого або червоного кольору з чіткими контурами округлої форми. Через кілька годин на них утворяться прозорі блискучі пухирці від 1 до 5 мм в діаметрі, схожі на краплі води й оточені вузьким рожево-червоним обідком. Через 2-3 дні пухирці підсихають і дають плоскі поверхневі жовті або світло-коричневі скоринки, які через 6-8 днів відпадають, як правило, не залишаючи після себе рубців.
Щодня з’являються нові елементи висипки між старими, які зазнають ті ж зміни. Загальне число їх збільшується. В результаті на тілі хворого одночасно є цятки, пухирці, скоринки.
Лихоманка, висипання на шкірі і слизових оболонках триває протягом 5-10 днів. Відпадання кірочок і повне очищення шкіри від залишків висипу затягується ще на кілька днів. Лікування вітрянки Лікування більшості хворих проводиться вдома і направлено на запобігання розвитку ускладнень за рахунок попадання в пошкодження шкіри вторинної інфекції. Воно обмежується постільним режимом на 6-7 днів, молочно-рослинною їжею, рясним питтям і гігієнічним доглядом. Особлива увага приділяється чистоті постільної і натільної білизни. З метою прискорення підсихання пухирців рекомендується змащувати їх 10% розчином марганцевокислого калію або діамантовим зеленим. Для ослаблення свербіння шкіри застосовується обтирання кип’яченою водою з оцтом з подальшим припудрювання тальком. Для запобігання расчесов шкіри необхідно стежити за регулярною короткою стрижкою нігтів. Після підсихання всіх бульбашок показані теплі гігієнічні ванни.
Будьте здорові!
Дана інформація носить ознайомлювальний характер. Пам’ятайте, що самолікуванням займатися не можна! При виникненні перших ознак захворювання потрібно звернутися до лікаря!
Краснуха – гостре інфекційне захворювання, відмінною рисою якого є відносно легкий перебіг з наявністю мелкопятністой висипу, ураження лімфатичних вузлів і незначна короткочасна лихоманка. Природа, розвиток і поширення інфекції Збудником захворювання є вірус, який поширюється повітряно-крапельним шляхом і через слизову оболонку носоглотки проникає в організм. Там він розмножується, фіксуючись в лімфатичних вузлах, які збільшуються у хворого ще до початку періоду висипань на шкірі. Сприйнятливість до краснухи досить висока як у дітей, так і у дорослих, серед яких захворювання протікає значно важче. Однак особливу небезпеку становить вірус краснухи для вагітних жінок, оскільки він проникає через плаценту до плоду і викликає у нього різні пороки розвитку або (якщо захворювання розвинулося в останньому триместрі вагітності) вроджену краснуху.
В організмі дітей з вродженою краснухою вірус здатний знаходитися в \ “дрімаючому \” стані тривалий період – до 31 місяця, і весь цей час вони є джерелами інфекції для інших дітей. В інших випадках джерело інфекції – хвора людина (дитина або дорослий). Хворий виділяє вірус у зовнішнє середовище протягом тижня, що передує періоду висипань, і ще тиждень тому. Ознаки та перебіг захворювання Тривалість прихованого періоду становить 11-24 дня, зазвичай – 16-20 днів. Як правило, до початку висипань хворих нічого не турбує, хоча іноді можуть відзначатися незначне нездужання, підвищена стомлюваність, слабкість за 1-2 дні до виникнення висипу.
Температура тіла частіше не вище 38 ° С. Можуть відзначатися невеликий нежить, першіння в горлі. Як правило, висип виникає в перший день захворювання на обличчі, потім поширюється на тулуб і кінцівки. Висип має вигляд невеликого плями діаметром 5-7 мм, рожевого кольору, не підноситься над поверхнею шкіри. Пляма зникає при натисканні на нього.
Зазвичай висипання більш виражені в області розгинальних поверхонь кінцівок, на сідницях, попереку і верхньої частини спини. На тулубі вони більш рясні, ніж на обличчі. Тривалість висипань, як правило, не перевищує 2-3 днів. Нерідко відзначаються скарги на сухий кашель, помірну сльозотечю. Лімфатичні вузли всіх груп можуть бути збільшені і болючі при промацуванні, однак найбільш характерною ознакою краснухи є збільшення потиличних і шийних лімфовузлів, яке відзначається ще за 1-2 дні до початку висипань.
Ускладнення при краснусі зустрічаються рідко, зазвичай у дорослих хворих. Вроджена краснуха характеризується множинними вадами (у тому числі пороками серця, мікроцефалією, глухотою), імунною недостатністю, відставанням у розумовому та фізичному розвитку. Лікування краснухи у дітей При встановленій природі захворювання (зазвичай розпізнавання краснухи не становить труднощів) дитина лікується в домашніх умовах. Постільний режим призначається тільки при високій температурі, в інших випадках все залежить від самопочуття дитини. Слід давати хворому побільше будь-якої рідини (соки, компоти, киселі, чай з молоком), на період висипань рекомендується приймати препарати кальцію у віковому дозуванні. Після зникнення ознак захворювання дитині можна приймати полівітамінні препарати.
Будьте здорові!
Дана інформація носить ознайомлювальний характер. Пам’ятайте, що самолікуванням займатися не можна! При виникненні перших ознак захворювання потрібно звернутися до лікаря!
Кiр - небезпечне захворювання
Кiр: cпочатку інфекція нагадує грип чи застуду, а ці хвороби багато хто звик переносити на ногах. У світовому масштабі кір забирає 600 тисяч життів на рік. Лікарі вважають її найнебезпечнішим з контрольованих вакцинацією захворювань. ВОЗ за допомогою повсюдної імунізації планувала остаточно вигнати вірус кору з нашої планети в 2007 році. Пізніше термін остаточної перемоги над інфекцією лікарі відсунули ще на 3 роки, але кір і сьогодні залишається серйозною проблемою. Оскільки великі спалахи захворювання у нас не реєструвалися досить довго, в 90-і роки лікарі послабили пильність і розширили список показань, які звільняють від вакцинації проти хвороби. А коли нещеплене покоління увійшло у доросле життя, вірус кинувся в атаку.
Ця інфекція досить важко переноситься школярами. Температура підскакує до 40°С, а захисні сили організму виходять з ладу (так звана імунна анергiя). У результаті легко виникають запалення середнього вуха (отит), легень (пневмонія), головного мозку (енцефаліт) та інші ускладнення, що ведуть до глухоти, інвалідності і навіть летальних наслідків.
Найгірше, коли захворює вагітна жінка: підвищується небезпека вроджених каліцтв, викиднів і передчасних пологів. Якщо новонароджений малюк заразиться кіром від інфікованої матері, у нього в 2 рази зростає ймовірність злоякісної пухлини мозку в дитинстві та підлітковому віці.
Проникнувши в організм, вірус бере тайм-аут на 8-11 днів, але іноді інфекція спалахує на 6-у добу після небезпечного контакту або ж затаюється на 17 днів. Цей час необхідний збуднику, щоб розмножитися всередині клітин. Перші симптоми кору - кашель, охриплий голос і висока температура, яка може навіть загрожувати життю. Гарячковий стан зберігається від 5 до 10 днів, а потім температура падає. Причому, падає в 30% випадків стрімко, приводячи до втрати свідомості і створюючи колосальне навантаження на судини і серце - воно може не витримати!
На 2-3-й день хвороби виникають сильний нежить (спочатку слизовий, потім гнійний) і чхання, кашель стає уривчастим, грубим, хриплим, з'являється почуття саднения за грудиною. У дитини розвивається сильний кон'юнктивіт: повіки набрякають, з очей постійно течуть сльози, боляче дивитися на світ. Обличчя стає одутлим, болить горло, турбує сильна слабкість, часто виникають блювання, біль у животі і рідкий стул.
Дії батьків. Як тільки дитина затемпературила, звичайно, негайно викликайте лікаря. А головне - уважно спостерігайте за розвитком інфекції. Щоб дізнатися напевно, грип у дитини чи кір, на 2-4-й день хвороби огляньте м'яке і тверде небо маленького пацієнта. Чи немає на слизовій оболонці цяток рожево-червоного кольору розміром з головку шпильки? Заодно пошукайте на слизовій щік проти малих корінних зубів характерний симптом кору - плями з сірувато-білих вузликів з макове зерно і оточені вузьким віночком червоності. Іноді такі цятки виявляються і на слизовій оболонці губ і ясен. Ці ознаки зберігаються приблизно 2-3 дні.
На 4-5-у добу висип з'являється і на шкірі у дитини. Спочатку на спинці носа і за вухами у вигляді окремих рожевих плям і вузликів, які за 24 години покривають все обличчя, шию і верхню частину грудей. На наступний день висипання спускаються на тулуб і верхню частину рук, ще через добу цілком покривають руки і ноги. Обличчя стає ще більш одутлим, набрякають повіки, ніс і верхня губа. При дуже сильному висипу окремі елементи зливаються, утворюючи суцільні поля червоності. Висипання «цвітуть» три доби, а потім втрачають яскравість, залишаючи після себе ще приблизно на тиждень коричневу пігментацію і у третини дітей - лущення. З цього моменту стан починає поліпшуватися - дитина йде на поправку. Стратегія порятунку.
Для захисту від кору нічого кращого імунізації живою противокоревою вакциною сучасна медицина поки не придумала. Вводять її всім дітям на рік одночасно з щепленням проти свинки і краснухи. Потім перед школою і потім вже кожні 10 років. Зараз кір вражає тільки невакцинованих школярів. Щеплені не хворіють взагалі або переносять інфекцію в стертій формі, що нагадує легку застуду.
Якщо в сім'ї захворіла одна дитина, а іншi не щепленi, захистити можна протикоровим імуноглобуліном, і чим раніше, тим менше ризик зараження. До речі, дорослі переносять захворювання важче дітей! І діагноз складніше поставити, і ймовірність неврологічних ускладнень (енцефалопатій, енцефалітів) досить висока.
Поліноз - поразка дихальних шляхів, конъюктивальной оболонки очей, шкіри, нервової, травної систем і інших внутрішніх органів, яке викликають алергічні запалення в тканинах, пов'язані з підвищеною чутливістю до пилку рослин. Поліноз відноситься до хвороб із спадковою схильністю. Згідно із статистикою, хлопчики хворіють частіше за дівчаток. Перші прояви захворювання спостерігаються з трьох років.
Концентрація пилку в повітрі залежить від метеорологічних умов. Вона вище в суху і вітряну погоду. Можна виділити три періоди:
Симптоми полінозу Захворювання проявляється ринітом (свербіж, лоскотання в порожнині носа), кон'юнктивітом (сльозотеча з відчуттям чужорідного тіла, різь в очах, світлобоязнь на тлі яскравої гіперемії і набряку слизової оболонки очей). Можливий розвиток набряку Квинке, дерматиту на відкритих ділянках шкірних покривів.
Встановлено, що у 30%% дітей сезонний алергічний риніт поєднується з "пилковою астмою", до процесу часто залучаються пазухи носа - синусити, у кожного третього пацієнта виникають середні отити. Симптоми полінозу можуть супроводжуватися картиною "пилкової інтоксикації": неврозоподібним синдромом (підвищеною стомлюваністю, дратівливістю, плаксивістю, безсонням), почуттям дискомфорту із запамороченням, нудотою.
Лікарі звертають увагу алергіків на те, що в окремих випадках можливі також ураження внутрішніх органів: міокардит, гепатит, коліт, вульвіт, цистит.
Лікування полінозу - сезонної алергії Схема лікування хворих полінозом включає елімінаційні заходи, дието- і медикаментозну терапію.
Елімінаційні заходи спрямовані на те, щоб уникнути контакту з пилком небезпечних рослин. В період їх цвітіння слід намагатися не виходити на вулицю до 11 годин, утриматися від поїздок за місто, прогулянок в парку, закривати вікна дрібною сіткою. Виходячи на вулицю, слід надіти захисні окуляри, часто промивати ніс і очі.
При алергічному ураженні шкіри рекомендується носити одяг з довгими рукавами і довгі брюки. Не ставте букети живих квітів в квартирі, не розводьте квітучі рослини. Подумайте про те, щоб поїхати у відпустку в інший кліматичний пояс, де немає небезпечних рослин, або вони вже відквітнули.
У лікуванні полінозу не рекомендується застосовувати фітопрепарати, з раціону харчування на час цвітіння виключаються: морква, картопля, селера, яблука, черешня, слива, персики.
Якщо встановлено, що алергеном є пилок злакових, необхідно обмежити хлібо-булочі вироби, манну, пшеничну, вівсяну і перлову крупи, макарони, щавель. При алергії на пилок бур'янів (амброзію) виключаються з раціону цитрусові, насіння соняшнику, олія, халва, цикорій.
Медикаментозна терапія - вимушений, але необхідний захід, що істотно знижує дію алергенів на організм. Зверніть увагу на те, що лікування бажано починати до настання піку цвітіння.
Сезонна профілактика призначається лікарем індивідуально кожному хворому за два тижні до початку пилкування за ступінчастою схемою залежно від алергії і календаря цвітіння.
Своєчасна діагностика, правильно організована профілактика і медикаментозна терапія дозволяють істотно поліпшити якість життя пацієнтів.
Дисбактеріоз представляє собою порушення динамічної рівноваги між мікрофлорою шлунково-кишкового тракту і впливом різних факторів навколишнього середовища.
Для дисбактеріозу характерно зміна не тільки кількості, але і якості мікрофлори. Досить часто це може чинити негативний вплив на функцію кишечника.
Зазвичай пацієнти при дисбактеріозі кишечника також скаржаться на відчуття дискомфорту в животі і підвищене газоутворення. Їх починають турбувати різні порушення стільця: проноси, запори або нестійкий стілець. Деякі люди відзначають болі в животі.
Безконтрольне застосування сильних антибіотиків. Вони вбивають корисні кишкові бактерії.
Наявність різних хронічних і функціональних захворювань органів і систем. Особливо це стосується органів шлунково-кишкового тракту. Неправильне харчування, коли організм отримує недостатньо речовин, що сприяють зростанню корисних мікробів. У їжі можуть також знаходитися речовини, що вбивають корисні бактерії. До цього призводять строгі дієти, брак кисломолочних продуктів і рослинної клітковини, вживання в їжу консервантів.
Існує два способи лабораторного дослідження дисбактеріозу кишечника. Бактеріологічне дослідження дозволяє визначити від 14 до 25 видів мікроорганізмів. Однак це становить всього 10% Профілактика дисбактеріозу
Велику увагу потрібно приділяти раціональному режиму харчування. Їжа повинна мати збалансований склад.
Cпеціальні препарати, які сприяють підтримці зростання і розвитку нормальної мікрофлори кишечника.
Самолікування за допомогою біодобавок, пробіотиків і кефіру не завжди ефективно. Лікувати дисбактеріоз кишечника потрібно комплексно. За допомогою спеціальних препаратів проводиться відновлення нормальної мікрофлори товстої кишки і моторики кишечника. Вони також поліпшують травлення і всмоктування в кишечнику.
ГЕЛЬМІНТИ АБО ГЛІСТИ Гельмінти або глисти – це паразитичні черви, що можуть вражати кишечник, печінку, жовчні протоки, легені, дихальні шляхи, інші органи та системи організму людини. Глисти викликають у людини захворювання (гельмінтози), які негативно впливають на стан її здоров’я.
Клінічні прояви захворювання залежать, в першу чергу, від імунного стану організму людини, від виду паразита, його кількості. Глисти знижують працездатність, викликають слабкість, запаморочення, нудоту, блювоту, головний біль, роздратованість, біль в животі, часто спричинюють малокрів’я, алергічні прояви. Нерідко у хворих спостерігається порушення апетиту, розвиваються запальні процеси органів травлення, ускладнюється перебіг інших захворювань.
В однієї особи можуть одночасно паразитувати декілька видів глистів. Особливо тяжко переносять глистяні інвазії діти, внаслідок яких вони можуть відставати в фізичному та розумовому розвитку.
Найчастіше зустрічаються такі види гельмінтів, як гострики, аскариди, волосоголовці, карликовий, бичачий, свинячий ціп’яки, широкий стьожак, трихінела, опісторхіс тощо.
Найпоширенішим гельмінтозом є ентеробіоз (викликається гостриками), зараження яким відбувається контактним шляхом від хворого або через предмети, якими той користувався. Такий шлях передачі обумовлює широке розповсюдження цього захворювання, особливо серед дітей молодшого віку, а також послідовне зараження всіх членів родини хворого.
Щоб попередити захворювання на ентеробіоз, слід дотримуватись правил особистої гігієни: ретельно мити руки з милом після відвідування туалету та перед їжею, утримувати нігті в чистоті та боротися зі шкідливою звичкою гризти нігті, перед та після сну приймати гігієнічний душ, обдавати кип’ятком дитячі горщики та мити іграшки водою з милом, проводити вологе прибирання приміщень тощо.
Аскаридами, волосоголовцями людина заражається при вживанні немитих фруктів, овочів, ягід (зелень, редиска, огірки, морква, полуниця), що забруднені яйцями цих гельмінтів.
Безпосередньо від людини до людини паразити не передаються.
Гельмінт паразитує в тонкому кишечнику. Хворий на аскаридоз відчуває погіршення апетиту, нудоту, блювоту, біль у животі, проноси з домішками слизу та крові або запори. Діти втрачають вагу, швидко втомлюються, скаржаться на поганий сон, запаморочення.
В окремих випадках міграція дорослих аскарид в організмі людини за межами кишечнику є причиною завороту кишок,кишкової непрохідності, закупорки жовчних протоків, протоків підшлункової залози з розвитком абсцесу, апендициту.
Інфікування волосоголовцями також можливе через грунт, забруднений дозрілими яйцями паразита.
Щоб не заразитися аскаридами та волосоголовцями, в приватних обійстях слід користуватися тільки вбиральнями. Овочі, зелень, ягоди та фрукти перед вживанням у їжу в сирому вигляді слід ретельно помити проточною водою.
Зараження людини свинячим, бичачим ціп’яками відбувається при куштуванні сирого м’ясного фаршу, при вживанні недостатньо термічно обробленого м’яса (шашлику), яке містить фінки (зародки) цих гельмінтів, з яких в кишечнику людини розвиваються дорослі особини. Хворого турбують періодичні болі в животі, кишкові розлади, порушення апетиту, головний біль. Але найчастіше хворі скаржаться на свербіж в області заднього проходу і періодичне відходження члеників (фрагменти тіла гельмінта у вигляді утворень білого кольору, які нагадують лапшу). Ці ознаки повинні насторожити та змусити звернутись до лікаря.
Для попередження зараженнями ціп’яками не слід купувати м’ясо на стихійних ринках, куштувати сирий фарш, вживати м’ясні страви з кров’ю, недостатньо термічно оброблені м’ясні продукти.
При вживанні дичини (кабан, борсук тощо), м’яса та сала з проріззю домашніх свиней, що не пройшли ветеринарно–санітарну експертизу, людина може заразитися на трихінельоз – небезпечним для здоров’я і життя гельмінтозом.
Характеризується це захворювання гострим та тяжким перебігом: підвищенням температури тіла (до 400 С), лихоманкою, набряком обличчя, розладами кишково-шлункового тракту, м’язовими болями в міжреберних, литкових, язикових м’язах. В тяжких випадках це захворювання може закінчитися смертю хворого внаслідок ураження серця, нервової системи. Для попередження ускладнень та смерті хворого лікування проводиться в умовах стаціонару.
Щоб не допустити зараження трихінельозом, не треба купувати м’ясні продукти на стихійних ринках, м’ясо домашніх свиней та дичину вживати тільки після проходження санітарно-ветеринарного контролю, дотримуватись правил приготування м’ясних страв.
Із вживанням в’яленої, копченої річної риби домашнього приготування або з її недостатньою термічною обробкою може бути пов’язане зараження людини такими гельмінтозами, як дифілоботріоз (викликається широким стьожаком) та опісторхоз.
Широкий стьожак – це найбільший гельмінт людини, який може сягати 20 м завдовжки. У людини широкий стьожак викликає слабкість, головокружіння, розлади шлунково-кишкового тракту, шкірні висипи, призводить до розвитку анемії (малокрів’я), схуднення. У хворого спостерігається періодичне відходження разом з випорожненнями фрагментів тіла гельмінта.
Опісторх (або печінковий сисун) – плоский гельмінт завдовжки 8-13 мм, який паразитує в протоках підшлункової залози, жовчних та печінкових протоках протягом десятиріч. Може викликати запальні процеси в печінці, 12-палій кишці та підшлунковій залозі, стимулювати розвиток цукрового діабету, раку печінки. Характеризується тяжким тривалим клінічним перебігом.
При порушенні правил приготування риби відбувається зараження людини.
Захворювання на опісторхоз реєструється у населення, що мешкає у басейні річок: Дніпро, Десна, Південний Буг, Ворскла, Сіверський Донець (Сумська, Полтавська, Чернігівська області).
Для попередження дифілоботріозу та опісторхозу необхідно, по-перше, охороняти водойми від забруднення стічними водами, по-друге, дотримуватись правил приготування риби: смажити її в пластованому вигляді під кришкою протягом 15-20 хвилин, варити – 20 хвилин, при солінні витримувати рибу протягом 2 тижнів в 14% солі від ваги риби, в’ялити шматки риби до 25 см протягом 3 тижнів, перед цим витримати 3 дні в 15% солі від ваги продукту.
Якщо зараження відбулось, людина відчуває вище приведені симптоми, а в окремих випадках (при зараженні ціп’яками, стьожаком широким) відмічає відходження члеників разом з калом, слід звернутися до лікаря.
Діагноз гельмінтозу встановлюється на підставі скарг пацієнта, особливостей клінічних проявів, результатів лабораторних досліджень фекалій на наявність яєць гельмінтів, крові (спостерігається підвищений рівень еозинофілів, в деяких випадках – анемія). Результати комп’ютерної діагностики, обстеження за методом Фолля на наявність гельмінтозів не є остаточним діагнозом та потребують підтвердження лабораторними методами дослідження.
При деяких видах гельмінтозів (трихінельоз, токсокароз, ехінококоз), коли паразит знаходиться в тканинах, а не в кишечнику, необхідно провести дослідження сироватки крові на наявність відповідних антитіл.
При підтвердженні діагнозу лікування призначається лікарем. Вибір препарату, його дозування залежить від виду збудника, перебігу хвороби, віку та стану хворого.
Найкращий спосіб вберегтися від зараження гельмінтами та зберегти здоров’я – це виконання рекомендацій щодо особистої гігієни, дотримання правил обробки овочів та фруктів, приготування страв з риби, м’яса.
Грип – гостре інфекційне захворювання. Збудником захворювання є вірус, аджерелом – хворі на грип. Збудник захворювання проникає в організм людини повітряно-крапельним шляхом, через заражені предмети загального користування, столовий посуд та ін.
Характер клінічного протікання хвороби: Захворювання починається з ознобу, головного болю, загального недомагання, відчуття розбитості, високої температури. З’являється нежить і кашель, біль в очах, носові кровотечі, зміни зі сторони серцево-судинної системи.
Профілактичні заходи:
Перенесення грипу “на ногах” може призвести до тяжких ускладнень хвороби. Можливі ускладнення, пов’язані із запаленням мозку і його оболонок (менінгіт). Легеневі ускладнення спостерігаються головним чином у маленьких дітей і людей похилого віку. Швидкість поширення грипу значною мірою залежить від свідомості населення. Хворим на грип не можна користуватись спільними речами (рушником, посудом і ін.), вітатись за руку, цілувати рідних та близьких, особливо дітей та людей похилого віку. Члени родини при догляді за хворими повинні прикривати ніс та рот марлевою маскою, яку можна виготовити в домашніх умовах. Потрібно систематично провітрювати кімнату, в якій перебуває хворий. Приміщення слід прибирати вологим способом, використовуючи 0,5 % розчин відстояного хлорного вапна або 1% розчин хлораміну. З метою профілактики вживати часник та цибулю.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ЗАЙМАТИСЯ САМОЛІКУВАННЯМ |
|
