Як виховати в дітях чесність

     

Порада 1. Вірте вашій дитині. 

Як правило, діти на довіру відповідають довірою, а якщо їх обманюють не зрозуміють цього. Хай дитина відчуває і знає, що ви їй вірите. 

     

Порада 2. Поясніть, що на правді тримається світ, на дитячій мові - вона корисна. Люди живуть у злагоді, якщо довіряють один – одному. 

     

Порада 3. Не створюйте ситуації для обману. Уникайте запитань, коли легше сказати неправду, чим правду.

     

Порада 4. Не вчиняйте принизливих допитів.

   

Порада 5. Винагороджуйте правдивість. 

Якщо ваш малюк зізнався вам, то покажіть йому свою радість: «Я радію від того, що ти чесна людина, тому що ти сказав ПРАВДУ».

     

Порада 6. Показуйте приклад чесності. 

Чи просите Ви відповідати по телефону, що вас немає вдома ?

 

За своєю природою діти чесні. А обман дітей ми провокуємо самі. Спочатку - провокуємо, а потім, якщо дитині раз за разом вдається уникати неприємностей завдяки своїм "казочкам", вона звикає брехати.

Як ми це робимо?

Найтиповіший спосіб - поставити дитину в ситуацію, коли їй потрібно вигадувати, придумувати казки для батьків. Можливо, у дитини великі неприємності, такі, що самій не справитися? Чому вона про це не говорить? Можливо, не має надії на ваше розуміння, допомогу? Соромиться? Не довіряє? Боїться? Вона буде шукати допомоги в іншому місці? А чи знайде? А якщо знайде – то яку ?

     

Як видно, дитяча брехня небезпечна не тільки тим, що вас вводить в оману, а й тим, що дитина відсторонюється від вас! А це свідчення того, що дитина сумнівається у вашій безумовній любові!

Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли :

 

Маленька брехня, помножуючись, породжує велику недовіру. Із зникненням довіри, повільно руйнується безумовна любов! Дитина розуміє: є умови за яких мене будуть любити. 

Любов для неї стає іншою - обумовленою. 

 

Якщо ви спіймали свою дитину на брехні, не поспішайте її звинувачувати. Запитайте себе: «Чому вона не каже мені правду?» А ще погляньте на дитину як у дзеркало. Що посієш – те й пожнеш!

Далі перераховані ознаки того, що дитина говорить вам неправду. Але ще раз вам нагадуємо, що це не причина її звинувачувати. Це причина задуматися: в які умови ви ставите свою любов? Що потрібно зробити, щоб повернутися до первинної, безумовної любові?

 

 Отже, вас повинно насторожити, якщо дитина, розповідаючи щось, або відповідаючи на ваше запитання:

 

Ознаки, за якими визначається, що батьки говорять неправду, перераховувати взагалі не потрібно! Не хочеться вас лякати, але діти це завжди прекрасно відчувають!