Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 189 Дніпровської міської ради "Золотий ключик", Новокодацький район, місто Дніпро

   





Портрет тривожної дитини

 

 

Тривожна дитина, входячи до групи, напружено вдивляється в усе, що  є навколо, несміливо, майже беззвучно вітається і обережно сідає на  краєчок найближчого стільця. Здається, що вона очікує яких-небудь  неприємностей.
     
Таких дітей чимало. Часто вони очікують найгіршого. Діти почуваються  безпомічними, побоюються грати в нові ігри, приступати до нових видів  діяльності. У них завищені вимоги до себе, вони дуже самокритичні. Рівень їх самооцінки низький, такі діти справді думають, що вони гірші за  інших, некрасиві, нерозумні, незграбні. Вони шукають  заохочення,  схвалення дорослих у всіх справах.
     
Для тривожних дітей характерні соматичні проблеми: біль у животі, запаморочення, головний біль, спазми в горлі, утруднене поверхневе дихання тощо. Під час вияву тривоги вони відчувають сухість у роті, клубок у горлі, слабкість у ногах, пришвидшене серцебиття.

 

Як виявити тривожну дитину
Найкращий спосіб - спостереження. П.Бейкер і М.Алворд радять придивитися, чи характерні для поведінки дитини такі ознаки. 

 

Критерії визначення тривожності дитини
  1. Постійне занепокоєння.
  2. Труднощі, іноді неможливість сконцентруватися на чому-небудь.
  3. М’язове напруження (обличчя, шиї).
  4. Дратівливість. 
  5. Порушення сну.
     
Можна передбачити , що дитина тривожна, якщо хоча б один із наведених критеріїв постійно виявляється в її поведінці.
     
Діти часто відчувають страх розлуки з батьками. Наявність страху розлуки можна  визначити за такими критеріями.

 

Критерії визначення страху розлучення
  1. Повторюваний надмірний розлад, сум під час розлучення.
  2. Постійне надмірне занепокоєння про втрату, про те, що дорослому може бути погано.
  3. Постійне надмірне занепокоєння, що яка-небудь подія призведе його до розлуки з родиною.
  4. Постійна відмова йти до дитячого садка.
  5. Постійний страх залишитися одному.
  6. Постійний страх засинати одному.
  7. Постійні нічні кошмари, у яких дитина з кимсь розлучається.
  8. Постійні скарги на нездужання: головний біль, біль у животі.
     
Діти, які страждають страхом розлучення, можуть занедужати, якщо багато думають про те, що їх тривожить.
     
Якщо хоча б три риси були в поведінці дитини протягом чотирьох тижнів, то можна припустити , що в дитини спостерігається цей вид страху.

 

Як допомогти тривожній дитині
Фахівці рекомендують:
  • підвищувати самооцінку;
  • навчати дитину умінням керувати собою в конкретних ситуаціях, що найбільше її хвилюють;
  • знімати м’язове напруження.

 

Правила роботи з тривожними дітьми
  1. Уникайте змагань і видів робіт, що враховують швидкість.
  2. Не порівнюйте дитину з навколишніми людьми.
  3. Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.
  4. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала, за що.
  5. Частіше звертайтеся до дитини по імені.
  6. Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом для дитини.
  7. Не висувайте до дитини завищених вимог.
  8. Будьте послідовними у вихованні дитини.
  9. Намагайтеся робити дитині якомога менше зауважень.
  10. Використовуйте покарання лише в крайньому разі.
  11. Не принижуйте дитину, караючи її.

 

Якщо батьки не задоволені поведінкою і успіхами своєї дитини, це ще не привід, щоб відмовити їй у любові й підтримці, нехай вона живе в атмосфері тепла й довіри, і тоді виявляються всі її численні таланти.