Оформлення кімнати дитини

Часто в дитячих на підлозі можна побачити килимове покриття з довгим ворсом. Наскільки обґрунтований такий вибір? Дійсно, підлогу в кімнаті дитини, яка спочатку багато спить, а незабаром – багато повзає, частіше закривають м'яким килимом або ковроліном. Однак дослідним шляхом доведено, що діти краще розвиваються і швидше починають ходити, якщо пересуваються босоніж по твердому покриттю (паркет або ламінат).

Вікна

Декоратор радить для кімнати малюка джинсові фіранки з хутряним ламбрекеном. Чи не занадто сміливо? До оформлення вікна підходять вкрай обережно. Це основне джерело світла в кімнаті дитини, і вона буде вивчати його, прагнути до нього. Віддавайте перевагу спокійним теплим тонам, натуральним тканинам без малюнка. Якщо в кімнаті відсутні жалюзі, штори не повинні бути прозорими, так як захищають спляче створення від яскравого сонячного світла. Не слід вішати і щільні важкі портьєри, які важко прати і є перепоною свіжому повітрю. Штучне світло повинне бути приглушеним. Люстра в шість ламп – це занадто для дитини, яка лежить. Використовуйте локальне освітлення.

Стіни

Зараз стільки різних шпалер, очі розбігаються. Які забарвлення і фактури вибрати для кімнати новонародженого? Стіни повинні бути покриті шпалерами м’яких тонів, що не дратують зір. Занадто яскраві, як і темні кольори з декорації кімнати виключаються. На жаль дуже часто готують для своєї майбутньої дитини кімнату батьки вибирають рулони з жовтими ведмедиками, фіолетовими зайчиками, усміхненими величезними машинками.

Новонародженому не тільки не обов'язково, але і протипоказано щодня спостерігати ці нерухомі колірні плями, що розсіюють увагу. Уникайте чистого білого кольору. Дуже світлий і яскравий для дитини, він вітається лише як доповнення до основних відтінків. Стіни не повинні бути ідеально гладкими. Зверніть увагу на шпалери з поверхнею, що нагадує грубе полотно. За допомогою тактильних відчуттів, через долоні і кінчики пальців, дитина отримує інформацію про навколишній світ. Нехай у її кімнаті будуть матеріали з різною фактурою.

Колір

Для новонародженої дівчинки прийнято купувати придане в рожевих тонах, для хлопчика – у блакитних. Може, і в інтер'єрі потрібні колірні відмінності? Колір – це те, що сприяє вихованню настроїв та емоцій, використовувати його краще за призначенням. Дитина починає відчувати різницю між дівчинкою і хлопчиком до трьох років. Але якщо в цей час ви раптом в її кімнаті поміняєте колір штор з блакитного на рожевий (або навпаки), це може негативно позначитися на її стані. Інтер'єр кімнати п'ятирічної дівчинки має вже мати характерні риси відмінності від інтер'єру кімнати хлопчика. Я навіть допускаю наявність дзеркала зі столиком, де може лежати гребінець з шпильками. При правильному вихованні це лише сприятиме розвитку природного жіночого начала.

Іграшки

Кожен гість вважає своїм обов'язком принести в подарунок іграшку. Вони дуже прикрашають дитячу. Але як такий достаток впливає на психіку малюка? Уникайте скупчення безлічі звіряток і ляльок на полицях, в ліжечку малюка, навіть якщо це виглядає, на ваш погляд, красиво. Давайте дитині можливість зупинитися на одному предметі, вивчити його, познайомитися з ним, полюбити його. Потім, через певний термін, показуйте інший. Тим не менш іграшки виконують в інтер'єрі важливу роль. Адже яскраві предмети обов'язково повинні бути присутніми у кімнаті. Їх завдання – концентрувати на собі увагу дитини, вчитися дізнаватися незнайоме. Такими акцентами, як правило, є іграшки.

Кімната росте

Як «дорослішає» кімната новонародженого до двох-п'яти років? Найголовніше: у кімнаті підростаючої дитини не можна влаштовувати раптові кардинальні зміни. Це може викликати стрес. Пам'ятайте про це, якщо ви вирішили зробити ремонт у квартирі. Дитина увійде в кімнату, де змінився колір стін, з’явилися нові предмети, зникли старі, і вона не впізнає її. Вона може стати для неї чужою, і ваш ремонт буде першою психологічною травмою. Здійснюйте перетворення поступово. Почніть з встановлення спортивного куточка. Вже у дворічному віці діти здатні пересуватися по сходах вгору і вниз. Зникає через непотрібність столик для перевивання. Підлога стає основною ігровою зоною. До трьох років ліжечко змінюється на більш «доросле», причому, якщо дитині в ньому добре спалося, місце ліжка змінювати не варто. У дитячій кімнаті з’являється перше робоче місце: маленький столик, де дитина спочатку 5 хвилин, а потім довше буде малювати, ліпити, збирати мозаїку. Штучне освітлення стає яскравішим. На однотонні штори можна разом з дитиною нашити різні клаптики паперу або матеріалу. Стіни кімнати прикрасьте її першими самостійними роботами. Це буде знаком заохочення і хорошим стимулом для подальшого творчого зростання.

Мистецтво

Чи можна дозволяти дитині малювати на стінах у своїй кімнаті? Сьогодні це модно – вседозволеність. Однак давайте розсудимо розсудливо: малювання на стіні, на холодильнику, на стільці – це все-таки «псування майна». Зрештою, дозволити дитині малювати де завгодно легше, ніж пояснити їй (так, щоб вона зрозуміла), що для малювання існує спеціальний папір. Є прекрасний вихід з положення – паперові рулони, які можна розтягнути вздовж всієї стіни: малюй, скільки завгодно.

Підлітки обожнюють завішувати свою кімнату плакатами і постерами. При цьому страждають стіни. Чи можна цього уникнути? Не чекайте, поки ваша «дитина» сама почне встромляти в стіну голки або клеїти плакати. Якщо ви знаєте, що вона захоплюється рибами (або Брітні Спірс, або «Володарем кілець»), разом знайдіть гарний постер, помістить його в рамку і разом повісьте над столом. Запропонуйте підліткові час від часу зробити в кімнаті перестановку, поміняти штори, оббивку дивана, нарешті. Зверніть увагу, які кольори його задовольняють: якщо темні і, не дай Бог, чорний, значить, його щось гнітить, є привід для занепокоєння. Якщо ж підліток самовільно пофарбував шафу в своїй кімнаті в чорний колір, звертайтеся до психолога.

Перестановки

Чи потрібно радитися з дитиною, перш ніж зробити перестановку в її кімнаті? Бажано. Інакше своїм «віроломним» вторгненням на її законну територію ви можете викликати негативне ставлення до своїх дій. Дії повинні бути спільними, і чим раніше ви почнете радитися з власною дитиною, тим краще. Все має виглядати в якості пропозицій: «А давай…» Почавши радитися з трирічною дитиною, ви уникнете протиріч, коли їй буде 12. Головне – постаратися випередити її можливі побажання, знаючи, в якому віці їй захочеться помалювати на стінах, в якому – усамітнитися в невеликому замкнутому просторі.