Новітні форм роботи дошкільного закладу з родиною

     
Практиками напрацьовано чимало новітніх форм роботи дошкільного закладу з родиною: проектування або метод проектів (сімейні проекти), залучення педагогами батьків до підготовки і проведення з дітьми різних видів діяльності (праця на городі або майданчику, ранкова гімнастика, заняття з художньої праці, будівельні ігри), проведення спільно з родинами свят і днів народження, зустрічі за круглим столом із спеціалістами у формі запитань і відповідей, перегляди батьками роботи з дітьми у групах, облаштування вдома куточків художньої творчості, домашні завдання і багато інших, які базуються на традиційних формах і допомагають батькам перемогти власний авторитаризм, побачити світ з позиції дитини, відноситись до неї як до рівної, зрозуміти, що неприпустимо порівнювати її з іншими дітьми, що треба радіти її особистому росту, будувати довірливі взаємини з нею.
     
Значного поширення набувають творчі форми роботи з батьками, в яких беруть участь діти, інші педагоги і співробітники дошкільного закладу. Часто батькам цікаво не тільки спостерігати за дитиною під час її взаємодії з дорослими не в домашніх умовах, а й самим виступити в новій ролі (театралізованій виставі, спортивному змаганні, конкурсі).
   
Усі форми роботи, що проводяться в дитячому садку повинні враховувати такі особливості батьків:
  • право на власну думку, точку зору, систему цінностей;
  • інформувати не лише про обов'язки батьків, але й про права, а ними вони можуть скористатись;
  • у готовності позитивно поставитись до проявів батьківської ініціативи і творчості та заохочувати їх;
  • вміти не лише повчати батьків, але і вчитися у них.
     
Важливою складовою у системі роботи з батьками є педагогічний всеобуч. Методологічна основа всеобучу: народний педагогічний досвід та досягнення вітчизняної і зарубіжної наукової педагогіки з питань родинного виховання. Щоб педагогічний всеобуч був достатньо ефективним, він має бути диференційованим. Тобто, він повинен передбачати якісні відмінності та особливості різних груп сімей, які до них відносяться:
  • соціальні аспекти (особливості сімей за місцем проживання, соціального статусу сім’ї);
  • демографічний аспект (врахування віку, освіти батьків та дітей, структури сім’ї);
  • світоглядний (світоглядні позиції, стиль сімейних стосунків, ставлення до суспільства);
  • етнографічний (врахування рівня загальної педагогічної та професійної культури батьків, характер сімейних традицій, культури домашнього побуту).
   
Важливо навчати батьків правильної взаємодії з дітьми. Педагогізація родин відбувається через консультативно-рекомендаційну (батьківські збори, усні і письмові консультації, бесіди, практикуми, тренінги тощо), лекційно-просвітницьку (батьківські лекторії, всеобучі, конференції, педагогічні читання) діяльність, залучення батьків до освітнього процесу ("Дні відкритих дверей", участь у підготовці й проведенні свят, розваг, окремих занять, в оснащенні педагогічного процесу та упорядкуванні приміщень, території разом з дітьми і педагогами).
     
Доцільно залучати до роботи не окремих, а всіх представників сім'ї, інших родичів, які мають стосунок до виховання дитини, а також налагодити дружні стосунки з іншими сім'ями, які небайдуже ставляться до розвитку і виховання своїх дітей. Актуалізації уваги батьків до проблем виховання дошкільників сприяють доручення їм виступити з конкретного питання на батьківських зборах; «домашні завдання» на спостережливість; участь батьків у роботі гуртків, проведенні ігор, занять, екскурсій з дітьми; допомога у проведенні рольових і ділових ігор.
     
Позитивні результати у вихованні дітей досягаються за умови вмілого підбору різних форм співпраці, за активного залучення в цю роботу всіх членів колективу дошкільного закладу і членів сімей вихованців. Добре, коли всі ці форми  взаємодії дошкільного закладу з  родиною  мають службове розподілення:

 

1. Адміністративно-господарська служба:
- укладення угоди між батьками та адміністрацією закладу;
- ознайомлювальна бесіда;
- збирання інформації про сім’ю (соціальний портрет);
- анкетування;
- юридичні консультації;
- загальні батьківські збори;
- робота батьківського комітету;
- спільна господарська діяльність (суботники, цільова допомога);
- участь у роботі благодійного фонду;
- благодійні акції;
- робота «школи молодих батьків», «сімейного ліцею»;
- організація спільного відпочинку «веселі старти», «ярмарок»,
- організація прийому батьків і дітей фахівцями.

 

2. Методична служба:
- групові батьківські збори;
- усний журнал для батьків;
- батьківські куточки;
- папки пересувки;
- дні відкритих дверей;
- звіти фахівців;
- відкриті перегляди занять;
- групові та індивідуальні консультації;
- домашні завдання батькам (спостереження, виготовлення посібників, іграшок, збирання природного матеріалу);
- участь батьків у святах та розвагах;
- перегляд ранкових заходів;
- перегляд відеозаписів дитячої діяльності;
- спільна робота над статтями до газет.

 

3. Медична служба:
- ознайомлювальна бесіда медсестри з батьками про стан здоров’я дитини;
- рекомендації в разі необхідності корекційної  роботи з дитиною логопеда, психолога;
- індивідуальні та групові консультації;
- інформаційний стенд («Медики рекомендують», «Здоров'я вашої дитини у ваших руках», «Турбуймося про здоров'я дітей», «Здоров'я – наш скарб» та інші)
- своєчасне інформування батьків про антропометричні зміни у дітей;
- участь у роботі загальних та групових батьківських зборів;
- розроблення рекомендацій про збалансоване харчування дітей, попередження інфекційних і вірусних  захворювань, отруєння різного характеру, загартування тощо;
 
4. Психологічна служба:
- спільна робота з оптимальної адаптації дитини;
- використання методів діагностики сім’ї (анкетування, тестування, спостереження тощо);
- консультації для батьків;
- участь у батьківських зборах;
- загально-розвивальні заняття-тренінги для батьків;
- психологічний куточок;
- звіт психолога (раз на рік);
- консультування сім’ї на прохання;
- рекомендації .

 

Наведений перелік форм роботи з батьками досить умовний. Різні родини мають свої цінності, інтереси, культурний рівень, педагогічний досвід. Використання різноманітних форм залучення батьків до співпраці, творчість, власний пошук у «наведенні мостів», дипломатичність, толерантність – усе це запорука успішної взаємодії дитячого садка і родини.
     
Головне, як зазначається у Інструктивно-методичному листі МОНУ від 04.10.07 № 1/9-583 «Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади» - «Важливо навчати батьків правильної взаємодії з дітьми».
     
Очікувану ефективність забезпечує раціональне поєднання різних форм роботи. Як свідчить досвід, у роботі з батьками слід уникати готових оцінних суджень про виховання, допомагати їм у виробленні вміння особисто спостерігати за власною дитиною, відкривати в ній нові якості й риси.
     
Загальновідомо, що в світі немає двох однакових дітей. У кожної є свої особливості, свої умови життя, свій маленький, але життєвий шлях, який наклав свій відблиск на її розвиток, свої сильні і слабкі сторони. Отож, не можуть бути створені універсальні поради для батьків і педагогів на всі випадки життя.
     
Показниками результативності взаємодії можна вважати наявність у дошкільному закладі доброзичливої атмосфери між вихователями та батьками, високий рівень загальної та педагогічної культури батьків і педагогів, їх зорієнтованість на самовдосконалення і саморозвиток, створення умов для повноцінного розвитку дошкільнят.

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи