Лялька як персона
Ляльки-персони – це не іграшки для дітей, а інструмент для педагога. Для кожної ляльки створюють її особисту індивідуальність (ідентичність), закріплюють за нею певну історію життя, наділяють особистісними рисами, родиною і культурним походженням, уподобаннями, страхами та здібностями.
Лялька «приходить» у гості до дітей (в групу), коли вони збираються в колі для спільної розмови, і педагог розповідає їм про щасливі й не дуже радісні історії, які з нею сталися.
Ляльки-персони – це практична методика, яка сприяє психологічному розвитку малюків, виховує емпатію і допомагає організувати розмову серед дітей про складні питання розмаїття та інклюзії за такими ознаками, як: • гендер; • зовнішність (фізичні особливості, характеристики); • расова, національна, етнічна приналежність; • культура і віросповідання; • етнічна / національна приналежність; • інвалідність / особливі потреби; • сексуальна орієнтація; • стан здоров’я.
Методика використання ляльок-персон набула значного поширення у педагогічній практиці багатьох країн, зокрема Великій Британії, Австралії, Сполучених Штатах Америки, Нідерландах, Ісландії та Німеччині, а також у Південній Африці. Ця методика наразі успішно поширюється в освітніх закладах України.
«Три чверті людей, з якими ви зустрічаєтесь щодня, потребують любо- ві і співчуття. Давайте їм це і вони розумітимуть вас завжди».
Дейл Карнегі
Методика, що ґрунтується на застосуванні ляльок-персон, добре узгоджується з Базовим компонентом дошкільної освіти та сприяє його реалізації.
Користь дітям Ляльки та їхні історії допомагають дитині краще усвідомити власну індивідуальність, навчитися позитивно сприймати себе, свою культуру, соціальне походження, сімейні обставини та, водночас, навчитися поважати, цінувати і пізнавати культуру, соціальну приналежність та сімейні обставини інших.
Використання розмаїтого набору ляльок, які відображають особливості дітей групи, а також дітей поза нею, сприяє вихованню поважного ставлення до різних способів життя, культур, мов і здібностей, а також формуванню й усвідомленню їхньої унікальності й цінності кожного.
Ляльки та історії, які вони «розповідають», − це ефективна інноваційна педагогічна методика, що дає змогу в комфортний і незагрозливий спосіб усувати упередження і дискримінаційну поведінку. Ляльки допомагають долати ексклюзію, підтримують тих, хто потерпає від неї, та дають змогу кожній дитини почуватися частиною колективу. Ці персонажі та їхні історії виховують у малюків відчуття справедливості, допомагають розвинути здатність співчувати, слухати інших і вчитися в них; усвідомити те, що ексклюзія та несправедливість завдають болю, і зрозуміти, як їхня власна поведінка впливає на інших людей.
Під час спілкування з лялькою діти набувають чимало необхідних життєвих навичок для того, щоб постояти за себе та інших у різних обставинах, а також впевненості, коли доводиться стикатися з несправедливістю та упередженістю.
Ляльки несуть позитивні посили, наприклад, про інвалідність чи життя з ВІЛ та СНІД, але без повчання і рутинних настанов. Можна обговорювати складні питання, з якими вони стикаються, в тому числі расизм, насильство та глузування, проблеми людей з ВІЛ і СНІД. Ляльки допомагають дитині почуватися достатньо захищеною, аби висловлювати власні почуття та ділитися гнітючими переживаннями. Ця методика дає дитині розуміння, що й інші люди також переживають щось подібне і що цими переживаннями можна ділитися. Поступово у дітей поповнюється словниковий запас, вони опановують і починають користуватися словами, що описують почуття ляльок та їхні власні емоції.
Під час роботи з ляльками-персонами діти на практиці вдосконалюють навички вирішення проблемних ситуацій, оцінюють різні варіанти їх залагодження й обирають ті, які найімовірніше приведуть до успіху. Мета полягає в тому, щоб навчити малечу переносити досвід і навички, засвоєні під час взаємодії з ляльками, на реальні ситуації їхнього повсякденного життя.
Інструмент для роботи педагогів Для педагогів корисно пройти спеціальну навчальну підготовку з опанування методики використання ляльок. Завдяки цьому, вони починають глибше усвідомлювати власні стереотипні уявлення про людей, формують антидискримінаційні ставлення, стають спроможними долати несправедливість та ексклюзію.
Заняття з використанням ляльок підвищують рівень участі дітей, спонукають їх активно слухати, а педагогів − приймати відповіді кожної дитини і надавати позитивний зворотний зв’язок. Завдяки лялькам дорослий не нав’язує дітям власні ідеї (може відійти вбік і дати малюкам можливість самостійно визначити почуття персонажа та намагатися знайти вихід з його складної життєвої ситуації).
З допомогою ляльок педагог має змогу реагувати на проблемні питання, які виникають під час занять. Водночас можна діяти випереджально та обговорювати певне питання до того, як воно виникне в групі (наприклад: різні форми дискримінації та упередженості, зокрема за ознакою інвалідності, мови, соціального становища, культури, віри, стану здоров’я, особливостей зовнішності, ВІЛ/СНІД тощо). Ляльки допомагають кардинально змінювати культуру групи: покінчити з дражнінням, прізвиськами та ексклюзією − на зміну яким прийдуть турбота, повага і підтримка.
Методика використання ляльок-персон дає оптимальні результати за умови її реалізації в межах інклюзивного освітнього середовища, спрямованого на подолання упереджень.
Загальна організація роботи Під час роботи з ляльками педагог виконує функцію їх перекладача. Педагог не є лялькою (не перевтілюється у цей персонаж), а лише говорить від її імені: переповідає дітям те, що лялька «прошепотіла» на вушко або розповіла раніше. Поводьтеся з лялькою бережно, коректно. Так ви подаєте дітям приклад, як вони мають ставитися один до одного.
Оптимально організувати заняття тривалістю 5-7 хвилин з усією групою або у підгрупах (по 10-12 малюків). Розмістіть малечу півколом, щоб якомога більше з них могли долучатися до обговорення. Якщо група надто велика, ймовірно, що діти стануть непосидючими, очікуючи своєї черги висловитися. Крім того, у завеликій групі педагогу складно стежити за тим, що відчуває кожна дитина і заохочувати кожного до участі в обговоренні.
У дитячому садочку доцільно встановити певні правила використання ляльок. Наприклад, не використовувати їх під час звичайних ігор. Адже це особливі ляльки, які «приходять» у гості лише, коли група збирається разом для спільної бесіди. Це не іграшка у звичному розумінні. Час від часу лялька чи ляльки можуть залишатися у приміщенні групи під вашим наглядом з особливою метою: можливо, вони трішки посидять у читальному куточку, або приєднаються до дітей на занятті співів, або в них буде індивідуальна бесіда з окремою дитиною. Іноді лялька може «прошептати» щось на вушко окремій дитині (слова підбадьорення, пораду тощо).
Знайомимо групу з лялькою Візьміть ляльку на руки і представте її дітям. При цьому слід говорити звичайним тоном. Нехай лялька час від часу щось «шепоче» вам на вухо.
Можна сказати дітям, що вони не зустрічалися з цією лялькою раніше, але невдовзі стануть добрими друзями. Ляльку можна провести по колу, щоб діти привіталися.
Зауважте, що лялька не любить, щоб її роздягали чи смикали за волосся, або зупиніться і запитайте ляльку чи не заперечує він/вона, щоб його/її обняли.
Під час першого візиту ляльки не потрібно розповідати її особисту історію, ви лише знайомите дітей з нею. Коротко представте цей персонаж: зазначте 3 – 4 важливі деталі про родину персонажу, уподобання, звички, зацікавлення. Презентація ляльки під час знайомства має бути короткою, інформативною і цікавою.
Головне завдання цього етапу – привернути увагу дітей, зацікавити тим, що відбуватиметься з лялькою надалі. У них має виникнути бажання поділитися інформацією зі свого життя саме з нею.
За допомогою запитань спонукайте дітей ділитися своїм досвідом / інформацією про себе.
Ляльки-персони – це не звичайні іграшки чи маріонетки з лялькового театру. Створюючи неповторну індивідуальність ляльки, її особистість, педагоги перетворюють персонаж на «людину» певного віку, статі, з ім’ям, власними характером, родиною, культурною приналежністю тощо.
Щоб персонажі були достовірними педагоги мають докладно продумати важливу фактичну інформацію. Наприклад, де лялька мешкає, спить, якою мовою чи мовами спілкується, що їй подобається, а що ні, що вона добре вміє робити, а що поки не вдається, що її лякає чи змушує хвилюватися.
Ляльки та їх роль в освітньому процесі Педагоги мають створювати умови, в яких кожна дитина почувається повноправним учасником освітнього процесу, що вона захищена та важлива. Для ефективної роботи надзвичайно важливо налагоджувати позитивні стосунки з родинами дітей. Жодна дитина не повинна бути виключена чи поставлена в гірші умови через свою етнічну, культурну чи релігійну приналежність, соціальний статус, мову, якою вона розмовляє вдома, свою родину, особливі освітні потреби, інвалідність, гендер чи рівень здібностей.
Педагогічний метод з використання ляльок-персон узгоджується з Базовим компонентом дошкільної освіти та сприяє його реалізації. Заняття, на яких діти слухають та обговорюють історії ляльок-персон, допомагають опановувати нові знання, вміння, навички, формувати належне ставлення до базових соціальних норм, сприяють особистісному, соціальному та емоційному розвитку, вихованню здорового способу життя, розуміння світу тощо.
Важливі вміння й навички Заняття з ляльками та обговорення різноманітних життєвих історій допомагають кожній дитині підвищувати самооцінку і зміцнювати впевненість у собі.
Очікувані результати Використовуючи ляльок, ми можемо очікувати на певні результати.
Формування здорового способу життя Діти здатні ухвалювати зважені рішення стосовно свого здоров’я та гігієни, суспільної гігієни та гігієни навколишнього середовища. Діти пояснюють правила безпеки вдома та в дошкільному закладі, розуміють, що вони мають право сказати «ні» насильству, а також знають, як, де і в кого отримати підтримку. Діти навчаються визначати проблеми гігієни навколишнього середовища, ставити запитання стосовно них та вирішувати їх вдома та в дитячому садку.
Соціальний розвиток Діти виявляють розуміння своїх та загальнолюдських прав та обов’язків, демонструють розуміння різних культур. Діти вивчають свої права та обов’язки в родині та в ширшому колі родичів, дружні стосунки, стосунки з однолітками та в ширшій громаді, типові для їхніх власних та інших відмінних культур.
Особистісний розвиток Дитина може використовувати набуті життєві навички для реалізації та розвитку особистого потенціалу, щоб ефективно відповідати на виклики в своєму світі. Дитина формує повагу до себе і свого тіла. Дитина виражає та описує свої різні інтереси, здібності та емоції, здатна обстоювати свої права в різних ситуаціях. Дитина навчається справлятися з гнівом і конфліктними ситуаціями. Дитина опановує навички управління в середовищі ровесників та групової роботи.
Розвиток мовлення та мислення Дитина здатна спілкуватися впевнено та ефективно тією мовою, якою розмовляє, в широкому діапазоні ситуацій; використовувати мовлення для опанування низки понять, для дослідження і пізнання (ставлять запитання, пропонують шляхи вирішення проблем і пояснення). Використовує мовлення, щоб описувати подібні характеристики і відмінності, аналізувати, пропонувати альтернативні шляхи вирішення проблем. Дитина здатна використовувати мовлення, щоб висловити свої міркування, а також аби отримувати, обробляти і використовувати інформацію для навчання; зіставляти, порівнювати і класифікувати, ставити запитання і шукати пояснення, пропонувати шляхи вирішення проблем та альтернативні варіанти, планувати послідовність кроків у виконанні певного завдання.
За матеріалами методичного посібника для педагогів і тренерів "Ляльки з особистими історіями (ляльки-персони): методика соціального та психологічного розвитку дитини" Всеукраїнського фонду "Крок за кроком" |
|
