Чому діти люблять мультфільми?

Мультфільми є важливою частиною світу сучасної дитини практично будь-якого віку. Мультіндустрія зараз надзвичайно розвинена і пропонує найширший вибір самих різноманітних творів для маленьких глядачів: починаючи від російських «Лунтика» і «Смiшарикiв», диснеївських «Вінні Пуха», «Історії іграшок», і закінчуючи японським аніме. При цьому, перегляд мульфільмів може як принести величезну користь розвитку дитини, так і завдати йому шкоди. Як розібратися в тонкощах дитячого сприйняття мультфільмiв, щоб уникнути типових батьківських помилок і навчитися витягувати з перегляду максимум користі? 

Чому діти люблять мультфільми? Чим же світ мультиплікації так привабливий для дитини? Фахівці виділяють кілька характерних особливостей. 

   

По-перше, це яскравість і образність мультпродукціі. Творці мультиплікаційних та анімаційних фільмів користуються величезним арсеналом засобів для зображення чарівного світу та створення яскравих цікавих персонажів, можливості тут обмежуються тільки їх невичерпною фантазією. 

     

По-друге, відзначають лаконічність подачі мультиплікаційного матеріалу, що досягається за допомогою динамічної зміни образів. Завдяки цьому, дитина не втрачає інтересу до подій на екрані і здатна цілком сприйняти навіть не саму просту сюжетну лінію. 

   

Третя перевага, що змушує дитину дивитися мультфільми, - це сплетіння реального і фантастичного. Адже як чудово не тільки фантазувати про драконів і фей, але й побачити їх по-справжньому, хоча б на екрані! 

   

Четвертий момент, який є дуже важливим для дитини, - присутність добрих і злих сил, боротьби між ними та наявність щасливого підсумку цієї боротьби. Добрі і злі сили традиційно уособлені в різних персонажах, дії яких мають певні цілі і зрозумілі дитині. 

   

І, нарешті, виділяють п'яту особливість: анімізм, тобто, одухотворення неживих предметів. Тварини, рослини і деякі предмети в мультфільмах часто наділяються розумом, умінням розмовляти і іншими людськими здібностями. Мультиплікаційний казковий світ цікавий, адже він насичений життям і повністю одушевлений. 

У тому, що мультфільми певним чином впливають на психіку і свідомість дитини, сумнівів уже не залишилося ні в кого. Як же саме здійснюється цей вплив? Дослідники виділяють три основних засоби впливу мультиплікаційних фільмів на свідомість людини. У першу чергу, це зараження. Суть механізму в тому, що дитина емоційно підключається до того, що відбувається на екрані, починає співпереживати героям, заражатися їх почуттями та ідеями. 

   

Другим за рівнем значущості психологи називають навіювання. Перегляд мультфільму може ввести дитину в певний стан, причому, впливаючи через підсвідомість. Наприклад, так може бути викликаний стан тривоги, самотності, паніки, агресії. Але, звичайно, це зовсім необов'язково будуть негативні стани. Нерідко ми по кілька разів переглядаємо улюблені мультфільми тому, що вони вселяють нам стан спокою, радості, оптимізму чи творчої наснаги. 

     

І тільки третім виступає механізм наслідування. Дійсно, ми часто можемо бачити, як дитина після перегляду мультфільму відтворює в грі певні дії персонажів, їх реакції або навіть цілі сюжетні лінії побаченого на екрані. Це природний процес. Деякі елементи моделей поведінки улюблених героїв, отримавши соціальне підкріплення в родині чи найближчому оточенні (група дитячого садка, клас), засвояться і поступово включаться в складну поведінкову систему особистості. 

Суперечки про користь і шкоду мультфільмів розгорілися кілька років тому і не згасають до цих пір. Які ж негативні сторони, зазвичай, бачать в сучасній мультпродукціі. Найчастіше обговорюється пропаганда агресивної поведінки в сучасних, особливо зарубіжних, мультфільмах. Дійсно, у наш час на екрані дуже часто можна побачити сцени насильства і не тільки в анімації. Майже всі фільми і нерідко новини несуть в собі порцію негативу й агресії. І хоча мультиплікаційний світ повинен залишатися зоною дитинства, він не може не відобразити тенденцій, властивих дорослому світу. 

   

Також викликає занепокоєння, що в нинішніх мультфільмах руйнуються традиційні моделі побудови сім'ї, розподілу ролей чоловіка та жінки. Дійсно, героїні-войовниці й тендітні витончені хлопчики часто з'являються на екрані; сім'ю нерідко можуть зобразити в неприємному світлі, спотворити або висміяти звичні стереотипи сімейного життя (згадати лише серіали «Сімпсони» або «Південний парк»). З іншого боку, подобається нам чи ні, ми живемо в суспільстві, що змінюється. Гендерні рамки (гендер - це соціальна стать) сьогодні розмиваються, поступово поступаючись місцем універсальним вимогам до особистості людини. 

   

Виробники мультпродукціі, кіноіндустрія підлаштовуються під запит юного споживача, і кінцевий медіа-продукт виявляється сформованим смаками більшості, щоб, у свою чергу, вплинути на формування цих смаків. І дівчатка сьогодні хочуть бути сильними, іноді агресивними, а хлопчики відчувають потребу бути більш чутливими. І в цьому немає нічого страшного або дивного, це вимоги нового часу. Не будемо забувати, що дітей виховують все-таки не мультфільми, а батьки. Не варто повністю перекладати тягар відповідальності за засвоєння сімейних цінностей на блакитний екран. 

     

Як би сильно не був розвинений механізм наслідування у дитячому віці, в першу чергу, він спрямований на реальне оточення дитини. Мабуть, справжньою проблемою, яку часто не усвідомлюють батьки, є надлишковий перегляд мультиків. Зізнаємося, що іноді, щоб відпочити або зайнятися своїми справами, простіше посадити дитину за комп'ютер або до телевізора. І тоді нешкідливі мультфільми перетворюються на монстрів, які псують малюкові поставу і зір, роблять його замкнутим і схильним до впливу екрана, тому що інших вихователів поблизу не виявляється.