Особливості розвитку мислення в дітей 3-6-ти років

Малюки для розуміння світу використовують своє сприйняття навколишнього середовища разом з частинками інформації, отриманої ними з досвіду. Вони засновують своє розуміння на тому, що бачать, а не на логіці. Вони повинні пройти через велику кількість процесів нелогічного, «безладного» мислення, перш ніж почнуть отримувати логічний зміст власного світу.

 

Навчання методом спроб і помилок

 

Даючи своїм дітям можливість учитися за допомогою ігор, ураховуйте такі особливості їх мислення:

 

Діти роблять висновки із зовнішнього вигляду. Коли форма або зовнішній вигляд чого-небудь змінюються, малюкам стає складно зрозуміти, що кількість залишається незмінною (або «зберігається»). Наприклад, під час обіду Юля висипає «зоологічне печиво» зі своєї коробки на стіл, у результаті чого воно утворює велику гірку. Олена дивиться на свою повну коробку печива, робить незадоволене обличчя й питає, чому в Юлі більше печива, ніж у неї. Вона не розуміє логічно, що коли печиво Юлі скласти назад у коробку, їхні коробки будуть виглядати однаковими й насправді будуть такими.

Розглядають по одному предмету в кожний окремий відрізок часу. Оскільки дошкільнятам складно зосереджувати увагу на чомусь ще, крім власного виняткового та своєрідного сприйняття, вони, як правило, сортують об'єкти за однією ознакою, а не за двома. Якщо, наприклад, дітям дають невеликі кубики різних розмірів, кольорів і форм, вони можуть розставити їх за розміром і назвати якось чудернацьки, наприклад, «парадом». Однак до віку чотирьох років діти вчаться розставляти кубики за двома ознаками (спочатку за кольором, а потім за формою чи розміром).

Діти ще не знають, що таке числа. Дошкільнята також досить нелогічні, коли мова йде про поняття чисел. Наприклад, дитина виливає воду з відерця та механічно рахує «чотири, п'ять, шість», але її рахунок може взагалі не відповідати кількості відер, які виливаються. Знову ж таки, тільки за допомогою конкретного досвіду дитина приходить до розуміння змісту чисел (їх кількісного призначення) та лічби.

Що можуть зробити батьки

 

Практикуйте різні способи навчання. Деякі діти люблять безпосередньо долучатися до процесу й веселитись. Видайте їм необмежену кількість матеріалів для вивчення. Інші діти відчувають себе більш комфортно, спостерігаючи за заняттями та ставлячи запитання. Дайте їм більше часу на обговорення того, що відбувається.

 

Стимулюйте дитячу допитливість і навички мислення. Пропонуйте широкий вибір незвичайного навчального матеріалу. Наприклад, попросіть дітей порівнювати кольорові стрижні за розміром і нанизувати бісер для створення візерунків. Розповідайте про причинно-наслідкові зв'язки. Коли вони додають яйце в борошно під час кулінарних експериментів, ставте запитання: «Що буде далі?». Використовуйте відкриті запитання, щоб розвивати дитячу здатність оцінювати та прогнозувати.

 

Пропонуйте дітям завдання на мислення протягом дня. Коли вони складають на місце кубики та книги під час збирання, попросіть їх класифікувати предмети. Попросіть їх порівняти різні кількості, граючи в продуктовий магазин.

 

Вік п'ять-шість років

На цьому етапі діти розвивають здатність утримувати інформацію у своєму умі, а потім використовувати її для порівнянь. Процес порівняння – це важливий крок на шляху до розвитку абстрактного мислення. Наприклад, восени діти можуть використовувати яблука в якості нестандартної одиниці виміру й запам'ятати, що зріст у яблуках, наприклад, їхньої мами більше, ніж вимірюваних ними предметів. Вони не будуть пам'ятати, наскільки більше, але зрозуміють, що 10 книг більше, ніж 7, і це демонструє абстрактне мислення в роботі.

 

Зв'язок між конкретним досвідом та абстрактним уявленням

 

На даному рівні розвитку діти у віці п'яти-шести років коливаються між конкретним та абстрактним досвідом. Вони не готові дізнаватися про все за допомогою олівця, паперу й механічного запам'ятовування, але здатні бачити зв'язок між конкретним досвідом і абстрактним уявленням. Підрахунок кількості книг у довжині різних предметів та подання цієї інформації у вигляді таблиці чи графіка з наклейками або індикаторними мітками, це ключове вміння – відображення конкретного досвіду образотворчим або символічним способом. Так діти починають учитись робити таблиці, писати й навіть конспектувати.

 

Оскільки їхні записи засновані на власному практичному досвіді, п'яти-, шестирічні діти можуть звертатись до своїх графіків і таблиць і «читати» те, про що вони дізнались. Їхні прості символи й зображення майже те саме, що й абетка і читання. Дослідження показали, що коли діти віку дитячого садочка створюють свої власні абстрактні символічні записи, вони набагато легше потім учаться читати.

Що можуть зробити батьки

 

Дайте дітям можливість працювати з конкретними матеріалами. Якщо вони експериментували, наповнюючи водою ємності різного розміру, дайте їм спробувати зробити це ще й з піском, рахунковим матеріалом і кольоровою крейдою.

 

Просіть дітей порівнювати різний практичний досвід. Таблиці, графіки та журнали спостережень допоможуть побудувати міст між конкретним і абстрактним.

 

Заохочуйте дітей робити прогнози, засновані на попередньому досвіді. Записуйте їх і потім аналізуйте разом.