Завідувач радить

 

1. Сформуйте у себе позитивне ставлення до дитячого садка, налаштуйте себе на те, що дитині тут буде добре, її буде доглянуто, оточено увагою, вона отримає підтримку.

   

2. Уникайте будь - яких негативних розмов у сім'ї про дитячий садок у присутності дитини, оскільки вони можуть сформувати у неї негативне ставлення до відвідування дитячого садка.

     

3. Створіть спокійний, безконфліктний клімат у сім'ї.

   

4. Заздалегідь потурбуйтеся про те, щоб розпорядок дня дитини вдома був наближений до розпорядку дня у дитячому садку (ранній підйом, час денного сну, прийом їжі, прогулянки).

     

5. Ознайомтеся з режимом харчування та меню у дитячому садку.

     

6. Навчайте дитину їсти неперетерті страви. пити з чашки, привчайте тримати ложку.

     

7. Відучіть дитину від підгузків. Виховуйте у неї потребу проситися до туалету.

   

8. Учіть дитину впізнавати свої речі: білизну, одяг, взуття, носовичок.

     

9. Учіть гратися іграшками. Скажімо, ляльку можна годувати, колисати, гойдати; пірамідку - збирати, розбирати.

   

10. Привчайте дитину після гри класти іграшки на місце.

   

11. Пограйтесь удома у дитячий садок з ляльками: погодуйте їх, почитайте казку, поведіть на прогулянку, покладіть спати.

   

12. Виховуйте у дитини позитивний настрій та бажання спілкуватися з іншими дітьми.

   

13. Тренуйте систему адаптаційних механізмів у дитини - привчайте її до ситуацій. в яких потрібно змінювати форми поведінки.

 

14. Підготуйте для малюка індивідуальні речі: взуття та одяг для групи, 2 - 3 комплекти змінної білизни, чешки для музичних занять, носовичок.

   

15. Повідомте медичну сестру про стан здоров'я вашого малюка.

   

16. Проконтролюйте, аби початок відвідування дитячого садка не збігався з епікризними термінами: 1 рік 3 місяці, 1 рік 6 місяців, 1 рік 9 місяців, 2 роки, 2 роки 3 місяці, 2 роки 6 місяців, 2 роки 9 місяців, 3 роки.

   

17. Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку.

 

Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім'ї, зокрема неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, їхній низький культурний та освітній рівень, зловживання алкоголем.

     

Для адаптації вожливою є навіть стать дитини - зазвичай хлопчики адаптуються важче.

 

 

 

Рекомендації для батьків по підготовці дитини до вступу до дитячого садка
 
 
Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й лишається психологічно найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів. Для кожного малюка початок відвідування дошкільного закладу - стрес. Будь – яка дитина розгубиться, вперше потрапивши в зовсім незнайоме оточення, де немає мами, яка завжди захистить і допоможе; де багато чужих дітей, деякі з яких плачуть; де є чужі дорослі, яких треба слухатись; де чужий посуд, незвична їжа; де немає улюбленої іграшки та звичайно, такого рідного ліжечка. 
     
Одні діти більш – менш легко входять у нові життєві обставини й через 2-3 місця звикають до дошкільного закладу. Слід памятати, що в період адаптації дитина стикається з багатьма незнайомими дорослими. Це завідувач дошкільного закладу, вихователь – методист, медична сестра, вихователі, помічники вихователів.
     
Процес звикання дитини до нових соціальних умов значною мірою залежить від внеску батьків у її виховання: рівня сформованості у неї елементарних навичок самообслуговування, гри, мовного розвитку, вміння поділитися іграшкою тощо.
   
Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, вживати хліб з рідкою стравою. Привчайте дитину користуватися серветкою, дякувати після їди.
     
Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання, як у міру потреби, так і до та після їжі: підставляти руки під струмінь води, змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися носовою хусточкою. 
     
Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу сісти на горщик.
   
Малюку буде легше адаптуватися в колективі, якщо він знатиме не тільки імена вихователів, але і буде знайомим з одним чи кількома дітьми групи ще до приходу до дитсадка.
   
Дитина повинна знати, в яких випадках їй слід звертатися за допомогою до вихователів. Всі ці знання дитина може набути, спостерігаючи за іншими дітьми, а також удома, у рольових іграх із батьками.
   
Характер адаптації дитини багато у чому залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад. Розповідаючи дитині про дитячий садок, уникайте фраз типу: «Ось підеш до дитсадка, там тебе швидко всьому навчать», або «Там добра тьотя-вихователька буде дозволяти тобі робити все, що захочеш». І те, й інше в однаковій мірі недобре, оскільки не відповідає дійсності, з якою зустрінеться дитина, прийшовши до дитсадка. І аж ніяк не слід залякувати дитину садком: «Не будеш слухатися - віддам до дитсадка», а згодом, коли вона вже відвідуватиме його, погрожувати залишити її там, якщо не перестане плакати або вередувати. Щоб малюк легше сприймав нове оточення й звикав до нього максимально безболісно, необхідно підготувати його до цього - сформувати у дитини позитивне очікування майбутньої зміни у його житті. Віддавши дитину до дитячого садка, батьки досить часто ставляться до неї співчутливо, з жалем. Відчуваючи це, вона також починає жаліти себе, вередує, відмовляється ходити в групу. Але можна закласти зовсім інше ставлення до дитячого садка - бадьоре, радісне, якщо пояснити малюкові, що новий для нього дім - то життєва необхідність, що він росте і переходить на нову сходинку свого розвитку, тож йому потрібні інші умови, потрібне товариство однолітків. За такого настрою народжуватимуться позитивні почуття, бажання йти на зустріч з новими товаришами, з якими так цікаво грати, спілкуватися. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.
     
Спокійному і впевненому адаптуванню малюка до дитсадка сприятиме поінформованість про життя у ньому. Цьому може сприяти гра-драматизація. Дитині кажуть: «Лялька Катруся піде до дитячого садка. Ходи сюди, Катрусю привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу (показують). Ти обідатимеш з дітьми за столом (садовлять ляльку за іграшковий стіл). У тебе будуть друзі, з якими буде цікаво й весело гратися. А потім за тобою прийде мама». Далі цей варіант доцільно розіграти вже з дитиною.
   
Дитину потрібно ознайомити з дошкільним закладом ще до того, як вона туди прийде на весь день. Спочатку потрібно прийти на вечірню прогулянку, подивитися, як діти граються, як розходяться по домівках. Важливо звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей додому, ніхто з дітей не залишається на ніч, що вночі дитячий садок не працює. А ось наступного дня діти знову приходять в дитячий садок. Це повинно зафіксуватися в свідомості дитини. Це потрібно зробити тому, що почуття часу у дітей ще не сформоване, і коли вони потрапляють до дитсадка, то багатьом здається, що їх вже ніколи звідси батьки не заберуть, що це тепер «назавжди».
   
Через кілька днів, якщо група вже сформована, можна буде прийти на денну прогулянку. Потім зайти в садок разом зі своєю групою, познайомити дитину з усіма приміщеннями групи. Батьки, знаходячись поруч із дитиною, зможуть пояснити їй все те, що її цікавить.
     
У перші дні час перебування дитини в дитячому садку повинен бути скорочений до кількох годин: тривале перебування у незнайомому оточенні ще заважке для неї. Нехай перший раз пробуде в новому колективі 1,5-2-2,5 години. Було б дуже добре, щоб перший день у дитячому садку випав на середину тижня, ближче до вихідних.
     
Не варто залишати дитину на денний сон, якщо вона ще не звикла до групи. Поступово час перебування в групі можна збільшувати на 1-2 години.
     
Не менш ніж за 2,5 - 3 місяці (а то й півроку - рік) до того часу, як дитина почне відвідувати дошкільний заклад, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група дитячого садка, що відповідає їй за віком. Якщо домашній режим і режим дитячого садка кардинально відмінні у часі й послідовності режимних моментів, не зайве проконсультуватися у дільничого педіатра або лікаря дошкільного закладу.
     
За кілька тижнів до вступу до дитсадка, а також в період адаптації, у раціоні харчування дитини повинна бути велика кількість свіжих фруктів та овочів, салатів, у яких багато вітамінів та біологічно активних речовин.

 

Щоб дитина не плакала в дитсадку: психологічний супровід

 

Навіть незначні зміни в житті дитини можуть спричинити порушення її емоційного стану, сну, апетиту тощо. Годі й казати про таку важливу подію, як вступ до дошкільного навчального закладу. Для організму дошкільника — це справжнє випробування адаптаційних можливостей, що інколи призводить до розвитку адаптаційного синдрому. Як йому запобігти?

 

У період адаптації дитини до умов дитячого садка відбувається злам звичного для неї стереотипу життя. Через розлуку з матір’ю та близькими дорослими вона відчуває тривогу, невпевненість, незахищеність тощо.

 

Дитина входить у доволі складну систему взаємин. Для неї незвично перебувати в колективі 15–20 однолітків. Це значне навантаження для її нервової системи.

 

Навіть підвищений рівень шуму в групі травмує психіку дитини. Ці та багато інших несприятливих впливів можуть спричинити розвиток у новачка адаптаційного синдрому, супроводжуваного:
  • схудненням
  • пониженням кров’яного тиску
  • погіршенням апетиту та сну.

 

Новачок переживає стрес через:
  • обернену до сім’ї демографічну ситуацію — один дорослий і багато дітей
  • доволі суворі дисциплінарні правила, за невиконання яких можуть насварити
  • спілкування одразу з багатьма дорослими, які є чужими
  • тривале перебування у великому колективі однолітків

 

Поради для батьків, щоб полегшити адаптацію дитини
Іноді попри те що дитина встановила контакт із вихователем та однолітками, вільно орієнтується на території дитячого садка, вона все одно страждає через розлуку з батьками, плаче. За таких обставин важливо, щоб батьки були максимально турботливими та чуйними до неї. У жодному разі вони не мають поводитися як настирні наставники чи борці з дитячою вередливістю.

 

Полегшити перебіг адаптації дитини дасть змогу поступовий її «перехід» із родини до дошкільного навчального закладу. Значну увагу під час цього періоду варто приділяти дитячому режиму дня:
  • раніше вкладати спати (за правилами здорового сну)
  • бути біля дитини, поки вона засинає
  • частувати улюбленою їжею.

 

Упродовж адаптаційного періоду батьки мають створити для дитини умови для спокійного відпочинку вдома. У цей час не бажано:
  • ходити з дитиною в гості, адже здебільшого це пов’язано з пізнім поверненням додому
  • влаштовувати гамірні вечірки вдома.

 

Дитина в цей період і так переобтяжена враженнями, тож не варто перевантажувати її нервову систему.

 

Для полегшення адаптації необхідно створити таку обстановку, щоб у дитини виникло відчуття неперервного зв’язку між життям у дитячому садку і вдома.

 

Якщо дорослі хочуть дізнатися, як саме дитина проводить час у дошкільному закладі, їм варто ставити їй конкретні запитання на кшталт:
  • «Що ти намалювала сьогодні?»
  • «Яку ти пісеньку співала?»
  • «В яку гру ви гралися з Марією Олександрівною?».

 

Так дитина відчує батьківську зацікавленість її життям у дитячому садку. А батькам це дасть змогу визначити справи, заняття і розваги, які найбільше подобаються дитині у садку, й ініціювати їх проведення вдома.

 

Як знизити ризик захворювання дитини-новачка
У період адаптації новачки часто хворіють. Це зумовлено функціональною незрілістю дитячого організму.

 

Емоційний шок різко знижує захисні сили дитячого організму. Однак такий хворобливий стан рідко спричинений безпосереднім інфікуванням або недоглядом з боку персоналу ДНЗ. Здебільшого хворіти починають саме ті новачки, які:
  • переживають сильний стрес з відвідуванням дитсадка
  • не можуть звикнути до змін, пристосуватися до нових умов.

 

Захворювання новачка у період адаптації, навіть у разі інфікування, мають психосоматичну природу — це захисна реакція на психологічний дискомфорт. Нервова система дошкільника зазнає значних навантажень, тому його організм обирає інструменти «психосоматичного захисту»:
  • підвищення температури
  • утруднене дихання
  • блювання
  • шлунково-кишкові розлади
  • висипання на шкірі.

 

Захворівши, дитина немов «повертається» у звичну домашню обстановку, не відвідує дитячий садок. Такий «відхід у хворобу» від стресогенної ситуації може тривати доти, доки дитина:
  • остаточно не пристосується до умов дитячого садка
  • не відчує себе у безпечному і звичному для неї середовищі.

 

Запобігти такому «відходу» можна, знизивши інтенсивність її навантаження, тобто скоротивши час перебування дитини в дошкільному закладі.

 

Зміни в емоційному стані, крім різкого підвищення захворюваності, призводять також до:
  • порушення сну
  • різкого зменшення ваги
  • погіршення фізичного здоров’я в цілому.

 

Характерною реакцією дитини в період адаптації є відчуття ознобу. Його можна пояснити віковими особливостями периферійного кровообігу в ситуації стресу.

 

Якщо у дитини мерзнуть ніжки та ручки, подбайте про теплі шкарпетки й кофтинку. Одягнувши їх на дитину, можна знизити імовірність застудних захворювань До того ж навіть у разі незначного почервоніння зіву або нежитю у дитини слід зробити невеличку перерву — 3-4 дні побути вдома.

 

Отже, в період адаптації новачка до умов дошкільного закладу його батьки, а також працівники дитячого садка мають: забезпечити психологічний та фізіологічний комфорт намагатися зменшувати навантаження на тендітну дитячу нервову систему максимально полегшити перехід маляти в новий соціальний простір.

 

Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/1385-shchob-ditina-ne-plakala-v-ditsadku-psihologchniy-suprovd
 
 

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи