Оптимізація роботи дошкільного навчального закладу з родинами в умовах сьогодення

     
Родина  і дошкільний  навчальний заклад  – два суспільних інститути, які закладають фундамент майбутнього дитини. У них одна мета: виховати здорову, соціально адаптовану, всебічно розвинену людину з високим інтелектуальним, творчим та духовним потенціалом. Разом з тим актуальна проблема взаємозв'язку дитячого закладу з сім'єю набуває сьогодні нового соціального звучання. Як відомо ці зв'язки багатогранні. На перший план виступають такі аспекти, як контакти з педагогічним персоналом та батьками, міжособистісна взаємодія, підхід до дитини як результат сумісних виховних і навчальних зусиль тощо.
     
Мета співробітництва з родинами вихованців не повинна обмежуватись якісним виконанням їхнього соціального замовлення щодо нагляду, виховання та навчання дітей, яких сьогодні хочуть бачити «конкурентоспроможними» та максимально підготовленими до навчання у школі. Важливою у співпраці з кожною сім'єю є допомога батькам зрозуміти і сприйняти сучасні гуманістичні ідеї та орієнтири, які ґрунтуються на повазі до особистості дитини, турботі про її всебічний розвиток. Такий підхід передбачає сприйняття дитини як унікальної особистості, визнання її прав, ставлення до неї як до суб'єкта з власними потребами. А це вимагає від батьків володіння певними знаннями про закономірності розвитку дитини.
     
Отже дошкільному навчальному закладу, насамперед, необхідно визначити найбільш доцільні та результативні форми, методи та прийоми роботи з батьками. Плідною робота може бути тільки за умови тісної співпраці всіх служб дошкільного навчального закладу, де визначено важливу роль кожного з фахівців:
  • керівника дошкільного навчального закладу в організації співпраці з родинами вихованців;
  • методичної служби в удосконаленні взаємодії  дошкільного навчального закладу та батьків;
  • практичного психолога у забезпеченні психологічного супроводу взаємодії з родинами;
  • інструктора з фізичного виховання щодо формування позитивного ставлення батьків до здорового способу життя;
  • вчителя-логопеда у взаємодії з дітьми та їх батьками в корекційній та консультативній роботі;
  • музичного керівника у творчому розвитку вихованців та залученні батьків до участі у художньо-естетичних заходах дошкільного навчального закладу.
     
У взаємному стимулюванні роботи над собою, розкритті своїх здібностей і творчих сил  – суть взаємозв'язку сімейного та суспільного виховання у теперішній час і в майбутньому. Це має спонукати  дошкільний  навчальний заклад до пильнішого вивчення запитів, потреб і вимог сучасної сім'ї, до розширення форм взаємодії з батьками чи особами, які їх замінюють. Тому дитячий садок має стати відкритим закладом, де батьки не тільки спостерігають за освітнім процесом, а й  беруть активну участь у  його житті; здійснювати вплив на розвиток педагогічної культури батьків.
     
Практика роботи щодо встановлення і підтримання педагогічної  взаємодії «діти  – батьки  – педагоги» свідчить, що її  необхідно вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві, вирішуючи наступні завдання: 
  • допомагати батькам усвідомлювати важливість періоду дошкільного дитинства та їх першочергову роль у вихованні дітей;
  • розкрити роль дошкільного навчального закладу у всебічному розвитку;
  • ознайомлювати родину зі специфікою розвитку виховання й навчання дошкільнят;
  • залучати батьків до активної участі у створенні  розвиваючого середовища в дошкільному закладі та вдома;
  • формувати у батьків відчуття належності до колективу дитячого садка, як однодумців і спільників.
     
Щоб вирішення цих завдань стало результативним, ефективним та якісним, насамперед потрібно зорієнтувати роботу педагогів на співпрацю з родинами, яка передбачає:
  • відмову від монологу, від звички лише керувати батьками, а натомість віддати перевагу діалогу, який передбачав би врахування досвіду, поглядів, думок з того чи іншого приводу різних членів сімей;
  • демократизацію форм і способів роботи дитячого закладу, наблизитись до батьків;
  • збагачення знань вихователів про сімейне виховання та водночас поглиблення педагогічних знань батьків у досягненні єдності виховного впливу на дитину в сім'ї й дошкільному навчальному закладі.
     
У здійсненні  роботи по вивченню сім'ї бере активну участь весь педагогічний колектив. Інформація, отримана у ході вивчення родини, дозволяє педагогам під керівництвом завідувача та вихователя-методиста розробити структуру та скласти план співпраці на поточний навчальний рік, враховуючи особливості кожної родини та дитини.
     
Стануть батьки союзниками чи ні - багато в чому залежить від центральної фігури  – завідувача дошкільним навчальним закладом. Люди стають союзниками тоді, коли розуміють і поважають потреби й проблеми один одного. Отже, співпраця починається з першої зустрічі, емоційного контакту й розуміння з перших хвилин відвідування дошкільного закладу малюка з батьками.
     
Під час перших зустрічей варто користуватися здавна відомими, проте завжди сучасними правилами:
  • недоречно вести розмову з батьками на ходу. Якщо в даний момент у завідувача бракує вільного часу, краще запропонувати батькам прийти для бесіди в інший раз, точно вказавши день і час;
  • під час першої бесіди з батьками необхідно продумати, чим зайняти дитину: бажано мати в кабінеті (якщо дозволяє його площа) дитячий стілець та стіл, на якому розкласти книжки, настільні ігри, будівельний матеріал; можна запропонувати дитині пограти, поки ведеться розмова з його мамою (татком);
  • записуючи дані про батьків, необхідно проявляти такт, щоб не допустити небажаних розмов в присутності дитини;
  • розповідаючи батькам про дитячий садок, про правила прийому дітей, про режим, треба не допускати повчального тону. Важливо, щоб батьки зрозуміли, що невиконання будь-якого правила шкодить, перш за все, їх малюкові. Наприклад, якщо дитину привести з запізненням, то вона не встигне на гімнастику, буде нервувати і це  відобразиться на її настрої та здоров'ї;
  • під час першої бесіди з батьками необхідно дізнатися про склад родини, поговорити про звички дитини та інше;
  • пройти разом з батьками та малюком до групи, познайомити з вихователем, дітьми, груповим та іншим приміщенням закладу;
  • наприкінці розмови бажано нагадати, що усі будуть чекати приходу малюка.
     
Встановленню емоційного контакту та налаштуванню на співбесіду сприяють створені умови в кабінеті завідувача: наявність цікавих іграшок та інших речей, стільчик, стіл, щоб зайняти дитину, відволікти від змісту бесіди з дорослими та при цьому мати можливість спостерігати за поведінкою малюка, взаємовідносинами дорослого і дитини, зробити для себе попередні висновки. 
     
Цілеспрямованості у  бесідах з батьками малюка  сприяють заздалегідь підготовлені пам'ятки:  «Як підготувати дитину до дитячого садка», «Як і що потрібно зробити в момент оформлення дитини в дошкільний навчальний заклад», «Яких правил потрібно дотримуватися в процесі відвідування дитиною 
дошкільного навчального закладу» «Бережіть дітей від травматизму», анкета первинного опитування, угода між дошкільним навчальним закладом та батьками дитини, які пропонуються батькам для опрацювання в домашніх умовах всіма членами родини.
     
По можливості, керівник залучає до бесіди майбутнього вихователя дитини, який продовжує знайомство дитини та батьків з групою дітей-однолітків, розвиваючим середовищем групового приміщення; організовує зустріч батьків з психологом та медичною сестрою, а, за потребою, із вузькими спеціалістами (вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом). Такі зустрічі допомагають покласти початок розв'язанню поставлених завдань перед педагогічним колективом у процесі співпраці з родинами вихованців; окреслити напрямки роботи щодо вивчення сім'ї, скласти соціальний портрет сімей.
     
Особлива роль завідувача полягає у допомозі молодим педагогам, а саме:
  • у розробці перспективних планів співпраці  дошкільного навчального закладу та батьків конкретної групи;
  • у підготовці до групових батьківських зборів, консультацій про відвідування дитини  вдома, зустрічі нової дитини в групі та іншому.
     
Досвід роботи підтвердив, що однією з виключно важливих форм здійснення контакту з батьками є індивідуальна робота. У цій роботі керівникові важливо навчити педагогів встановлювати контакт  із батьками, знайти правильний тон розмови, дати конкретну та влучну відповідь.
     
Значним у роботі керівника з батьками є організація різноманітних проектів, які сприяють узагальненню позитивного досвіду сімейного виховання та пропаганди здорового способу життя й виховання щасливої дитини. Реалізація проектів є показниками системи взаємодії педагогічного колективу з батьками на всіх етапах її розвитку.
     
Необхідно зазначити, що кожна людина, яка виконує певну роботу, потребує оцінки своєї праці. Тому, в дошкільному закладі практикуються різні форми письмової подяки батькам за активну та плідну співпрацю у навчанні та вихованні дітей. Наявні такі форми висловлювання подяки:
  • письмова подяка у батьківському куточку;
  • занесення подяки батькам або членам родини у Книгу Добрих Справ;
  • вручення особистих подяк найактивнішим батькам, дипломів за участь та перемогу в тих чи інших конкурсах, виставках, благодійних акціях на загальних зборах, святах, присвячених закінченню навчального року, випуску.  
     
Завідувач спільно з вихователем-методистом, забезпечують аналіз якості всіх напрямків діяльності щодо співпраці з батьками, оцінку участі батьківських комітетів та батьківської громадськості у діяльності дошкільного навчального закладу. Допомагають здійснювати аналіз роботи ДНЗ з батьками розроблені в закладі карти аналізу форм роботи, пам'ятки, анкети батьків, відгуки і пропозиції, які надходять до «Батьківських скриньок довіри».
     
Важливу роль в удосконаленні взаємодії дошкільного навчального закладу з родиною належить  умінню вихователем-методиста систематизувати матеріали з  родинного виховання за розділами: «Законодавчо-нормативні документи»; «Значення і особливості родинного виховання»; «Вивчення родини й сімейного виховання»; «Педагогічна освіта батьків», «Підвищення фахової компетентності педагогів з питань співпраці з батьками»; «Засоби наочної пропаганди педагогічних знань» та розробляти структуру та план роботи з батьками з доцільним використанням різних форм роботи, з урахуванням їх потреб та вимог Базового компоненту дошкільної освіти.
     
Практика взаємодії дошкільного навчального закладу і родин засвідчила, що батькам не вистачає психологічної підтримки у питаннях виховання своєї дитини, вміння розібратися з власним емоційним станом, допомоги у взаємовідносинах і розумінні таємниць дитячої душі. Тому особливу увагу приділено організації роботи практичного психолога щодо психологізації батьків.
     
Найбільш продуктивною формою взаємодії  практичного психолога з батьками, серед їхнього різноманіття, визначено тренінг. Тренінг, розроблений практичним  психологом дошкільного закладу, навчає батьків аналізувати власну виховну діяльність, критично її оцінювати, знаходити адекватні причині своїх невдач, здійснювати вибір методів впливу на дитину, які відповідають її особливостям та конкретній ситуації; робить батьків психологічно компетентними у питаннях виховання та розвитку дітей дошкільного віку. По мірі усвідомлення батьками своїх взаємовідносин з дитиною у них відбуваються позитивні зміни, які припускають нормалізацію дитяче-батьківських взаємовідносин, емоційного самопочуття дітей.

 

Одним із  основних питань сьогодення є ставлення родини до здоров'я. 
     
Сьогодні в арсеналі дошкільного навчального закладу існує безліч форм взаємодії дітей, педагогів та батьків з фізкультурно-оздоровчої роботи, але лише доцільність їх добору у відповідності до індивідуальних можливостей є основою формування у дітей та батьків усвідомлення про здоровий спосіб життя. З цією метою було створено «Школу здорової родини», зміст якої розробляється на основі співбесід з батьками, результатів медико-педагогічного моніторингу з метою поповнення батьками знань про те, як організувати оздоровчу діяльність в родині та обміну досвідом між батьками і педагогами. У розробці змісту занять «Школу здорової родини» важливо залучати вихователя-методиста,  інструктора з фізичного виховання, практичного психолога, медичну сестру, батьків-спортсменів, тренерів.  
     
Також важливим заходом, який підвищує авторитет батьків у дітей, залучає дорослих до активної участі в навчально-оздоровчій роботі є проведення Малих Олімпійських ігор у кінці навчального року. 
     
У наш час у дітей стає все більше мовленнєвих порушень, які різко обмежують їхнє спілкування з людьми, які їх оточують. Правильна та вчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення мовленнєвих недоліків, що, в свою чергу, впливає на підвищення успішності  дітей.
     
Корекція мовлення здійснюється за допомогою колективної, індивідуальної та наочної форм роботи вчителя-логопеда з батьками, а саме:
  • батьківські збори;
  • індивідуальні та групові бесіди та консультації, анкетування батьків; інформаційний куточок логопеда.
     
Саме співпраця вчителя-логопеда із батьками всіх вихованців дошкільного навчального закладу допомагає їм більш глибоко побачити проблеми мовленнєвого розвитку дітей, які впливають на їхній соціальний та особистісний розвиток, знайти прийоми формування та розвитку мовленнєвої компетенції малюків. 
    
Більшість сучасних родин активно опікується питаннями інтелектуального розвитку дітей і тільки невелика частка намагається залучити своїх дітей до світу музичного мистецтва. У музичного керівника  дошкільного закладу в арсеналі заходів, до яких залучені батьки, визначено найбільш ефективні та результативні:  виступи та консультації на батьківських зборах; міні-презентація на стендах; проведення музичних занять, свят та розваг за участю батьків; спільні  музично-театралізовані ігри «діти - батьки - вихователь»; індивідуальна допомога батькам при підготовці та проведенні різноманітних заходів; залучення батьків до виготовлення дидактичних посібників; зустрічі з дітьми-випускниками; співпраця з творчими колективами міста; проведення благодійних концертів з батьками за такою формою роботи, як батьки-артисти, а діти-глядачі. 
     
Таким чином, створення мистецького настрою позитивної взаємодії дорослих та дітей через спілкування з музикою сприяє популяризації музичного виховання в родинах дошкільнят, розвитку таких важливих для дітей музичних здібностей як: ладове чуття; ладо-тональне відчуття; слухове уявлення; музично-ритмічне почуття; чуття ритму.
     
У всіх чинних законодавчих документах України задекларовано положення про те, що відповідальність за виховання, розвиток і навчання дітей несе сім'я. 
     
Однак переважна частина сучасних батьків цього не усвідомлює, перекладаючи відповідальність за розвиток своєї дитини на соціальні інститути, а саме дошкільний заклад та школу. Інша ж частина свій обов'язок перед суспільством і державою розуміє, але часто не знає, як саме правильно виховувати і розвивати дитину.
     
У теперішній час існують різноманітні методи та форми педагогічної просвіти та співпраці з батьками, як традиційні, які широко та давно використовуються  у практиці дошкільних навчальних закладів, так і 
новаторські, нетрадиційні. Але всі вони мають бути спрямовані на реалізацію завдань поставлених державою перед дошкільною освітою.
     
Саме завдяки дошкільному навчальному закладу батьки мають змогу отримати необхідний досвід. Важливо, щоб на високому рівні відбувалася взаємодія між родинами та педагогами.

 

Діяльність усіх служб дошкільного закладу: адміністративно-господарська (керівник), методична, психологічна, фізична, логопедична, музична, - має бути спрямованою на успішну роботу з дітьми та їх батьками. 
     
Дошкільний навчальний заклад – складний механізм і діяльність керівника різнопланова. Завідувач організовує і спрямовує роботу колективу працівників дошкільного навчального закладу з батьками. 

 

Методична служба  дошкільного навчального закладу налагоджує ефективну роботу з сім'ями вихованців, залучаючи батьків до життя дошкільного закладу, активізуючи їх до співпраці. Методичні  форми       співпраці  дуже різноманітні: живе слово, показ виховної роботи, організація виставок, педагогічних бібліотек, залучення батьків до активної участі у житті дитячого саду і інше. Основна мета всіх форм - підвищення педагогічної культури та обізнаність батьків, ознайомлення їх з актуальною психолого-педагогічною інформацією. Психологічна служба дошкільного закладу вирішує питання формування  у батьків позитивного емоційного ставлення до власної дитини, вміння здійснювати вибір методів впливу на дитину, які відповідають її особливостям та конкретній ситуації.
     
Важливим напрямком роботи дошкільного закладу є піклування про збереження здоров'я дитини. Залучення батьків до фізкультурно-оздоровчих заходів, які проводяться у дошкільному навчальному закладі, сприяють формуванню уявлень про здоровий спосіб життя, піднімають авторитет батьків у дітей.
     
Співпраця вчителя-логопеда із батьками всіх вихованців дошкільного навчального закладу допомагає їм більш глибоко побачити проблеми мовленнєвого розвитку дітей, які  впливають на їхній соціальний та особистісний розвиток, знайти прийоми формування та розвитку мовленнєвої компетенції малюків.
     
Діти разом з вихователями та батьками знайомляться зі світом мистецтва. Створення мистецького настрою позитивної взаємодії дорослих та дітей через спілкування з музикою сприяє популяризації музичного  виховання в родинах дошкільнят.
    

HotLog

Анимационная картинка танцы

блестяшки для аськи